Автор: Алла Дубровик-Рохова, редактор відділу економіки видання “День”
9 квітня виповниться 4 роки від моменту, коли Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляка шляхом ухвалення закону № 325-VIII.
В першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на 10 років. Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, в першу чергу ЄС, Україна минулого року прийняла закон № 2531-VIII, яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.
В січні цього року ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією вирішення спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підставою для ініціювання спору стала заборона експорту необробленої деревини з України. Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перша в історії України суперечка, яка ініціюється на підставі угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як в рамках Угоди про асоціацію, так і в межах інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.
Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Однак, з того часу Україну назвали найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу, про що стверджують дослідження британських екологів, а самі внутрішні виробники скаржаться на…подорожчання сировини. Далі – прямою мовою в інтерв’ю «Дню» голови Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації Богдана ЦУПРИКА та менеджера комітетів ЄБА Євгена КУЗЬМЕНКА.
- Багато списів ламалось в кабінетах влади щодо впровадження мораторію на експорт лісу кругляка. Об’єктивна оцінка ринку по факту: позитивні результати чи негативні?
Євген Кузьменко. Менеджер Комітету деревообробної та меблевої галузі. Я б все ж розділив відповідь на ваше запитання на дві частини. Перша – юридична. Україна взяла на себе певні зобов’язання як перед Світовою організацією торгівлі, так і в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Мораторій на експорт лісу кругляка – це рішення, яке оцінюється як відступ від своїх зобов’язань.
- Євгене, пункт про «особливі умови», який міститься в документах на які ви посилається, дозволяє державам не виконувати ті чи інші зобов’язання, якщо буде доведено, що вони наносять суттєву шкоду, скажімо, екології країни. Мораторій на експорт лісу кругляка, як трактують експерти, є саме таким «винятком».
Є.К.: — Це – дискусійне питання. На скільки мені відомо, його вже навіть розглядають в арбітражі. Зрештою там буде рішення – порушені умови, чи ні. Але я наголошую, що позиція Європейської Бізнес Асоціації така: необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання.
З іншого боку не можливо не відзначити, що є ряд компаній, які інвестували в економіку України саме через те, що цей мораторій був запроваджений. Вони створили нові виробництва, або розширили існуючі. Створили нові робочі місця. Сплачують податки. І все це з метою, аби в кінцевому підсмуку отримувати вітчизняну сировину в достатньому обсязі.
Ми в рамках ЄБА зараз концентруємося в першу чергу на тому, щоб знайти шлях, який давав би таку можливість деревообробному бізнесу: щоб наші вітчизняні підприємства були забезпечені сировиною. Потенційно таким шляхом можуть стати прозорі законодавчо встановлені правила ринку лісоматеріалів.
- Чи вистачає вам як виробникові вітчизняної сировини сьогодні? Як змінилася ціна на сировину після впровадження мораторію на експорт лісу-кругляку?
Богдан Цуприк. Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі. Як не сумно, але ціна на українську сировину для вітчизняного виробника зросла. Здавалось би, що це абсолютно алогічно. З огляду на те, що з закриттям одного з магістральних каналів збуту, продукції мало б утворитися на ринку в надлишку. І переробними теж вважають ситуацію парадоксальною. Але об’єктивні реалії такі.
Ряд компаній – українських та іноземних, інвестували в деревообробку в Украйні. Звичайно в першу чергу це торкнулося того сегменту, який споживав пиловник хвойних порід.
Відомо, що до введення мораторію на експорт лісу-кругляка, левова частка того, що Україна постачала на зовнішні ринки, - це був саме пиловник хвойних порід. На другому місці – технологічна деревина. Вона продовжила експортуватися під назвою «паливні дрова». І по цьому сегменту змін не відбулося.
Позитивно вплинув мораторій на переробників твердих порід деревини, як наприклад, дуба. Краще себе стали почувати виробники фанери. Правда і раніше, через те, що фанерна сировина берези та вільхи є дефіцитною в Україні, цей тип сировини практично не експортувався. Була своєрідна негласна домовленість: не варто нищити вітчизняних виробників фанери, експортуючи сировину, а треба пропонувати її внутрішньому клієнту.
Власне, основні інвестиції після впровадження мораторію було здійснено в переробку пиловника хвойних порід. З’явилося два великих виробництва і дуже багато порівняно невеликих – які споживають даний сегмент продукції.
Інвестори прийшли. Вони розраховували, що ліс буде дешевшати, або хоча б буде продаватися по тій ціні, яка була на момент впровадження мораторію. По факту, деревина суттєво подорожчала (і в гривні і у валютному еквіваленті), і підприємці або працюють в збиток, або з нульовим прибутком, в кращому випадку.
- Чому деревина подорожчала?
Б.Ц.: - Є офіційні пояснення: у зв’язку з тим, що останні два роки ліси в Україні почали активніше хворіти, лісові господарства змушені були зконцентруватися на вирубці хворих дерев. Відповідно плани на заготівлю деревини були скореговані. Як результат – дефіцит здорового пиловника, і наслідок – підняття цін на нього.
Але ми не вважаємо, що це пояснення в повній мірі ілюструє причини подорожчання сировини.
По-перше, галузь не може працювати в такому напівавральному режимі – якщо виникла потреба в санітарних рубках, то ми скорочуємо заготівлю комерційної сировини. А що робити переробникам? Це абсолютно неправильна позиція.
Є також думка, що лісова галузь під прикриттям проблеми вирішила покращити своє фінансове становище. Тому що коли з’явилося більше споживачів, то підігріваючи ажіотажний попит, можна піднімати ціну. Наприклад, виставити на аукціони не увесь обсяг пиловника, а частину, імітуючи дефіцит.
В Україні заготівля лісу досі відбувається не достатньо прозоро для учасників ринку. Має бути чітко на сайті Держлісагенства задекларовано які обсяги і сортимент лісоматеріалів по областях, поквартально у 2019-му році буде заготовлено. Тоді переробникам можна прогнозувати свою роботу, а також при потребі пропонувати корекцію цих планів для кращого поєднання з потребами ринку.
- Богдане, якщо не усі обсяги виставляються на аукціони, то мораторій породив тіньовий оббіг деревини на внутрішньому ринку?
Б.Ц.: - Ні. Це не тіньовий ринок. Ця деревина не пішла в продаж нелегально. Вона просто чекає на складах, або взагалі на корені своєї черги. І мораторій тут ні до чого. Просто намагання розкрутити ціну.
- Тобто ви хочете сказати, що лісгоспи зумисно перетримують деревину, платять за охорону, щоб продати її дорожче?
Б.Ц.: - Деревина на аукціонах продається в момент, коли вона ще на корені і не вимагає додаткових витрат, а сформована на аукціоні, штучно завищена ціна, стає «ринковою» і за цією ціною невиставлені обсяги продаються тим же учасникам ринку. Тому це точно не є підставою звинуватити лісгоспи в тому, що вони торгують деревиною поза легальним ринком. Так, певні зловживання можливі але доказів цього ні у мене, ні у вас нема.
Я переконаний, що всі подібні питання зніме прозорий баланс заготівлі лісосировини і її споживання деревообробною галуззю в Україні. А також пропозиція всієї деревини учасникам ринку.
- Євгене скільки підприємств в комітеті мають проблеми з закупкою деревини?
Є.К.: - Усі. Але зараз переважно з ціною деревини.
Б.Ц.: - Сьогодні ціни знижуються на всю деревообробну продукцію. На щось вони сповзають. На щось – падають. А на певні групи просто обвалилися. Тренд на пониження спостерігається як на внутрішньому ринку, так і в регіональному та світовому масштабах. Це вимагає відповідного пониження вартості деревини як основної сировини для деревообробки. Лісівники не дуже спішать це робити мотивуючи це надмірним оподаткуванням з боку держави.
УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ПАЛИВНІ ДРОВА, А ЄВРОПА ПРИЙМАЛА «ДІЛОВУ ДЕРЕВИНУ»
- Минулого року група британських екологів оприлюднила гучне розслідування, в якому фігурували фірми зі світовим ім’ям, які за висновками авторів, брали участь у контрабанді лісу кругляка з України. Прокоментуйте, будь ласка, свою позицію щодо таких серйозних обвинувачень. Та на скільки фактор контрабанди, на вашу думку, впливає на внутрішній ринок деревини в Україні. Можливо, саме тому ціна на сировину не впала?
Є.К.: – По-перше, саме дослідження дуже суперечливе. Дійсно є розуміння, що незважаючи на дію мораторію, експорт ділової деревини не припинився, а продовжувався під виглядом інших матеріалів, наприклад, паливних дров, на які не поширюється дія мораторію. Що у свою чергу створювало дефіцит сировини та відповідно підвищення цін на неї.
Але на скільки об’єктивні самі дослідження – важко судити. Адже фактом, який би це підтверджував, мали б стати судові справи. А цього ми не бачимо.
- Але ж так само не має судових позовів за наклеп?
Є.К.: - На круглому столі в Верховній Раді, де розглядалась ця проблематика, були представники галузі, переробники, науковці, представники посольства Австрії, компанії цієї держави теж фігурували в дослідженні. Так от в цілому учасники різко негативно оцінили це дослідження з точки зору подачі інформації, доказової бази.
Одним з джерел інформації, на основі якого робились висновки та обвинувачення, був порівняльний аналіз митних статистик України та ЄС. Виявилося, що Україна експортувала паливні дрова, а Європа приймала ділову деревину. Але є об’єктивні речі, які можуть це пояснювати. Наприклад, невідповідність стандартів. Наприклад, в Україні діяли ще радянські системи стандартизації лісоматеріалів до початку 2019 року.
«ЛІСОВА ГАЛУЗЬ НЕ ПОТРЕБУВАЛА РЕФОРМ»
- Ми в активній фазі реформування лісової галузі. Одним із її етапів влада назвала приватизацію лісгоспів. Ви виступили проти цього року. Поясніть чому?
Б.Ц.: - Лісова галузь, в принципі, не потребувала радикальних реформ. Є певні рекомендації з ЄС, які стосуються аспектів контролю, а не ведення господарської діяльності. Галузь мала свої проблеми, але вони були пов’язані не зі структурною організацією галузі. В останні роки слово «реформа» викликає в людей алергію, тому що часто ініціювались «реформи заради реформ». Або реформи заради інтересу вузького кола осіб.
Проблема лісу у відсутності державної політики. Має бути розуміння для чого нам ліс, як ми з ним працюємо. От наприклад, має бути розуміння, що переробка деревини в середині країни – це вигідніше, ніж експортувати ліс кругляком. Переробка лісосировини в середині дає в десятки разів більший мультиплікативний ефект для економіки України, аніж просто експорт, навіть за на 10, 20, 30 євро дорожчою ціною. Хоча на сьогодні, внутрішні українські ціни на деревину суттєво вищі цін сусідніх країн. І це позбавило деревообробників конкурентоздатності не тільки на світових ринках але й на внутрішньому. Це призвело до зменшення виробництва і, відповідно, попиту на деревину. В результаті дорога сировина не дає заробітку лісівникам, руйнує деревообробку, зменшує податкові надходження і зайнятість в галузі. Де ж тут державна стратегія?
- Державне лісове агентство ж досі у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства?
Б.Ц.: - Так. І я скажу, що це неправильно. Державне лісове господарство повинно мати більше самостійності. І потрібно повернути хоча б право законодавчої ініціативи.
- Ви підтримуєте ідею створення лісового міністерства в Україні?
Є.К.: - Ідея в тому, щоб об’єднати усі питання лісової галузі під одною парасолею.
Сьогодні Держлісагеснтво координує не всі лісгоспи, а лише ті, які йому підпорядковуються – це 70%. Тому ми не можемо говорити про баланс в цілому, бо 30% лісів знаходяться в іншому підпорядкуванні – військові ліси, комунальні, тощо.
Лише об’єднавши всі ці ліси у підпорядкування одному органу, ми зможемо говорити і про баланс, і про облік, і про державну політику в лісовій галузі.
- Повернусь до свого запитання – ви виступили проти приватизації лісгоспів. Чому?
Б.Ц.: - Є намагання певного кола осіб прихопити єдину абсолютно не прихоплену сферу в Україні – ліс. Була висунута відповідна ініціатива, яка зустріла суттєвий спротив і від лісівників, і від переробників. Тому що те, що пропонувалось, призводило до створення приватної монополії, яка зрештою зруйнує в підсумку і галузь переробки і якість життя громадян. Згодом було запущено другий сценарій – продемонструвати неефективність існуючої системи господарювання в лісі: державна неефективний власник, все розвалилось, і єдиний порятунок – віддати все в приватні руки. Інакше важко пояснити намагання нищити лісову галузь. Припинилось державне фінансування лісового господарства півдня та сходу України. Там ліси не несуть господарюючу функцію і, відповідно, держлісгоспи не можуть на себе заробляти, а відтак їх має підтримувати держава.
Лісовідновлення у всьому світі проводиться коштом держави. Україна припинила фінансувати цей напрямок. Натомість обклала лісівників подвійним оподаткуванням: рентні платежі і плата за землю одночасно.
Є.К.: - Держава виділяє кошти в рамках державних програм. Програма, в тому числі, щодо підтримки лісів півдня та сходу, а також фінансування відновлення лісів діяла до 2015 року. Вона закінчились. А нових прийнято не було. Тому що Уряд своїм рішенням заборонив розробку та затвердження нових програм.
Зараз є ще одна ініціатива – збільшити розмір % прибутку у вигляді дивідендів, які сплачують лісгоспи – як державні підприємства до державного бюджету з 75 до 90. Тому про інвестиції в розвиток чи придбання техніки говорити не доводиться.
Б.Ц.: - Те, що влада заганяє лісове господарство в неприйнятні фінансові обставини, зрештою призводить до непоправних наслідків для всієї економіки країни. Ми втрачаємо можливість формування потужного деревообробного кластеру.
- Є інвестиційний потенціал деревообробної галузі?
Б.Ц. – Потенціал є але, якщо держава не змінить свій підхід до лісового господарства, а лісове господарство, в свою чергу, до деревообробників, то розвитку нам точно не варто чекати.
Джерело: “День”
9 квітня виповниться 4 роки від моменту, коли Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляка шляхом ухвалення закону № 325-VIII.
В першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на 10 років. Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, в першу чергу ЄС, Україна минулого року прийняла закон № 2531-VIII, яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.
В січні цього року ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією вирішення спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підставою для ініціювання спору стала заборона експорту необробленої деревини з України. Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перша в історії України суперечка, яка ініціюється на підставі угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як в рамках Угоди про асоціацію, так і в межах інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.
Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Однак, з того часу Україну назвали найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу, про що стверджують дослідження британських екологів, а самі внутрішні виробники скаржаться на…подорожчання сировини. Далі – прямою мовою в інтерв’ю «Дню» голови Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації Богдана ЦУПРИКА та менеджера комітетів ЄБА Євгена КУЗЬМЕНКА.
– Багато списів ламалось в кабінетах влади щодо впровадження мораторію на експорт лісу кругляка. Об’єктивна оцінка ринку по факту: позитивні результати чи негативні?
Євген КузьменкоМенеджер Комітету деревообробної та меблевої галузі
Я б все ж розділив відповідь на ваше запитання на дві частини. Перша – юридична. Україна взяла на себе певні зобов’язання як перед Світовою організацією торгівлі, так і в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Мораторій на експорт лісу кругляка – це рішення, яке оцінюється як відступ від своїх зобов’язань.
– Євгене, пункт про «особливі умови», який міститься в документах на які ви посилається, дозволяє державам не виконувати ті чи інші зобов’язання, якщо буде доведено, що вони наносять суттєву шкоду, скажімо, екології країни. Мораторій на експорт лісу кругляка, як трактують експерти, є саме таким «винятком».
Є.К.: — Це – дискусійне питання. На скільки мені відомо, його вже навіть розглядають в арбітражі. Зрештою там буде рішення – порушені умови, чи ні. Але я наголошую, що позиція Європейської Бізнес Асоціації така: необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання.
З іншого боку не можливо не відзначити, що є ряд компаній, які інвестували в економіку України саме через те, що цей мораторій був запроваджений. Вони створили нові виробництва, або розширили існуючі. Створили нові робочі місця. Сплачують податки. І все це з метою, аби в кінцевому підсмуку отримувати вітчизняну сировину в достатньому обсязі.
Ми в рамках ЄБА зараз концентруємося в першу чергу на тому, щоб знайти шлях, який давав би таку можливість деревообробному бізнесу: щоб наші вітчизняні підприємства були забезпечені сировиною. Потенційно таким шляхом можуть стати прозорі законодавчо встановлені правила ринку лісоматеріалів.
– Чи вистачає вам як виробникові вітчизняної сировини сьогодні? Як змінилася ціна на сировину після впровадження мораторію на експорт лісу-кругляку?
Богдан ЦуприкГолова Комітету деревообробної та меблевої галузі
Як не сумно, але ціна на українську сировину для вітчизняного виробника зросла. Здавалось би, що це абсолютно алогічно. З огляду на те, що з закриттям одного з магістральних каналів збуту, продукції мало б утворитися на ринку в надлишку. І переробними теж вважають ситуацію парадоксальною. Але об’єктивні реалії такі.
Ряд компаній – українських та іноземних, інвестували в деревообробку в Украйні. Звичайно в першу чергу це торкнулося того сегменту, який споживав пиловник хвойних порід.
Відомо, що до введення мораторію на експорт лісу-кругляка, левова частка того, що Україна постачала на зовнішні ринки, – це був саме пиловник хвойних порід. На другому місці – технологічна деревина. Вона продовжила експортуватися під назвою «паливні дрова». І по цьому сегменту змін не відбулося.
Позитивно вплинув мораторій на переробників твердих порід деревини, як наприклад, дуба. Краще себе стали почувати виробники фанери. Правда і раніше, через те, що фанерна сировина берези та вільхи є дефіцитною в Україні, цей тип сировини практично не експортувався. Була своєрідна негласна домовленість: не варто нищити вітчизняних виробників фанери, експортуючи сировину, а треба пропонувати її внутрішньому клієнту.
Власне, основні інвестиції після впровадження мораторію було здійснено в переробку пиловника хвойних порід. З’явилося два великих виробництва і дуже багато порівняно невеликих – які споживають даний сегмент продукції.
Інвестори прийшли. Вони розраховували, що ліс буде дешевшати, або хоча б буде продаватися по тій ціні, яка була на момент впровадження мораторію. По факту, деревина суттєво подорожчала (і в гривні і у валютному еквіваленті), і підприємці або працюють в збиток, або з нульовим прибутком, в кращому випадку.
– Чому деревина подорожчала?
Б.Ц.: – Є офіційні пояснення: у зв’язку з тим, що останні два роки ліси в Україні почали активніше хворіти, лісові господарства змушені були зконцентруватися на вирубці хворих дерев. Відповідно плани на заготівлю деревини були скореговані. Як результат – дефіцит здорового пиловника, і наслідок – підняття цін на нього.
Але ми не вважаємо, що це пояснення в повній мірі ілюструє причини подорожчання сировини.
По-перше, галузь не може працювати в такому напівавральному режимі – якщо виникла потреба в санітарних рубках, то ми скорочуємо заготівлю комерційної сировини. А що робити переробникам? Це абсолютно неправильна позиція.
Є також думка, що лісова галузь під прикриттям проблеми вирішила покращити своє фінансове становище. Тому що коли з’явилося більше споживачів, то підігріваючи ажіотажний попит, можна піднімати ціну. Наприклад, виставити на аукціони не увесь обсяг пиловника, а частину, імітуючи дефіцит.
В Україні заготівля лісу досі відбувається не достатньо прозоро для учасників ринку. Має бути чітко на сайті Держлісагенства задекларовано які обсяги і сортимент лісоматеріалів по областях, поквартально у 2019-му році буде заготовлено. Тоді переробникам можна прогнозувати свою роботу, а також при потребі пропонувати корекцію цих планів для кращого поєднання з потребами ринку.
– Богдане, якщо не усі обсяги виставляються на аукціони, то мораторій породив тіньовий оббіг деревини на внутрішньому ринку?
Б.Ц.: – Ні. Це не тіньовий ринок. Ця деревина не пішла в продаж нелегально. Вона просто чекає на складах, або взагалі на корені своєї черги. І мораторій тут ні до чого. Просто намагання розкрутити ціну.
– Тобто ви хочете сказати, що лісгоспи зумисно перетримують деревину, платять за охорону, щоб продати її дорожче?
Б.Ц.:– Деревина на аукціонах продається в момент, коли вона ще на корені і не вимагає додаткових витрат, а сформована на аукціоні, штучно завищена ціна, стає «ринковою» і за цією ціною невиставлені обсяги продаються тим же учасникам ринку. Тому це точно не є підставою звинуватити лісгоспи в тому, що вони торгують деревиною поза легальним ринком. Так, певні зловживання можливі але доказів цього ні у мене, ні у вас нема.
Я переконаний, що всі подібні питання зніме прозорий баланс заготівлі лісосировини і її споживання деревообробною галуззю в Україні. А також пропозиція всієї деревини учасникам ринку.
– Євгене скільки підприємств в комітеті мають проблеми з закупкою деревини?
Є.К.: – Усі. Але зараз переважно з ціною деревини.
Б.Ц.: – Сьогодні ціни знижуються на всю деревообробну продукцію. На щось вони сповзають. На щось – падають. А на певні групи просто обвалилися. Тренд на пониження спостерігається як на внутрішньому ринку, так і в регіональному та світовому масштабах. Це вимагає відповідного пониження вартості деревини як основної сировини для деревообробки. Лісівники не дуже спішать це робити мотивуючи це надмірним оподаткуванням з боку держави.
УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ПАЛИВНІ ДРОВА, А ЄВРОПА ПРИЙМАЛА «ДІЛОВУ ДЕРЕВИНУ»
– Минулого року група британських екологів оприлюднила гучне розслідування, в якому фігурували фірми зі світовим ім’ям, які за висновками авторів, брали участь у контрабанді лісу кругляка з України. Прокоментуйте, будь ласка, свою позицію щодо таких серйозних обвинувачень. Та на скільки фактор контрабанди, на вашу думку, впливає на внутрішній ринок деревини в Україні. Можливо, саме тому ціна на сировину не впала?
Є.К.: – По-перше, саме дослідження дуже суперечливе. Дійсно є розуміння, що незважаючи на дію мораторію, експорт ділової деревини не припинився, а продовжувався під виглядом інших матеріалів, наприклад, паливних дров, на які не поширюється дія мораторію. Що у свою чергу створювало дефіцит сировини та відповідно підвищення цін на неї.
Але на скільки об’єктивні самі дослідження – важко судити. Адже фактом, який би це підтверджував, мали б стати судові справи. А цього ми не бачимо.
– Але ж так само не має судових позовів за наклеп?
Є.К.: – На круглому столі в Верховній Раді, де розглядалась ця проблематика, були представники галузі, переробники, науковці, представники посольства Австрії, компанії цієї держави теж фігурували в дослідженні. Так от в цілому учасники різко негативно оцінили це дослідження з точки зору подачі інформації, доказової бази.
Одним з джерел інформації, на основі якого робились висновки та обвинувачення, був порівняльний аналіз митних статистик України та ЄС. Виявилося, що Україна експортувала паливні дрова, а Європа приймала ділову деревину. Але є об’єктивні речі, які можуть це пояснювати. Наприклад, невідповідність стандартів. Наприклад, в Україні діяли ще радянські системи стандартизації лісоматеріалів до початку 2019 року.
«ЛІСОВА ГАЛУЗЬ НЕ ПОТРЕБУВАЛА РЕФОРМ»
– Ми в активній фазі реформування лісової галузі. Одним із її етапів влада назвала приватизацію лісгоспів. Ви виступили проти цього року. Поясніть чому?
Б.Ц.: – Лісова галузь, в принципі, не потребувала радикальних реформ. Є певні рекомендації з ЄС, які стосуються аспектів контролю, а не ведення господарської діяльності. Галузь мала свої проблеми, але вони були пов’язані не зі структурною організацією галузі. В останні роки слово «реформа» викликає в людей алергію, тому що часто ініціювались «реформи заради реформ». Або реформи заради інтересу вузького кола осіб.
Проблема лісу у відсутності державної політики. Має бути розуміння для чого нам ліс, як ми з ним працюємо. От наприклад, має бути розуміння, що переробка деревини в середині країни – це вигідніше, ніж експортувати ліс кругляком. Переробка лісосировини в середині дає в десятки разів більший мультиплікативний ефект для економіки України, аніж просто експорт, навіть за на 10, 20, 30 євро дорожчою ціною. Хоча на сьогодні, внутрішні українські ціни на деревину суттєво вищі цін сусідніх країн. І це позбавило деревообробників конкурентоздатності не тільки на світових ринках але й на внутрішньому. Це призвело до зменшення виробництва і, відповідно, попиту на деревину. В результаті дорога сировина не дає заробітку лісівникам, руйнує деревообробку, зменшує податкові надходження і зайнятість в галузі. Де ж тут державна стратегія?
– Державне лісове агентство ж досі у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства?
Б.Ц.: – Так. І я скажу, що це неправильно. Державне лісове господарство повинно мати більше самостійності. І потрібно повернути хоча б право законодавчої ініціативи.
– Ви підтримуєте ідею створення лісового міністерства в Україні?
Є.К.: – Ідея в тому, щоб об’єднати усі питання лісової галузі під одною парасолею.
Сьогодні Держлісагеснтво координує не всі лісгоспи, а лише ті, які йому підпорядковуються – це 70%. Тому ми не можемо говорити про баланс в цілому, бо 30% лісів знаходяться в іншому підпорядкуванні – військові ліси, комунальні, тощо.
Лише об’єднавши всі ці ліси у підпорядкування одному органу, ми зможемо говорити і про баланс, і про облік, і про державну політику в лісовій галузі.
– Повернусь до свого запитання – ви виступили проти приватизації лісгоспів. Чому?
Б.Ц.: – Є намагання певного кола осіб прихопити єдину абсолютно не прихоплену сферу в Україні – ліс. Була висунута відповідна ініціатива, яка зустріла суттєвий спротив і від лісівників, і від переробників. Тому що те, що пропонувалось, призводило до створення приватної монополії, яка зрештою зруйнує в підсумку і галузь переробки і якість життя громадян. Згодом було запущено другий сценарій – продемонструвати неефективність існуючої системи господарювання в лісі: державна неефективний власник, все розвалилось, і єдиний порятунок – віддати все в приватні руки. Інакше важко пояснити намагання нищити лісову галузь. Припинилось державне фінансування лісового господарства півдня та сходу України. Там ліси не несуть господарюючу функцію і, відповідно, держлісгоспи не можуть на себе заробляти, а відтак їх має підтримувати держава.
Лісовідновлення у всьому світі проводиться коштом держави. Україна припинила фінансувати цей напрямок. Натомість обклала лісівників подвійним оподаткуванням: рентні платежі і плата за землю одночасно.
Є.К.: – Держава виділяє кошти в рамках державних програм. Програма, в тому числі, щодо підтримки лісів півдня та сходу, а також фінансування відновлення лісів діяла до 2015 року. Вона закінчились. А нових прийнято не було. Тому що Уряд своїм рішенням заборонив розробку та затвердження нових програм.
Зараз є ще одна ініціатива – збільшити розмір % прибутку у вигляді дивідендів, які сплачують лісгоспи – як державні підприємства до державного бюджету з 75 до 90. Тому про інвестиції в розвиток чи придбання техніки говорити не доводиться.
Б.Ц.: – Те, що влада заганяє лісове господарство в неприйнятні фінансові обставини, зрештою призводить до непоправних наслідків для всієї економіки країни. Ми втрачаємо можливість формування потужного деревообробного кластеру.
– Є інвестиційний потенціал деревообробної галузі?
Б.Ц. – Потенціал є але, якщо держава не змінить свій підхід до лісового господарства, а лісове господарство, в свою чергу, до деревообробників, то розвитку нам точно не варто чекати.
Please fill in the additional fields so we can provide you with the best service.
When you create a personal cabinet, we process your personal data in accordance with the EBA's Privacy Policy, which is set out below. Therefore, we need your consent to the processing of personal data and confirmation that you have read our Privacy Policy.
EBA Privacy Policy
European Business Association ("EBA") respects your data privacy. This Privacy Policy ("Policy") covers issues regarding the collection, use, disclosure, transfer and storing of your personal information.
Please make sure that you are familiar with our privacy practices and contact us if you have any questions.
1) Definitions
To ensure that you understand the issues of data processing, we will firstly explain the terms used in this Policy:
Personal data means any information relating to an identified or identifiable natural person (in particular, data relating to you);
Data subject is any identified or identifiable natural person (in particular, you), whose personal data is processed by the controller responsible for the processing;
Processing is any operation or set of operations which is performed on personal data or on sets of personal data, whether or not by automated means, such as collection, recording, organization, structuring, storage, adaptation or alteration, retrieval, depersonalization, consultation, use, disclosure by transmission, dissemination or otherwise making available, alignment or combination, restriction, erasure or destruction;
Restriction of processing is the marking of stored personal data with the aim of limiting their processing in the future;
Controller is the natural or legal person, which alone or jointly with others determines the purposes of the processing of personal data, establishes composition of this data and procedures of its processing (in particular, EBA);
Processor is a natural or legal person, which processes personal data on behalf of the controller;
Third party is a natural or legal person other than the data subject, controller or processor to whom personal data is transferred by the controller or processor and who is authorized to process personal data;
Consentof the data subject is a voluntary expression of will of a natural person to grant permission to process his or her personal data in accordance with the declared purpose of its processing, expressed in a manner that allows making a conclusion about provision of consent;
IP address is a unique identifier used by certain electronic devices to identify and communicate with each other on the Internet.
2) What data do we collect?
When you communicate with us by any means of communication including, but not limited to e-mail, fax, phone, social networks, online application form, send us different files, CV’s, use a personal electronic cabinet on the EBA website, conclude agreements with us, or participate in events organized or co-organized by us, we may collect your personal data, including:
contact details (name, surname, date of birth, position, company, telephone, fax, e-mail address, links to personal pages in social networks, etc.);
Identity document (ID) data;
photos, video recordings, etc.
We may also collect data that contains information about the domain name or IP address, date and length of time spent by the Internet user on the EBA website. Such data is collected automatically when the Internet user visits the EBA website. In conjunction with other data, this information helps us determine the most attractive content for our visitors. In addition, such data helps us to detect any destabilization of our facilities.
The EBA may also receive personal data from third parties (e.g., partners) who are the controllers of the respective personal data. Such third parties shall ensure the legality of the respective transfers and, if necessary, obtain voluntary informed consent for the transfer from the data subjects. In some cases, the EBA may act as a data processor and process the received data in accordance with the provided instructions and exclusively for the purposes for which they were transferred to the EBA. If such an obligation is applicable, the EBA will notify the data subjects of receiving their personal data within a reasonable period.
3) Cookies policy
The EBA website uses cookies – small text files that are placed on your device for storing data and that can be read by the web server in the domain that hosted them. We use cookies for enabling you to sign-in, analyzing how our website performs, keeping track of activity on our website, collecting traffic data and fulfilling other legitimate purposes.
Most web browsers automatically use cookies, while allowing users to control the process by blocking or deleting them. Instructions for blocking or deleting cookies can be found in each browser's privacy settings or reference documentation.
4) How do we use your data?
The purposes of data processing by the EBA depend on the character of our relations with you:
If you are an employee of the EBA Member, our general purpose for collection and processing of your data is to enable your possibility to get access to the benefits that are related to membership in the EBA of your employer. Therefore, processing your personal data is conducted for such purposes:
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you
preparing working bodies lists and meetings
responding to your requests, questions, and reacting to your concerns
conducting surveys and research as well as sharing their results with you
administering membership and collection of fees to the EBA
storing, updating, and analyzing data in corporate software
enabling you to use the EBA website and its features
administering your account with us, the EBA websites, including improvement of our Internet services (developing new features and offerings, etc.)
If you are a participant in the events organized (co-organized) by the EBA, we will collect and/or process your personal data for reaching the following purposes:
processing of your registration (that might include arranging your access to the venue, generating links enabling your connection to events held in online or semi-online format, etc.).
follow-up on your registration and any comments and complaints in this context
collection of fees (if applicable for the respective event)
providing you with additional materials that might be available for participants of particular events
storing, updating, and analyzing data in corporate software
If you are a representative of the EBA potential member, we collect and process your personal data for reaching the following purposes:
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you
execution of procedures necessary for the completion of the membership acquiring process
storing, updating, and analyzing data in corporate software
responding to your requests, questions, and reacting to your concerns
If you are a representative of a company which is not an EBA Member but has access to some of the EBA benefits, we will collect and process your personal data to reach the following purposes:
enabling you to use the EBA website and its features
administering your account with us, the EBA websites, including improvement of our Internet services (developing new features and offerings, etc.)
storing, updating, and analyzing data in corporate software
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you
responding to your requests, questions, and reacting to your concerns
collection of fees (if applicable)
If you are an employee or representative of a supplier with which the EBA has (or intends to have, or had in the past) contractual relations, we will collect and/or process your personal data for the purposes of performance of contractual relations (if they are ongoing) and fulfilment of our legal obligations (e.g., to store accounting documents during the period established by legislation). This might also involve storing, updating, and analyzing data in our corporate software.
If you are a candidate for employment in the EBA, we will collect and process your personal data for reaching the purposes of your possible employment in our organization and fulfilling our legal obligations if such are applicable. In relation to this purpose, your data might be stored, updated, and analyzed in our corporate software. Please, be aware that the candidates for employment in the EBA are not subject to automated individual decision-making.
It is important to mention that apart from the purposes listed above, we may also process your personal data to provide law enforcement authorities with the information necessary for criminal proceedings or if such processing is necessary for another legal obligation to which we are subject, in order to protect your vital interest as a data subject or the interest of another natural person or for the purpose of any other legitimate interest pursued by the EBA or a third party that does not violate your fundamental rights and freedoms as a data subject.
Legitimate interest means the interest of the EBA in terms of conducting its statutory activity. When we process your personal information for the purposes of our legitimate interests, we balance any potential impact on you and your rights. Our legitimate interests do not automatically override your interests.
We process personal data for particular legitimate purposes, which include but are not limited to:
communication with you;
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you.
We also may collect data in a form that does not, on its own, permit direct association with any specific individual (non-personal data). We may collect, use, transfer, and disclose non-personal data for any purpose. If we do combine non-personal data with personal data, the combined data will be treated as personal data as long as it remains combined.
5) How long do we store your data?
We try to make it easy for you to keep your personal information accurate, complete, and up to date. We will retain your personal information for the period necessary to fulfil the purposes outlined in this Policy. When assessing these periods, we carefully examine our necessity to collect personal information at all and if we establish such necessity, we only retain it for the period required to realize the purpose of collection (for instance, the term of your employment in EBA Member, etc.) unless a longer retention period is required by law.
We anticipate that the EBA Member will inform us if an employee leaves a company and that will give us an understanding that the data of the person can no longer be used for the purposes related to the membership in the EBA of his former employer.
6) With whom do we share your data?
We do not share your personal data with companies, organizations, or individuals outside of the EBA except in the following cases:
personal data of employees/representatives of the EBA Members, potential EBA members, companies which are not the EBA Members but have access to some of the EBA benefits, may be shared with postal services, mailing systems, EBA’s outsourcing accounting companies, restaurants, banks, payment systems, taxi services, journalists, security companies, cloud services, phone operators, public authorities to the extent of EBA’s statutory activity, with EBA Members or counterparties (for instance, delivery services)
personal data of participants of EBA events or participants of events in which EBA acts as co-organizer may be shared with pertinent public authorities, venues to ensure their free entrance and with speakers (moderators) of such events or with service providers for organizing video conferences, if the event is held in an online or semi-online format (for example, Zoom, Microsoft Teams, Google Meets, etc.) for ensuring the possibility to join a videoconference
personal data of EBA suppliers may be shared with EBA Members, accounting companies, banks, etc.
Only names, surnames, emails, photos and positions of participants of EBA events or participants of events in which the EBA acts as co-organizer, members of EBA governing bodies, and EBA Members’ employees may be published on the EBA website (websites).
The EBA publishes on its website the names, surnames, and photos of representatives of the EBA Members, who represent them in the EBA governing bodies (e.g., in the EBA Board), in the management of the EBA working bodies (industrial and open committees, temporary and permanent working groups, etc.) and the EBA regional offices (the regional offices’ coordination councils, if they are established).
7) How do we protect your personal data?
The EBA treats the security of your personal data very seriously. We protect your personal data by various means in order to maintain its confidentiality and integrity and prevent the unauthorized use or disclosure of your personal data and to protect your personal data from loss, misuse and unauthorized access, disclosure, alteration or destruction.
Firstly, the EBA has corporate procedures that define how employees should leave their working space when they leave the office (clear desk policy). Moreover, each EBA employee has a unique password in order to access the website’s back office as well as passwords to access the local database that also include necessity to undergo two-factor verification in order to obtain respective access.
Hosting providers and cloud service providers guarantee protection by means of encryption. Some types of data that are stored on cloud services may be restricted for a certain group of users. For instance, employees from one department cannot access data from other departments.
The premises with laptops and local servers are equipped with an alarm system and are under the security provided by the lessor of the premises where the EBA office is located. Access to such premises with laptops can be obtained only with passes to the location, which are unique for each EBA employee.
8) How can you control your personal data?
You have the right to access, rectify or have your personal data erased or restricted from processing or to object to the processing of your personal data. If processing is based on your consent, you have the right to withdraw your consent at any time.
Information we collect may be transferred to, stored and processed in any country where one or more EBA Member or third party service provider are located or maintain their facilities. Third parties may be located outside Ukraine or the European Economic Area ("EEA"), so their processing of your personal data will involve a transfer of data outside Ukraine and the EEA, respectively.
In particular, we may share personal data of EBA Members’ employees with our mailing service provider – The Rocket Science Group LLC registered in the USA, in order to dispatch newsletters, invitations, offers, etc.
We also may share personal data with the operator of our cloud service – Microsoft Corporation registered in the USA, in order to provide the storage of information.
Data may also be transferred to Google LLC by the use of cookies by Google Analytics. In this case, Google LLC serves as the processor of such data.
Additionally, the data may be transferred to companies-providers of video conference services Zoom (Zoom Video Communications, Inc.), Microsoft Teams (Microsoft Corporation), and Google Meet (Google LLC), registered in the USA, to ensure the possibility of joining video conferences organized or co-organized by the EBA.
While such territories may not have the same standards of data protection as those within your home country, we will continue to protect the personal information we transfer in accordance with this Policy.
business resources
Events, News, Lobbing, Development, Media, more…
This site uses cookies to offer you better browsing experience.