What changes in the agricultural sector are waiting for business

02/ 10/ 2023

Svitlana Mykhailovska. The EBA Deputy Director. Через повномасштабну війну бізнес-середовище в Україні зазнало суттєвих змін. Активні бойові дії та загрози обстрілів спричинили руйнування інфраструктури, втрату активів, міграцію населення, скорочення внутрішнього ринку та переривання ланцюгів постачань. В таких надзвичайно складних умовах бізнес знаходить можливості працювати далі, компенсувати втрачене та навіть розвиватися. На прикладі спільноти Європейської Бізнес Асоціації ми бачимо, що більшість компаній змогли відновити повноцінну роботу, перебудувати логістику та постачання, адаптуватись до труднощів зимового сезону та інших викликів. Попри складні умови третина компаній асоціації реалізували з лютого 2022 року або мають в планах нові великі інвестиційні проєкти в Україні, зокрема і в агросфері. До прикладу, відкриття нових заводів або розширення наявних потужностей, будівництво складських та виробничих приміщень, ферм, розширення земельного банку тощо. Станом на квітень 2023 року, за підрахунками експертів проєкту KSE Institute «Росія заплатить», сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України за рік повномасштабної війни, склала $8,7 млрд. Збитки спричинені знищенням чи пошкодженням сільгосптехніки, знищенням чи крадіжкою готової продукції, знищенням інфраструктури для зберігання продукції. Страшно навіть уявити, на скільки збільшилась сума збитків за останні місяці, з того моменту як росія розпочала практично щоденне знищення зернової інфраструктури та запасів продовольства на півдні України. Нанесена шкода зерновій галузі є колосальною. Від наслідків війни потерпають й інші галузі, зокрема тваринництво. Через бойові дії загинуло та зазнало стресу багато тварин. Представники молочної галузі повідомляють про зменшення молочної сировини через втрати поголів’я великої рогатої худоби. До того ж компанії змушені оперувати в умовах переривання логістичних ланцюгів, мінного забруднення сільськогосподарських земель (понад 5 млн га), скорочення посівних площ, знищення виробничих та складських приміщень, зростання цін на сировину та матеріали. В цих умовах, на думку експертів асоціації, держава має забезпечити максимально сприятливі умови для компаній, що продовжують працювати та витрачають суттєві ресурси на подолання наслідків війни. Спростити життя бізнесу можна вже зараз через регуляторні та законодавчі ініціативи, які будуть актуальними і в мирний час. З цією метою експерти Європейської Бізнес Асоціації підготували пропозиції бізнесу щодо відновлення економіки та покращення інвестиційного клімату в Україні в форматі Білої книги. Документ охоплює напрацьовані бізнесом пропозиції щодо покращення регулювання та умов ведення бізнесу також і в агропромисловому комплексі. Зокрема в зерновій галузі пропозиції експертів стосуються «сірого» ринку зерна та режиму експортного забезпечення і необхідності переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму. За останні роки «сірий» ринок зерна досягнув величезних масштабів. За оцінками експертів асоціації, до початку повномасштабної війни його частка досягала 40% від всього ринку зерна. Для протидії зловживанням та повернення валютної виручки і регулювання платіжного балансу України у січні 2023 року був прийнятий ЗУ №2881-ІХ, який уповноважує Кабмін запроваджувати режим експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. Низка положень цього закону, які є важливими для зернової галузі, на думку представників бізнесу, потребують вдосконалення. Зокрема, не визначений механізм визначення та встановлення мінімальних експортних цін. Відповідно, бізнес вважає за необхідне закріпити на рівні підзаконного нормативно-правового акту, що мінімальна експортна ціна має визначатись Кабміном на підставі інформації, зібраної від авторитетних фахових агенцій, які зарекомендували себе на ринку протягом багатьох років. У цьому контексті необхідним є визначення можливостей, підстав та умов надання такої інформації відповідними агенціями для цілей держави. Окрім цього, має бути закріплено, які саме базиси збирає Кабмін, з метою уникнення ризиків щодо можливості визначення базисів та періодів на власний розсуд. Уже тривалий час бізнес скаржиться на махінації під час торгових операцій із зерном на зернових складах. На переконання експертів асоціації, більшість проблем, пов’язаних зі зберіганням зерна, виникають саме через те, що складські документи існують у паперовій формі. Ця проблема стала ще більш критичною з початком повномасштабної війни в Україні, оскільки, як повідомляють компанії-члени асоціації, продаж зерна на зерновому складі вимагає фізичної присутності сторін договору купівлі-продажу. Впровадження електронних процедур щодо операцій із зерном на зернових складах оптимізувало би процеси оформлення операцій та скоротило би можливості для махінацій з фізичними документами. Для цього необхідно адаптувати чинне законодавство для обігу складських документів та проведення операцій із зерном на елеваторах в електронному вигляді та створити відповідне програмне забезпечення, зокрема електронний кабінет власника зерна. Для ветеринарної галузі важливою є своєчасна розробка близько 80 нормативно-правових актів для реалізації нового ЗУ «Про ветеринарну медицину» №1206-IX. Цей закон передбачає досить суттєві зміни в галузі ветеринарної медицини в цілому та контролю за реєстрацією та обігом ветеринарних лікарських засобів зокрема. Оскільки перехідний період закону є порівняно невеликим, бізнес очікує на своєчасну розробку «підзаконки», аби не допустити зупинки імпорту ветеринарних препаратів та зайвих проблем для підприємств тваринницької галузі. Компанії харчової сфери турбує питання створення та функціонування Державного реєстру кормових добавок, а також розробки державних реєстрів щодо харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами. У контексті боротьби з фальсифікацією молочних продуктів, що створює недобросовісну конкуренцію ринку та вводить в оману споживачів, бізнес вважає за необхідне посилити контроль за цим питанням з боку компетентних органів. Для комплексного врегулювання проблемних питань харчової промисловості бізнес очікує на прийняття необхідних нормативно-правових актів до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» 3221-IX від 30 червня 2023 року. Неможливість вивозити сільгосппродукцію морем обмежує експортні можливості агробізнесу та значно здорожчує витрати на логістику. Тому асоціація наголошує на важливості об’єднання зусиль для реалізації стратегії повного розблокування українських морських портів Чорного моря. Для цього, перш за все, необхідно забезпечити безпеку судноплавства, зокрема розмінування морських територій. По-друге, важливо створити програми страхування воєнних ризиків для судноплавних компаній, які ведуть пряму торгівлю з Україною. Кабмін уже затвердив порядок, який передбачає відшкодування шкоди, заподіяної суднам під час їх перебування в українських територіальних водах. Незважаючи на усі труднощі, ми переконані, що Україна має шанси на відновлення та розвиток за умови спільних зусиль держави, бізнесу, громадськості та підтримки міжнародних партнерів. Бізнес-спільнота готова активно долучатися до цих процесів і сприяти позитивним змінам у бізнес-кліматі країни. Джерело: AgroPortal

Svitlana Mykhailovska The EBA Deputy Director

Через повномасштабну війну бізнес-середовище в Україні зазнало суттєвих змін. Активні бойові дії та загрози обстрілів спричинили руйнування інфраструктури, втрату активів, міграцію населення, скорочення внутрішнього ринку та переривання ланцюгів постачань.

В таких надзвичайно складних умовах бізнес знаходить можливості працювати далі, компенсувати втрачене та навіть розвиватися. На прикладі спільноти Європейської Бізнес Асоціації ми бачимо, що більшість компаній змогли відновити повноцінну роботу, перебудувати логістику та постачання, адаптуватись до труднощів зимового сезону та інших викликів. Попри складні умови третина компаній асоціації реалізували з лютого 2022 року або мають в планах нові великі інвестиційні проєкти в Україні, зокрема і в агросфері. До прикладу, відкриття нових заводів або розширення наявних потужностей, будівництво складських та виробничих приміщень, ферм, розширення земельного банку тощо.

Станом на квітень 2023 року, за підрахунками експертів проєкту KSE Institute «Росія заплатить», сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України за рік повномасштабної війни, склала $8,7 млрд. Збитки спричинені знищенням чи пошкодженням сільгосптехніки, знищенням чи крадіжкою готової продукції, знищенням інфраструктури для зберігання продукції. Страшно навіть уявити, на скільки збільшилась сума збитків за останні місяці, з того моменту як росія розпочала практично щоденне знищення зернової інфраструктури та запасів продовольства на півдні України. Нанесена шкода зерновій галузі є колосальною.

Від наслідків війни потерпають й інші галузі, зокрема тваринництво. Через бойові дії загинуло та зазнало стресу багато тварин. Представники молочної галузі повідомляють про зменшення молочної сировини через втрати поголів’я великої рогатої худоби. До того ж компанії змушені оперувати в умовах переривання логістичних ланцюгів, мінного забруднення сільськогосподарських земель (понад 5 млн га), скорочення посівних площ, знищення виробничих та складських приміщень, зростання цін на сировину та матеріали.

В цих умовах, на думку експертів асоціації, держава має забезпечити максимально сприятливі умови для компаній, що продовжують працювати та витрачають суттєві ресурси на подолання наслідків війни. Спростити життя бізнесу можна вже зараз через регуляторні та законодавчі ініціативи, які будуть актуальними і в мирний час. З цією метою експерти Європейської Бізнес Асоціації підготували пропозиції бізнесу щодо відновлення економіки та покращення інвестиційного клімату в Україні в форматі Білої книги. Документ охоплює напрацьовані бізнесом пропозиції щодо покращення регулювання та умов ведення бізнесу також і в агропромисловому комплексі. Зокрема в зерновій галузі пропозиції експертів стосуються «сірого» ринку зерна та режиму експортного забезпечення і необхідності переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму.

За останні роки «сірий» ринок зерна досягнув величезних масштабів. За оцінками експертів асоціації, до початку повномасштабної війни його частка досягала 40% від всього ринку зерна. Для протидії зловживанням та повернення валютної виручки і регулювання платіжного балансу України у січні 2023 року був прийнятий ЗУ №2881-ІХ, який уповноважує Кабмін запроваджувати режим експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. Низка положень цього закону, які є важливими для зернової галузі, на думку представників бізнесу, потребують вдосконалення. Зокрема, не визначений механізм визначення та встановлення мінімальних експортних цін.

Відповідно, бізнес вважає за необхідне закріпити на рівні підзаконного нормативно-правового акту, що мінімальна експортна ціна має визначатись Кабміном на підставі інформації, зібраної від авторитетних фахових агенцій, які зарекомендували себе на ринку протягом багатьох років. У цьому контексті необхідним є визначення можливостей, підстав та умов надання такої інформації відповідними агенціями для цілей держави. Окрім цього, має бути закріплено, які саме базиси збирає Кабмін, з метою уникнення ризиків щодо можливості визначення базисів та періодів на власний розсуд.

Уже тривалий час бізнес скаржиться на махінації під час торгових операцій із зерном на зернових складах. На переконання експертів асоціації, більшість проблем, пов’язаних зі зберіганням зерна, виникають саме через те, що складські документи існують у паперовій формі. Ця проблема стала ще більш критичною з початком повномасштабної війни в Україні, оскільки, як повідомляють компанії-члени асоціації, продаж зерна на зерновому складі вимагає фізичної присутності сторін договору купівлі-продажу. Впровадження електронних процедур щодо операцій із зерном на зернових складах оптимізувало би процеси оформлення операцій та скоротило би можливості для махінацій з фізичними документами. Для цього необхідно адаптувати чинне законодавство для обігу складських документів та проведення операцій із зерном на елеваторах в електронному вигляді та створити відповідне програмне забезпечення, зокрема електронний кабінет власника зерна.

Для ветеринарної галузі важливою є своєчасна розробка близько 80 нормативно-правових актів для реалізації нового ЗУ «Про ветеринарну медицину» №1206-IX. Цей закон передбачає досить суттєві зміни в галузі ветеринарної медицини в цілому та контролю за реєстрацією та обігом ветеринарних лікарських засобів зокрема. Оскільки перехідний період закону є порівняно невеликим, бізнес очікує на своєчасну розробку «підзаконки», аби не допустити зупинки імпорту ветеринарних препаратів та зайвих проблем для підприємств тваринницької галузі.

Компанії харчової сфери турбує питання створення та функціонування Державного реєстру кормових добавок, а також розробки державних реєстрів щодо харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами.

У контексті боротьби з фальсифікацією молочних продуктів, що створює недобросовісну конкуренцію ринку та вводить в оману споживачів, бізнес вважає за необхідне посилити контроль за цим питанням з боку компетентних органів.

Для комплексного врегулювання проблемних питань харчової промисловості бізнес очікує на прийняття необхідних нормативно-правових актів до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» 3221-IX від 30 червня 2023 року.

Неможливість вивозити сільгосппродукцію морем обмежує експортні можливості агробізнесу та значно здорожчує витрати на логістику. Тому асоціація наголошує на важливості об’єднання зусиль для реалізації стратегії повного розблокування українських морських портів Чорного моря. Для цього, перш за все, необхідно забезпечити безпеку судноплавства, зокрема розмінування морських територій. По-друге, важливо створити програми страхування воєнних ризиків для судноплавних компаній, які ведуть пряму торгівлю з Україною. Кабмін уже затвердив порядок, який передбачає відшкодування шкоди, заподіяної суднам під час їх перебування в українських територіальних водах.

Незважаючи на усі труднощі, ми переконані, що Україна має шанси на відновлення та розвиток за умови спільних зусиль держави, бізнесу, громадськості та підтримки міжнародних партнерів. Бізнес-спільнота готова активно долучатися до цих процесів і сприяти позитивним змінам у бізнес-кліматі країни.

Джерело: AgroPortal