Свобода зборів та асоціацій

13/ 09/ 2022

Автор: Олександр Брагін, адвокат Dynasty Law & Investment Право людини на свободу зборів та асоціацій є одним з основоположних основ демократичного суспільства. Одним із фундаментальних міжнародних договорів в цій сфері є Європейська конвенція з прав людини, ст.11 якої передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу обєднань з іншими особами. ЄСПЛ зазначив, що захист думок та свобода їх вираження є однією з цілей свободи зібрань та об’єднань відповідно до ст.11 (Freedom and Democracy Party (ÖZDEP) v. Turkey), §37). Подібні норми містять ст.ст.36, 39 Конституції України. Так, основною метою вищенаведених прав є реалізація та захист громадянами прав на політичну, мирну демонстрацію та участь у демократичному процесі, хоча ЄСПЛ зауважує, що неприйнятним є тлумачення вказаних прав виключно в контексті політичному, адже право на зібрання та асоціації може бути реалізовано з будь-якою метою, за винятком насильницької. Втім, вказані права не є беззаперечними. З 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає що конституційні права і свободи людини і громадянина, можуть бути тимчасово обмежені у зв’язку з введенням воєнного стану і таке обмеження запроваджено в Україні щодо права на мирні збори (ст.39 Конституції України) (п.3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022). Проте, виходячи зі змісту абз.2 ст.39 Конституції України, самого лише Указу недостатньо для такого обмеження, адже відповідно до згаданої норми, таке обмеження може встановлюватися виключно судом. Також, почастішали випадки заборони судами діяльності політичних партій через наявність підстав вважати, що вони можуть становити реальну загрозу конституційному ладу, основним правам і свободам українців, з метою порушення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України, що повністю відповідає змісту ч.2 ст.36 Конституції України. Так, держава звужує наші права, але це є вимушеною мірою. Українські реалії спонукають нас по-іншому дивитися на звичайні речі та вчитись реалізовувати інструменти демократичного світу, враховуючи виклики сучасності та умови війни.

Автор: Олександр Брагін, адвокат Dynasty Law & Investment

Право людини на свободу зборів та асоціацій є одним з основоположних основ демократичного суспільства. Одним із фундаментальних міжнародних договорів в цій сфері є Європейська конвенція з прав людини, ст.11 якої передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднань з іншими особами. ЄСПЛ зазначив, що захист думок та свобода їх вираження є однією з цілей свободи зібрань та об’єднань відповідно до ст.11 (Freedom and Democracy Party (ÖZDEP) v. Turkey), §37).

Подібні норми містять ст.ст.36, 39 Конституції України. Так, основною метою вищенаведених прав є реалізація та захист громадянами прав на політичну, мирну демонстрацію та участь у демократичному процесі, хоча ЄСПЛ зауважує, що неприйнятним є тлумачення вказаних прав виключно в контексті політичному, адже право на зібрання та асоціації може бути реалізовано з будь-якою метою, за винятком насильницької.

Втім, вказані права не є беззаперечними. З 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає що конституційні права і свободи людини і громадянина, можуть бути тимчасово обмежені у зв’язку з введенням воєнного стану і таке обмеження запроваджено в Україні щодо права на мирні збори (ст.39 Конституції України) (п.3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022). Проте, виходячи зі змісту абз.2 ст.39 Конституції України, самого лише Указу недостатньо для такого обмеження, адже відповідно до згаданої норми, таке обмеження може встановлюватися виключно судом.

Також, почастішали випадки заборони судами діяльності політичних партій через наявність підстав вважати, що вони можуть становити реальну загрозу конституційному ладу, основним правам і свободам українців, з метою порушення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України, що повністю відповідає змісту ч.2 ст.36 Конституції України.

Так, держава звужує наші права, але це є вимушеною мірою. Українські реалії спонукають нас по-іншому дивитися на звичайні речі та вчитись реалізовувати інструменти демократичного світу, враховуючи виклики сучасності та умови війни.