fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Історія створення прецеденту від Interlegal: перше в Україні рішення про примусове вивантаження судна

14/ 03/ 2025
  “Якщо ми віддамо цю справу поліції, вони просто виберуть винного. Тільки ви можете  забезпечити справедливість.”   “Східний експрес”, Агата Крісті Юридична фірма Interlegal успішно представила інтереси вантажовласника – міжнародного трейдера, резидента Швейцарії, у складній справі щодо витребування вантажу із судна у морському порту Одеса.   Справа була ускладнена зустрічним позовом судновласника до вантажовласника у понад 800 000 доларів США.  Завдяки ретельній підготовці та аргументації команді Interlegal вдалося довести непричетність клієнта до завданих збитків та домогтися повернення вантажу.   У статті також буде розглянуто ключові аспекти аргументації суду, зокрема щодо необхідності письмової форми правочину.  Основні обставини справи  У лютому 2022 року, під час навантаження вантажу на судно в морському порту Одеса, через початок війни процес було зупинено.   Судновласник стверджував, що це призвело до простою судна протягом двох з половиною років, і звинуватив власника вантажу у завданні збитків.   Він подав зустрічний позов, спираючись на принцип «власність зобов’язує», який, на його думку, автоматично покладає відповідальність за збитки на власника вантажу.   Однак, як показав подальший розгляд справи, ситуація була набагато складнішою, і збитки судновласника були пов’язані не з діями власника вантажу, а з іншими факторами, які ми детально розглянемо нижче.  Аргументація нашої позиції  Щоб захистити інтереси клієнта, ми розробили стратегію, яка передбачала визначення кола осіб, які могли б нести відповідальність за збитки. Ми надали суду перелік «підозрюваних», які могли вплинути на ситуацію:  Фрахтувальник. Ми звернули увагу суду на те, що наш клієнт не є стороною договору фрахтування, тому всі питання, пов’язані із виконанням цього договору, мають вирішуватися між судновласником і фрахтувальником. Суд погодився із нашими аргументами та залучив фрахтувальника до справи як третю особу. Це було важливим кроком, оскільки суд визнав, що відповідальність за збитки може бути покладена на фрахтувальника, а не на власника вантажу.  Покупець. Відповідно до умов договору, наш клієнт не був зобов’язаний організовувати перевезення вантажу. Ми підкреслили, що відповідальність за це має нести покупець, який ініціював перевезення. Суд врахував цей аргумент, визнавши, що власник вантажу не міг контролювати процес перевезення.  Експедитор. Оскільки наш клієнт не брав участі в організації перевезення, ми заявили про потенційну відповідальність експедитора, який мав довести, що діяв за дорученням клієнта, а не самостійно. Суд звернув увагу на те, що експедитор не надав доказів своєї непричетності, що зробило його потенційно відповідальним за збитки.  Судновласник. Ми вказали, що з серпня 2023 року українські порти стали доступними для виходу суден із будь-якими вантажами. Таким чином, судновласник міг вивести судно з порту, але цього не зробив, що свідчить про його власний вибір. Суд визнав, що судновласник не мав підстав для утримання вантажу після цієї дати.  Письмова форма правочину: аргументація суду  Окремої уваги заслуговує аргументація суду щодо необхідності письмової форми правочину.   Суд підкреслив, що будь-які домовленості між сторонами, які стосуються утримання вантажу, повинні бути оформлені у письмовій формі.   У цій справі судновласник не надав жодних письмових доказів того, що він мав право утримувати вантаж на судні.   Навпаки, він діяв самостійно, без узгодження із власником вантажу.  Суд звернув увагу на те, що відсутність письмового правочину робить дії судновласника неправомірними.   Згідно з законодавством, будь-які угоди, пов’язані із зберіганням або утриманням вантажу, повинні бути зафіксовані у письмовій формі. Це було ключовим аргументом у справі, який допоміг довести незаконність дій судновласника.  Висновки суду  Суд визнав, що судновласник не мав підстав для утримання вантажу, оскільки договір фрахтування припинився, і він прийняв судно із вантажем, до якого не мав жодного відношення.   Суд підкреслив, що єдине, що судновласник був зобов’язаний зробити – це повернути вантаж на першу ж вимогу власника.   Однак він цього не зробив, що стало основою для визнання його дій неправомірними.  Суддя  Дмитро Бездоля продемонстрував високий рівень професіоналізму та неупередженості, ретельно розглянувши всі обставини справи та прийнявши обґрунтоване рішення на підставі наданих доказів.   Його рішення стало важливим прецедентом у справах, пов’язаних із утриманням вантажу під час війни.  Результат справи  В результаті розгляду справи, яка слухалась більше року, суд визнав судновласника винним у незаконному утриманні вантажу, а з нашого клієнта були зняті всі «звинувачення».   Важливо, що суд визнав право на витребування майна, що має родові ознаки (вантаж), на підставі віндикаційного позову, якщо достатнім чином ідентифіковано дане майно.   Вантаж тепер мають повернути власнику, що підтвердило ефективність нашої стратегії захисту інтересів.   Висновки  Ця справа наочно демонструє, що навіть у складних умовах, зокрема під час війни, можна домогтися справедливого рішення, якщо ретельно підготуватися та надати суду переконливі аргументи.  Також вона підкреслює важливість дотримання письмової форми правочинів, особливо у справах, пов’язаних із утриманням вантажу.   Наша команда продовжує працювати над захистом прав клієнтів, забезпечуючи їм впевненість у позитивному результаті.  Якщо ви стикаєтеся з подібними правовими викликами, радимо звертатися до нашої досвідченої команди, яка завжди готова надати кваліфіковану допомогу. 

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: