fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

The need for further support and development of the state strategy regarding the National List

23/ 08/ 2018
    22 серпня 2018 року в приміщенні ЄБА відбулась зустріч з Головою Експертного Комітету (ЕК) з відбору та використання основних лікарських засобів Олександрою Олещук та експертами ЕК, яка була присвячена питанням оновлення Національного переліку основних лікарських засобів (НП). Зустріч мала формат робочого обговорення-семінару, із розглядом загальних результатів роботи ЕК у 2018 році; застосування принципів HTA (Health Technology Assessment) для оцінки заяв щодо включення лікарських засобів до НП; результатів оцінки клінічної і економічної частини заяв на включення ліків до НП; узагальнених висновків і рекомендацій, що були надані експертами після розгляду заяв та зауважень експертів до оформлення/змісту поданої документації. Зокрема, за результатами розгляду деяких заяв та виходячи із чинного законодавства, ЕК об’єктивно не міг надати однозначні рекомендації включити відповідний лікарський засіб до НП. Також є заяви, за якими не було рекомендацій ЕК щодо включення, але потенційно ці ліки могли б увійти в НП за виконання певних умов. Група заяв отримала рекомендації ЕК щодо можливого включення до НП у разі  впровадження відповідних змін у законодавство або, зокрема, наявності чітких даних щодо кількості пацієнтів, яким необхідний той чи інший лікарських засіб (питання відсутності реєстрів пацієнтів за окремими захворюваннями) та відповідного рішення МОЗ України. Наразі за однозначно рекомендованими до включення в НП ліками компанії очікуватимуть рішення МОЗ України.  Звісно, кінцеве рішення залежатиме від декількох факторів, зокрема, можливості встановлення на рівні законодавства переговорної процедури і, звичайно, наявності коштів в державному бюджеті для забезпечення рекомендованими лікарськими засобами у необхідній кількості. На переконання Комітету з охорони здоров’я Асоціації, існують інструменти, які поки що, на жаль, не використовуються в Україні. Їх застосування і, загалом, оптимізація роботи ЕК могли б позитивно вплинути на ситуацію, збільшивши можливості держави щодо закупівель ліків. Зокрема, потенційно могла б бути застосована переговорна процедура між МОЗ України та виробниками, що є стандартною практикою в країнах-членах ЄС, але поки що не є частиною законодавства України. Шкода, адже використання цього інструменту допомогло б державі і отримати відповідні лікарські засоби для тієї чи іншої категорії пацієнтів і заощадити кошти. Ми були раді пересвідчитись у відповідному розумінні цієї проблеми і з боку ЕК. Зокрема, Голова ЕК Олександра Олещук погодилась, що використання прогресивних інструментів, одним з яких є переговорна процедура, зробило б НП більш динамічним для потреб системи охорони здоров’я, а відтак – кориснішим для громадян країни. Учасники зустрічі погодились, що більш активна робота державних органів щодо створення реєстрів пацієнтів також допомогла б коректніше розраховувати, використовувати і заощаджувати державні кошти; відкрила б більше можливостей для закупівель ліків. Такі інструменти як MEA (managed entry agreements) та MCDA (multiple-criteria decision analysis) вже раніше згадувались на зустрічах в контексті подальшої стратегії держави щодо покращення можливостей застосування Національного переліку. Поки що ці інструменти знаходяться на стадії обговорень в державних органах. На наше переконання, потрібно пришвидшити їх інтеграцію до законодавства України. ЕК також підтримує застосування цих прогресивних інструментів, широко використовуваних провідними країнами світу. Одним із порушених на зустрічі питань стала необхідність перегляду і затвердження підзаконним актом переліку пріоритетних станів і хвороб, у тому числі і із застосуванням MCDA. Учасники зустрічі погодились, що питання вимагає опрацювання із залученням експертів МОЗ України, міжнародних експертів; зокрема, на думку ЕК, питання вимагає додаткових експертних ресурсів для створення методологічної бази. Вважаємо, що ЕК потребує більшої підтримки в цьому питанні. Така робота могла б бути активізована в межах РГ при МОЗ України. Одним із важливих питань для подальшого сталого функціонування і розвитку НП є питання інституційної спроможності ЕК. Це важливо, адже у короткостроковій перспективі ЕК має бути трансформований в Агентство з оцінки технологій. Наявність підтримки МОЗ України в цьому контексті у подальшому важко переоцінити. В цілому, фармацевтична спільнота Асоціації розуміє, що наразі Україна не має можливості задовольнити усіх громадян усіма ліками за рахунок державних коштів, перш за все, враховуючи рівень ВВП країни і необхідність посилення економічного зростання. Саме тому, на нашу думку, докладання зусиль державних органів влади, у тому числі тих, які опікуються економічною політикою країни в цілому, для стимулювання впровадження в Україні найкращих політик у сфері охорони здоровя є завданням № 1. Маємо чітко усвідомлювати, що держава має всі можливості для розширення забезпечення пацієнтів ліками. На жаль, поки що, необхідні зміни, що надали б таку можливість, у законодавство не втілені. Відтак, переконані, що до того часу і НП не зможе бути оцінений 100% позитивно фармацевтичною і медичною спільнотами, а також пацієнтськими спільнотами України.
01/

 

22 серпня 2018 року в приміщенні ЄБА відбулась зустріч з Головою Експертного Комітету (ЕК) з відбору та використання основних лікарських засобів Олександрою Олещук та експертами ЕК, яка була присвячена питанням оновлення Національного переліку основних лікарських засобів (НП). Зустріч мала формат робочого обговорення-семінару, із розглядом загальних результатів роботи ЕК у 2018 році; застосування принципів HTA (Health Technology Assessment) для оцінки заяв щодо включення лікарських засобів до НП; результатів оцінки клінічної і економічної частини заяв на включення ліків до НП; узагальнених висновків і рекомендацій, що були надані експертами після розгляду заяв та зауважень експертів до оформлення/змісту поданої документації.

Зокрема, за результатами розгляду деяких заяв та виходячи із чинного законодавства, ЕК об’єктивно не міг надати однозначні рекомендації включити відповідний лікарський засіб до НП. Також є заяви, за якими не було рекомендацій ЕК щодо включення, але потенційно ці ліки могли б увійти в НП за виконання певних умов. Група заяв отримала рекомендації ЕК щодо можливого включення до НП у разі  впровадження відповідних змін у законодавство або, зокрема, наявності чітких даних щодо кількості пацієнтів, яким необхідний той чи інший лікарських засіб (питання відсутності реєстрів пацієнтів за окремими захворюваннями) та відповідного рішення МОЗ України. Наразі за однозначно рекомендованими до включення в НП ліками компанії очікуватимуть рішення МОЗ України. 

Звісно, кінцеве рішення залежатиме від декількох факторів, зокрема, можливості встановлення на рівні законодавства переговорної процедури і, звичайно, наявності коштів в державному бюджеті для забезпечення рекомендованими лікарськими засобами у необхідній кількості.

На переконання Комітету з охорони здоров’я Асоціації, існують інструменти, які поки що, на жаль, не використовуються в Україні. Їх застосування і, загалом, оптимізація роботи ЕК могли б позитивно вплинути на ситуацію, збільшивши можливості держави щодо закупівель ліків. Зокрема, потенційно могла б бути застосована переговорна процедура між МОЗ України та виробниками, що є стандартною практикою в країнах-членах ЄС, але поки що не є частиною законодавства України. Шкода, адже використання цього інструменту допомогло б державі і отримати відповідні лікарські засоби для тієї чи іншої категорії пацієнтів і заощадити кошти. Ми були раді пересвідчитись у відповідному розумінні цієї проблеми і з боку ЕК. Зокрема, Голова ЕК Олександра Олещук погодилась, що використання прогресивних інструментів, одним з яких є переговорна процедура, зробило б НП більш динамічним для потреб системи охорони здоров’я, а відтак – кориснішим для громадян країни.

Учасники зустрічі погодились, що більш активна робота державних органів щодо створення реєстрів пацієнтів також допомогла б коректніше розраховувати, використовувати і заощаджувати державні кошти; відкрила б більше можливостей для закупівель ліків.

Такі інструменти як MEA (managed entry agreements) та MCDA (multiple-criteria decision analysis) вже раніше згадувались на зустрічах в контексті подальшої стратегії держави щодо покращення можливостей застосування Національного переліку. Поки що ці інструменти знаходяться на стадії обговорень в державних органах. На наше переконання, потрібно пришвидшити їх інтеграцію до законодавства України. ЕК також підтримує застосування цих прогресивних інструментів, широко використовуваних провідними країнами світу.

Одним із порушених на зустрічі питань стала необхідність перегляду і затвердження підзаконним актом переліку пріоритетних станів і хвороб, у тому числі і із застосуванням MCDA. Учасники зустрічі погодились, що питання вимагає опрацювання із залученням експертів МОЗ України, міжнародних експертів; зокрема, на думку ЕК, питання вимагає додаткових експертних ресурсів для створення методологічної бази. Вважаємо, що ЕК потребує більшої підтримки в цьому питанні. Така робота могла б бути активізована в межах РГ при МОЗ України.

Одним із важливих питань для подальшого сталого функціонування і розвитку НП є питання інституційної спроможності ЕК. Це важливо, адже у короткостроковій перспективі ЕК має бути трансформований в Агентство з оцінки технологій. Наявність підтримки МОЗ України в цьому контексті у подальшому важко переоцінити.

В цілому, фармацевтична спільнота Асоціації розуміє, що наразі Україна не має можливості задовольнити усіх громадян усіма ліками за рахунок державних коштів, перш за все, враховуючи рівень ВВП країни і необхідність посилення економічного зростання. Саме тому, на нашу думку, докладання зусиль державних органів влади, у тому числі тих, які опікуються економічною політикою країни в цілому, для стимулювання впровадження в Україні найкращих політик у сфері охорони здоров’я є завданням № 1. Маємо чітко усвідомлювати, що держава має всі можливості для розширення забезпечення пацієнтів ліками. На жаль, поки що, необхідні зміни, що надали б таку можливість, у законодавство не втілені. Відтак, переконані, що до того часу і НП не зможе бути оцінений 100% позитивно фармацевтичною і медичною спільнотами, а також пацієнтськими спільнотами України.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: