fbpx

Податок на виведений капітал в Україні: які зміни пропонуються та коли їх очікувати?

23/ 07/ 2020

Автори: Ігор Пугайко, радник Hillmont Partners, Ольга Шкільнюк, молодший юрист Hillmont Partners

Завантажити в pdf

16 червня 2020 року Верховною Радою України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств» № 3665 від 16.06.2020 (далі – Законопроєкт № 3665).

Передбачається, що Законопроєкт № 3665 стане суттєвою перепоною не тільки для класичних схем виводу капіталу (зокрема: роялті, процентів, інвестування за кордон), а й забезпечить протидію зловживанню податковими конвенціями шляхом занижених чи нульових ставок податку на доходи нерезидентів.

Як зазначають автори Законопроєкту, запровадження податку на виведений капітал забезпечить оподаткування усіх операцій, спрямованих на виведення капіталу з бізнесу, зокрема шляхом сплати дивідендів особам, які не є платниками податку на виведений капітал. Також очікується, що прийняття Законопроєкту № 3665 разом з низкою нових правил для оподаткування прибутку підприємств матиме переважно позитивний вплив, зокрема, сприятиме спрощенню ведення бізнесу, а також створить умови для детінізації економіки України.

Отже, що саме передбачають законотворці під податком на виведений капітал та які операції підлягатимуть оподаткуванню таким податком – ці та інші важливі аспекти ми роз’яснюємо нижче.

Ключові питання:

  • Процес включення до Реєстру платників податку на виведений капітал
  • Платники податку, що не включаються до Реєстру платників податку на виведений капітал
  • Операції, що визнаються як операції з виведення капіталу та прирівняні до них
  • Податкові ставки, що пропонуються для застосування на податок на виведений капітал
  • Події передбачають, що подання податкової звітності і виникнення податкових зобов’язань
  • Правила оподаткування для платників податків-нерезидентів

1. Коли плануються зміни?

Законопроєкт передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал з 1 січня 2021 року.

2. Хто є платником податку на виведений капітал?

Платником податку на виведений капітал є юридична особа (резидент чи нерезидент), яка провадить чи планує провадити господарську діяльність на території України.

Запровадження податку на виведений капітал стане суттєвою перепоною не тільки для класичних схем виводу капіталу, а й забезпечить протидію зловживанню податковими конвенціями.

3. Яким чином та за наявності яких обставин передбачається процес включення до Реєстру платників податку на виведений капітал?

  • Юридична особа-резидент включається до такого Реєстру з моменту взяття на облік контролюючим органом за основним місцем обліку;
  • Юридична особа-нерезидент включається до Реєстру на підставі заяви до контролюючого органу у наступних випадках:
    • Юридична особа-нерезидент планує провадити на митній території України наступну діяльність:
      • здавання в оренду (лізинг) майна;
      • продаж нерухомого майна;
      • провадження діяльності зі створення будівельного, складального чи монтажного об’єкта, включаючи і наглядову діяльність за ними у строк, що перевищує 6 місяців;
      • надання брокерських, комісійних та агентських послуг на користь резидентів;
      • здійснення операцій з продажу або відчуження цінних паперів, деривативів чи корпоративних прав резидентам чи нерезидентам;
      • отримання майна від резидентів у межах спільної діяльності чи таких, що передані у довірче управління;
      • укладення угоди про розподіл продукції;
    • Юридична особа-нерезидент планує провадити діяльність, яка призводить до виникнення постійного представництва в Україні;
  • Постійне представництво нерезидента включається контролюючим органом до такого Реєстру одночасно з реєстрацією постійного представництва як платника податку на додану вартість.

4. Які платники податку не включаються до Реєстру платників податку на виведений капітал?

До Реєстру не включаються:

  • Національний банк України;
  • Неприбуткові підприємства, установи та організації, що включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності;
  • Юридичні особи, що створюються для провадження господарської діяльності за межами України та не здійснюють розрахунків в межах митної території України (винятками є отримання внесків до статутного капіталу й виплата дивідендів);
  • Юридичні особи-нерезиденти, що є виконавцями програм та проектів міжнародної технічної допомоги;
  • Нерезиденти, які діють відповідно до Рамкової угоди між України та ЄБРР щодо проекту Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант.

Законопроєкт передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал з 1 січня 2021 року.

5. Що є об’єктом оподаткування податком на виведений капітал?

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

6. Які операції визнаються операціями з виведення капіталу?

  • Виплата дивідендів на користь неплатника податку за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи);
  • Виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами;
  • Повернення внесків особі-неплатнику податку, що надавала майно в довірче управління чи спільну діяльність.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

7. Які операції прирівняні до операцій з виведення капіталу?

  • Виплата процентів, комісій, винагород, відшкодування, штрафів, пені, що сплачені нерезидентам-пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах з низькоподатковими юрисдикціями;
  • Виплати коштів, що перераховуються нерезидентам, у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів;
  • Передача майна неплатнику податку без висування вимог щодо компенсації вартості такого майна чи його безоплатна передача (включаючи роботи, послуги), за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплата чи надання фінансової допомоги неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі, або надана непов’язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців, за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплата, що здійснюється у грошовій формі чи іншій формі неприбутковим підприємством, установою, організацією;
  • Виплата чи переказ, що здійснюється у зв’язку з переказом коштів з рахунків в українських банках на іноземні рахунки платника податку, за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплата чи переказ, що здійснюється у зв’язку з погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках, або до отримання платником податку майна, робіт, послуг, за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплата чи переказ, що здійснюється у зв’язку з вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплати, що здійснюються у зв’язку з придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента;
  • Передача майна, виконання робіт, надання послуг неплатнику податку – нерезиденту, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості надання таких послуг;
  • Виплата коштів та/або передача майна платником податку-резидентом, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів, за виключенням передбачених законодавством винятків;
  • Виплата роялті неплатнику податку в сумах перевищення ліміту та в інших, передбачених законодавством, випадках;
  • Виплата неплатнику податку коштів у будь-якій формі задля їх внесення до статутного капіталу, спільної діяльності чи в довірче управління;
  • Виплата у будь-якій формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у неплатника податку-пов’язаної фізичної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування;
  • Господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», в частині донарахованих сум.

8. Які податкові ставки пропонуються для застосування на податок на виведений капітал?

Ставка 5%

Виплата процентів, комісій, винагород, відшкодування, штрафів, пені, сплачені нерезидентам-пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах із низькоподатковими юрисдикціями.

Ставка 15%

Операції з виведення капіталу.

Ставка 20%

Операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу (за винятком підпункту «а» підпункту 137.1.1 пункту 137.1 статті 137, що оподатковується за ставкою 5%);

Операції, прирівняні до виведення капіталу, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки».

9. Як визначається сума податку до сплати та коли настає обов’язок нарахування та сплати податку на виведений капітал?

Суму податку для сплати платник податку визначає самостійно.

Обов’язок нараховувати, а також сплачувати податок на виведений капітал виникає тоді, коли платник податку здійснює операції, які є об’єктом оподаткування таким податком, незалежно від підстав, на яких здійснювалися такі операції, зокрема, право власності, довірче управління, спільна діяльність, тощо.

10. Які події передбачають подання податкової звітності, а також виникнення податкових зобов’язань?

Податкові зобов’язання повинні бути відображені у податковій звітності, яка подається за наслідком звітного кварталу, протягом якого відбулися такі події, зокрема:

  • Сплата коштів з рахунків в українських банках та/або надання майна, товарів, послуг;
  • Зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, що спричиняє припинення зобов’язань платника податку за операціями, що є об’єктом оподаткування податком на виведений капітал;
  • Сплив 12-ти місячний строк для повернення неплатником податку наданої поворотної фінансової допомоги;
  • Сплив 360-ти денний строк з моменту виплати коштів та/або передання майна за кордон, у разі якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими чи платник податку не отримав сплачених коштів, майно чи послуги, зокрема, не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку зі сплати коштів або вивезення майна за кордон;
  • Відбулося припинення трудових відносин із особою, котрій було надано поворотну фінансову допомогу від платника податків, проте вона є неповернутою у повній мірі чи частково;
  • У разі закінчення граничного строку подання річної фінансової звітності за попередній рік, якщо:
    • платник податку протягом попереднього календарного року сплачував суми боргових зобов’язань пов’язаній особі-нерезиденту, які підлягають оподаткуванню;
    • сума боргових зобов’язань від усіх пов’язаних осіб перевищує суму власного капіталу більш як у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність – більше, як у 10 разів);
    • у платника податку, що вперше подає річну фінансову звітність, сума сплаченого роялті повністю чи частково підлягає оподаткуванню;
  • Проведена інвентаризація та виявлено нестачу товарів, що відповідає критеріям визначеним законодавством;
  • У разі закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції;
  • Сплата платежів за договорами фінансового лізингу з нерезидентом-неплатником податку, у разі якщо предмет лізингу не було ввезено в Україну;
  • Сплата коштів чи вартості майна, у разі придбання такого майна (робіт чи послуг) у неплатника податку-нерезидента, що незареєстрований як платник податку на виведений капітал в Україні.

11. Які правила оподаткування передбачаються для платників податків-нерезидентів?

  • Операції платника податку-нерезидента (включаючи постійне представництво), що здійснює чи планує здійснювати свою діяльність на митній території України, оподатковуються за правилами для платників податку-нерезидентів, зокрема, з урахуванням наступного:
    • Створення постійного представництва  з метою оподаткування податком на виведений капітал прирівнюється до придбання нерезидентом корпоративних прав платника податку, ліквідація такого представництва прирівнюється до ліквідації платника податку;
    • Операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом, прирівнюються до операцій між неплатником та платником податку;
    • Нерезидент, який реєструється платником податку (включаючи постійне представництво) з метою здійснення операцій на митній території України,  зобов’язаний проводити розрахунки за такими операціями через відкриті українські банківські рахунки. Переказ коштів нерезидента між своїми іноземними та українськими банківськими рахунками (включаючи рахунки постійного представництва) прирівнюється до розрахунків між платником та неплатником податків на виведений капітал;
    • Переказ нерезидентом коштів з іноземного рахунку на український банківський рахунок прирівнюється до придбання нерезидентом корпоративних прав платника податку (винятком є компенсація нерезидентом вартості товарів чи послуг, виконаних його постійним представництвом на користь нерезидента чи третіх осіб у рамках відповідного договору);
    • Переказ нерезидентом коштів з українського банківського рахунку на іноземний рахунок прирівнюється до повернення виплати власнику корпоративних прав, якщо кошти отримано за продаж майна, корпоративних прав, що були придбані за кошти, переказані з іноземних рахунків нерезидента;
    • Здійснення операцій між платником податку та постійним представництвом нерезидента з використанням іноземних рахунків прирівнюється до здійснення операцій з неплатником податку та оподатковується податком на виведений капітал;
    • У визначених випадках нерезидент має право на провадження діяльності на митній території України виключно після реєстрації платником податку на виведений капітал (включаючи створення постійного представництва). Зокрема, такими випадками є:

– надання нерезидентом послуг оренди чи лізингу майна в Україні;

– продаж нерезидентом майна, що знаходиться в Україні;

– провадження нерезидентом діяльності зі створення будівельного, складального чи монтажного об’єкта чи пов’язаної з ними діяльності, якщо тривалість таких робіт перевищує 12 місяців;

– надання нерезидентом брокерських, комісійних чи агентських послуг резидентам, виключенням є здійснення операцій за межами митної території України щодо купівлі-продажу товарів чи послуг у нерезидентів;

– здійснення продажу чи відчуження резиденту чи нерезиденту цінних паперів, деривативів або корпоративних прав, емітованих (випущених) юридичною особою, за умови здійснення такого продажу чи відчуження на території України;

– отримання майна від резидентів (включаючи цілісні майнові комплекси) у межах спільної діяльності чи передачу у довірчу власність;

– укладення угоди про розподіл продукції;

  • У випадку наявності міжнародного договору, за яким передбачено, що діяльність нерезидента в Україні оподатковується за нижчою ставкою чи не підлягає оподаткуванню взагалі, надміру сплачений в Україні податок повертається.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: