fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

How to check the quality of non-food products in Ukraine?

28/ 02/ 2019
  Вікторія Куликова. Менеджер Комітету побутової електротехніки Три найбільш поширених приклади  Останнім часом від високопосадовців часто лунають заяви про те, що представники контролюючих органів повинні позбавитись формалізму при здійсненні перевірок та перейти на ризик-орієнтовану модель. Більше того, нещодавно урядом було прийнято ряд постанов, якими затверджено критерії, за якими оцінюватиметься ступінь ризику та визначатиметься періодичність планових перевірок. На додачу, наразі розробляються так звані чек-листи для контролюючих органів, щоб зробити їх роботу більш прогнозованою. Незважаючи на це, бізнес продовжує зіштовхуватись із зловживаннями контролюючих органів та досить скептично ставиться до нових ініціатив. На мій погляд, цей скептицизм пояснюється тривалим досвідом комунікації з контролюючими органами. Адже проблема полягає, в першу чергу, не в законодавстві, а в його застосуванні. Наприклад, нехарчові товари в Україні повинні відповідати вимогам технічних регламентів, які розробляються на основі законодавчих актів Європейського Союзу. Технічні регламенти встановлюють різні вимоги до продукції, зокрема, що її безпечності, складу, якісних показників, тощо. Для перевірки, чи дійсно той чи інший товар відповідає вимогам технічних регламентів в Україні працюють органи ринкового нагляду. В ідеалі їх головною метою має бути недопущення реалізації на території України небезпечної продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. Проте на практиці складається враження, що контролюючі органи замість того аби концентруватись на виявленні та унеможливленні потрапляння на ринок України небезпечних продуктів, воліють перевіряти законослухняні, прозорі компанії та штрафувати їх за надумані або формальні порушення. Мабуть багато хто з вас бачив на товарі або упаковці, так званий трилисник або знак відповідності. Наносячи цей знак виробник заявляє, що його товар відповідає вимогам технічних регламентів. Тому, не дивно, що приходячи на перевірку представники контролюючих органів, в першу чергу, дивляться, чи нанесений цей знак на товар. Теоретично все просто. Але на практиці виявляється, що при бажанні можна відшукати порушення і у способі виконання цієї вимоги. Наведу декілька найбільш поширених випадків. Знак відповідності нанесений на упаковку, а не на товар. Інколи знак наноситься не на товар, а на упаковку та супровідну документацію. Це може бути пов’язано з різними причинами, наприклад, розміром товару, схемою його постачання в Україну або особливостями технологічного процесу на виробництві. Чинне законодавство дозволяє наносити трилисник на упаковку, у разі якщо його нанесення на сам товар неможливе або невиправдане через характер обладнання. Проте державні органи вважають, що інспектори мають право самостійно оцінити та визначити чи було можливо або виправдано нанести знак безпосередньо на товар чи ні. А на всі звернення бізнес-спільноти щодо того, що саме виробники володіють всією інформацією, яка дає можливість зробити висновок про неможливість або невиправданість нанесення знаку безпосередньо на товар, державні органи радять звертатись в суд. Представники бізнесу вже не раз оскаржували подібні дії інспекторів в судах. Так, наприклад, в 2017 році Колегія суддів Харківського адміністративного суду , прийняла рішення щодо того, що «знак відповідності може бути нанесений на пакування та на супровідні документи, а не виключно на вироби електричного та електронного обладнання». Однак, Україна не Британія, де діє прецедентне право, а відтак представники органів ринкового нагляду, й надалі продовжують штрафувати підприємства в разі відсутності трилисника безпосередньо на товарі. Неправильно нанесено номер органу з оцінки відповідності біля трилисника. В деяких випадках біля трилисника наноситься номер державного органу (лабораторії), який був залучений в проведення оцінки відповідності того чи іншого обладнання вимогам технічного регламенту. У той же час, вимоги та підходи державних органів до правил нанесення цього номеру час від часу міняються. Так, наприклад, декілька років назад формат нанесення органу був змінений з короткого «YYY» на більш широкий - «UA.TR.YYY». В результаті деякі компанії періодично штрафувались за неправильне нанесення знаку відповідності, аж до поки в законодавство не було внесене уточнення щодо того, що номер органу можна наносити як у скороченому, так і у широкому форматі. В цьому році державні органи винайшли нове порушення. Виявляється, що не завжди, коли компанія залучає державний орган (лабораторію) до оцінки відповідності, треба ставити номер такого органу біля знаку. Тому, ряд компаній вже отримали штрафи за неправомірне, на думку державних органів, нанесення номеру лабораторії біля трилисника. Проблема ускладняється тим, що за короткий проміжок часу поміняти маркування неможливо. Адже, необхідно внести зміни на виробництво, що вимагає часу та додаткових ресурсів. Багато товарів знаходяться в роздрібних мережах і реалізувати їх за незначний проміжок часу неможливо. Неправильна форма знаку відповідності. При деяких видах маркування упаковки товару (наприклад, пляшок з побутовою хімією) відбувається незначна деформація знаку відповідності. Таким чином, знак може набрати дещо овальної форми, при цьому залишаючись видимим і розбірливим. Звісно ж, така деформація знаку розглядається деякими інспекторами як порушення, в результаті чого бізнес змушений платити штрафи або захищати свої права в судах. Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що можливо в деяких із зазначених випадків з формальної точки зору трактування положень законодавства, контролюючі органи праві і якісь компанії дійсно неправильно виконали вимоги законодавства в частині нанесення трилисника. Але наскільки серйозні такі порушення і чи впливають вони на якість продукції? Мабуть, що не дуже. Більше того, чи дозволяє формальна перевірка правильності нанесення трилисника дійсно перевірити безпечність товару і його відповідність вимогам технічних регламентів? Також ні. Чи покращить ситуацію з ринковим наглядом впровадження ризик-орієнтованого підходу або чек-листів для перевірки продукції? Думаю, що на це питання поки немає однозначної відповіді. З одного боку, ми не можемо не вітати наміри уряду покращити роботу контролюючих органів. З іншого боку, без зміни самої філософії роботи цих органів, навряд чи можна розраховувати на позитивні результати. Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/yak-pereviryayut-yakist-neharchovoji-produkciji-v-ukrajini-50008130.html

Вікторія Куликова

Менеджер Комітету побутової електротехніки

Три найбільш поширених приклади 

Останнім часом від високопосадовців часто лунають заяви про те, що представники контролюючих органів повинні позбавитись формалізму при здійсненні перевірок та перейти на ризик-орієнтовану модель. Більше того, нещодавно урядом було прийнято ряд постанов, якими затверджено критерії, за якими оцінюватиметься ступінь ризику та визначатиметься періодичність планових перевірок. На додачу, наразі розробляються так звані чек-листи для контролюючих органів, щоб зробити їх роботу більш прогнозованою.

Незважаючи на це, бізнес продовжує зіштовхуватись із зловживаннями контролюючих органів та досить скептично ставиться до нових ініціатив. На мій погляд, цей скептицизм пояснюється тривалим досвідом комунікації з контролюючими органами. Адже проблема полягає, в першу чергу, не в законодавстві, а в його застосуванні.

Наприклад, нехарчові товари в Україні повинні відповідати вимогам технічних регламентів, які розробляються на основі законодавчих актів Європейського Союзу. Технічні регламенти встановлюють різні вимоги до продукції, зокрема, що її безпечності, складу, якісних показників, тощо. Для перевірки, чи дійсно той чи інший товар відповідає вимогам технічних регламентів в Україні працюють органи ринкового нагляду. В ідеалі їх головною метою має бути недопущення реалізації на території України небезпечної продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. Проте на практиці складається враження, що контролюючі органи замість того аби концентруватись на виявленні та унеможливленні потрапляння на ринок України небезпечних продуктів, воліють перевіряти законослухняні, прозорі компанії та штрафувати їх за надумані або формальні порушення.

Мабуть багато хто з вас бачив на товарі або упаковці, так званий трилисник або знак відповідності. Наносячи цей знак виробник заявляє, що його товар відповідає вимогам технічних регламентів. Тому, не дивно, що приходячи на перевірку представники контролюючих органів, в першу чергу, дивляться, чи нанесений цей знак на товар. Теоретично все просто. Але на практиці виявляється, що при бажанні можна відшукати порушення і у способі виконання цієї вимоги. Наведу декілька найбільш поширених випадків.

Знак відповідності нанесений на упаковку, а не на товар

Інколи знак наноситься не на товар, а на упаковку та супровідну документацію. Це може бути пов’язано з різними причинами, наприклад, розміром товару, схемою його постачання в Україну або особливостями технологічного процесу на виробництві. Чинне законодавство дозволяє наносити трилисник на упаковку, у разі якщо його нанесення на сам товар неможливе або невиправдане через характер обладнання.

Проте державні органи вважають, що інспектори мають право самостійно оцінити та визначити чи було можливо або виправдано нанести знак безпосередньо на товар чи ні. А на всі звернення бізнес-спільноти щодо того, що саме виробники володіють всією інформацією, яка дає можливість зробити висновок про неможливість або невиправданість нанесення знаку безпосередньо на товар, державні органи радять звертатись в суд. Представники бізнесу вже не раз оскаржували подібні дії інспекторів в судах. Так, наприклад, в 2017 році Колегія суддів Харківського адміністративного суду , прийняла рішення щодо того, що «знак відповідності може бути нанесений на пакування та на супровідні документи, а не виключно на вироби електричного та електронного обладнання». Однак, Україна не Британія, де діє прецедентне право, а відтак представники органів ринкового нагляду, й надалі продовжують штрафувати підприємства в разі відсутності трилисника безпосередньо на товарі.

Неправильно нанесено номер органу з оцінки відповідності біля трилисника

В деяких випадках біля трилисника наноситься номер державного органу (лабораторії), який був залучений в проведення оцінки відповідності того чи іншого обладнання вимогам технічного регламенту. У той же час, вимоги та підходи державних органів до правил нанесення цього номеру час від часу міняються. Так, наприклад, декілька років назад формат нанесення органу був змінений з короткого «YYY» на більш широкий – «UA.TR.YYY». В результаті деякі компанії періодично штрафувались за неправильне нанесення знаку відповідності, аж до поки в законодавство не було внесене уточнення щодо того, що номер органу можна наносити як у скороченому, так і у широкому форматі.

В цьому році державні органи винайшли нове порушення. Виявляється, що не завжди, коли компанія залучає державний орган (лабораторію) до оцінки відповідності, треба ставити номер такого органу біля знаку. Тому, ряд компаній вже отримали штрафи за неправомірне, на думку державних органів, нанесення номеру лабораторії біля трилисника. Проблема ускладняється тим, що за короткий проміжок часу поміняти маркування неможливо. Адже, необхідно внести зміни на виробництво, що вимагає часу та додаткових ресурсів. Багато товарів знаходяться в роздрібних мережах і реалізувати їх за незначний проміжок часу неможливо.

Неправильна форма знаку відповідності

При деяких видах маркування упаковки товару (наприклад, пляшок з побутовою хімією) відбувається незначна деформація знаку відповідності. Таким чином, знак може набрати дещо овальної форми, при цьому залишаючись видимим і розбірливим.

Звісно ж, така деформація знаку розглядається деякими інспекторами як порушення, в результаті чого бізнес змушений платити штрафи або захищати свої права в судах.

Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що можливо в деяких із зазначених випадків з формальної точки зору трактування положень законодавства, контролюючі органи праві і якісь компанії дійсно неправильно виконали вимоги законодавства в частині нанесення трилисника. Але наскільки серйозні такі порушення і чи впливають вони на якість продукції? Мабуть, що не дуже. Більше того, чи дозволяє формальна перевірка правильності нанесення трилисника дійсно перевірити безпечність товару і його відповідність вимогам технічних регламентів? Також ні.

Чи покращить ситуацію з ринковим наглядом впровадження ризик-орієнтованого підходу або чек-листів для перевірки продукції? Думаю, що на це питання поки немає однозначної відповіді. З одного боку, ми не можемо не вітати наміри уряду покращити роботу контролюючих органів. З іншого боку, без зміни самої філософії роботи цих органів, навряд чи можна розраховувати на позитивні результати.

Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/yak-pereviryayut-yakist-neharchovoji-produkciji-v-ukrajini-50008130.html

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: