Розвиток освіти та успішних управлінців у вузах, законодавча стабільність, – запит від ІТ індустрії
13/ 10/ 2021
Вчора представники бізнесу та влади зібрались на ІТ Конференції, обговорити стан ІТ, технологічної освіти в країні, перспективи та небезпеки розвитку.
Перша панель розпочалась з перспектив та нових технологій. Модератор заходу, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська зазначила, що за 15 років експорт ІТ послуг зріс у 114 разів. Наразі ІТ-експорт складає 8,3% усього експорту (товарів і послуг, за 2020), за даними платіжного балансу НБУ. А середній темп росту індустрії — 20−25% щорічно. В той час як загальний експорт товарів і послуг, за даними НБУ, знизився на 4,6%. І в умовах жорсткої світової конкуренції, стагнації пов’язаної з пандемією – ІТ має всі шанси для успіху та подальшого розвитку країни на міжнародній арені. «І сьогодні ми зібрались з бізнесом, міжнародними колегами, владою аби обговорити, що ж допомогло ІТ зробити такий дійсно спринтерський стрибок в розвитку, які прогнози щодо подальшої долі ІТ», - додала Світлана.
Валерій Красовський, співзасновник і CEO Sigma Software зазначив, що ще років 10 тому українська ІТ сприймалась як лоукост. Наразі все змінилось, і українські компанії співпрацюють з найбільшими світовими брендами, а українські програмісти успішно виконують надскладні проєкти з повним циклом розробки та підтримки, а не пропонують точкові рішення. Можливо, європейські країни ще не в повній мірі зрозуміли потенціал країни, однак, США дуже швидко адаптуються і вже усвідомлюють, що українське ІТ – постачальник цікавих рішень. Власне, розвиток ми бачимо і по швидкості збільшення стартапів. «Ми створили унікальний бізнес інкубатор на базі сервісного бізнесу, Sigma Software Lab, та вже проінвестували в близько 15 продуктових стартап-рішень, сподіваюсь, виростимо і кілька юнікорнів. А загалом у світі інвестиції в стартапи збільшились з 70 до 300 млрд дол на рік. Це суттєвий приріст. На заваді розвитку українському ІТ сьогодні стоять брак ІТ спеціалістів та можливі зміни законодавчої бази. Тому, нам як країні дуже грунтовно потрібно працювати над розвитком освіти та створювати для галузі такі умови, в яких стабільні та зрозумілі правила гри», - зазначив Валерій.
Віталій Седлер, CEO Intellias також наголосив, що питання освіти є обмежуючим фактором для галузі: «Індустрія могла б зростати швидше, якби було більше кваліфікованих інженерів». На жаль, державна система освіти з цим не справляється. «Прискорена пандемією, глобальна діджиталізація набирає обертів і стимулює стрімкий розвиток ІТ галузі. Маючи багаторічну експертизу, українська ІТ індустрія може розраховувати на місце в авангарді ключових гравців світового ІТ ринку. Адже українські компанії, включно з Intellias, вже давно консультують гігантів бізнесу, допомагаючи їм обирати найкращі технологічні рішення. А ефективна взаємодія між владою, бізнесом та навчальними закладами, дозволить укріпити позицію України як IT центру на глобальному ринку», – пояснив Віталій Седлер.
Юрій Антонюк, очільник ЕPAM у Центральній та Східній Європі наголосив, що не варто думати, що ІТ індустрія – це лише програмісти. «Світ наразі дивиться на Україну як постачальника послуг. Тож нам треба думати як побудувати повну інфраструктуру, такий собі замкнутий цикл – від бізнес консалтингу до вирішення стратегічних питань. А для цього потрібно – інвестувати в освіту, вкладати в розвиток внутрішнього ринку, розвиток стартапів, тощо. Треба перебудовувати юридичну систему, адаптувати законодавство під вимоги сучасності. І дуже скоро ми зможемо побачити як Україна опиниться в 20-ті технологічних країн світу», - зазначив Юрій Антонюк.
Альберто Леві, професор IE Business School акцентував на новітніх трендах, що будуть мати місце в найближчі 5-10 років, йдеться про: перезапуск, ретехнологізацію та вплив (reset, retech, impact). Адже наразі люди вчатся переоцінювати своє життя, вчаться адаптуватись, відповідно, і бренди замислюються про нові способи – залучення споживачів, захист персональних даних, тощо.
Берт Фескенс, інноваційний партнер The Hague Security Delta підтримав важливість екосистеми, адже коли всі елементи взаємодіють, створюються справді сталі елементи. Тому важливо ділитись знаннями, точками зору, досвідом – між країнами, між владою та бізнесом, тощо. Адже, наприклад, в Європі, США, Україні постійно розробляються нові технології і шкода їх не використовувати. А на знання, обмін думками наразі запит є.
Світлана Ларченко, директор напрямку «Державний сектор, транспорт та телекомунікації» SAP Ukraine зазначила, що останнім часом ми спостерігаємо значний прогрес у побудові державних цифрових сервісів для громадян. В той же час, як у самому держапараті, так і на рівні державних підприємств, процес цифровізації все ще гальмує недостатня технологічна та методологічна готовність організацій, а також людський фактор у вигляді опору необхідним змінам. Безумовно, комплексна побудова цифрових платформ потребує часу, інвестицій, глибинного аналізу та використання кращих світових практик. Проте, керівництво в державних компаніях, на відміну від бізнес-сектору з чіткою довгостроковою стратегією, досить часто змінюється, а заплановану бізнес-трансформацію просто не встигають якісно реалізувати. Натомість, процес оптимізації та цифровізації кожного разу починається з самого початку, фактично перекреслюючи напрацювання та інвестиції, зроблені під керівництвом попередників. Можливо, одним з підтримуючих факторів для виходу з такої ситуації, стало б доведення до ефективного стану процесу корпоратизації та підготовка акціонерами чіткої бізнес-стратегії, що дозволить залучати інвестиції та керувати змінами.
Петро Коломієць, співзасновник та директор з розвитку бізнесу IdeaSoft також зазначив, що наразі є дуже круті тренди – fintech (20% інвестицій було інвестовано в цю технологію в 2021 році), аутомотів, healthtech, request to pay, блокчейн, тощо. І таких технологій буде з’являється набагато більше. Планується, наприклад, впровадження цифрової гривні. Такі інноваційні інструменти прибирають багато процесів і роблять їх автоматичними. «І, до речі, Україна також є розробником великої кількість технологій. Партнери йдуть до нас за експертизою, а не за дешевшою силою. Ми часом можемо клієнту дати те, що не можуть Ізраїль або США. Більше того, великі українські ІТ компанії готові підтримувати старпати, менторити, і це також допоможе галузі в стрибку», - наголосив Петро.
В другій панелі було акцентовано на важливості ІТ освіти. Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ наголосив, що Міністерство поставило перед собою завдання подвоїти частку ІТ у ВВП країни та створити в Україні найбільший ІТ-хаб Східної Європи. Без талантів це неможливо, тому Мінцифри бере активну участь у розвитку ІТ-освіти.
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення зазначив, що дискусія щодо розвитку освіти була доволі потужною і офіційна робоча група, до складу якої увійшли експерти, представники бізнесу, посадовці, народні депутати, освітяни та молодь вже фіналізує свою роботу . «В 2030 році в Україні прогнозується дефіцит у понад 230 тисяч ІТ-фахівців різного профілю. Зростання кількості фахівців за розрахунковим сценарієм дорівнює кумулятивному зростанню ВВП протягом 10 років на 3,3 млрд доларів. Тож, вже сьогодні треба працювати над розвитком сфери на кожному рівні: математика в школах, сучасні спеціальності в профтехах, фінансова автономія і дуальна освіта у вишах, спеціальні умови та державне замовлення для неформальної освіти. До проекту Дорожньої карти увійшли ініціативи за всіма напрямками освіти: середньої, вищої, передвищої та неформальної. Дослідження Центру показало, що найбільш ефективними для розвитку сфери можуть стати наступні рішення: значне підвищення цифрових навичок вчителів, спрощення доступу до професії вчителя STEM для світчерів, повноцінне залучення можливостей мережевої освіти, якісна профорієнтація, розширення фінансової автономії, впровадження дуальної освіти, врегулювання діяльності ендавмент-фондів, полегшення доступу до викладання для вчителів-практиків та іноземних фахівців, підвищення якості менеджменту освітніх закладів, формування профстандартів для нових ІТ-спеціальностей, спрощене ліцензування і відміна ПДВ тощо», - додав Кирило Криволап.
Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації додав, що наразі розпочинається трансформація не лише ЗВО, але і шкіл. Задач дійсно багато, а рух в напрямку розвитку ІТ освіти – є важливим пріоритетом.
Едуард Рубін, Голова Ради Правління та власник Telesens наголосив, що коледжі мають також велику перспективу. Яскравим прикладом є Харківський коледж, де ІТ компанії об’єднались, попрацювали над ефективністю викладацького складу, що призвело і до збільшення попиту на навчання в коледжі – наразі там конкурс складає 15 людей на місце. Тому, менеджмент в освіті – аспект, який потребує окремої уваги. Власне, тому і потрібно державно-приватне партнерство, аби бізнес міг ділитись практичними знаннями і з викладачами в тому числі. Більше того, важливо і викладачів навчати вчитись – зараз онлайн став дуже доступним, тож хорошим варіантом може бути знаходження правильних оналйн-курсів.
Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів SoftServe, також поділився досвідом ефективності державно-приватного партнерства в рамках Львівського національного університету ім.Івана Франка, на базі якого була створена «Школа лідерства» для викладачів – аби розвивати успішних управлінців у вузах. Це такий собі освітній Pre-MBAдля викладачів. Адже освіта тримається на людях, а людям потрібен фундамент для того, щоб бути успішним управлінцем. І цього року школа запустилась вдруге. Крім того, Тарас зробив акцент на важливості розвитку дуальної освіти в країні.
Віталій Седлер, CEO Intellias акцентував, що свічери також можуть бути потужною можливістю для індустрії. Адже індустрія спрагла до кадрів і готова приймати людей без досвіду в ІТ, або тих, хто хоче змінити спеціальність на ІТ. Більше того, ми наразі розвиваємо розуміння, що приєднатись в ІТ не складно, а навчання тримає близько 3-6 місяців.
Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України зазначила, що на сьогодні вузи дають 15-20 тис випускників і цього катастрофічно бракує. ІТ освіта потребує комплексного оновлення на всіх рівнях – і тут важливо балансувати системні реформи та швидкі рішення. В ідеалі – надавати знання з ІТ починаючи зі школи. Крім того, важливо аби профтехосвіта та вища освіта йшли пліч-о-пліч. Більше того, необхідно надавати правильні стимули галузі, як-то –звільнення від сплати ПДВ неформальної освіти, тощо.
Андрій Яворський, віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic, підкреслив, що одним із пріоритетів компанії є розвиток інженерних талантів. З 2018 року GlobalLogic інвестувала в це понад 4 мільйони доларів у регіоні Центральної та Східної Європи. Більша частина цих коштів припадає на Україну. Навчання фахівців відбувається в межах програми GlobalLogic Education, зокрема, курсів для новачків – GL BaseCamp – та курсів для більш досвідчених спеціалістів – GL ProCamp. Завдяки GlobalLogic Education понад 4000 інженерів почали співробітництво з GlobalLogic. При чому, це число включає й людей без комерційного досвіду. За останні півроку такі фахівці склали 25% від загальної кількості новачків у компанії.
Насамкінець заходу Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про діджиталізацію в країні та плани з розвитку ІТ. «Я вірю в країну підприємців. У низькі податки, які допоможуть бізнесу розвиватись. Безумовно, Дія City – не єдиний компонент успіху українського ІТ. Але дуже важливий для того, щоб Україна стала найбільшим IT-хабом Східної Європи. Світ розвивається і конкуренція за бізнес стає дедалі сильнішою. Саме спеціальний податковий режим, який діятиме в Дія City, допоможе нам перемогти цю конкуренцію. Індустрія вже робить прорив і важливо їй надати надійний фундамент для стрибка. Водночас цьому сприятиме діджиталізація, яка з моменту створення Мінцифри почала пронизувати кожну сферу життєдіяльності держави. Вчора Мінцифра разом з представниками ЕВА відстоюваали ініціативу Дія City на профільному комітеті ВРУ, щоб податковий законопроєкт був прийнятий саме в тому вигляді, який ми погодили з індустрією. Неприйнятно перекреслити позитивні напрацювання, що ми вже маємо. Зараз ми створюємо нову культуру співпраці між бізнесом і владою. Водночас ведеться спільна робота Мінцифри та ЕВА над проєктом Дія City. Упевнений, що тільки таким чином ми зможемо сформувати ефективні, практичні та дієві засади політики в країні», — наголосив Міністр.
Дякуємо спікерам та учасникам за крутий захід. Окрема вдячність партнерам – N-iX, Intellias, Sigma Software за співпрацю в рамках даної події.
І, як зазначив CEO компанії N-iX Андрій Павлів, феноменальний ріст української IT індустрії, який ми спостерігаємо сьогодні, був би неможливим без співпраці всіх гравців на ринку - освітян, різноманітних організацій, IT компаній та кожного IT фахівця. У 2002 році, коли ми з партнерами заснували компанію N-iX, мало хто знав про українське IT. А сьогодні клієнти N-iX - це світові лідери різноманітних галузей та Fortune 500 компанії. Вже багато років наша компанія активно долучається до вирішення актуальних проблем індустрії - ми співпрацюємо з університетами, підтримуємо чимало технологічних та бізнесових подій, є співзасновниками Львівського IT-кластеру та учасником багатьох організацій. Імідж України як потужного технологічного хабу - це роки роботи багатьох людей та бізнесів, і якщо ми хочемо рости далі, наша співпраця повинна лише посилюватись.
Переглянути запис конференції:
https://www.youtube.com/watch?v=GR6rFFNO_4w&ab_channel=EuropeanBusinessAssociationUkraine%28%D0%95%D0%92%D0%90%29
Головні партнери
В партнерстві з
Партнери
Вчора представники бізнесу та влади зібрались на ІТ Конференції, обговорити стан ІТ, технологічної освіти в країні, перспективи та небезпеки розвитку.
Перша панель розпочалась з перспектив та нових технологій. Модератор заходу, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська зазначила, що за 15 років експорт ІТ послуг зріс у 114 разів. Наразі ІТ-експорт складає 8,3% усього експорту (товарів і послуг, за 2020), за даними платіжного балансу НБУ. А середній темп росту індустрії — 20−25% щорічно. В той час як загальний експорт товарів і послуг, за даними НБУ, знизився на 4,6%. І в умовах жорсткої світової конкуренції, стагнації пов’язаної з пандемією – ІТ має всі шанси для успіху та подальшого розвитку країни на міжнародній арені. «І сьогодні ми зібрались з бізнесом, міжнародними колегами, владою аби обговорити, що ж допомогло ІТ зробити такий дійсно спринтерський стрибок в розвитку, які прогнози щодо подальшої долі ІТ», – додала Світлана.
Валерій Красовський, співзасновник і CEO Sigma Software зазначив, що ще років 10 тому українська ІТ сприймалась як лоукост. Наразі все змінилось, і українські компанії співпрацюють з найбільшими світовими брендами, а українські програмісти успішно виконують надскладні проєкти з повним циклом розробки та підтримки, а не пропонують точкові рішення. Можливо, європейські країни ще не в повній мірі зрозуміли потенціал країни, однак, США дуже швидко адаптуються і вже усвідомлюють, що українське ІТ – постачальник цікавих рішень. Власне, розвиток ми бачимо і по швидкості збільшення стартапів. «Ми створили унікальний бізнес інкубатор на базі сервісного бізнесу, Sigma Software Lab, та вже проінвестували в близько 15 продуктових стартап-рішень, сподіваюсь, виростимо і кілька юнікорнів. А загалом у світі інвестиції в стартапи збільшились з 70 до 300 млрд дол на рік. Це суттєвий приріст. На заваді розвитку українському ІТ сьогодні стоять брак ІТ спеціалістів та можливі зміни законодавчої бази. Тому, нам як країні дуже грунтовно потрібно працювати над розвитком освіти та створювати для галузі такі умови, в яких стабільні та зрозумілі правила гри», – зазначив Валерій.
Віталій Седлер, CEO Intellias також наголосив, що питання освіти є обмежуючим фактором для галузі: «Індустрія могла б зростати швидше, якби було більше кваліфікованих інженерів». На жаль, державна система освіти з цим не справляється. «Прискорена пандемією, глобальна діджиталізація набирає обертів і стимулює стрімкий розвиток ІТ галузі. Маючи багаторічну експертизу, українська ІТ індустрія може розраховувати на місце в авангарді ключових гравців світового ІТ ринку. Адже українські компанії, включно з Intellias, вже давно консультують гігантів бізнесу, допомагаючи їм обирати найкращі технологічні рішення. А ефективна взаємодія між владою, бізнесом та навчальними закладами, дозволить укріпити позицію України як IT центру на глобальному ринку», – пояснив Віталій Седлер.
Юрій Антонюк, очільник ЕPAM у Центральній та Східній Європі наголосив, що не варто думати, що ІТ індустрія – це лише програмісти. «Світ наразі дивиться на Україну як постачальника послуг. Тож нам треба думати як побудувати повну інфраструктуру, такий собі замкнутий цикл – від бізнес консалтингу до вирішення стратегічних питань. А для цього потрібно – інвестувати в освіту, вкладати в розвиток внутрішнього ринку, розвиток стартапів, тощо. Треба перебудовувати юридичну систему, адаптувати законодавство під вимоги сучасності. І дуже скоро ми зможемо побачити як Україна опиниться в 20-ті технологічних країн світу», – зазначив Юрій Антонюк.
Альберто Леві, професор IE Business School акцентував на новітніх трендах, що будуть мати місце в найближчі 5-10 років, йдеться про: перезапуск, ретехнологізацію та вплив (reset, retech, impact). Адже наразі люди вчатся переоцінювати своє життя, вчаться адаптуватись, відповідно, і бренди замислюються про нові способи – залучення споживачів, захист персональних даних, тощо.
Берт Фескенс, інноваційний партнер The Hague Security Delta підтримав важливість екосистеми, адже коли всі елементи взаємодіють, створюються справді сталі елементи. Тому важливо ділитись знаннями, точками зору, досвідом – між країнами, між владою та бізнесом, тощо. Адже, наприклад, в Європі, США, Україні постійно розробляються нові технології і шкода їх не використовувати. А на знання, обмін думками наразі запит є.
Світлана Ларченко, директор напрямку «Державний сектор, транспорт та телекомунікації» SAP Ukraine зазначила, що останнім часом ми спостерігаємо значний прогрес у побудові державних цифрових сервісів для громадян. В той же час, як у самому держапараті, так і на рівні державних підприємств, процес цифровізації все ще гальмує недостатня технологічна та методологічна готовність організацій, а також людський фактор у вигляді опору необхідним змінам. Безумовно, комплексна побудова цифрових платформ потребує часу, інвестицій, глибинного аналізу та використання кращих світових практик. Проте, керівництво в державних компаніях, на відміну від бізнес-сектору з чіткою довгостроковою стратегією, досить часто змінюється, а заплановану бізнес-трансформацію просто не встигають якісно реалізувати. Натомість, процес оптимізації та цифровізації кожного разу починається з самого початку, фактично перекреслюючи напрацювання та інвестиції, зроблені під керівництвом попередників. Можливо, одним з підтримуючих факторів для виходу з такої ситуації, стало б доведення до ефективного стану процесу корпоратизації та підготовка акціонерами чіткої бізнес-стратегії, що дозволить залучати інвестиції та керувати змінами.
Петро Коломієць, співзасновник та директор з розвитку бізнесу IdeaSoft також зазначив, що наразі є дуже круті тренди – fintech (20% інвестицій було інвестовано в цю технологію в 2021 році), аутомотів, healthtech, request to pay, блокчейн, тощо. І таких технологій буде з’являється набагато більше. Планується, наприклад, впровадження цифрової гривні. Такі інноваційні інструменти прибирають багато процесів і роблять їх автоматичними. «І, до речі, Україна також є розробником великої кількість технологій. Партнери йдуть до нас за експертизою, а не за дешевшою силою. Ми часом можемо клієнту дати те, що не можуть Ізраїль або США. Більше того, великі українські ІТ компанії готові підтримувати старпати, менторити, і це також допоможе галузі в стрибку», – наголосив Петро.
В другій панелі було акцентовано на важливості ІТ освіти. Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ наголосив, що Міністерство поставило перед собою завдання подвоїти частку ІТ у ВВП країни та створити в Україні найбільший ІТ-хаб Східної Європи. Без талантів це неможливо, тому Мінцифри бере активну участь у розвитку ІТ-освіти.
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення зазначив, що дискусія щодо розвитку освіти була доволі потужною і офіційна робоча група, до складу якої увійшли експерти, представники бізнесу, посадовці, народні депутати, освітяни та молодь вже фіналізує свою роботу . «В 2030 році в Україні прогнозується дефіцит у понад 230 тисяч ІТ-фахівців різного профілю. Зростання кількості фахівців за розрахунковим сценарієм дорівнює кумулятивному зростанню ВВП протягом 10 років на 3,3 млрд доларів. Тож, вже сьогодні треба працювати над розвитком сфери на кожному рівні: математика в школах, сучасні спеціальності в профтехах, фінансова автономія і дуальна освіта у вишах, спеціальні умови та державне замовлення для неформальної освіти. До проекту Дорожньої карти увійшли ініціативи за всіма напрямками освіти: середньої, вищої, передвищої та неформальної. Дослідження Центру показало, що найбільш ефективними для розвитку сфери можуть стати наступні рішення: значне підвищення цифрових навичок вчителів, спрощення доступу до професії вчителя STEM для світчерів, повноцінне залучення можливостей мережевої освіти, якісна профорієнтація, розширення фінансової автономії, впровадження дуальної освіти, врегулювання діяльності ендавмент-фондів, полегшення доступу до викладання для вчителів-практиків та іноземних фахівців, підвищення якості менеджменту освітніх закладів, формування профстандартів для нових ІТ-спеціальностей, спрощене ліцензування і відміна ПДВ тощо», – додав Кирило Криволап.
Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації додав, що наразі розпочинається трансформація не лише ЗВО, але і шкіл. Задач дійсно багато, а рух в напрямку розвитку ІТ освіти – є важливим пріоритетом.
Едуард Рубін, Голова Ради Правління та власник Telesens наголосив, що коледжі мають також велику перспективу. Яскравим прикладом є Харківський коледж, де ІТ компанії об’єднались, попрацювали над ефективністю викладацького складу, що призвело і до збільшення попиту на навчання в коледжі – наразі там конкурс складає 15 людей на місце. Тому, менеджмент в освіті – аспект, який потребує окремої уваги. Власне, тому і потрібно державно-приватне партнерство, аби бізнес міг ділитись практичними знаннями і з викладачами в тому числі. Більше того, важливо і викладачів навчати вчитись – зараз онлайн став дуже доступним, тож хорошим варіантом може бути знаходження правильних оналйн-курсів.
Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів SoftServe, також поділився досвідом ефективності державно-приватного партнерства в рамках Львівського національного університету ім.Івана Франка, на базі якого була створена «Школа лідерства» для викладачів – аби розвивати успішних управлінців у вузах. Це такий собі освітній Pre-MBAдля викладачів. Адже освіта тримається на людях, а людям потрібен фундамент для того, щоб бути успішним управлінцем. І цього року школа запустилась вдруге. Крім того, Тарас зробив акцент на важливості розвитку дуальної освіти в країні.
Віталій Седлер, CEO Intellias акцентував, що свічери також можуть бути потужною можливістю для індустрії. Адже індустрія спрагла до кадрів і готова приймати людей без досвіду в ІТ, або тих, хто хоче змінити спеціальність на ІТ. Більше того, ми наразі розвиваємо розуміння, що приєднатись в ІТ не складно, а навчання тримає близько 3-6 місяців.
Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України зазначила, що на сьогодні вузи дають 15-20 тис випускників і цього катастрофічно бракує. ІТ освіта потребує комплексного оновлення на всіх рівнях – і тут важливо балансувати системні реформи та швидкі рішення. В ідеалі – надавати знання з ІТ починаючи зі школи. Крім того, важливо аби профтехосвіта та вища освіта йшли пліч-о-пліч. Більше того, необхідно надавати правильні стимули галузі, як-то –звільнення від сплати ПДВ неформальної освіти, тощо.
Андрій Яворський, віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic, підкреслив, що одним із пріоритетів компанії є розвиток інженерних талантів. З 2018 року GlobalLogic інвестувала в це понад 4 мільйони доларів у регіоні Центральної та Східної Європи. Більша частина цих коштів припадає на Україну. Навчання фахівців відбувається в межах програми GlobalLogic Education, зокрема, курсів для новачків – GL BaseCamp – та курсів для більш досвідчених спеціалістів – GL ProCamp. Завдяки GlobalLogic Education понад 4000 інженерів почали співробітництво з GlobalLogic. При чому, це число включає й людей без комерційного досвіду. За останні півроку такі фахівці склали 25% від загальної кількості новачків у компанії.
Насамкінець заходу Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про діджиталізацію в країні та плани з розвитку ІТ. «Я вірю в країну підприємців. У низькі податки, які допоможуть бізнесу розвиватись. Безумовно, Дія City – не єдиний компонент успіху українського ІТ. Але дуже важливий для того, щоб Україна стала найбільшим IT-хабом Східної Європи. Світ розвивається і конкуренція за бізнес стає дедалі сильнішою. Саме спеціальний податковий режим, який діятиме в Дія City, допоможе нам перемогти цю конкуренцію. Індустрія вже робить прорив і важливо їй надати надійний фундамент для стрибка. Водночас цьому сприятиме діджиталізація, яка з моменту створення Мінцифри почала пронизувати кожну сферу життєдіяльності держави. Вчора Мінцифра разом з представниками ЕВА відстоюваали ініціативу Дія City на профільному комітеті ВРУ, щоб податковий законопроєкт був прийнятий саме в тому вигляді, який ми погодили з індустрією. Неприйнятно перекреслити позитивні напрацювання, що ми вже маємо. Зараз ми створюємо нову культуру співпраці між бізнесом і владою. Водночас ведеться спільна робота Мінцифри та ЕВА над проєктом Дія City. Упевнений, що тільки таким чином ми зможемо сформувати ефективні, практичні та дієві засади політики в країні», — наголосив Міністр.
Дякуємо спікерам та учасникам за крутий захід. Окрема вдячність партнерам – N-iX, Intellias, Sigma Software за співпрацю в рамках даної події.
І, як зазначив CEO компанії N-iX Андрій Павлів, феноменальний ріст української IT індустрії, який ми спостерігаємо сьогодні, був би неможливим без співпраці всіх гравців на ринку – освітян, різноманітних організацій, IT компаній та кожного IT фахівця. У 2002 році, коли ми з партнерами заснували компанію N-iX, мало хто знав про українське IT. А сьогодні клієнти N-iX – це світові лідери різноманітних галузей та Fortune 500 компанії. Вже багато років наша компанія активно долучається до вирішення актуальних проблем індустрії – ми співпрацюємо з університетами, підтримуємо чимало технологічних та бізнесових подій, є співзасновниками Львівського IT-кластеру та учасником багатьох організацій. Імідж України як потужного технологічного хабу – це роки роботи багатьох людей та бізнесів, і якщо ми хочемо рости далі, наша співпраця повинна лише посилюватись.
Коли ви створюєте особистий кабінет, ми обробляємо ваші персональні дані згідно з Політикою конфіденційності Асоціації, положення якої викладені нижче. Тому вам необхідно надати згоду на обробку персональних даних та підтвердження, що ви ознайомилися з нашою Політикою конфіденційності.
Політика конфіденційності
Європейська Бізнес Асоціація («Асоціація») поважає конфіденційність ваших даних. Ця Політика конфіденційності («Політика») охоплює питання збору, використання, розголошення, передачі та зберігання вашої особистої інформації.
Будь ласка, переконайтесь, що ви ознайомились із нашими правилами конфіденційності та зв'яжіться з нами, якщо у вас виникли запитання з цього приводу.
1. Визначення
Для того, щоб ви розуміли як оброблятимуться ваші дані, спочатку ми пояснимо терміни, що використовуються у цій Політиці:
Персональні дані – будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (зокрема, відомості про вас);
Суб’єкт персональних даних – ідентифікована чи така, що може бути ідентифікована фізична особа (зокрема, ви), персональні дані якої обробляються володільцем персональних даних, який є відповідальним за обробку таких даних;
Обробка персональних даних – будь-яка дія або сукупність дій, котрі вчиняються по відношенню до персональних даних або сукупності персональних даних, такі як збирання, реєстрація, накопичення, структурування, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, знеособлення, використання і поширення шляхом передачі, розповсюдження чи іншим способом, що робить такі дані доступними, комбінування, обмеження чи знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;
Обмеження щодо обробки персональних даних – позначення персональних даних, що зберігаються, з метою обмеження їхньої обробки в майбутньому;
Володілець персональних даних – фізична або юридична особа, яка самостійно або спільно з іншими особами визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки (зокрема, Асоціація);
Розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних надано право обробляти ці дані від імені володільця;
Третя особа – будь-яка фізична або юридична особа, за винятком суб’єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних та яка уповноважена здійснювати їх обробку;
Згода суб’єкта персональних даних – добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди;
IP-адреса – унікальний ідентифікатор, який використовується певними електронними пристроями для ідентифікації та обміну даними один з одним в мережі Інтернет.
2. Які дані ми збираємо?
Коли ви зв'язуєтесь з нами, використовуючи будь-які засоби комунікації, у тому числі, але невиключно: електронна пошта, факс, телефон, соціальні мережі, за допомогою онлайн-форми, надсилаєте нам різні файли, резюме, використовуєте персональний електронний кабінет на веб-сайті Асоціації або укладаєте угоди з нами, ми можемо збирати ваші персональні дані, у тому числі:
контактні дані (ім'я, прізвище, дата народження, посада, компанія, номер телефону, факс, адреса електронної пошти, посилання на особисті сторінки в соціальних мережах тощо);
паспортні дані;
фотографії, матеріали відео зйомки тощо.
Ми також можемо збирати дані, які містять інформацію про доменне ім'я або IP-адресу, дату та тривалість перебування Інтернет-користувача на сайті Асоціації. Такі дані збираються автоматично, коли Інтернет-користувач відвідує сайт Асоціації. У поєднанні з іншими даними ця інформація допомагає нам дізнатися, який контент є найбільш привабливими для наших відвідувачів. Крім того такі дані допомагають нам виявити дестабілізацію роботи обладнання.
3. Політикавикористання файлів cookies
Веб-сайт Асоціації використовує файли cookie, що являють собою невеликі текстові файли, які розміщені на вашому пристрої для зберігання даних і котрі може читати веб-сервер в домені, що розмістив їх. Ми використовуємо файли cookie для забезпечення можливості вашої авторизації на веб-сайті Асоціації, аналізу роботи веб-сайту, відстеження діяльності користувачів на веб-сайті, збору даних трафіку та для досягнення інших законних цілей.
Більшість веб-браузерів автоматично використовують файли cookie, надаючи при цьому користувачам можливість керувати цим процесом шляхом їх блокування або видалення. Інструкції з блокування або видалення файлів cookie можна знайти в налаштуваннях конфіденційності або довідковій документації кожного веб-браузера.
4. Як ми використовуємо ваші дані?
Асоціація збирає ваші дані для таких цілей:
зв'язок з вами;
направлення вам повідомлень, які містять інформацію про новини, заходи, події, які, на нашу думку, можуть бути цікавими для вас;
надання відповідей на ваші запити, питання та реагування на ваші потреби;
проведення опитувань та досліджень;
адміністрування членства та збір внесків до Асоціації;
зберігання, оновлення та аналіз даних у корпоративному програмному забезпеченні (Terrasoft CRM, CRM система веб-сайту Асоціації, HR CRM);
організація та реєстрація вас на заходи, що проводяться Асоціацією в рамках її статутної діяльності або до проведення яких долучається Асоціація;
працевлаштування (для кандидатів);
передача інформації компаніям з надання кур’єрських, бухгалтерських послуг та/або банкам;
використання вами веб-сайту Асоціації та його функціоналу;
адміністрування вашого облікового запису, веб-сайтів Асоціації, у тому числі покращення роботи Інтернет-сервісів Асоціації (розробка нових функцій та пропозицій тощо).
Будь ласка, зверніть увагу, що, окрім перерахованих вище цілей, ми також можемо обробляти ваші персональні дані для надання правоохоронним органам інформації, яка є необхідною для кримінального провадження, або якщо така обробка є необхідною для виконання іншого законного обов'язку, з метою захисту вашого життєво-важливого інтересу як суб’єкта персональних даних або інтересу іншої фізичної особи, або захисту будь-яких інших законних інтересів Асоціації чи третьої особи, які не порушують ваші основні права та свободи як суб'єкта персональних даних.
Законний інтерес означає інтерес Асоціації в рамках здійснення її статутної діяльності. Коли ми обробляємо вашу особисту інформацію в цілях, що відповідають нашим законним інтересам, ми обов'язково збалансовуємо будь-який потенційний вплив на вас та ваші права. Наші законні інтереси автоматично не превалюють над вашими інтересами.
Ми обробляємо персональні дані для конкретних законних цілей, серед яких, зокрема:
зв'язок з вами;
направлення вам електронних повідомлень, які містять інформацію про новини, заходи, події тощо, які, на нашу думку, можуть бути цікавими для вас.
Ми також можемо збирати дані, які не відносяться безпосередньо до конкретної людини (вони не є персональними даними). Ми можемо збирати, використовувати, передавати і розкривати такі відомості з будь-якою метою. При об'єднанні даних, що не є персональними, з персональними даними об'єднані дані будуть вважатися особистими, поки вони залишаються об'єднаними.
5. Як довго ми зберігаємо ваші дані?
Ми намагаємось полегшити для вас процес відстеження точності, повноти та актуальності ваших персональних даних. Ми будемо зберігати вашу особисту інформацію протягом періоду, необхідного для виконання цілей, викладених у цій Політиці. Визначаючи тривалість таких періодів, ми спочатку вирішуємо, чи потрібно нам збирати персональні дані взагалі, і, якщо така потреба дійсно існує, ми зберігаємо їх лише на строк, необхідний для реалізації мети збору (наприклад, на строк ваших трудових відносин з компанією-членом Асоціації тощо), за винятком випадків, коли закон встановлює більшу тривалість зберігання.
6. Кому ми надаємо ваші дані?
Ми не надаємо Ваші персональні дані компаніям, організаціям чи особам за межами Асоціації, окрім указаних нижче випадків:
дані співробітників компаній-членів Асоціації можуть бути надані поштовим сервісам, сервісам розсилок електронних повідомлень, компаніям, що надають бухгалтерські послуги, ресторанам, банкам, платіжним платформам, службам таксі, журналістам, охоронним компаніям, сервісам обміну файлами, телефонним операторам, органам державної влади в межах статутної діяльності Асоціації, іншим компаніям-членам Асоціації або контрагентам Асоціації (наприклад, кур’єрським службам);
дані учасників заходів, що організовуються Асоціацією або до організації яких долучається Асоціація, можуть бути надані протокольним службам органів державної влади, адміністрації будівель, де відбувається захід для забезпечення вільного входу, спікерам (модераторам) заходів;
дані постачальників Асоціації можуть надаватися компаніям-членам Асоціації, компаніям, що надають бухгалтерські послуги, банкам тощо.
Лише імена, прізвища, електронні адреси, фотографії та посади учасників заходів, що організовуються Асоціацією або до організації яких долучається Асоціація, членів керівних органів Асоціації, співробітників компаній-членів Асоціації можуть бути опубліковані на веб-сайті (веб-сайтах) Асоціації.
7. Як ми захищаємо ваші дані?
Асоціація дуже серйозно ставиться до захисту ваших персональних даних. Ми захищаємо ваші персональні дані різними способами з метою збереження конфіденційності та цілісності, запобігання несанкціонованому використанню або розголошенню ваших персональних даних та захисту ваших персональних даних від втрати, неправильного використання, несанкціонованого доступу, розголошення, зміни та знищення.
Перш за все, в Асоціації діють корпоративні процедури, які визначають, як працівники повинні залишати своє робоче місце, коли вони виходять з офісу (політика чистого столу). Крім того, у кожного співробітника Асоціації є унікальний пароль для доступу до адміністративної частини веб-сайту, а також паролі для доступу до локальної бази даних.
Хостинг-провайдери та оператори сервісів обміну файлами забезпечують захист за допомогою шифрування. Деякі типи даних, які зберігаються на сервісі обміну файлами, можуть бути обмежені у доступі для певної групи користувачів. Наприклад, співробітники одного відділу не можуть отримати доступ до даних інших відділів.
Приміщення з ноутбуками та локальними серверами обладнані сигнальною системою і є недоступними в неробочий час. Протягом усього часу доступ до таких приміщень не можна отримати, не маючи ключа та пароля.
8. Яким чином ви можете керувати своїми даними?
Ви маєте право на виправлення, видалення або доступ до ваших персональних даних, обмеження їхньої обробки або заперечення щодо обробки ваших персональних даних. Якщо обробка здійснюється за вашою згодою, ви маєте право відкликати її в будь-який час.
Для здійснення цих прав, будь ласка, зв'яжіться з нами за адресою: [email protected]
9. Передача даних
Інформація, яку ми збираємо, може бути передана, збережена та оброблена в будь-якій країні, де розміщується одна або декілька з компаній-членів Асоціації, або в країні перебування третіх осіб. Треті особи можуть розташовуватися поза межами України та Європейської економічної зони («ЄЕЗ»), тому обробка ваших персональних даних в цьому випадку передбачає передачу даних за межі України та, відповідно, ЄЕЗ.
Зокрема, ми можемо передавати персональні дані працівників компаній-членів Асоціації сервісу розсилки електронних повідомлень – The Rocket Science Group LLC, зареєстрованому в США, для розсилки інформаційних повідомлень, бюлетенів, запрошень, пропозицій тощо.
Ми також можемо надавати персональні дані оператору нашого сервісу обміну файлами – Microsoft Corporation, зареєстрованому в США, для забезпечення зберігання інформації, що на ньому знаходиться.
Дані можуть передаватися також компанії Google LLC шляхом використання платформою Google Analytics файлів cookie. В даному випадку компанія Google LLC виступає в якості розпорядника таких даних.
Хоча зазначені території можуть і не мати таких самих стандартів захисту персональних даних, як в межах вашої країни, ми будемо захищати персональні дані, які ми передаємо, відповідно до положень цієї Політики.
бізнес ресурси
Події, Новини, Лоббінг, Розвиток, Медіа та більше...
Цей сайт використовує файли cookies, щоб зробити кращим Ваше користування ним.
