IT in Ukrainian cities. How not to stop there?

29/ 05/ 2019

Євгенія Лугановська. Менеджер ІТ Комітету. Що треба поліпшити в екосистемі українських міст, щоб і надалі підійматися у рейтингу ТОП-100 стартап-країн. У 2018 році Україна посіла 31 місце у світовому рейтингу ТОП-100 стартап-країн. Порівнюючи з 2017 роком, ми піднялись на 4 позиції, за даними Global Map of Startup Ecosystems від StartupBlink. Всього в Україні налічується 386 стартапів, а серед найбільших центрів — Київ, Одеса та Львів. У дослідженні розглядалось понад 1000 міст по всьому світу на предмет розвитку стартап-екосистем. Головними критеріями рейтингу були кількість стартапів, їх якість (вартість, клієнтська база, кількість переглядів щомісяця) та бізнес-середовище (на основі інформації World Bank Doing Business). Варто зазначити, що методологія оцінювання міст дещо змінилась з минулого року. Для обєктивності ранжування було вирішено не враховувати індекс Doing Business країни. Як на мене, це й стало однією з причин різкого зростання позицій українських міст в рейтингу (майже вдвічі). Безумовно, окремі міста та регіони нашої країни перебувають на досить високому технологічному рівні. Але враховуючи непрозорість, рівень бюрократизації та корупції в Україні, перспективні міста та регіони не завжди приваблюють клієнтів чи інвесторів для співпраці. Водночас не може не радувати, що до рейтингу ТОП-100 за новою методологією потрапили 8 українських міст, минулого року їх було 6. Як в рейтингу відображені українські міста. Київ посів 34 місце, обігнавши Гельсінкі, Мюнхен та Дублін. За рік столиця України піднялась на 29 сходинок. Цей стрибок зумовлений запуском нових стартапів (321 зареєстрований в Києві) та коворкінгів (наразі їх 13). Серед найбільш відомих стартапів — Grammarly, Hotelscan та Template Monster. Одеса вражає ще більше. З 2017 року вона подолала 282 сходинки — з 517 зараз посідає 235 місце. Найцікавішим є те, що Одеса за рік змогла випередити Львів. На мою думку, це вдалось завдяки тому, що одеський регіон тільки почав відкривати себе як технологічне місце. Місто не перенасичене технологічними мастодонтами, що є дуже перспективним для розвитку стартапів. Львів хоча й знизив свою позицію з 273 місця до 299, все ще залишається ТОП-3 містом України за даними рейтингу. Причина обернено-пропорційна одеському регіону. Місто насичене великими технологічними компаніями, що знаходяться на ринку вже багато років. Тож стартапам важко конкурувати з ними. Харків піднявся в рейтингу з 877 до 435 місця, попри те, що насиченість ІТ компаній в регіоні дуже висока. Дніпро став рекордсменом серед українських міст за швидкістю підйому: з 1064 до 561 місце. Як і в Одесі, у Дніпрі тільки формується своя стартап-екосистема, тому і заснування молодих компаній призвело до швидкого росту. Не може не радувати те, що в списку зявились нові українські міста – Тернопіль і Бориспіль. Минулого року їх не було в рейтингу взагалі, а вже в 2018 вони посіли 678 та 871 місце відповідно. І всього за рік Бориспіль має навіть кращі показники, ніж Дніпро та Харків минулого року. Як це впливає на розвиток українських міст. Однозначно, це впливає на рівень ІТ освіти. Останнім часом зявляється багато освітніх програм та ініціатив. Можу говорити на прикладі компаній-членів ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації. Вони проводять курси як для студентів, так і для викладачів у своїх офісах та розробницьких центрах. До того ж в рамках співпраці з ВНЗ у регіонах створюються сучасні, актуальні напрями для навчання. Така співпраця відбувається не лише на базі великих університетів в Києві, Харкові та Львові, але й в менш популярних, як-от Миколаїв, Дніпро, Одеса, Ужгород, Рівне, Чернігів. Важливим елементом є також освітні організації. Так, до прикладу, шведсько-українська ІТ школа Beetroot Academy має відділення в Івано-Франківську, Запоріжжі, Полтаві, Кременчуку тощо. Індустрія виконує свої обіцянки. Щороку збільшується кількість ІТ компаній, які не лише пропонують свої послуги закордонним замовникам, але й активно створюють власні, сучасні, інноваційні продукти, які високо цінуються у світі. Наступним важливим кроком є утримання таких стартапів в середині країни. Адже зараз, на жаль, найуспішніші ідеї купуються іноземними компаніями або ж мігрують до інших країн. Яскравими прикладами є придбання українського стартапу Ring американським Amazon та релокейт головного офісу PetCube до Сан-Франциско. І такі ситуації можуть повторюватись. Тож варто серйозно замислитися над покращенням умов для ведення бізнесу, створенням передбачуваного податкового навантаження індустрії протягом наступних 5-10 років. По-перше, це сформує позитивний імідж України у світі, що зі свого боку підвищить рівень довіри іноземних інвесторів та партнерів. По-друге, сприятиме покращенню якості життя, щоб власникам компаній та працівникам не мало сенсу переїздити в інші розвинені країни. До того ж важливим фактором залишається стан міської інфраструктури для розвитку стартап- екосистем — відкриття коворкінгів та оупен-спейсів. За даними дослідження від StartupBlink, в Україні налічується загалом 20 коворкінгів, але попит на роботу в таких приміщеннях значно вищий. Динаміка рейтингу демонструє невпинне бажання розвивати ІТ напрям в Україні. Водночас для максимальної реалізації потенціалу все ж не вистачає умов ведення бізнесу та інфраструктури. І для цього необхідна підтримка з боку Уряду. Тож, сподіваюсь, в подальшому держава та бізнес співпрацюватимуть тісніше задля вирішення питань, які стримують повноцінний розвиток сучасних індустрій. Джерело: Delo.ua

Євгенія Лугановська Менеджер ІТ Комітету

Що треба поліпшити в екосистемі українських міст, щоб і надалі підійматися у рейтингу ТОП-100 стартап-країн.

У 2018 році Україна посіла 31 місце у світовому рейтингу ТОП-100 стартап-країн. Порівнюючи з 2017 роком, ми піднялись на 4 позиції, за даними Global Map of Startup Ecosystems від StartupBlink. Всього в Україні налічується 386 стартапів, а серед найбільших центрів — Київ, Одеса та Львів.

У дослідженні розглядалось понад 1000 міст по всьому світу на предмет розвитку стартап-екосистем. Головними критеріями рейтингу були кількість стартапів, їх якість (вартість, клієнтська база, кількість переглядів щомісяця) та бізнес-середовище (на основі інформації World Bank Doing Business).

Варто зазначити, що методологія оцінювання міст дещо змінилась з минулого року. Для об’єктивності ранжування було вирішено не враховувати індекс Doing Business країни.

Як на мене, це й стало однією з причин різкого зростання позицій українських міст в рейтингу (майже вдвічі). Безумовно, окремі міста та регіони нашої країни перебувають на досить високому технологічному рівні. Але враховуючи непрозорість, рівень бюрократизації та корупції в Україні, перспективні міста та регіони не завжди приваблюють клієнтів чи інвесторів для співпраці. Водночас не може не радувати, що до рейтингу ТОП-100 за новою методологією потрапили 8 українських міст, минулого року їх було 6.

Як в рейтингу відображені українські міста

Київ посів 34 місце, обігнавши Гельсінкі, Мюнхен та Дублін. За рік столиця України піднялась на 29 сходинок. Цей стрибок зумовлений запуском нових стартапів (321 зареєстрований в Києві) та коворкінгів (наразі їх 13). Серед найбільш відомих стартапів — Grammarly, Hotelscan та Template Monster.

Одеса вражає ще більше. З 2017 року вона подолала 282 сходинки — з 517 зараз посідає 235 місце. Найцікавішим є те, що Одеса за рік змогла випередити Львів. На мою думку, це вдалось завдяки тому, що одеський регіон тільки почав відкривати себе як технологічне місце. Місто не перенасичене технологічними мастодонтами, що є дуже перспективним для розвитку стартапів.

Львів хоча й знизив свою позицію з 273 місця до 299, все ще залишається ТОП-3 містом України за даними рейтингу. Причина обернено-пропорційна одеському регіону. Місто насичене великими технологічними компаніями, що знаходяться на ринку вже багато років. Тож стартапам важко конкурувати з ними.

Харків піднявся в рейтингу з 877 до 435 місця, попри те, що насиченість ІТ компаній в регіоні дуже висока.

Дніпро став рекордсменом серед українських міст за швидкістю підйому: з 1064 до 561 місце. Як і в Одесі, у Дніпрі тільки формується своя стартап-екосистема, тому і заснування молодих компаній призвело до швидкого росту.

Не може не радувати те, що в списку з’явились нові українські міста – Тернопіль і Бориспіль. Минулого року їх не було в рейтингу взагалі, а вже в 2018 вони посіли 678 та 871 місце відповідно. І всього за рік Бориспіль має навіть кращі показники, ніж Дніпро та Харків минулого року.

Як це впливає на розвиток українських міст

Однозначно, це впливає на рівень ІТ освіти. Останнім часом з’являється багато освітніх програм та ініціатив. Можу говорити на прикладі компаній-членів ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації. Вони проводять курси як для студентів, так і для викладачів у своїх офісах та розробницьких центрах. До того ж в рамках співпраці з ВНЗ у регіонах створюються сучасні, актуальні напрями для навчання. Така співпраця відбувається не лише на базі великих університетів в Києві, Харкові та Львові, але й в менш популярних, як-от Миколаїв, Дніпро, Одеса, Ужгород, Рівне, Чернігів. Важливим елементом є також освітні організації. Так, до прикладу, шведсько-українська ІТ школа Beetroot Academy має відділення в Івано-Франківську, Запоріжжі, Полтаві, Кременчуку тощо.

Індустрія виконує свої обіцянки. Щороку збільшується кількість ІТ компаній, які не лише пропонують свої послуги закордонним замовникам, але й активно створюють власні, сучасні, інноваційні продукти, які високо цінуються у світі.

Наступним важливим кроком є “утримання” таких стартапів в середині країни. Адже зараз, на жаль, найуспішніші ідеї купуються іноземними компаніями або ж мігрують до інших країн. Яскравими прикладами є придбання українського стартапу Ring американським Amazon та релокейт головного офісу PetCube до Сан-Франциско.

І такі ситуації можуть повторюватись. Тож варто серйозно замислитися над покращенням умов для ведення бізнесу, створенням передбачуваного податкового навантаження індустрії протягом наступних 5-10 років. По-перше, це сформує позитивний імідж України у світі, що зі свого боку підвищить рівень довіри іноземних інвесторів та партнерів. По-друге, сприятиме покращенню якості життя, щоб власникам компаній та працівникам не мало сенсу переїздити в інші розвинені країни.

До того ж важливим фактором залишається стан міської інфраструктури для розвитку стартап- екосистем — відкриття коворкінгів та оупен-спейсів. За даними дослідження від StartupBlink, в Україні налічується загалом 20 коворкінгів, але попит на роботу в таких приміщеннях значно вищий.

Динаміка рейтингу демонструє невпинне бажання розвивати ІТ напрям в Україні. Водночас для максимальної реалізації потенціалу все ж не вистачає умов ведення бізнесу та інфраструктури. І для цього необхідна підтримка з боку Уряду.

Тож, сподіваюсь, в подальшому держава та бізнес співпрацюватимуть тісніше задля вирішення питань, які стримують повноцінний розвиток сучасних індустрій.

Джерело: Delo.ua