fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Стан правосуддя під час війни

12/ 04/ 2022
  Автор: Богдан Шабаровський, старший юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери Через повномасштабну агресію російської федерації проти України правосуддя в Україні здійснюється дуже обмежено. Верховний Суд спільно з народними депутатами підготував законопроєкт про внесення змін до процесуальних кодексів в умовах воєнного стану, зокрема, щодо можливості дистанційного розгляду справ, текст якого станом на 31.03.2022 ще не опубліковано. Яким чином здійснюється розгляд господарських, цивільних та адміністративних справ в умовах воєнного стану та наскільки корисним може бути інститут відновлення втраченого судового провадження? Зараз суди працюють настільки, наскільки це можливо в існуючих умовах, та намагаються дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. Є суди, які продовжують працювати та проводять засідання, є суди, які продовжують працювати, але засідання не проводять, та є суди, які не працюють. Суди, які продовжують працювати та проводять засідання Такі суди знаходяться на територіях, на яких не ведуться бойові дії та які не є тимчасово окупованими. Але повноцінно судочинство в більшості з цих судів не здійснюється. Рада суддів України рекомендує всім судам України в умовах воєнного стану “По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у звязку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження”. На основі наших справ, ми бачимо, що суди враховують ці рекомендації та здебільшого розглядають справи лише тоді, коли присутні всі учасники справи (зокрема, в режимі відеоконференції) або коли відсутні учасники подали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Більшість судових справ по суті не розглядаються, а рішення у них – не ухвалюються, навіть попри розташування суду у відносно мирному регіоні України. Так стається, оскільки незацікавлена у розгляді справи сторона не з’являється в судові засідання або просить їх відкласти через воєнний стан (природно, що в більшості судових справ принаймні одна зі сторін не зацікавлена в оперативному розгляді справи; також навіть у мирний час треті особи часто не брали участі в судових засіданнях та не повідомляли про причини їх неявки). Певний виняток становлять справи, які розглядаються у письмовому провадженні (без виклику сторін), але з’ясувати кількість ухвалених рішень у таких справах під час війни неможливо через відсутність доступу як до Єдиного державного реєстру судових рішень, так і до сервісу «Стан розгляду справ» на сайті Судової влади України. Розгляд справ і навіть постановлення ухвал з процесуальних питань ускладнюється відсутністю доступу до реєстрів – Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо. Суди, які продовжують працювати, але засідання не проводять На сайтах багатьох судів (в основному – з прифронтових територій) розміщено оголошення про те, що судові засідання будуть перенесені на інші дати, доступ до приміщень суду тимчасово обмежено. Повідомлення приблизно такого змісту є на сайті Верховного Суду, Господарського суду міста Києва, Господарського суду Київської області, Донецького апеляційного суду та інших. Щодо справ у цих судах не приймалося рішень про зміну підсудності, тобто формально суди продовжують їх розглядати. Але судові засідання у них не проводяться, документи можна подати тільки через електронну пошту або “Електронний суд”. Наведене не стосується розгляду невідкладних питань кримінального судочинства, які судді розглядають навіть попри загрози особистій безпеці. Суди, які не працюють  За підрахунками Голови Верховного Суду, близько 20 % усіх судів в Україні не здійснюють судочинства. Це суди, які знаходяться безпосередньо у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Територіальну підсудність справ цих судів змінено низкою розпоряджень Голови Верховного Суду відповідно до нової редакції ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (узагальнена таблиця станом на 31.03.2022 – тут). Серед цих судів чотири апеляційні (Чернігівський, Херсонський, Луганський, Харківський), чотири господарські (Чернігівської області, Херсонської області, Сумської області, Миколаївської області), один адміністративний (Херсонський), решта – місцеві загальні суди. За новою редакцією ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, усі справи, які розглядалися в цих судах, мають бути передані до судів, яким визначена територіальна підсудність справ. Тобто такі справи підуть на повторний авторозподіл у “нових” судах, а їх розгляд буде розпочато заново. Наприклад, справи Господарського суду Херсонської області мають бути передані Господарському суду Одеської області та здійснено їх повторний авторозподіл. Дуже ймовірно, що далеко не всі справи вдалося чи вдасться фізично вивезти з судів через тимчасову окупацію чи ведення бойових дій. Тому можливість їх подальшого розгляду – під питанням. Відновлення втраченого судового провадження Війна – хороший привід згадати напівзабуті розділи процесуальних кодексів про відновлення втраченого судового провадження. Важливо розуміти, що процедура відновлення втрачених судових проваджень може бути застосована тільки до тих справ, у яких вже ухвалено рішення або постановлено ухвалу про закриття провадження. Всі інші справи відновленню не підлягають, а позивачу у разі втрати провадження слід подавати позовну заяву заново та відповідно до актуальної на цей час підсудності. Не передбачено якихось особливих правил і для процедур банкрутства, які тривають роками. Щоб суд не відмовив у відкритті провадженні за такою позовною заявою на підставі того, що “у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав” (п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України), очевидно, слід надати докази, що попереднє судове провадження втрачене. Таким доказом може бути лист із суду, якому визначено підсудність справи, про те, що справа з попереднього суду не була йому передана і він не має можливості здійснити її розгляд.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: