fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Light at the end of the tunnel: how to “smooth out” the energy crisis

13/ 01/ 2023
  Скільки витрачає бізнес, щоб адаптуватися до блекаутів та який короткостроковий і довгостроковий план відновлення енергосистеми? Svitlana Mykhailovska. The EBA Deputy director for representing the interests of member companies. Уже майже 11 місяців наша країна, бізнес, кожний українець проходить найскладніший період через війну, що розв’язала рф на території України. Очевидно, що усі звичні нам процеси та умови зазнали разючих змін, особливо враховуючи постійні, безпрецедентні обстріли. Із жовтня 2022 року атаки на енергетичну інфраструктуру України, що призводять до блекаутів, відсутності тепла, води зв’язку, стали одним з найбільших викликів.  За цей період, безумовно, держава та енергетичний сектор зробили майже неможливе – втримала енергетичний фронт, оперативно оновлюючи та відновлюючи пошкоджене. Більше того, ще в березні, одразу після повномасштабного військового вторгнення, енергетична мережа була інтегрована до Європейської – майже на рік раніше, ніж планувалось. Все це було зроблено в рамках європейської інтеграції та головне – аби обірвати будь-які зв’язки з країною-агресором. Вже через 4 місяці після інтеграції, Україна змогла навіть експортувати частину електроенергії до ЄС, що є вражаючим результатом.  На жаль, в жовтні, після масованих обстрілів енергетичної системи, експорт електроенергії до ЄС був зупинений.  Адже навіть враховуючи надлюдські зусилля, які покладають енергетики та держава – дефіцити енергії та розподільчих потужностей залишається критичним та проблемним питанням.  Яка ситуація наразі?. Очевидно, що через війну і масові ракетні обстріли, опалювальний сезон 2022/23 р. в Україні є найскладнішим за усі роки незалежності.  Вже майже три місяці росія продовжує завдавати систематичні масовані терористичні удари по об’єктах цивільної та енергетичної інфраструктури України.  29 грудня росія знову атакувала обєкти енергетики за допомогою дронів та ракет. Як наслідок – за даними Укренерго, найскладніша ситуація склалась в західному, Одеському та Київському регіонах. Тому Україна перебуває в перманентних планових чи екстрених відключеннях електроенергії. Звісно, генеральна відбудова буде здійснюватись у мирний час, адже капітальні інвестиції в енергетичну інфраструктуру це роки, сотні мільйонів доларів та залучення іноземних інвестицій. Зараз час екстрених дій, які повинні допомогти швидше відновлювати енергоінфраструктуру та встановити необхідне обладнання на заміну пошкодженому або зруйнованому. Але існує декілька проблем, які потрібно оперативно розв’язати. По-перше, енергетики вже використали майже всі запаси резервного обладнання і щоб відновити повноцінну роботу енергетичних підприємств потрібні декілька років та сотні мільйонів доларів. Тож технічна підтримка від міжнародних партнерів вже зараз є вкрай важливою.  Так, за словами прем’єр-міністра України, для підтримки енергетичного сектору екстрено потрібно $500 млн, наприклад, одним компаніям терміново потрібні кабелі і олива для трансформаторів, іншим – трансформатори, опори чи інше специфічне обладнання. По-друге, деяке енергетичне обладнання важко транспортувати. Наприклад автотрансформатор, який важить 200 тонн і має висоту у 5 метрів.  Щоб привезти таке велике обладнання потрібна згода всіх країн маршруту, оскільки вантаж не повинен чіпляти мости й лінії електропередачі, а навантаження має бути правильно розподілене між осями. Тож дуже важливим є оперативний діалог у питанні отримання таких згод. По-третє, бізнесу доводиться інвестувати додаткові кошти, щоб бути готовими до відключень електроенергії. Європейська Бізнес Асоціація провела опитування, де запитала бізнес, скільки компанії інвестують в адаптацію до блекаутів.  Так, 40% опитаних повідомили, що їх витрати на забезпечення автономного електроживлення складають до 50 тис. доларів, ще 22% повідомляють про витрати в діапазоні 50-100 тис. доларів, 24% – про витрати 100-200 тис. доларів, і 14% витратили вже більше 200 тис. доларів. Тобто, аби залишатися на зв’язку та продовжувати функціонування бізнес вже почав, фактично, платити в рази більше за електроенергію. Тож про чергове збільшення тарифів навряд наразі на часі вести мову. Які потенційні виходи із ситуації існують?. Варто зауважити, що важливими є короткостроковий і довготерміновий плани врегулювання. Короткотерміновий. Вже зараз підтримка енергетичного сектору обладнанням (генераторами, трансформаторами, кабелями, тощо), аби індустрія могла і надалі відновлюватись.  Індустрія розуміє, що попереду ще 2 місяці зими, тож, на жаль, атаки рф на критичну інфраструктуру та блекаути можуть цілком мати місце. Відповідно, спільна координація потреб сектору енергетики (влади з бізнесом) вкрай важлива. Довготерміновий. Президент України у своєму щорічному зверненні до Верховної Ради чітко окреслив, що ми маємо стати і станемо лідером в побудові сучасної зеленої енергетики.  Окрім цього, зараз стало чудово зрозуміло, що саме децентралізована енергетична система має суттєві переваги, яку не зруйнувати ракетними ударами. Це, свого роду, енергетична свобода. Ми бачимо по досвіду Німеччини, зокрема, що при поєднанні вітрових та сонячних станцій на великій території країни загальна генерація ВДЕ більш стабільна за рахунок перехресного балансування ВЕС та СЕС. І, до речі, на Міжнародній конференції з питань відновлення України, що проходила 4-5 липня 2022 року у м. Лугано, Україна перед усім світом задекларувала свої наміри розвивати сектор ВДЕ.  Зокрема, Уряд України поставив за мету побудувати нові 5-10 ГВт електростанцій, що працюватимуть з використанням енергії вітру і сонця та додаткові 30 ГВт ВДЕ електростанцій, що будуть використані для виробництва відновлюваного водню. Тож питання енергетичної кризи може бути пом’якшено, особливо в окремих регіонах, за допомогою добудови сонячних, а, особливо, вітрових електростанцій. Більше того, це є важливим стратегічним кроком для майбутнього. Який потенціал ми маємо?. За отриманою від індустрії інформацією, оператори систем розподілу (обленерго) звертаються до підприємств ВДЕ з проханням відновити роботу для зменшення дефіциту генерації в регіонах.  Окрім обраного шляху на зелене майбутнє це ще й дуже прагматичне рішення в нинішніх реаліях. За інформацією експертів Європейської Бізнес Асоціації, наразі на території нашої країни є недобудованими приблизно 300-500 МВт вітротурбін.  Для прикладу, в поточних умовах постійних обмежень електроенергії, така потужність може забезпечити світлом сотні тисяч українців. Тож цей потенціал варто обов’язково використовувати. Більше того, це також може бути і потенційно цікавим напрямком для залучення інвестицій. Адже тільки за останні 10 років провідні міжнародні та українські ВДЕ інвестори принесли близько 12 мільярдів доларів США прямих іноземних інвестицій в економіку України завдяки незмінності регуляторного поля та стимулюючим нормам.  Завдяки цьому, за даними НКРЕКП, станом на 31 грудня 2021 року, встановлена потужність сектору відновлюваної енергетики України досягла 9 655,9 МВт, включно з сонячними установками для приватних домогосподарств. Звісно, питання безпеки залишаються актуальними. Проте, бізнес розуміє, що це є важливим стратегічним кроком для країни. Однак, як для подальшого розвитку вітрової генерації в країні, так і для залучення інвестицій передбачуваність є ключовим аспектом. Мова йде про незмінність законодавчо наданих гарантій для інвесторів у ВДЕ (зокрема, зелений тариф), незмінність працюючого регуляторного поля.  Тому, дуже хочеться звернути увагу Президента України та Уряду на цю пропозиції та запропонувати залишити існуючі гарантії, аби надалі не лише втримувати, але в посилювати наш енергетичний фронт. Бо потенціал країна має. І щиро сподіваюсь, цю пропозицію буде почуто! Джерело: Економічна правда

Скільки витрачає бізнес, щоб адаптуватися до блекаутів та який короткостроковий і довгостроковий план відновлення енергосистеми?

Svitlana Mykhailovska The EBA Deputy director for representing the interests of member companies
Уже майже 11 місяців наша країна, бізнес, кожний українець проходить найскладніший період через війну, що розв’язала рф на території України. Очевидно, що усі звичні нам процеси та умови зазнали разючих змін, особливо враховуючи постійні, безпрецедентні обстріли.

Із жовтня 2022 року атаки на енергетичну інфраструктуру України, що призводять до блекаутів, відсутності тепла, води зв’язку, стали одним з найбільших викликів. 

За цей період, безумовно, держава та енергетичний сектор зробили майже неможливе – втримала енергетичний фронт, оперативно оновлюючи та відновлюючи пошкоджене.

Більше того, ще в березні, одразу після повномасштабного військового вторгнення, енергетична мережа була інтегрована до Європейської – майже на рік раніше, ніж планувалось.

Все це було зроблено в рамках європейської інтеграції та головне – аби “обірвати” будь-які зв’язки з країною-агресором. Вже через 4 місяці після інтеграції, Україна змогла навіть експортувати частину електроенергії до ЄС, що є вражаючим результатом. 

На жаль, в жовтні, після масованих обстрілів енергетичної системи, експорт електроенергії до ЄС був зупинений. 

Адже навіть враховуючи надлюдські зусилля, які покладають енергетики та держава – дефіцити енергії та розподільчих потужностей залишається критичним та проблемним питанням. 

Яка ситуація наразі?

Очевидно, що через війну і масові ракетні обстріли, опалювальний сезон 2022/23 р. в Україні є найскладнішим за усі роки незалежності. 

Вже майже три місяці росія продовжує завдавати систематичні масовані терористичні удари по об’єктах цивільної та енергетичної інфраструктури України. 

29 грудня росія знову атакувала об’єкти енергетики за допомогою дронів та ракет. Як наслідок – за даними “Укренерго”, найскладніша ситуація склалась в західному, Одеському та Київському регіонах. Тому Україна перебуває в перманентних планових чи екстрених відключеннях електроенергії.

Звісно, генеральна відбудова буде здійснюватись у мирний час, адже капітальні інвестиції в енергетичну інфраструктуру це роки, сотні мільйонів доларів та залучення іноземних інвестицій.

Зараз час екстрених дій, які повинні допомогти швидше відновлювати енергоінфраструктуру та встановити необхідне обладнання на заміну пошкодженому або зруйнованому. Але існує декілька проблем, які потрібно оперативно розв’язати.

По-перше, енергетики вже використали майже всі запаси резервного обладнання і щоб відновити повноцінну роботу енергетичних підприємств потрібні декілька років та сотні мільйонів доларів. Тож технічна підтримка від міжнародних партнерів вже зараз є вкрай важливою. 

Так, за словами прем’єр-міністра України, для підтримки енергетичного сектору екстрено потрібно $500 млн, наприклад, одним компаніям терміново потрібні кабелі і олива для трансформаторів, іншим – трансформатори, опори чи інше специфічне обладнання.

По-друге, деяке енергетичне обладнання важко транспортувати. Наприклад автотрансформатор, який важить 200 тонн і має висоту у 5 метрів. 

Щоб привезти таке велике обладнання потрібна згода всіх країн маршруту, оскільки вантаж не повинен чіпляти мости й лінії електропередачі, а навантаження має бути правильно розподілене між осями. Тож дуже важливим є оперативний діалог у питанні отримання таких згод.

По-третє, бізнесу доводиться інвестувати додаткові кошти, щоб бути готовими до відключень електроенергії.

Європейська Бізнес Асоціація провела опитування, де запитала бізнес, скільки компанії інвестують в адаптацію до блекаутів. 

Так, 40% опитаних повідомили, що їх витрати на забезпечення автономного електроживлення складають до 50 тис. доларів, ще 22% повідомляють про витрати в діапазоні 50-100 тис. доларів, 24% – про витрати 100-200 тис. доларів, і 14% витратили вже більше 200 тис. доларів.

Тобто, аби залишатися на зв’язку та продовжувати функціонування бізнес вже почав, фактично, платити в рази більше за електроенергію. Тож про чергове збільшення тарифів навряд наразі на часі вести мову.

Які потенційні виходи із ситуації існують?

Варто зауважити, що важливими є короткостроковий і довготерміновий плани врегулювання.

Короткотерміновий. Вже зараз підтримка енергетичного сектору обладнанням (генераторами, трансформаторами, кабелями, тощо), аби індустрія могла і надалі відновлюватись. 

Індустрія розуміє, що попереду ще 2 місяці зими, тож, на жаль, атаки рф на критичну інфраструктуру та блекаути можуть цілком мати місце. Відповідно, спільна координація потреб сектору енергетики (влади з бізнесом) вкрай важлива.

Довготерміновий. Президент України у своєму щорічному зверненні до Верховної Ради чітко окреслив, що ми маємо стати і станемо лідером в побудові сучасної “зеленої” енергетики. 

Окрім цього, зараз стало чудово зрозуміло, що саме децентралізована енергетична система має суттєві переваги, яку не зруйнувати ракетними ударами.

Це, свого роду, енергетична свобода. Ми бачимо по досвіду Німеччини, зокрема, що при поєднанні вітрових та сонячних станцій на великій території країни загальна генерація ВДЕ більш стабільна за рахунок перехресного балансування ВЕС та СЕС.

І, до речі, на Міжнародній конференції з питань відновлення України, що проходила 4-5 липня 2022 року у м. Лугано, Україна перед усім світом задекларувала свої наміри розвивати сектор ВДЕ. 

Зокрема, Уряд України поставив за мету побудувати нові 5-10 ГВт електростанцій, що працюватимуть з використанням енергії вітру і сонця та додаткові 30 ГВт ВДЕ електростанцій, що будуть використані для виробництва відновлюваного водню.

Тож питання енергетичної кризи може бути пом’якшено, особливо в окремих регіонах, за допомогою добудови сонячних, а, особливо, вітрових електростанцій. Більше того, це є важливим стратегічним кроком для майбутнього.

Який потенціал ми маємо?

За отриманою від індустрії інформацією, оператори систем розподілу (обленерго) звертаються до підприємств ВДЕ з проханням відновити роботу для зменшення дефіциту генерації в регіонах. 

Окрім обраного шляху на “зелене” майбутнє це ще й дуже прагматичне рішення в нинішніх реаліях.

За інформацією експертів Європейської Бізнес Асоціації, наразі на території нашої країни є недобудованими приблизно 300-500 МВт вітротурбін. 

Для прикладу, в поточних умовах постійних обмежень електроенергії, така потужність може забезпечити світлом сотні тисяч українців. Тож цей потенціал варто обов’язково використовувати.

Більше того, це також може бути і потенційно цікавим напрямком для залучення інвестицій. Адже тільки за останні 10 років провідні міжнародні та українські ВДЕ інвестори принесли близько 12 мільярдів доларів США прямих іноземних інвестицій в економіку України завдяки незмінності регуляторного поля та стимулюючим нормам. 

Завдяки цьому, за даними НКРЕКП, станом на 31 грудня 2021 року, встановлена потужність сектору відновлюваної енергетики України досягла 9 655,9 МВт, включно з сонячними установками для приватних домогосподарств.

Звісно, питання безпеки залишаються актуальними. Проте, бізнес розуміє, що це є важливим стратегічним кроком для країни. Однак, як для подальшого розвитку вітрової генерації в країні, так і для залучення інвестицій передбачуваність є ключовим аспектом. Мова йде про незмінність законодавчо наданих гарантій для інвесторів у ВДЕ (зокрема, зелений тариф), незмінність працюючого регуляторного поля. 

Тому, дуже хочеться звернути увагу Президента України та Уряду на цю пропозиції та запропонувати залишити існуючі гарантії, аби надалі не лише втримувати, але в посилювати наш енергетичний фронт. Бо потенціал країна має. І щиро сподіваюсь, цю пропозицію буде почуто!

Джерело: Економічна правда

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: