Рух до ЄС, бронювання працівників, енергетична безпека — ключові напрямки для бізнес-середовища
На чому фокусується бізнес після двох років великої війни? Сім стратегічних напрямків
Протягом двох років повномасштабної війни бізнес в Україні проходить справжній краш-тест. Чисельність та різноманітність викликів, які доводиться долати підприємцям, є вражаючими. Як і той факт, що спільною реакцією різного бізнесу на труднощі воєнного часу було закотити рукави та взятись до роботи з подвійною силою. Тож у 2024 рік бізнес увійшов загартованим, більш фінансово та операційно підготовленим, хоча й виснаженим ресурсно й емоційно. Так, 58% керівників компаній – членів Європейської Бізнес Асоціації прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу цього року.
Попри загальну втому, підприємці не збавляють обертів, адже усвідомлюють відповідальність перед командами, свою роль у підтримці економіки та внесок в обороноздатність держави. Ми в Європейській Бізнес Асоціації допомагаємо підтримувати та розвивати бізнес у цей складний час, спільними зусиллями намагаємось вирішити важливі регуляторні та законодавчі питання, сприяти формуванню позитивного інвестиційного іміджу України навіть попри війну.
Ми постійно збираємо інформацію про питання, які найбільше турбують бізнес, та на їх основі виокремили сім пріоритетних напрямків у 2024 році, над якими будемо працювати разом з членськими компаніями, владою, експертним товариством та міжнародними партнерами.
Гармонізація національного законодавства з законодавством ЄС
Сприяння економічній інтеграції України з ЄС і, відповідно, адаптація українського законодавства, регуляторної та дозвільної систем до європейських правил й стандартів – один з ключових напрямків нашої роботи.
У 2022 році розпочався новий етап у відносинах ЄС та України з отриманням статусу кандидата на вступ, а у 2023 році – з рішенням про початок переговорів.
Отже, наші перспективи щодо приєднання до європейської спільноти починають матеріалізуватись в доволі конкретні кроки, що прискорює втілення ключових реформ і дає позитивний сигнал для міжнародних інвесторів.
Наразі на порядку денному – адаптація національного законодавства до європейського правового простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу з ринками ЄС, практичне запровадження “безвізів” у різних сферах, подальша секторальна інтеграція.
До отримання статусу кандидата на вступ Україна вже адаптувала близько 70% acquis communautaire – правового доробку ЄС, який охоплює акти законодавства, стандарти, норми, правила. Водночас ми маємо багато роботи попереду, адже близько 29 тисяч актів права ЄС ще мають бути імплементовані до моменту підписання Угоди про вступ.
В контексті євроінтеграції йдеться про зміну торгового режиму як з країнами ЄС, так і з третіми країнами вже на умовах країни-члена ЄС. З огляду на це Україна має сформувати сильну позицію на переговорах, і ми прагнемо донести думку бізнесу в Україні щодо важливих питань у контексті інтеграції – фінансування, пільг, перехідних періодів тощо.
До прикладу, Україна має дуже потужний сільськогосподарський ринок, і ми вже бачимо реакцію наших країн-сусідів на відкриття європейського ринку для нашої агропродукції.
Тож цей процес буде складним та, ймовірно, тривалим, однак важливо відстояти економічні інтереси країни та українських виробників не нашкодити найсильнішим галузям нашої економіки, фокусуючись на тих конкурентних перевагах, які посилять Європу з приєднанням України.
Врегулювання питання мобілізації і бронювання працівників
Серед компаній Асоціації принаймні у 40% є мобілізовані до лав ЗСУ працівники. Зокрема, у 26% їхня кількість складає до 10% від військовозобов’язаних працівників компанії.
П’ята частина опитаних нами компаній розповіли, що серед мобілізованих є критичні для роботи їхньої компанії спеціалісти, зокрема керівники компаній, технологи, інженери, механіки, оператори на виробництві, бухгалтери.
Експерти Асоціації уважно слідкують за усіма законодавчими пропозиціями щодо процесів мобілізації та бронювання працівників, на сьогодні це одне з найбільш пріоритетних питань для компаній.
Зокрема, новий ґрунтовний документ, який пропонує удосконалити законодавство щодо мобілізації, — законопроєкт №10449, прийнятий Верховною Радою у першому читанні.
Ми чудово розуміємо важливість та необхідність поповнення нашого війська, яке на передовій боронить країну. Водночас ми переконані, що має зберігатись баланс оборонних та економічних потреб, адже бізнес має продовжувати функціонувати та сплачувати податки, які утримують наші збройні сили.
Через це бізнес не підтримує низку пропозицій, зокрема щодо посилення обов’язків керівників підприємств у контексті мобілізації, покладання невластивих повноважень на поліцію та місцеві органи влади, що може призвести до додаткового тиску на бізнес.
Водночас бізнес хотів би бачити в оновленому законодавстві вдосконалення процедури бронювання співробітників зокрема щодо його подовження та оновлення облікових даних без втрати броні, запроваджуючи радше механізм мотивації, ніж каральний інструмент з додатковими корупційними ризиками.
Будемо сподіватися, що голос бізнесу у цьому сенситивному та дуже важливому питанні буде почутий.
Започаткування індустріальної платформи для діалогу з ЄС
З початком повномасштабного вторгнення Асоціація відчутно посилила свій голос на міжнародній арені, зокрема в країнах ЄС. Адже ми прагнемо не тільки впроваджувати кращі європейські практики в Україні, але й налагоджувати діалог з нашими партнерами поза межами країни, зокрема з інституціями ЄС, бізнес-асоціаціями, посольствами та урядами інших країн.
З цією метою у 2022 році Європейська Бізнес Асоціація була включена до Реєстру Прозорості ЄС. Цей реєстр містить базу даних організацій, що взаємодіють з інституціями ЄС, зокрема представляють інтереси у процесі розробки, прийняття чи імплементації політик або законодавства ЄС.
Включення до Реєстру Прозорості ЄС – важлива передумова та перший крок до розширення впливу та присутності Асоціації на європейській арені задля створення нових можливостей для наших членських компаній.
Для посилення діалогу Україна-ЄС ми й надалі організовуватимемо та братимемо участь у різноманітних конференціях та заходах, розповідатимемо про можливості та потреби України в рамках відновлення, а також ділитимемося інвестиційними можливостями, що відкриваються в Україні навіть під час війни.
Для цього EBA та Global Business for Ukraine, спільно з Ukraine Invest, запустили Інвестиційну карту України – інтерактивний інструмент, що допомагає потенційним інвесторам дізнатися про наявні інвестиційні можливості в різних регіонах України.
До того ж, ми прагнемо допомогти бізнесу покращити знання регуляторного середовища ЄС. Так, у 2024 році Асоціація планує провести серію освітніх заходів щодо чинних та очікуваних регуляторних вимог ЄС, які впливатимуть на діяльність українського бізнесу.
Зокрема, мова про стандарти у сфері захисту довкілля та сталого розвитку, питання енергетики, галузеві технічні регламенти та інші важливі регуляції, вимоги та стандарти ЄС. Також щороку ми оновлюємо Білу книгу України, яка містить пропозиції бізнесу щодо відновлення економіки та покращення інвестиційного клімату в Україні.
Сприяння міжнародній торгівлі Україна-ЄС
З початком повномасштабного вторгнення, щоб підтримати українську економіку, в ЄС суттєво лібералізували умови торгівлі з Україною завдяки скасуванню мит і квот на експорт з України, запровадженню “транспортного безвізу”, полегшенню транзиту та використання інфраструктури ЄС для спрямування українського експорту до третіх країн.
Завдяки цим заходам Україна змогла наростити обсяги експорту до ЄС, і ми раді чути про плани щодо продовження спеціальних торговельних умов. Водночас у цьому контексті особливо гостро постає питання логістичних обмежень, адже війна в Україні суттєво вплинула на ланцюги постачання товарів.
В умовах закритого повітряного простору, а також обмеженого функціонування морських та річкових шляхів автомобільні та залізничні вантажні перевезення через західні пункти пропуску (зокрема, з Польщею) стали важливим шляхом для українського експорту.
Вже кілька місяців бізнес в Україні потерпає від наслідків блокування руху на прикордонних переходах та дорогах польськими протестувальниками. Ще в листопаді, за підрахунками Асоціації, в середньому один день простою вартував одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн. І з того часу розміри збитків тільки зростали.
Тож Асоціація вважає за необхідне створити дієвий запобіжник на рівні ЄС, який би унеможливив блокування кордону та перекриття критично важливих магістральних шляхів.
Останні рішення польської сторони про занесення прикордонних переходів та окремих ділянок доріг до переліку об’єктів критичної інфраструктури є обнадійливими. Будемо сподіватись, що ситуація буде поступово покращуватись завдяки політичному діалогу між нашими сусідніми країнами, і бізнес зможе безперешкодно користуватись західними транспортними шляхами.
Сприяння подальшій валютній лібералізації як інструменту заохочення інвесторів
З початком повномасштабного вторгнення були запровадженні суттєві валютні обмеження, спрямовані на утримання макроекономічної стабільності в перші місяці вторгнення. З подальшою поступовою стабілізацією ситуації та необхідністю подальшої роботи бізнесу, Асоціація почала акцентувати увагу на важливості поступової лібералізації валютних обмежень.
Зокрема, для продовження експортних та імпортних операцій. Важливим кроком на цьому шляху стало оприлюднення Національним банком України у липні 2023 року Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Наскільки ми бачимо, в планах регулятора поступове пом’якшення валютних обмежень на виведення дивідендів та на сплату відсотків за кредитами за умови формування належних макроекономічних передумов, які дадуть змогу уникнути шоків для валютного ринку та економіки.
Асоціація продовжуватиме діалог щодо необхідності лібералізації запроваджених обмежень, адже на це є запит у бізнесу. Для прикладу, серед опитаних учасників Асоціації, для 88% компаній є актуальною потреба у здійсненні операцій з оплати послуг, оплата яких наразі заборонена.
Необхідність виплати дивідендів нерезидентам є актуальною для 71% компаній. Для 68% актуальною є потреба у збільшенні лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України, і для 50% – у здійсненні операцій з оплати роялті.
Енергетична стійкість та ефективність
Мабуть, однією з найбільш важливих подій для енергетичного сектору за два роки повномасштабної війни стало об’єднання української та європейської енергосистем буквально за кілька місяців.
Взимку 2023 року, коли український бізнес та громадяни потерпали від обстрілів критичної інфраструктури та відключень електроенергії, керівники членських компаній Асоціації віднесли включення української енергосистеми до об’єднаної енергосистеми Європи до топ-5 факторів позитивного впливу на інвестиційний клімат.
Можливість експорту та імпорту електроенергії до/з ЄС підтримує нашу країну у критичний момент, а також створює додаткові можливості для надходження валютної виручки, коли Україна має можливість продавати профіцитну електроенергію.
Асоціація тримає постійний зв’язок з органами державної влади, що відповідають за розвиток енергетичного сектору. Ми вітаємо зусилля влади щодо розвитку та євроінтеграції українських енергетичних ринків, відкриття доступу європейським компаніям до українських газових сховищ, будівництва нової генерації, спільну роботу над вдосконаленням закону України “Про енергетичну ефективність” №1818-IX від 21 жовтня 2021 року та втіленням національних програм енергоефективності.
Ми й надалі продовжуватимемо долучатися до роботи над адаптацією законодавства України до права ЄС та удосконалення регуляторного середовища України.
Окремий фокус роботи енергетичного напрямку в Асоціації присвячений питанням сприяння загальному підвищенню інвестиційної привабливості сектору, розвитку ВДЕ включно з вирішенням питань погашення заборгованості, яка стоїть перед сектором ВДЕ, декарбонізації, посилення кооперації із профільними європейськими організаціями.
Сприяння поширенню інструментів фінансування бізнесу та страхування ризиків
Механізми страхування воєнних та політичних ризиків, торгові та інвестиційні гарантії – це інструменти, яких дуже потребує Україна для залучення інвестицій під час війни. В опитуванні Асоціації наприкінці 2023 року 53% компаній підтвердили актуальність для їхнього бізнесу програм страхування військових та політичних ризиків.
Раді відзначити, що останнім часом в цьому питанні маємо чимало зрушень. Так, MIGA (Агентство з гарантування інвестицій) та DFC (Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку) почали реалізувати механізми страхування інвестицій в Україні. За інформацією Уряду, Україна також має експортні кредитні гарантії від 14 різних країн. Також запущений механізм перестрахування ризику заходу в акваторію Чорного моря.
До того ж, страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків в рамках діяльності Експортно-кредитного агентства (ЕКА) має запрацювати у 2024 році. ЕКА вже готує кілька продуктів, якими зможе скористатися бізнес, зокрема, страхування міжнародних та національних прямих інвестицій в Україну та дивідендів та страхування кредитів, пов’язаних з інвестиціями для нарощування експортного потенціалу нашої країни.
Будемо сподіватися, що страхування та гарантії міжнародних партнерів та урядів сприятимуть пожвавленню економічної активності в країні та вплинуть на рішення інвесторів заходити в Україну, не чекаючи завершення війни.
Перелік задач – доволі великий та потужний, втім і мета у нас амбітна. Адже ми всі мріємо про процвітаючу та успішну Україну, економічно та безпеково інтегровану в західний світ. Тож продовжуємо кожен на своєму місці працювати, щоб наблизити нашу спільну мету!
Джерело: Економічна правда