fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Turn off the lights in Ukraine. It will not be better if you do not use the experience of Europe

24/ 06/ 2020
  Євгеній Скульський. Координатор Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації. ДП Укрпромзовнішекспертиза представило дослідження «RAB-регулювання: світовий досвід та українські реалії», яке показує теперишнє і майбутнє української електророзподільної системи. За основу аналітики взяли поточний стан електромереж, показники SAIDI, розмір інвестицій в 1 км електромереж та порівняли з аналогічними даними по країнах Європи. Висновки, чесно кажучи, не дуже втішні. За всіма даними якості розподілу електроенергії, Україна — в аутсайдерах серед усіх європейських країн. Для прикладу, зараз показник непланових відключень світла (SAIDI) в Європі становить 107 хвилин на рік, в Україні ж громадяни перебувають без світла в середньому 700 хвилин на рік. Експерти кажуть, якщо нічого не змінити, цифра може сягнути за 900 хвилин, що загрожує загальною нестабільністю системи та аваріями, адже електричні мережі перебувають у зношеному стані та потребують капітальних інвестицій. Причина в тому, що розмір капітальних інвестицій в 1 км в Україні на рівні 200−250 доларів. Для розуміння, в Литві інвестують в 6 разів більше — 1500 дол/км, у Франції - 2 700 дол/км. За підрахунками експертів, потреба українських мереж в інвестиціях оцінюється в 12,5 млрд доларів. Так, дане капіталовкладення допоможе вирішити потребу в модернізації, оновленні та допоможе запобігти можливим масовим відключення світла. Проте, залучити такі кошти при теперішньому тарифі - майже нереально. Адже тариф на розподіл на електроенергію є недостатнім для того, щоб у бізнесу була можливість інвестувати. В європейських же країнах подібну проблему було вирішено за допомогою переходу на стимулююче тарифоутворення, яке дає можливість збільшувати інвестиції в мережі. Варто зауважити, що такого регулювання немає тільки в 2 країнах Європи: в Україні і в Білорусії. Чи є ж в Україні рух в напрямку врегулювання ситуації?. Вже кілька років в Україні обговорюється стимулюючий тариф. Його впровадження має вирішити проблему застарілих електромереж і підтягнути всі показники якості електропостачання до європейського рівня. Зараз дискусія розгорнулася навколо того, яку ж методологію обрати для України: «власну розробку» НКРЕКП або регулювання, засновані на успішних прикладах європейських країн. Так, перша передбачає поділ баз активів обленерго і встановлення ставки прибутковості на умовно «стару» і «нову» базу — 1% і 15%. Європейський же досвід нам говорить про нарахування єдиної ставки прибутковості на рівні WACC (середньозваженої вартості капіталу) на всі активи операторів системи розподілу. Якщо йти європейським шляхом стимулюючого тарифоутворення, необхідної кількості інвестицій можна досягти, системно інвестуючи в мережі протягом 10 років. З урахуванням інфляції і часового проміжку в 10 років, вартість за електроенергію може несуттєво зростати, однак, варто зауважити, що подорожчання буде дуже плавне і маловідчутне для населення. До того ж, зростання тарифу прямо торкнеться населення тільки якщо Кабміном буде скасований компенсаторний механізм PSO. Якщо ж впроваджувати методологію, яка на сьогодні пропонуються НКРЕКП і яка викликає чимало критики в учасників ринку і експертів, тариф і інвестиції в галузь практично не зміняться в порівнянні з поточним «Cost +». За 10 років зростання середнього чека на електроенергію складе +160 грн / місяць, але потребу галузі в інвестиціях це не вирішить і наполовину. Це означає, що споживач не побачить нормальної якості електропостачання в найближчі 10 років, оскільки оператори системи розподілу просто не матимуть достатньо грошей, щоб його поліпшити. Чим відрізняються діюче регулювання«Витрати +» і стимулююче регулювання?. Підхід до регулювання тарифів за послуги з передачі та розподілу електроенергії, що пропонується НКРЕКП, й раніше діяв в європейських країнах — це так звана система«Витрати плюс». Вона передбачає, що дохід бізнесу встановлюється НКРЕК як сума дозволених витрат такого підприємства плюс регуляторна норма прибутку. За таких умов про стимули щодо операційної ефективності взагалі не йдеться. Ще більш негативними для стану електромереж є наслідки політики «Витрати плюс» щодо капітальних витрат. У підприємства немає стимулів і можливостей інвестувати кошти на підтримку своїх мереж та підвищення якості послуг понад затверджену інвестиційну програму. За системи стимулюючого регулювання тарифи розраховуються на базі певної прозорої економічної логіки, встановлюються на заздалегідь відомий період у декілька років, містять складові заохочення за дотримання заздалегідь відомих планових показників і санкції за їх порушення. Наразі ж складається враження, що ми, як країна, притримуємось другого варіанту розвитку подій. Тож виникає логічне питання, чому регулятор намагається в рамках реформування залишити все ту ж модель і ті ж інвестиції в галузь, що є зараз і яким далі може бути розвиток галузі за таких умов. Сподіваюсь, конструктивний діалог в даному напрямку допоможе віднайти раціональне зерно.   Джерело: Новое время
Євгеній Скульський Координатор Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації
ДП Укрпромзовнішекспертиза представило дослідження «RAB-регулювання: світовий досвід та українські реалії», яке показує теперишнє і майбутнє української електророзподільної системи. За основу аналітики взяли поточний стан електромереж, показники SAIDI, розмір інвестицій в 1 км електромереж та порівняли з аналогічними даними по країнах Європи. Висновки, чесно кажучи, не дуже втішні. За всіма даними якості розподілу електроенергії, Україна — в аутсайдерах серед усіх європейських країн.

Для прикладу, зараз показник непланових відключень світла (SAIDI) в Європі становить 107 хвилин на рік, в Україні ж громадяни перебувають без світла в середньому 700 хвилин на рік. Експерти кажуть, якщо нічого не змінити, цифра може сягнути за 900 хвилин, що загрожує загальною нестабільністю системи та аваріями, адже електричні мережі перебувають у зношеному стані та потребують капітальних інвестицій.

Причина в тому, що розмір капітальних інвестицій в 1 км в Україні на рівні 200−250 доларів. Для розуміння, в Литві інвестують в 6 разів більше — 1500 дол/км, у Франції – 2 700 дол/км.

За підрахунками експертів, потреба українських мереж в інвестиціях оцінюється в 12,5 млрд доларів. Так, дане капіталовкладення допоможе вирішити потребу в модернізації, оновленні та допоможе запобігти можливим масовим відключення світла. Проте, залучити такі кошти при теперішньому тарифі – майже нереально. Адже тариф на розподіл на електроенергію є недостатнім для того, щоб у бізнесу була можливість інвестувати.

В європейських же країнах подібну проблему було вирішено за допомогою переходу на стимулююче тарифоутворення, яке дає можливість збільшувати інвестиції в мережі. Варто зауважити, що такого регулювання немає тільки в 2 країнах Європи: в Україні і в Білорусії.

Чи є ж в Україні рух в напрямку врегулювання ситуації?

Вже кілька років в Україні обговорюється стимулюючий тариф. Його впровадження має вирішити проблему застарілих електромереж і підтягнути всі показники якості електропостачання до європейського рівня. Зараз дискусія розгорнулася навколо того, яку ж методологію обрати для України: «власну розробку» НКРЕКП або регулювання, засновані на успішних прикладах європейських країн.

Так, перша передбачає поділ баз активів обленерго і встановлення ставки прибутковості на умовно «стару» і «нову» базу — 1% і 15%. Європейський же досвід нам говорить про нарахування єдиної ставки прибутковості на рівні WACC (середньозваженої вартості капіталу) на всі активи операторів системи розподілу.

Якщо йти європейським шляхом стимулюючого тарифоутворення, необхідної кількості інвестицій можна досягти, системно інвестуючи в мережі протягом 10 років. З урахуванням інфляції і часового проміжку в 10 років, вартість за електроенергію може несуттєво зростати, однак, варто зауважити, що подорожчання буде дуже плавне і маловідчутне для населення. До того ж, зростання тарифу прямо торкнеться населення тільки якщо Кабміном буде скасований компенсаторний механізм PSO.

Якщо ж впроваджувати методологію, яка на сьогодні пропонуються НКРЕКП і яка викликає чимало критики в учасників ринку і експертів, тариф і інвестиції в галузь практично не зміняться в порівнянні з поточним «Cost +». За 10 років зростання середнього чека на електроенергію складе +160 грн / місяць, але потребу галузі в інвестиціях це не вирішить і наполовину. Це означає, що споживач не побачить нормальної якості електропостачання в найближчі 10 років, оскільки оператори системи розподілу просто не матимуть достатньо грошей, щоб його поліпшити.

Чим відрізняються діюче регулювання«Витрати +» і стимулююче регулювання?

Підхід до регулювання тарифів за послуги з передачі та розподілу електроенергії, що пропонується НКРЕКП, й раніше діяв в європейських країнах — це так звана система«Витрати плюс». Вона передбачає, що дохід бізнесу встановлюється НКРЕК як сума дозволених витрат такого підприємства плюс регуляторна норма прибутку.

За таких умов про стимули щодо операційної ефективності взагалі не йдеться. Ще більш негативними для стану електромереж є наслідки політики «Витрати плюс» щодо капітальних витрат. У підприємства немає стимулів і можливостей інвестувати кошти на підтримку своїх мереж та підвищення якості послуг понад затверджену інвестиційну програму.

За системи стимулюючого регулювання тарифи розраховуються на базі певної прозорої економічної логіки, встановлюються на заздалегідь відомий період у декілька років, містять складові заохочення за дотримання заздалегідь відомих планових показників і санкції за їх порушення.

Наразі ж складається враження, що ми, як країна, притримуємось другого варіанту розвитку подій. Тож виникає логічне питання, чому регулятор намагається в рамках реформування залишити все ту ж модель і ті ж інвестиції в галузь, що є зараз і яким далі може бути розвиток галузі за таких умов. Сподіваюсь, конструктивний діалог в даному напрямку допоможе віднайти раціональне зерно.
 
Джерело: Новое время

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: