fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

При спробі оскаржити «непідйомні» штрафи АМКУ бізнесу доводиться проходити «усі кола пекла»

07/ 05/ 2021
  Тетяна Андріанова. Генеральний директор Nota Group, директор з правових питань «Октава Капітал» Карантинні обмеження змусили переписати порядок денний, перелаштувати робочі процеси бізнесу різних форм власності та індустрій. Але призупинення звичного бізнес-ритму аж ніяк не вплинуло на пильність та активність контролюючих, правоохоронних органів та державних регуляторів. Навпаки, вони почали ретельніше реагувати на проблематику, обумовлену COVID-19. Серед іншого, у фокусі уваги органів, що стежать за дотриманням конкуренції, опинилися харчова промисловість, роздрібна торгівля, фармацевтика... Такі тенденції сьогодні панують у всьому світі, і Україна виключенням не стала. Проте, українське конкуренційне відомство не збавляє обертів й на інших пріоритетних ринках. Небувала активність АМКУ. Лише наприкінці 2020 року за зловживання монопольним становищем Комітет оштрафував Групу ДТЕК на 275 млн грн, а Групу РГК (в особі 18 операторів газорозподільчих мереж) на суму понад 381 млн грн. На антиконкурентних узгоджених діях на ринку лікарських засобів «попалася» низка фармацевтичних компанії — штраф АМКУ склав понад 188 млн грн. Десять компаній-виробників оштрафовані АМКУ на 142 млн грн за поширення на упаковках солодковершкового масла і твердого сиру оманливої інформації. В АМКУ підрахували, що розмір накладених штрафів у 2020-му склав 1,6 млрд грн, при цьому до державного бюджету сплачено штрафів та пені на суму 2,86 млрд грн. І це рекордна сума за весь період діяльності Комітету. Звісно, найсвіжіші рішення АМКУ піддаватимуться судовому контролю, адже малоймовірно, що бізнес погодиться зі штрафами на кругленькі суми без судової боротьби та зазнає непоправної репутаційної втрати в очах суспільства та іноземних партнерів. Адже шлях судового оскарження в Україні є тривалим і непередбачуваним. А практика господарських судів у справах щодо оскарження рішень АМКУ — приводів для оптимізму бізнесу не додає. Розглянемо декілька конкретних випадків на прикладі порушень у сфері недобросовісної конкуренції. Судові прецеденти. Суди у цій категорії справ орієнтуються на позицію Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року (у справі № 910/23000/17): для того, аби сказати, що компанія конкурувала недобросовісно, достатньо встановити сам факт цієї недобросовісної поведінки («встановити факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція»). Тобто непотрібно встановлювати чи постраждали якось споживачі, чи були ущемленні інтереси конкурентів, чи були заподіяні інші збитки, ні. Достатньо встановити лише факт недобросовісної конкуренції. Так, із «свіженького»  — одне із підприємств було оштрафоване АМКУ на понад 800 тис. грн за нанесення на контретикетки вин інформації про те, що цей продукт походить від італійських виробників з Пємонту, а у продукції використовується виноград італійського походження. На думку Комітету, така інформація дійсності не відповідала. За рішенням Верховного Суду справа з оскарження рішення АМКУ передана на новий розгляд, але попередні судові інстанції були на боці АМКУ у частині застосування санкцій (справа № 910/15594/18). В іншій справі АМКУ не сподобався спосіб викладення формації ПрАТ «Миколаївмолпром», що, на думку регулятора, може вплинути на наміри невизначеного кола осіб придбати чи замовити послуги саме цього субєкта господарювання. Штраф за це — 68 тис. грн. Справа досі перебуває на розгляді в судах (справа № 915/1889/19). Крім того, в одній із справ Комітетом було констатовано використання ТОВ «Котнар-М» без дозволу назви та оформлення етикеток, які є схожими на назву та оформлення етикеток лікерів «BAILEYS», також АМКУ запідозрив компанію в поширенні інформації, що вводить в оману та оштрафував на 150 тис. грн. Ба більше, ця ж компанія була оштрафована на загальну суму 408 тис грн. за те, що на думку АМКУ, вона тричі надавала Комітету недостовірну інформацію під час комунікації справи. Обидві ці справи перебувають на розгляді в судах, і наразі м’яч — на полі АМКУ. Ще один приклад. В одній із справ органи АМКУ констатували, що ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» порушило законодавство, адже повідомило на етикетці продукту невизначеному колу осіб неправдиві відомості щодо назви продукту. За таке порушення компанія була оштрафована на 250 тис. грн. Компанія оскаржила рішення Комітету до суду, але безуспішно – і тепер їй доведеться платити чималенький штраф. Показовим є те, що зазвичай такі справи проходять не одне коло судового оскарження. Трапляються випадки, коли Верховний Суд повертає справу у місцевий або апеляційний суд на новий розгляд, і в такому разі бізнесу доводиться проходити «усі кола пекла» знову й знову. А це сумнівне задоволення з огляду на тривалий розгляд справ і нестабільність судової практики. Ризики для бізнесу. Впровадження антимонопольного комплаєнсу у міжнародних компаніях — уже є усталеною практикою. Національному бізнесу, який прагне доброчесно працювати на ринку (глобальному, зокрема) й уникати потенційних загроз з боку регулятора ,— варто теж «придивитися» до цього тренду. Адже у поле зору конкуренційного відомства може потрапити будь-яка інформація, зазначена на упаковці чи етикетці: чи то вага продукції (яка має відповідати внутрішньому наповненню), чи то натуральність компонентів, чи то країна-походження. Компанія-виробник має відповідати за кожну літеру, за кожну цифру на упаковці чи етикетці. І для АМКУ неважливо скільки споживачів обрали цей продукт з-поміж інших, керуючись спірною інформацію на упаковці, важливий сам факт «введення в оману». Треба ретельно стежити й за тим, аби вся інформація на етикетці мала своє документальне підтвердження. Іноді документальна скрупульозність може убезпечити від негативного рішення, багатотисячного штрафу і репутаційних втрат. Окрім того, слід ретельно зважувати кожне слово, яке подається АМКУ в поясненнях, адже будь-які «загравання» з інформацією Комітет може оцінити як окремий склад порушення й покарати за це. Бізнесу варто бути пильним, адже АМКУ може звернути на нього увагу з власної ініціативи, відреагувати на скаргу невдоволеного споживача, або ж конкурента, який прагне втягнути компанію у не зовсім конкуренту тяганину. А після рішення АМКУ цілком ймовірно може розпочатися не менш запекла боротьба у судовому вимірі. І допоки ви відстоюватимете свою правоту в Комітеті чи суді, конкуренти перетягуватимуть на свій бік споживацький ринок. Найліпший вихід — діяти на випередження. З найперших етапів розробки етикеток чи упаковок продукції, розробки рекламної та маркетингової кампаній слід залучати юристів для мінімізації усіх потенційних ризиків.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: