fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

How to save small business in quarantine?

27/ 04/ 2020
  Олена Еро. Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейська Бізнес Асоціація. Українська влада й переймається проблемами малого підприємництва, масштаби державної допомоги все ж є досить скромними. Впровадження жорсткого карантинного режиму суттєво обмежило роботу підприємств. Особливо вразливими до економічних наслідків пандемії виявилися представники малого та середнього бізнесу. Так, за результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, кожен пятий малий бізнес в Україні опинився під загрозою закриття. Наразі бізнес знаходиться в доволі травматичній ситуації — попри значне скорочення доходів, підприємці все ж мають виконувати свої фінансові зобовязання, які ще й обтяжуються додатковими витратами на організацію дистанційної роботи чи транспортування персоналу. У малих підприємств ще немає достатнього запасу міцності, щоб дозволити собі деякий час працювати у збиток, і тому він потребує посилених засобів підтримки від держави. Малий бізнес — основа міцної економіки. Виживання малого бізнесу є необхідною умовою для відновлення економіки країни після кризи. За даними Мінекономіки, у 2019 році частка малих та мікропідприєств у національному ВВП становила 16%, а разом з середнім бізнесом — 55%. Малий бізнес — це тисячі робочих місць, основа для регіонального розвитку та формування міцного середнього класу. Тож наразі важливо втримати малий бізнес на плаву та захистити від негативних наслідків пандемії. Звичайно, зараз будуть зявлятися нові міжнародні грантові та кредитні програми для підприємців, проте бізнесу треба розуміти, що він має підтримку і всередині країни. Розпочаті ініціативи з підтримки малого бізнесу можуть стати програмами порятунку підприємств під час кризи. Вважаю дуже доцільним рішення розширити можливості застосування програми державного кредитування 5-7-9%. Як підтримують малий бізнес в інших країнах. В умовах сповільнення економічної активності та тотальної невизначеності опинилися малі підприємства по всьому світу. Тож уряди розвинених країн впроваджують програми підтримки, щоб допомогти представникам малого бізнесу пройти кризу з мінімальними втратами. Державні програми підтримки варіюються, однак  в їх основу закладені схожі методи щодо надання додаткової фінансової допомоги, запобігання безробіттю, зменшення податкового тиску, тощо. Так, Німеччина розгорнула одну з найбільш масштабних програм економічної підтримки, на яку було виділено 37% ВВП країни. По-перше, було скасовано оподаткування прибутку як для фізичних осіб, так і для підприємств до кінця 2020 року. Окрім того, підприємства, в яких працюють до 10 людей, мають право подати заяву на отримання фінансової допомоги у розмірі від 9 до 15 тисяч євро упродовж 3 місяців. На виплату прямих субсидій фізичним особам підприємцям та мікробізнесу буде надано 10 млрд євро. Також були прийняті заходи щодо пільгових умов отримання кредиту та оформлення короткострокових трудових договорів. До прикладу, Італія планує використати 20% ВВП, щоб протидіяти економічним наслідкам пандемії. Так, самозайнятим будуть сплачувати 600 євро упродовж 3 місяців, а роботодавцям готові компенсувати 50% від зарплат протягом 9 тижнів максимум. До того ж, магазинам та маленьким лавкам надаються 60%-податкові кредити на оренду. У Франції для маленьких підприємств скасована сплата податків та комунальних послуг. Відтермінування сплати податків та соціальних внесків можна зробити в електронній формі. Бізнесу, чий щорічний дохід становить менш ніж 1 мільйон євро, або який  зазнав 70% збитку через коронавірус, видадуть щомісячний грант у розмірі 1500 євро. Також, держава може компенсувати працівникам 70% від їх зарплати, працівники з мінімальною заробітною платою будуть відшкодовані на 100%. Цікавими є кейси країн, коли на додачу до стандартних заходів пропонується також точкова допомога найбільш постраждалим індустріям. Так, у Великобританії рітейлерам та представникам готельного та розважального бізнесу надаються гранти до 25 тис. фунтів стерлінгів, а в Австрії виділено 100 мільйонів євро, щоб профінансувати програми пільгового кредитування для готелів. У звязку з переходом ділової активності в онлайн простір, пріоритетним напрямком для підтримки бізнесу стала діджиталізація. Зокрема, італійський аналог Мінцифри запустила додаток Цифрова солідарність, який дозволяє маленьким компаніям користуватися безоплатно онлайн-послугами великих компаній (інструменти для дистанційної роботи, віртуальні платформи, хмарові сервіси). Уряд Латвії також розробляє фінтех ініціативи для місцевих підприємств. Що відбувається в Україні. Для боротьби з наслідками коронавірусу державним бюджетом передбачено 97 млрд гривень, що становить 3% ВВП країни. В рамках антикризової програми допомогу зможуть отримати люди, які втратили роботу через карантинні заходи. А серед малого бізнесу, згідно з опитуванням Асоціації, близько третини підприємств були вимушені зменшити кількість своїх працівників. Безумовно, у порівнянні з розвиненими країнами в Україні немає економічних можливостей впроваджувати обширні програми допомоги. Натомість з боку українського Уряду була прийнята низка рішень, які передбачають тимчасові послаблення для бізнесу під час карантину. Основною метою таких заходів є максимально можливе скорочення фінансових зобовязань малого бізнесу перед державою, орендодавцями, а також скасування штрафних санкцій за невиконання домовленостей із партнерами та фінустановами-кредиторами. Так, на період до 31 травня 2020 року запроваджено мораторій на проведення податкових перевірок, а сплата податку на доходи фізичних осіб буде відтерміновано з 1 серпня на 1 жовтня 2020 року. За таких несприятливих економічних умов існує великий ризик, що частина малого бізнесу піде у тінь. Щоб запобігти тіньовій економіці в короткостроковому та довгостроковому періоді, були значно збільшені ліміти для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Деякі запроваджені заходи допомагають лише частково. Так, на період з 1 березня до 30 квітня 2020 року фізичні особи-підприємці тимчасово звільняються від нарахування і сплати єдиного соціального внеску. Однак це допоможе заощадити лише мінімальні кошти, в межах 1000 грн. Також Нацбанком були відтерміновані виплати за кредитами, однак не був скасований механізм накопичення відсотків. Виходить, що чим довше підприємці затягнуть з виплатами по кредиту, тим більшу суму вони повинні сплачувати потім.   На період карантину також не нараховуються штрафи за несплату комунальних послуг, а виплати за іпотечними кредитами будуть відтерміновані. В контексті орендних канікул, слід також згадати про скасування податку на землю та орендної плати за земельну ділянку для фізичних та юридичних осіб. Хоча деякі підприємці стверджують, що така допомога є більш актуальною для великого бізнесу, а не малого. Життя після карантину є. Отже, хоча українська влада й переймається проблемами малого підприємництва, масштаби державної допомоги все ж є досить скромними. При наявній підтримці та оптимістичному настрої, у малого бізнесу в Україні є шанси подолати кризову ситуацію, хоч і зі значними втратами. Треба усвідомлювати, що проблеми малих підприємств не є тимчасовим явищем, і не зникнуть із завершенням кризи. Перш за все, щоб дати бізнесу часу на відновлення, було б правильно продовжити дії пільгових умов і після карантину. Необхідно також поступово переосмислювати наявну модель економіки, та почати впроваджувати необхідні структурні зміни, як наприклад перехід на цифрові технології чи створення антикризового фонду, бо підтримку малого бізнесу слід здійснювати комплексно та на постійній основі. Щоб уникнути напівзаходів, коли начебто є допомога, але вона не відповідає дійсним потребам компаній, необхідно враховувати думку представників малого бізнесу та відстежувати їх потреби та проблеми. Такі дослідження регулярно здійснюються в рамках Unlimit Ukraine — проєкту з розвитку малого та мікробізнесу на базі Європейської Бізнес Асоціації. Джерело: Delo.ua
Олена Еро Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейська Бізнес Асоціація
Українська влада й переймається проблемами малого підприємництва, масштаби державної допомоги все ж є досить скромними.

Впровадження жорсткого карантинного режиму суттєво обмежило роботу підприємств. Особливо вразливими до економічних наслідків пандемії виявилися представники малого та середнього бізнесу. Так, за результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, кожен п’ятий малий бізнес в Україні опинився під загрозою закриття.

Наразі бізнес знаходиться в доволі травматичній ситуації — попри значне скорочення доходів, підприємці все ж мають виконувати свої фінансові зобов’язання, які ще й обтяжуються додатковими витратами на організацію дистанційної роботи чи транспортування персоналу. У малих підприємств ще немає достатнього запасу міцності, щоб дозволити собі деякий час працювати у збиток, і тому він потребує посилених засобів підтримки від держави.

Малий бізнес — основа міцної економіки

Виживання малого бізнесу є необхідною умовою для відновлення економіки країни після кризи. За даними Мінекономіки, у 2019 році частка малих та мікропідприєств у національному ВВП становила 16%, а разом з середнім бізнесом — 55%. Малий бізнес — це тисячі робочих місць, основа для регіонального розвитку та формування міцного середнього класу. Тож наразі важливо втримати малий бізнес “на плаву” та захистити від негативних наслідків пандемії. Звичайно, зараз будуть з’являтися нові міжнародні грантові та кредитні програми для підприємців, проте бізнесу треба розуміти, що він має підтримку і всередині країни.

Розпочаті ініціативи з підтримки малого бізнесу можуть стати програмами порятунку підприємств під час кризи. Вважаю дуже доцільним рішення розширити можливості застосування програми державного кредитування 5-7-9%.

Як підтримують малий бізнес в інших країнах

В умовах сповільнення економічної активності та тотальної невизначеності опинилися малі підприємства по всьому світу. Тож уряди розвинених країн впроваджують програми підтримки, щоб допомогти представникам малого бізнесу пройти кризу з мінімальними втратами. Державні програми підтримки варіюються, однак  в їх основу закладені схожі методи щодо надання додаткової фінансової допомоги, запобігання безробіттю, зменшення податкового тиску, тощо.

Так, Німеччина розгорнула одну з найбільш масштабних програм економічної підтримки, на яку було виділено 37% ВВП країни. По-перше, було скасовано оподаткування прибутку як для фізичних осіб, так і для підприємств до кінця 2020 року. Окрім того, підприємства, в яких працюють до 10 людей, мають право подати заяву на отримання фінансової допомоги у розмірі від 9 до 15 тисяч євро упродовж 3 місяців. На виплату прямих субсидій фізичним особам підприємцям та мікробізнесу буде надано 10 млрд євро. Також були прийняті заходи щодо пільгових умов отримання кредиту та оформлення короткострокових трудових договорів.

До прикладу, Італія планує використати 20% ВВП, щоб протидіяти економічним наслідкам пандемії. Так, самозайнятим будуть сплачувати 600 євро упродовж 3 місяців, а роботодавцям готові компенсувати 50% від зарплат протягом 9 тижнів максимум. До того ж, магазинам та маленьким лавкам надаються 60%-податкові кредити на оренду.

У Франції для маленьких підприємств скасована сплата податків та комунальних послуг. Відтермінування сплати податків та соціальних внесків можна зробити в електронній формі. Бізнесу, чий щорічний дохід становить менш ніж 1 мільйон євро, або який  зазнав 70% збитку через коронавірус, видадуть щомісячний грант у розмірі 1500 євро. Також, держава може компенсувати працівникам 70% від їх зарплати, працівники з мінімальною заробітною платою будуть відшкодовані на 100%.

Цікавими є кейси країн, коли на додачу до стандартних заходів пропонується також точкова допомога найбільш постраждалим індустріям. Так, у Великобританії рітейлерам та представникам готельного та розважального бізнесу надаються гранти до 25 тис. фунтів стерлінгів, а в Австрії виділено 100 мільйонів євро, щоб профінансувати програми пільгового кредитування для готелів.

У зв’язку з переходом ділової активності в онлайн простір, пріоритетним напрямком для підтримки бізнесу стала діджиталізація. Зокрема, італійський аналог Мінцифри запустила додаток “Цифрова солідарність”, який дозволяє маленьким компаніям користуватися безоплатно онлайн-послугами великих компаній (інструменти для дистанційної роботи, віртуальні платформи, хмарові сервіси). Уряд Латвії також розробляє фінтех ініціативи для місцевих підприємств.

Що відбувається в Україні

Для боротьби з наслідками коронавірусу державним бюджетом передбачено 97 млрд гривень, що становить 3% ВВП країни. В рамках антикризової програми допомогу зможуть отримати люди, які втратили роботу через карантинні заходи. А серед малого бізнесу, згідно з опитуванням Асоціації, близько третини підприємств були вимушені зменшити кількість своїх працівників.

Безумовно, у порівнянні з розвиненими країнами в Україні немає економічних можливостей впроваджувати обширні програми допомоги. Натомість з боку українського Уряду була прийнята низка рішень, які передбачають тимчасові послаблення для бізнесу під час карантину. Основною метою таких заходів є максимально можливе скорочення фінансових зобов’язань малого бізнесу перед державою, орендодавцями, а також скасування штрафних санкцій за невиконання домовленостей із партнерами та фінустановами-кредиторами. Так, на період до 31 травня 2020 року запроваджено мораторій на проведення податкових перевірок, а сплата податку на доходи фізичних осіб буде відтерміновано з 1 серпня на 1 жовтня 2020 року.

За таких несприятливих економічних умов існує великий ризик, що частина малого бізнесу піде у тінь. Щоб запобігти тіньовій економіці в короткостроковому та довгостроковому періоді, були значно збільшені ліміти для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

Деякі запроваджені заходи допомагають лише частково. Так, на період з 1 березня до 30 квітня 2020 року фізичні особи-підприємці тимчасово звільняються від нарахування і сплати єдиного соціального внеску. Однак це допоможе заощадити лише мінімальні кошти, в межах 1000 грн. Також Нацбанком були відтерміновані виплати за кредитами, однак не був скасований механізм накопичення відсотків. Виходить, що чим довше підприємці затягнуть з виплатами по кредиту, тим більшу суму вони повинні сплачувати потім.  

На період карантину також не нараховуються штрафи за несплату комунальних послуг, а виплати за іпотечними кредитами будуть відтерміновані. В контексті орендних канікул, слід також згадати про скасування податку на землю та орендної плати за земельну ділянку для фізичних та юридичних осіб. Хоча деякі підприємці стверджують, що така допомога є більш актуальною для великого бізнесу, а не малого.

Життя після карантину є

Отже, хоча українська влада й переймається проблемами малого підприємництва, масштаби державної допомоги все ж є досить скромними. При наявній підтримці та оптимістичному настрої, у малого бізнесу в Україні є шанси подолати кризову ситуацію, хоч і зі значними втратами. Треба усвідомлювати, що проблеми малих підприємств не є тимчасовим явищем, і не зникнуть із завершенням кризи.

Перш за все, щоб дати бізнесу часу на відновлення, було б правильно продовжити дії пільгових умов і після карантину. Необхідно також поступово переосмислювати наявну модель економіки, та почати впроваджувати необхідні структурні зміни, як наприклад перехід на цифрові технології чи створення антикризового фонду, бо підтримку малого бізнесу слід здійснювати комплексно та на постійній основі.

Щоб уникнути “напівзаходів”, коли начебто є допомога, але вона не відповідає дійсним потребам компаній, необхідно враховувати думку представників малого бізнесу та відстежувати їх потреби та проблеми. Такі дослідження регулярно здійснюються в рамках Unlimit Ukraine — проєкту з розвитку малого та мікробізнесу на базі Європейської Бізнес Асоціації.

Джерело: Delo.ua

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: