fbpx

Протестуйте ваш контракт на COVID-19

07/ 04/ 2020

У зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 і введенням державних обмежень, обсяг яких змінюється в залежності від прогресування ситуації, у значної кількості компаній виникла проблема: що робити з виконанням своїх договірних зобов’язань та як реагувати на проблеми з виконанням договірних зобов’язань своїми контрагентами? 

Для вирішення цієї проблеми ми проаналізували, яке значення має для договорів запровадження карантину та інших схожих режимів, які основні правові інструменти пропонує у таких випадках українське та іноземне право та що потрібно робити вже зараз, щоб ними скористатися. Окремо ми розглянули особливості застосування таких правових інструментів у різних індустріях.

Поняття «карантин», «надзвичайна ситуація» або «надзвичайний стан» відрізняються, проте мають спільний наслідок для виконання договорів. 

Введення будь-якого із вищеперелічених режимів автоматично не звільняє сторону договору від необхідності належного виконання будь-якого договірного зобов’язання та прямо не впливає на виконуваність самого договору. Режим надзвичайного стану та карантин передбачають введення певних обмежувальних заходів. Тому суб’єкт господарювання має проаналізувати, як конкретний обмежувальний захід ускладнює виконання конкретного договору, і немає будь-якого значення, чи введений такий захід в межах карантину, чи в умовах надзвичайного стану. 

Не форс-мажором єдиним. Що після форс-мажору? 

Основним правовим інструментом, який за певних умов застосувується до більшості договірних зобов’язань, є форс-мажор. Водночас є й інші правові концепції, як от припинення зобов’язання у зв’язку з неможливістю його виконання, а також зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин. Нижче ми розглядаємо особливості кожної з них.

  • Істотна зміна обставин (fundamental change of circumstances, hardship) передбачає, що договір можна розірвати або у певних випадках змінити в договірному або судовому/арбітражному порядку, якщо виконання зобов’язання стало істотно невигідним. В Україні цей правовий інструмент є достатньо дієвим, проте у низці країн (в тому числі на підставі анлійського права) його застосовують лише у виняткових випадках.
  • Форс-мажор (force majeure) означає, що якщо зобов’язання тимчасово неможливо виконати, воно не зникає, а перебуває у «замороженому» стані протягом періоду форс-мажору – воно не виконується, і боржник не несе за це відповідальність. Як тільки форс-мажорна обставина зникає, зобов’язання «розморожується», і боржник повинен його виконати, а у разі не виконання – понести відповідальність. В англійському праві на форс-мажор можна покладатися, лише якщо це прямо передбачено в договорі, але в більшості інших країн для його застосування достатньо законодавчих положень.
  • Припинення зобов’язання у зв’язку з неможливістю його виконання (frustration of the purpose) можливе, якщо зобов’язання негрошове та його неможливо виконати за відсутності вини обох сторін. До того ж потрібно негайно повідомити про неможливість виконання іншу сторону, щоб вона могла здійснити необхідні для мінімізації шкоди заходи. У цьому разі обидві сторони повертають одна одній те, що було отримано від іншої сторони у зв’язку з виконанням зобов’язання. Навіть в англійському праві цей правовий інструмент теоретично може застосовуватися без вказівки про нього у договорі, однак  на практиці його успішне застосування дуже обмежене.
З огляду на те, що хоч описані вище правові інструменти й мають різні правові наслідки та різну мету, усі вони можуть за певних умов бути застосовані до зобов’язань, які невигідно або неможливо виконати у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 та запровадженням відповідних державних заходів. До того ж цілком можливо, що компаніям доведеться покладатися спочатку на форс-мажор, тим самим «заморозивши» свої зобов’язання, потім намагатися змінити договір у зв’язку з істотною зміною обставин, а потім – припинити його через неможливість виконання.

Тому варто максимально ретельно здійснити документування обставин, які пов’язані з виконанням договору, аби бути достатньо підготовленим до різного розвитку подій:

  • зафіксувати проблеми з виконанням зобов’язань на рівні компанії (накази, розпорядження);
  • налаштувати комунікацію з контрагентами та забезпечити наявність доказів такої комунікації;
  • за потреби отримати свідоцтво про форс-мажорні обставини;
  • зібрати показання працівників, інших контрагентів, документи від державних органів;
  • зібрати медійні повідомлення;
  • виконати інші дії, передбачені договором.

Проведіть аудит ваших договорів та врахуйте поточну ситуацію при укладені нових.

Детальніше про наш аналіз, включно з особливостями для таких договорів, як оренди та нерухомості, будівництва та підряду, поставки та дистрибуції, читайте за посиланням.

Детальніше про питання, що можуть виникнути у сферах вирішення судових спорів, енергетики, корпоративного законодавства, кримінально-правового захисту, міжнародної торгівлі, оподаткування та трудового законодавства читайте за посиланнями:

Вирішення судових спорів
Енергетика
Корпоративне законодавство 
Кримінально-правовий захист
Міжнародна торгівля
Оподаткування
Трудове законодавство

Контакти

Олександр Друг
Партнер Sayenko Kharenko

Володимир Яремко
Радник Sayenko Kharenko

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: