Розблокування кордону: якою має бути трансформація взаємин України та Польщі

19/ 04/ 2024

Як дійти згоди в питанні транскордонних перевезень Маряна Луцишин. Менеджер Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації. Вісім місяців триває блокада радикально налаштованих польських фермерів україно-польського кордону. Бізнес і влада досі намагаються знайти рішення. Багато вже зроблено й написано. Водночас з огляду на те, що блокада час від часу поновлюється, чи достатньо було зроблено і які є можливості для врегулювання конфлікту, розповіла Mind керівниця Львівського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар’яна Луцишин. Європейська Бізнес Асоціація звернулася по допомогу розвязання питання блокади кордону до європейських інституцій. Зокрема, до Єврокомісії та уряду Польщі з проханням вжити заходів для деескалації кризи, пропонуючи насамперед запровадити заборону на проведення радикальних страйків і блокування стратегічних прикордонних переходів, що становлять критичну інфраструктуру. Крім того, варто залучати правоохоронні органи для розслідування фактів умисного завдання шкоди транзитним вантажам і притягнення винних до відповідальності. Вся інформація, яка раніше активно висвітлювалась, про намагання перешкодити транспортуванню гуманітарної допомоги та медикаментів для України. А також випадки навмисного зриву транзитних вантажів, що прямували через Польщу до країн ЄС, зокрема висипання зерна з вагонів поїзда, яке постачалося до Німеччини, свідчить про те, що ситуація переросла статус «мирного мітингу перевізників і фермерів». Вартість блокування кордонів. Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 67% українських компаній відчули негативний вплив блокади кордону. Загальні збитки бізнесу в Україні з початку протестів уже сягнули щонайменше 24,8 млн євро й становлять у середньому майже 700 тис. євро на компанію. 98% респондентів повідомили про зростання транспортних витрат більш ніж удвічі, а 57% компаній втратили частину замовлень. Польські підприємства, які працюють в Україні, за оцінками Асоціації польських підприємців, зазнали збитків на сотні мільйонів євро через неможливість виконати контракти й оплатити штрафи. Особливо постраждав будівельний і молочний сектори. Блокада також порушує ланцюги постачання багатьох міжнародних корпорацій, створюючи затримки з комплектованням та продуктами з обмеженим терміном придатності. Під час агродіалогів, організованих асоціацією, міністр агрополітики Микола Сольський розповів, що ситуація з ввезенням продукції через український-польський кордон дуже залежить від самої продукції. Зокрема, щодо зернових є домовленість не ввозити його через територію Польщі. За підрахунками, транзит становить 200 тис. тонн зерна та шроту, що дорівнює приблизно лише одному дню роботи порту в Одесі. Тобто це питання не має значного впливу на світову вартість. Європейські фермери потерпають не так через український експорт, як від тих лещат, у які вони потрапили: з одного боку, відкриття вільної торгівлі з Південною Америкою, яка тепер завозить більш дешеву агропродукцію, а з іншого – все жорсткіші екологічні вимоги Єврокомісії. Як країнам досягти згоди?. Безсумнівно, у польських фермерів є зрозумілі економічні вимоги, повязані з новими екологічними ініціативами ЄС щодо «зеленої» трансформації сільського господарства. І звісно, є багато експертів, які вважають, що проблема лежить у політичній площині. Проте чи дійсно радикальне блокування транспортних шляхів захищає інтереси протестувальників, Польщі та Європи загалом? Ще в далекому 1992 року була підписана угода між Україною та Польщею, де сторони зобовязалися розвивати дружні, добросусідські відносини на основі взаємної поваги та співробітництва. Саме на принципах цього фундаментального документа має ґрунтуватися розвязання спірних питань, адже тільки конструктивний діалог здатен задовольнити інтереси обох сторін. І ми жили згідно із цими домовленостями. Значить, практика взаємовідносин на базі добросусідства у нас є. Сміливо можу підтвердити це тим, що в Україні працює чимало компаній із польськими інвестиціями, у Польщі – українських. Наша спільна робота під час Євро-2012 теж показала, що ми вміємо працювати разом. А про підтримку, яку надала Польща на початку війни, ми пам’ятатимемо завжди. Тож час діяти настав. Лише комплексні та рішучі заходи з боку ЄС дозволять вивести ситуацію на кордоні у правове цивілізоване русло. Вірю, що лише шляхом консолідації адекватних сил довкола стабілізації торговельних відносин можна зняти напруженість та об’єднатися в боротьбі з тими, хто розпалює конфлікт далеко не цивілізованими методами. Адже мирне відновлення транскордонної торгівлі й економічної кооперації між Україною та Польщею – це шлях до економічного розвитку обох держав, відкриття нових можливостей взаємин, що може підсилити весь Євросоюз. І від швидкого досягнення цієї мети залежить добробут, безпека та майбутнє Європи.

Як дійти згоди в питанні транскордонних перевезень

Мар'яна Луцишин Менеджер Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації

Вісім місяців триває блокада радикально налаштованих польських фермерів україно-польського кордону. Бізнес і влада досі намагаються знайти рішення. Багато вже зроблено й написано. Водночас з огляду на те, що блокада час від часу поновлюється, чи достатньо було зроблено і які є можливості для врегулювання конфлікту, розповіла Mind керівниця Львівського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар’яна Луцишин.

Європейська Бізнес Асоціація звернулася по допомогу розв’язання питання блокади кордону до європейських інституцій. Зокрема, до Єврокомісії та уряду Польщі з проханням вжити заходів для деескалації кризи, пропонуючи насамперед запровадити заборону на проведення радикальних страйків і блокування стратегічних прикордонних переходів, що становлять критичну інфраструктуру.

Крім того, варто залучати правоохоронні органи для розслідування фактів умисного завдання шкоди транзитним вантажам і притягнення винних до відповідальності.

Вся інформація, яка раніше активно висвітлювалась, про намагання перешкодити транспортуванню гуманітарної допомоги та медикаментів для України. А також випадки навмисного зриву транзитних вантажів, що прямували через Польщу до країн ЄС, зокрема висипання зерна з вагонів поїзда, яке постачалося до Німеччини, свідчить про те, що ситуація переросла статус «мирного мітингу перевізників і фермерів».

Вартість блокування кордонів

Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 67% українських компаній відчули негативний вплив блокади кордону. Загальні збитки бізнесу в Україні з початку протестів уже сягнули щонайменше 24,8 млн євро й становлять у середньому майже 700 тис. євро на компанію. 98% респондентів повідомили про зростання транспортних витрат більш ніж удвічі, а 57% компаній втратили частину замовлень.

Польські підприємства, які працюють в Україні, за оцінками Асоціації польських підприємців, зазнали збитків на сотні мільйонів євро через неможливість виконати контракти й оплатити штрафи. Особливо постраждав будівельний і молочний сектори. Блокада також порушує ланцюги постачання багатьох міжнародних корпорацій, створюючи затримки з комплектованням та продуктами з обмеженим терміном придатності.

Під час агродіалогів, організованих асоціацією, міністр агрополітики Микола Сольський розповів, що ситуація з ввезенням продукції через український-польський кордон дуже залежить від самої продукції. Зокрема, щодо зернових є домовленість не ввозити його через територію Польщі. За підрахунками, транзит становить 200 тис. тонн зерна та шроту, що дорівнює приблизно лише одному дню роботи порту в Одесі. Тобто це питання не має значного впливу на світову вартість.

Європейські фермери потерпають не так через український експорт, як від тих лещат, у які вони потрапили: з одного боку, відкриття вільної торгівлі з Південною Америкою, яка тепер завозить більш дешеву агропродукцію, а з іншого – все жорсткіші екологічні вимоги Єврокомісії.

Як країнам досягти згоди?

Безсумнівно, у польських фермерів є зрозумілі економічні вимоги, пов’язані з новими екологічними ініціативами ЄС щодо «зеленої» трансформації сільського господарства. І звісно, є багато експертів, які вважають, що проблема лежить у політичній площині. Проте чи дійсно радикальне блокування транспортних шляхів захищає інтереси протестувальників, Польщі та Європи загалом?

Ще в далекому 1992 року була підписана угода між Україною та Польщею, де сторони зобов’язалися розвивати дружні, добросусідські відносини на основі взаємної поваги та співробітництва. Саме на принципах цього фундаментального документа має ґрунтуватися розв’язання спірних питань, адже тільки конструктивний діалог здатен задовольнити інтереси обох сторін. І ми жили згідно із цими домовленостями. Значить, практика взаємовідносин на базі добросусідства у нас є.

Сміливо можу підтвердити це тим, що в Україні працює чимало компаній із польськими інвестиціями, у Польщі – українських. Наша спільна робота під час Євро-2012 теж показала, що ми вміємо працювати разом. А про підтримку, яку надала Польща на початку війни, ми пам’ятатимемо завжди.

Тож час діяти настав. Лише комплексні та рішучі заходи з боку ЄС дозволять вивести ситуацію на кордоні у правове цивілізоване русло.

Вірю, що лише шляхом консолідації адекватних сил довкола стабілізації торговельних відносин можна зняти напруженість та об’єднатися в боротьбі з тими, хто розпалює конфлікт далеко не цивілізованими методами. Адже мирне відновлення транскордонної торгівлі й економічної кооперації між Україною та Польщею – це шлях до економічного розвитку обох держав, відкриття нових можливостей взаємин, що може підсилити весь Євросоюз. І від швидкого досягнення цієї мети залежить добробут, безпека та майбутнє Європи.