fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Принцип добросовісності або новий погляд Верховного Суду на умови захисту інтересів сімейної власності

02/ 02/ 2017
  Автор: Наталія Мисник, старший юрист GOLAW Відомо, що відчуження спільного сумісного майна без письмової згоди одного з подружжя не допускається. Порушення цього правила є підставою для визнання відповідних договорів недійсними. Однак, Верховний Суд України поставив під сумнів зазначену норму та продемонстрував власний оригінальний погляд на умови захисту інтересів сімейної власності. Так, постановою ВСУ у справі № 6-1587цс16 від 12 жовтня 2016 року зроблено наступний правовий висновок: «Законодавством не передбачено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з підстави його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім’ї майна.  Разом з тим, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним. Так, пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.» З аналізу зазначених норм ВСУ дійшов висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа – контрагент за таким договором, діяли недобросовісно. Мається на увазі,  зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя. Яким саме чином дана обставина має бути встановлена Верховний Суд не уточнив. Простими словами, виходячи з логіки ВСУ, якщо один з подружжя (наприклад) не носить обручку, то може розбазарювати сімейне майно як заманеться. Ніхто не зможе оскаржити такий правочин, оскільки контрагент стверджуватиме, що він не знав про існування шлюбу та не міг здогадуватись про необхідність на отримання згоди іншого з подружжя. Наскільки справедливий такий висновок ВСУ, сказати важко. Однак, цілком очевидно, що він вплине на судову практику в спорах про визнання недійсними договорів, що укладені без згоди подружжя.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: