Розвиток освіти та успішних управлінців у вузах, законодавча стабільність, – запит від ІТ індустрії
Вчора представники бізнесу та влади зібрались на ІТ Конференції, обговорити стан ІТ, технологічної освіти в країні, перспективи та небезпеки розвитку.
Перша панель розпочалась з перспектив та нових технологій. Модератор заходу, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська зазначила, що за 15 років експорт ІТ послуг зріс у 114 разів. Наразі ІТ-експорт складає 8,3% усього експорту (товарів і послуг, за 2020), за даними платіжного балансу НБУ. А середній темп росту індустрії — 20−25% щорічно. В той час як загальний експорт товарів і послуг, за даними НБУ, знизився на 4,6%. І в умовах жорсткої світової конкуренції, стагнації пов’язаної з пандемією – ІТ має всі шанси для успіху та подальшого розвитку країни на міжнародній арені. «І сьогодні ми зібрались з бізнесом, міжнародними колегами, владою аби обговорити, що ж допомогло ІТ зробити такий дійсно спринтерський стрибок в розвитку, які прогнози щодо подальшої долі ІТ», – додала Світлана.
Валерій Красовський, співзасновник і CEO Sigma Software зазначив, що ще років 10 тому українська ІТ сприймалась як лоукост. Наразі все змінилось, і українські компанії співпрацюють з найбільшими світовими брендами, а українські програмісти успішно виконують надскладні проєкти з повним циклом розробки та підтримки, а не пропонують точкові рішення. Можливо, європейські країни ще не в повній мірі зрозуміли потенціал країни, однак, США дуже швидко адаптуються і вже усвідомлюють, що українське ІТ – постачальник цікавих рішень. Власне, розвиток ми бачимо і по швидкості збільшення стартапів. «Ми створили унікальний бізнес інкубатор на базі сервісного бізнесу, Sigma Software Lab, та вже проінвестували в близько 15 продуктових стартап-рішень, сподіваюсь, виростимо і кілька юнікорнів. А загалом у світі інвестиції в стартапи збільшились з 70 до 300 млрд дол на рік. Це суттєвий приріст. На заваді розвитку українському ІТ сьогодні стоять брак ІТ спеціалістів та можливі зміни законодавчої бази. Тому, нам як країні дуже грунтовно потрібно працювати над розвитком освіти та створювати для галузі такі умови, в яких стабільні та зрозумілі правила гри», – зазначив Валерій.
Віталій Седлер, CEO Intellias також наголосив, що питання освіти є обмежуючим фактором для галузі: «Індустрія могла б зростати швидше, якби було більше кваліфікованих інженерів». На жаль, державна система освіти з цим не справляється. «Прискорена пандемією, глобальна діджиталізація набирає обертів і стимулює стрімкий розвиток ІТ галузі. Маючи багаторічну експертизу, українська ІТ індустрія може розраховувати на місце в авангарді ключових гравців світового ІТ ринку. Адже українські компанії, включно з Intellias, вже давно консультують гігантів бізнесу, допомагаючи їм обирати найкращі технологічні рішення. А ефективна взаємодія між владою, бізнесом та навчальними закладами, дозволить укріпити позицію України як IT центру на глобальному ринку», – пояснив Віталій Седлер.
Юрій Антонюк, очільник ЕPAM у Центральній та Східній Європі наголосив, що не варто думати, що ІТ індустрія – це лише програмісти. «Світ наразі дивиться на Україну як постачальника послуг. Тож нам треба думати як побудувати повну інфраструктуру, такий собі замкнутий цикл – від бізнес консалтингу до вирішення стратегічних питань. А для цього потрібно – інвестувати в освіту, вкладати в розвиток внутрішнього ринку, розвиток стартапів, тощо. Треба перебудовувати юридичну систему, адаптувати законодавство під вимоги сучасності. І дуже скоро ми зможемо побачити як Україна опиниться в 20-ті технологічних країн світу», – зазначив Юрій Антонюк.
Альберто Леві, професор IE Business School акцентував на новітніх трендах, що будуть мати місце в найближчі 5-10 років, йдеться про: перезапуск, ретехнологізацію та вплив (reset, retech, impact). Адже наразі люди вчатся переоцінювати своє життя, вчаться адаптуватись, відповідно, і бренди замислюються про нові способи – залучення споживачів, захист персональних даних, тощо.
Берт Фескенс, інноваційний партнер The Hague Security Delta підтримав важливість екосистеми, адже коли всі елементи взаємодіють, створюються справді сталі елементи. Тому важливо ділитись знаннями, точками зору, досвідом – між країнами, між владою та бізнесом, тощо. Адже, наприклад, в Європі, США, Україні постійно розробляються нові технології і шкода їх не використовувати. А на знання, обмін думками наразі запит є.
Світлана Ларченко, директор напрямку «Державний сектор, транспорт та телекомунікації» SAP Ukraine зазначила, що останнім часом ми спостерігаємо значний прогрес у побудові державних цифрових сервісів для громадян. В той же час, як у самому держапараті, так і на рівні державних підприємств, процес цифровізації все ще гальмує недостатня технологічна та методологічна готовність організацій, а також людський фактор у вигляді опору необхідним змінам. Безумовно, комплексна побудова цифрових платформ потребує часу, інвестицій, глибинного аналізу та використання кращих світових практик. Проте, керівництво в державних компаніях, на відміну від бізнес-сектору з чіткою довгостроковою стратегією, досить часто змінюється, а заплановану бізнес-трансформацію просто не встигають якісно реалізувати. Натомість, процес оптимізації та цифровізації кожного разу починається з самого початку, фактично перекреслюючи напрацювання та інвестиції, зроблені під керівництвом попередників. Можливо, одним з підтримуючих факторів для виходу з такої ситуації, стало б доведення до ефективного стану процесу корпоратизації та підготовка акціонерами чіткої бізнес-стратегії, що дозволить залучати інвестиції та керувати змінами.
Петро Коломієць, співзасновник та директор з розвитку бізнесу IdeaSoft також зазначив, що наразі є дуже круті тренди – fintech (20% інвестицій було інвестовано в цю технологію в 2021 році), аутомотів, healthtech, request to pay, блокчейн, тощо. І таких технологій буде з’являється набагато більше. Планується, наприклад, впровадження цифрової гривні. Такі інноваційні інструменти прибирають багато процесів і роблять їх автоматичними. «І, до речі, Україна також є розробником великої кількість технологій. Партнери йдуть до нас за експертизою, а не за дешевшою силою. Ми часом можемо клієнту дати те, що не можуть Ізраїль або США. Більше того, великі українські ІТ компанії готові підтримувати старпати, менторити, і це також допоможе галузі в стрибку», – наголосив Петро.
В другій панелі було акцентовано на важливості ІТ освіти. Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ наголосив, що Міністерство поставило перед собою завдання подвоїти частку ІТ у ВВП країни та створити в Україні найбільший ІТ-хаб Східної Європи. Без талантів це неможливо, тому Мінцифри бере активну участь у розвитку ІТ-освіти.
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення зазначив, що дискусія щодо розвитку освіти була доволі потужною і офіційна робоча група, до складу якої увійшли експерти, представники бізнесу, посадовці, народні депутати, освітяни та молодь вже фіналізує свою роботу . «В 2030 році в Україні прогнозується дефіцит у понад 230 тисяч ІТ-фахівців різного профілю. Зростання кількості фахівців за розрахунковим сценарієм дорівнює кумулятивному зростанню ВВП протягом 10 років на 3,3 млрд доларів. Тож, вже сьогодні треба працювати над розвитком сфери на кожному рівні: математика в школах, сучасні спеціальності в профтехах, фінансова автономія і дуальна освіта у вишах, спеціальні умови та державне замовлення для неформальної освіти. До проекту Дорожньої карти увійшли ініціативи за всіма напрямками освіти: середньої, вищої, передвищої та неформальної. Дослідження Центру показало, що найбільш ефективними для розвитку сфери можуть стати наступні рішення: значне підвищення цифрових навичок вчителів, спрощення доступу до професії вчителя STEM для світчерів, повноцінне залучення можливостей мережевої освіти, якісна профорієнтація, розширення фінансової автономії, впровадження дуальної освіти, врегулювання діяльності ендавмент-фондів, полегшення доступу до викладання для вчителів-практиків та іноземних фахівців, підвищення якості менеджменту освітніх закладів, формування профстандартів для нових ІТ-спеціальностей, спрощене ліцензування і відміна ПДВ тощо», – додав Кирило Криволап.
Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації додав, що наразі розпочинається трансформація не лише ЗВО, але і шкіл. Задач дійсно багато, а рух в напрямку розвитку ІТ освіти – є важливим пріоритетом.
Едуард Рубін, Голова Ради Правління та власник Telesens наголосив, що коледжі мають також велику перспективу. Яскравим прикладом є Харківський коледж, де ІТ компанії об’єднались, попрацювали над ефективністю викладацького складу, що призвело і до збільшення попиту на навчання в коледжі – наразі там конкурс складає 15 людей на місце. Тому, менеджмент в освіті – аспект, який потребує окремої уваги. Власне, тому і потрібно державно-приватне партнерство, аби бізнес міг ділитись практичними знаннями і з викладачами в тому числі. Більше того, важливо і викладачів навчати вчитись – зараз онлайн став дуже доступним, тож хорошим варіантом може бути знаходження правильних оналйн-курсів.
Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів SoftServe, також поділився досвідом ефективності державно-приватного партнерства в рамках Львівського національного університету ім.Івана Франка, на базі якого була створена «Школа лідерства» для викладачів – аби розвивати успішних управлінців у вузах. Це такий собі освітній Pre-MBAдля викладачів. Адже освіта тримається на людях, а людям потрібен фундамент для того, щоб бути успішним управлінцем. І цього року школа запустилась вдруге. Крім того, Тарас зробив акцент на важливості розвитку дуальної освіти в країні.
Віталій Седлер, CEO Intellias акцентував, що свічери також можуть бути потужною можливістю для індустрії. Адже індустрія спрагла до кадрів і готова приймати людей без досвіду в ІТ, або тих, хто хоче змінити спеціальність на ІТ. Більше того, ми наразі розвиваємо розуміння, що приєднатись в ІТ не складно, а навчання тримає близько 3-6 місяців.
Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України зазначила, що на сьогодні вузи дають 15-20 тис випускників і цього катастрофічно бракує. ІТ освіта потребує комплексного оновлення на всіх рівнях – і тут важливо балансувати системні реформи та швидкі рішення. В ідеалі – надавати знання з ІТ починаючи зі школи. Крім того, важливо аби профтехосвіта та вища освіта йшли пліч-о-пліч. Більше того, необхідно надавати правильні стимули галузі, як-то –звільнення від сплати ПДВ неформальної освіти, тощо.
Андрій Яворський, віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic, підкреслив, що одним із пріоритетів компанії є розвиток інженерних талантів. З 2018 року GlobalLogic інвестувала в це понад 4 мільйони доларів у регіоні Центральної та Східної Європи. Більша частина цих коштів припадає на Україну. Навчання фахівців відбувається в межах програми GlobalLogic Education, зокрема, курсів для новачків – GL BaseCamp – та курсів для більш досвідчених спеціалістів – GL ProCamp. Завдяки GlobalLogic Education понад 4000 інженерів почали співробітництво з GlobalLogic. При чому, це число включає й людей без комерційного досвіду. За останні півроку такі фахівці склали 25% від загальної кількості новачків у компанії.
Насамкінець заходу Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про діджиталізацію в країні та плани з розвитку ІТ. «Я вірю в країну підприємців. У низькі податки, які допоможуть бізнесу розвиватись. Безумовно, Дія City – не єдиний компонент успіху українського ІТ. Але дуже важливий для того, щоб Україна стала найбільшим IT-хабом Східної Європи. Світ розвивається і конкуренція за бізнес стає дедалі сильнішою. Саме спеціальний податковий режим, який діятиме в Дія City, допоможе нам перемогти цю конкуренцію. Індустрія вже робить прорив і важливо їй надати надійний фундамент для стрибка. Водночас цьому сприятиме діджиталізація, яка з моменту створення Мінцифри почала пронизувати кожну сферу життєдіяльності держави. Вчора Мінцифра разом з представниками ЕВА відстоюваали ініціативу Дія City на профільному комітеті ВРУ, щоб податковий законопроєкт був прийнятий саме в тому вигляді, який ми погодили з індустрією. Неприйнятно перекреслити позитивні напрацювання, що ми вже маємо. Зараз ми створюємо нову культуру співпраці між бізнесом і владою. Водночас ведеться спільна робота Мінцифри та ЕВА над проєктом Дія City. Упевнений, що тільки таким чином ми зможемо сформувати ефективні, практичні та дієві засади політики в країні», — наголосив Міністр.
Дякуємо спікерам та учасникам за крутий захід. Окрема вдячність партнерам – N-iX, Intellias, Sigma Software за співпрацю в рамках даної події.
І, як зазначив CEO компанії N-iX Андрій Павлів, феноменальний ріст української IT індустрії, який ми спостерігаємо сьогодні, був би неможливим без співпраці всіх гравців на ринку – освітян, різноманітних організацій, IT компаній та кожного IT фахівця. У 2002 році, коли ми з партнерами заснували компанію N-iX, мало хто знав про українське IT. А сьогодні клієнти N-iX – це світові лідери різноманітних галузей та Fortune 500 компанії. Вже багато років наша компанія активно долучається до вирішення актуальних проблем індустрії – ми співпрацюємо з університетами, підтримуємо чимало технологічних та бізнесових подій, є співзасновниками Львівського IT-кластеру та учасником багатьох організацій. Імідж України як потужного технологічного хабу – це роки роботи багатьох людей та бізнесів, і якщо ми хочемо рости далі, наша співпраця повинна лише посилюватись.
Переглянути запис конференції:
Головні партнери
В партнерстві з
Партнери
