Foreign investments in Ukraine will come in, even if there is a truncated land market

14/ 08/ 2018

Іноземні інвестори очікують подальшого зростання інвестиційного іміджу України. Про це свідчить індекс ЄБА. На чому ґрунтується оптимізм інвесторів? Які їхні ключові очікування в питанні реформ? Як зміниться їхня поведінка від запуску тієї чи іншої моделі ринку землі? Про це AgroPolit.com розповіла заступник директора ЄБА Світлана Михайловська: AgroPolit.com: За рахунок чого очікується подальше зростання інвестиційного іміджу України (останнє дослідження ЄБА показало відповідні очікування бізнесу)? Адже земельної реформи немає і кредит МВФ не надано. Світлана Михайловська: Попри це, не можемо не відзначати позитивних тенденцій, які відбуваються останнім часом у частині реформ. Звичайно, хотілося б оперативніших змін, та за останні 4 роки економічні реформи України набагато випереджають подібні зміни в низці інших держав, які мали більше часу для цього. На негативні позначки нашого індексу інвестиційної привабливості напряму впливає відсутність земельної реформи та змін у судовій системі, які б покращили життя бізнесу та всім нам в цілому. Але і в цьому є певні кроки – хоч і на початковому етапі, та судову реформу було запущено, хоч і зрозуміло, що ще багато чого необхідно зробити, щоб ми відчули ефект. Зроблено ще низку правильних речей: прийнято закон про валютну лібералізацію, про товариство з обмеженою відповідальністю, вирішено питання щодо відшкодування ПДВ (хоча лишилися питання повернення податку за старі періоди). ЄБА з цього приводу зверталася до Ради та уряду, тож сподіваємося, що питання тимчасового реєстру неповернених сум вирішать також. AgroPolit.com: Таких змін бізнес уже чекає 27 років. Що конкретно має зробити уряд, Президент і парламент, щоб кожен третій інвестор у наступному опитуванні ЄБА сказав, що інвестиційне покращення дійсно відбулося? Світлана Михайловська: ТОП-3 ключові очікування від бізнесу — це фактичне зняття обмежень із валютного врегулювання, боротьба з контрабандою та судова реформа. AgroPolit.com: Тобто, набір проблем незмінний, окрім валютного регулювання. Навряд чи щось кардинально зміниться до кінця року. Чи я помиляюсь? Світлана Михайловська: Щоб побороти контрабанду, слід знижувати попит на продукцію, яка завозиться нелегально, на внутрішньому ринку. Не потрібно закривати кордон, адже лазівки є і будуть у кожній державі. Слід створити прозорий ланцюжок простеження руху продукції від кордону й до прилавку. Як це зробити? Можна по-різному, наприклад, встановивши обов’язок застосування касових апаратів. Зараз більшість контрабанди завозиться приватниками, «ФОПами», спрощенцями тощо. Вони не показують, звідки взяли товар і чи сплачені за нього податки. Тотальна фіскалізація та простежуваність продукції від кордону до пункту реалізації зменшить її кількість, бо з’явиться касовий апарат і фіскальний чек. Зараз вартість касового апарату максимально знижена. Мінфін у пілотному режимі опрацьовує проект, який дозволить мати той же касовий апарат як додаток у смартфоні. Це майже нічого не коштуватиме бізнесу, та водночас дозволить забезпечити прозорість і звітності. Сподіваюся, що у парламенті та уряді є люди, які, попри передвиборчий популізм, думають передусім про інтереси держави в частині розвитку сільського господарства, тому вільний ринок для них – пріоритет AgroPolit.com: Одна з трьох найбільших проблем, на які нарікає бізнес, — відсутність земельної реформи. На це вказують 36% опитаних ЄБА бізнесменів. Зважаючи на те, що в Україні плануються президентські та парламентські вибори, то відкриття ринку відбудеться не раніше, ніж за 2-3 роки. Як це вплине на бізнес? Світлана Михайловська: Фактично ринок землі в Україні вже існує, але тіньовий. Він не врегульований, а оте держава з нього доходів не має. Селянин щось отримує, та не те, що мав би. Земельне питання сьогодні дуже заполітизоване. Але я сподіваюся, що у парламенті та уряді є люди, які, попри передвиборчий популізм, думають передусім про інтереси держави в частині розвитку сільського господарства, тому вільний ринок для них — пріоритет. AgroPolit.com: ЄБА прораховувала інвестиційний інтерес бізнесу до теми землі? Світлана Михайловська: Ні. Та сьогодні існує можливість отримання земельної ділянки потенційними інвесторами, зокрема, через довгострокову оренду. З іншого боку, селяни не можуть повністю розпоряджатися своєю власністю — паями. Це абсурд. Якщо ви хочете продати власну квартиру — будь ласка, а пай — ні. Проте, з іншого боку, необхідно дуже чітко прорахувати, як відкривати ринок землі. Спираючись на досвід європейських країн, це можна робити поетапно, з певними обмеженнями, можливо, надаючи переважне право купівлі тим, хто вже працював на тій землі. Зараз обговорюється й питання про надання переважного права відкриття ринку землі саме місцевим громадам, тобто, встановити на державному рівні загальні правила, за яким принципом функціонує ринок землі, а відкривати чи ні — може вирішувати громада. Це один із можливих сценаріїв. AgroPolit.com: Чи готові члени ЄБА збільшити інвестиції в Україну за відкриття ринку землі? В такому разі чи є для них принциповою умовою саме повністю ліберальна модель? Світлана Михайловська: Вільний ринок землі не буде ключовим питанням для інвестора: заходити чи ні в Україну. Для іноземного бізнесу важливіші прозора робота та передбачуваність регуляторного поля. Щоб не виявилося так, що сьогодні ми щось відкриваємо, а завтра приходить нова політична сила і ми повністю змінюємо концепцію. Україна дає можливість отримання прибутку. Ми це бачимо по наших компаніях, зокрема, в агросекторі. Дійсно, наша земля й сільське господарство — це конкурентна перевага з точки зору інвестиційної привабливості України. Але для бізнесу важливо мати спокійний порядок інвестування в країну, отримання дивідендів та прозорі правила гри. Іноземні інвестиції в Україну заходитимуть, навіть якщо буде усічений земельний ринок. AgroPolit.com: Однак різні речі — оренда і право власності… Світлана Михайловська: Я згодна, але Україна не буде виключенням в цьому контексті. У світі ряд країн мають певні обмеження щодо набуття прав власності для іноземців. Звісно, класно, коли все відкрито та все можна купити. Ми цей варіант також розглядаємо. Але держава в праві встановлювати певні обмеження в цьому контексті, й це нормально. AgroPolit.com: Ви часто спілкуєтеся з іноземними компаніями, тож чи є сьогодні запит на такий фінансовий інструмент з боку України, як земельні бонди? Світлана Михайловська: Земельні бонди та проведення аукціонів — це один із варіантів реалізації земельної реформи та першого її етапу з боку держави. Але якість реалізації залежатиме від того, як буде запроваджено сам механізм. Якщо вдасться забезпечити прозорість і землі не роздаватимуться на власний розсуд, то тільки тоді, можливо, земельна реформа і спрацює. AgroPolit.com: Яких законодавчих ініціатив чи дій щодо земельних питань очікує бізнес, щоби спростити умови роботи тим, хто вже працює, і залучити інших на «українські ниви»? Світлана Михайловська: Для нас важливими є кілька речей. По-перше, говоримо про прозорий кадастровий реєстр та прозоре набуття прав власності й реєстрації. Потрібно розуміти: кількість наявних земель, ефективність їхнього використання та ймовірний потенціал. Водночас, ми завжди говорили про те, що земля — це певний товар, який має ефективно використовуватися і самим власником. Ми очікуємо від власника ефективного та турботливого ставлення до земель, адже між власником та орендатором різниця все ж є. Разом з тим, є й орендарі, які уже багато вклали. Є побоювання, що в разі необережного відкриття ринку, землі перейдуть зовсім не тим, хто багато років вкладав у них кошти, технології та сили. Крім того, земля має стати тим інструментом, за рахунок якого ті ж селяни та власники паїв матимуть можливість отримувати фінансування, адже дуже багато прикладів, коли фактично люди володіють земельними ділянками, та не мають жодних фінансових можливостей для їхнього обробітку. AgroPolit.com: Чи відчули Ви зростання інтересу до земельної теми Ваших партнерів та членів Асоціації? Чи вони розуміють що поки що в Україні — це «глухий номер», тож краще не «рипатися»? Світлана Михайловська: Ми дуже багато років говоримо про ринок землі. Не скажу, що останнім часом зросла зацікавленість до цієї теми. В Асоціації ми ще з 2007-2008 років проговорювали різні варіанти земельної реформи. Уряд і парламент розробляли певні кроки, але поки ми бачимо, що нічого немає. AgroPolit.com: Як щодо питання тимчасового реєстру з ПДВ, в якому накопичилося 4,7 млрд грн боргу перед бізнесом? Світлана Михайловська: Наразі ситуація не змінилася. Ми опрацьовуємо це питання з Мінфіном. ЄБА додатково надала інформацію та свої пропозиції. Першочергова спроба вирішити це питання на законодавчому рівні була через законопроект. Але це довго. Зважаючи на те, що рада уже пішла на канікули. Зараз пробуємо вирішити його спільно з КМУ, запустивши тимчасовий реєстр. Для цього готується постанова Кабміну. Якщо раніше треба було йти в підвідомчу лабораторію виключно Мінагрополітики, то зараз є вибір – державна чи приватна AgroPolit.com: Народні депутати дали старт «демонополізації» сфери фітосанітарного контролю, проголосувавши за законопроект №6673. Відтепер можуть діяти приватні фітосанітарні лабораторії Ваші очікування від цього? Світлана Михайловська: Наші фахівці долучалися до процесу розробки цього законопроекту. Чи він уже діє? Ще ні. Адже потребує напрацювання ряду нормативно-правових актів. Ми давно обговорювали з урядом ідею створення альтернативи для державних лабораторій. Закон це питання знімає. Якщо раніше треба було йти в підвідомчу лабораторію виключно Мінагрополітики, то зараз є вибір – державна чи приватна. Щоб робота цієї нової вертикалі була ефективна, мають з’явитися й незалежні арбітражні лабораторії, щоби бізнес міг звертатися туди в разі виникнення спірних питань. Зараз ініціюємо внесення відповідної правки у проект Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 450. Загалом же підтримуємо закон №6673, він зняв низку питань та надав можливість обирати лабораторії. Це зруйнувало монополію державних лабораторій. AgroPolit.com: Із 4 квітня набув чинності новий закон про перевірки бізнесу. Як Вам новий порядок? Світлана Михайловська: В деякому сенсі він накладає жорсткіші вимоги щодо перевірок бізнесу. Як він запрацює і наскільки ефективно буде використовуватися цей інструмент – залежить від підзаконних нормативно-правових актів, які поки що розроблені та прийняті не в повному обсязі. Від початку ж він був розроблений на основі європейського законодавства та директив. Не всі були в захваті, бо певним чином підвищувалася відповідальність для порушників. Якщо говорити про лібералізацію ведення та контроль за бізнесом, то вона повинна відбуватися «смарт». З іншого боку, саме новий порядок принесе позитивні наслідки для споживачів та загалом державі. Адже бізнес має бути відповідальнішим, інакше під час виявлення порушень йому загрожує серйозний штраф. Раніше будь-який контролюючий орган за кілька днів попереджав підприємця про проведення перевірок, то у новому порядку цього немає. Згідно з цим законом, перевіряючі органи повинні прийти і перевірити без жодного анонсу. Інакше кажучи, бізнес повинен бути готовим до того, що він відповідає усім нормам законодавства, в будь-який момент. Підвищується відповідальність, правила стають жорсткішими. Проте відповідальний бізнес до цього абсолютно нормально ставиться. AgroPolit.com: Дякуємо за розмову! Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com Джерело: AgroPolit

AgroPolit.com: За рахунок чого очікується подальше зростання інвестиційного іміджу України (останнє дослідження ЄБА показало відповідні очікування бізнесу)? Адже земельної реформи немає і кредит МВФ не надано.

Світлана Михайловська: Попри це, не можемо не відзначати позитивних тенденцій, які відбуваються останнім часом у частині реформ. Звичайно, хотілося б оперативніших змін, та за останні 4 роки економічні реформи України набагато випереджають подібні зміни в низці інших держав, які мали більше часу для цього.

На негативні позначки нашого індексу інвестиційної привабливості напряму впливає відсутність земельної реформи та змін у судовій системі, які б покращили життя бізнесу та всім нам в цілому. Але і в цьому є певні кроки – хоч і на початковому етапі, та судову реформу було запущено, хоч і зрозуміло, що ще багато чого необхідно зробити, щоб ми відчули ефект. Зроблено ще низку правильних речей: прийнято закон про валютну лібералізацію, про товариство з обмеженою відповідальністю, вирішено питання щодо відшкодування ПДВ (хоча лишилися питання повернення податку за старі періоди). ЄБА з цього приводу зверталася до Ради та уряду, тож сподіваємося, що питання тимчасового реєстру неповернених сум вирішать також.

AgroPolit.com: Таких змін бізнес уже чекає 27 років. Що конкретно має зробити уряд, Президент і парламент, щоб кожен третій інвестор у наступному опитуванні ЄБА сказав, що інвестиційне покращення дійсно відбулося?

Світлана Михайловська: ТОП-3 ключові очікування від бізнесу — це фактичне зняття обмежень із валютного врегулювання, боротьба з контрабандою та судова реформа.

AgroPolit.com: Тобто, набір проблем незмінний, окрім валютного регулювання. Навряд чи щось кардинально зміниться до кінця року. Чи я помиляюсь?

Світлана Михайловська: Щоб побороти контрабанду, слід знижувати попит на продукцію, яка завозиться нелегально, на внутрішньому ринку. Не потрібно закривати кордон, адже лазівки є і будуть у кожній державі. Слід створити прозорий ланцюжок простеження руху продукції від кордону й до прилавку. Як це зробити? Можна по-різному, наприклад, встановивши обов’язок застосування касових апаратів. Зараз більшість контрабанди завозиться приватниками, «ФОПами», спрощенцями тощо. Вони не показують, звідки взяли товар і чи сплачені за нього податки. Тотальна фіскалізація та простежуваність продукції від кордону до пункту реалізації зменшить її кількість, бо з’явиться касовий апарат і фіскальний чек. Зараз вартість касового апарату максимально знижена. Мінфін у пілотному режимі опрацьовує проект, який дозволить мати той же касовий апарат як додаток у смартфоні. Це майже нічого не коштуватиме бізнесу, та водночас дозволить забезпечити прозорість і звітності.

Сподіваюся, що у парламенті та уряді є люди, які, попри передвиборчий популізм, думають передусім про інтереси держави в частині розвитку сільського господарства, тому вільний ринок для них – пріоритет

AgroPolit.com: Одна з трьох найбільших проблем, на які нарікає бізнес, — відсутність земельної реформи. На це вказують 36% опитаних ЄБА бізнесменів. Зважаючи на те, що в Україні плануються президентські та парламентські вибори, то відкриття ринку відбудеться не раніше, ніж за 2-3 роки. Як це вплине на бізнес?

Світлана Михайловська: Фактично ринок землі в Україні вже існує, але тіньовий. Він не врегульований, а оте держава з нього доходів не має. Селянин щось отримує, та не те, що мав би. Земельне питання сьогодні дуже заполітизоване. Але я сподіваюся, що у парламенті та уряді є люди, які, попри передвиборчий популізм, думають передусім про інтереси держави в частині розвитку сільського господарства, тому вільний ринок для них — пріоритет.

AgroPolit.com: ЄБА прораховувала інвестиційний інтерес бізнесу до теми землі?

Світлана Михайловська: Ні. Та сьогодні існує можливість отримання земельної ділянки потенційними інвесторами, зокрема, через довгострокову оренду. З іншого боку, селяни не можуть повністю розпоряджатися своєю власністю — паями. Це абсурд. Якщо ви хочете продати власну квартиру — будь ласка, а пай — ні. Проте, з іншого боку, необхідно дуже чітко прорахувати, як відкривати ринок землі. Спираючись на досвід європейських країн, це можна робити поетапно, з певними обмеженнями, можливо, надаючи переважне право купівлі тим, хто вже працював на тій землі. Зараз обговорюється й питання про надання переважного права відкриття ринку землі саме місцевим громадам, тобто, встановити на державному рівні загальні правила, за яким принципом функціонує ринок землі, а відкривати чи ні — може вирішувати громада. Це один із можливих сценаріїв.

AgroPolit.com: Чи готові члени ЄБА збільшити інвестиції в Україну за відкриття ринку землі? В такому разі чи є для них принциповою умовою саме повністю ліберальна модель?

Світлана Михайловська: Вільний ринок землі не буде ключовим питанням для інвестора: заходити чи ні в Україну. Для іноземного бізнесу важливіші прозора робота та передбачуваність регуляторного поля. Щоб не виявилося так, що сьогодні ми щось відкриваємо, а завтра приходить нова політична сила і ми повністю змінюємо концепцію. Україна дає можливість отримання прибутку. Ми це бачимо по наших компаніях, зокрема, в агросекторі. Дійсно, наша земля й сільське господарство — це конкурентна перевага з точки зору інвестиційної привабливості України. Але для бізнесу важливо мати спокійний порядок інвестування в країну, отримання дивідендів та прозорі правила гри. Іноземні інвестиції в Україну заходитимуть, навіть якщо буде усічений земельний ринок.

AgroPolit.com: Однак різні речі — оренда і право власності…

Світлана Михайловська: Я згодна, але Україна не буде виключенням в цьому контексті. У світі ряд країн мають певні обмеження щодо набуття прав власності для іноземців. Звісно, класно, коли все відкрито та все можна купити. Ми цей варіант також розглядаємо. Але держава в праві встановлювати певні обмеження в цьому контексті, й це нормально.

AgroPolit.com: Ви часто спілкуєтеся з іноземними компаніями, тож чи є сьогодні запит на такий фінансовий інструмент з боку України, як земельні бонди?

Світлана Михайловська: Земельні бонди та проведення аукціонів — це один із варіантів реалізації земельної реформи та першого її етапу з боку держави. Але якість реалізації залежатиме від того, як буде запроваджено сам механізм. Якщо вдасться забезпечити прозорість і землі не роздаватимуться на власний розсуд, то тільки тоді, можливо, земельна реформа і спрацює.

AgroPolit.com: Яких законодавчих ініціатив чи дій щодо земельних питань очікує бізнес, щоби спростити умови роботи тим, хто вже працює, і залучити інших на «українські ниви»?

Світлана Михайловська: Для нас важливими є кілька речей. По-перше, говоримо про прозорий кадастровий реєстр та прозоре набуття прав власності й реєстрації. Потрібно розуміти: кількість наявних земель, ефективність їхнього використання та ймовірний потенціал. Водночас, ми завжди говорили про те, що земля — це певний товар, який має ефективно використовуватися і самим власником. Ми очікуємо від власника ефективного та турботливого ставлення до земель, адже між власником та орендатором різниця все ж є. Разом з тим, є й орендарі, які уже багато вклали. Є побоювання, що в разі необережного відкриття ринку, землі перейдуть зовсім не тим, хто багато років вкладав у них кошти, технології та сили. Крім того, земля має стати тим інструментом, за рахунок якого ті ж селяни та власники паїв матимуть можливість отримувати фінансування, адже дуже багато прикладів, коли фактично люди володіють земельними ділянками, та не мають жодних фінансових можливостей для їхнього обробітку.

AgroPolit.com: Чи відчули Ви зростання інтересу до земельної теми Ваших партнерів та членів Асоціації? Чи вони розуміють що поки що в Україні — це «глухий номер», тож краще не «рипатися»?

Світлана Михайловська: Ми дуже багато років говоримо про ринок землі. Не скажу, що останнім часом зросла зацікавленість до цієї теми. В Асоціації ми ще з 2007-2008 років проговорювали різні варіанти земельної реформи. Уряд і парламент розробляли певні кроки, але поки ми бачимо, що нічого немає.

AgroPolit.com: Як щодо питання тимчасового реєстру з ПДВ, в якому накопичилося 4,7 млрд грн боргу перед бізнесом?

Світлана Михайловська: Наразі ситуація не змінилася. Ми опрацьовуємо це питання з Мінфіном. ЄБА додатково надала інформацію та свої пропозиції. Першочергова спроба вирішити це питання на законодавчому рівні була через законопроект. Але це довго. Зважаючи на те, що рада уже пішла на канікули. Зараз пробуємо вирішити його спільно з КМУ, запустивши тимчасовий реєстр. Для цього готується постанова Кабміну.

Якщо раніше треба було йти в підвідомчу лабораторію виключно Мінагрополітики, то зараз є вибір – державна чи приватна

AgroPolit.com: Народні депутати дали старт «демонополізації» сфери фітосанітарного контролю, проголосувавши за законопроект №6673. Відтепер можуть діяти приватні фітосанітарні лабораторії Ваші очікування від цього?

Світлана Михайловська: Наші фахівці долучалися до процесу розробки цього законопроекту. Чи він уже діє? Ще ні. Адже потребує напрацювання ряду нормативно-правових актів. Ми давно обговорювали з урядом ідею створення альтернативи для державних лабораторій. Закон це питання знімає. Якщо раніше треба було йти в підвідомчу лабораторію виключно Мінагрополітики, то зараз є вибір – державна чи приватна. Щоб робота цієї нової вертикалі була ефективна, мають з’явитися й незалежні арбітражні лабораторії, щоби бізнес міг звертатися туди в разі виникнення спірних питань. Зараз ініціюємо внесення відповідної правки у проект Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 450.

Загалом же підтримуємо закон №6673, він зняв низку питань та надав можливість обирати лабораторії. Це зруйнувало монополію державних лабораторій.

AgroPolit.com: Із 4 квітня набув чинності новий закон про перевірки бізнесу. Як Вам новий порядок?

Світлана Михайловська: В деякому сенсі він накладає жорсткіші вимоги щодо перевірок бізнесу. Як він запрацює і наскільки ефективно буде використовуватися цей інструмент – залежить від підзаконних нормативно-правових актів, які поки що розроблені та прийняті не в повному обсязі. Від початку ж він був розроблений на основі європейського законодавства та директив. Не всі були в захваті, бо певним чином підвищувалася відповідальність для порушників. Якщо говорити про лібералізацію ведення та контроль за бізнесом, то вона повинна відбуватися «смарт».

З іншого боку, саме новий порядок принесе позитивні наслідки для споживачів та загалом державі. Адже бізнес має бути відповідальнішим, інакше під час виявлення порушень йому загрожує серйозний штраф. Раніше будь-який контролюючий орган за кілька днів попереджав підприємця про проведення перевірок, то у новому порядку цього немає. Згідно з цим законом, перевіряючі органи повинні прийти і перевірити без жодного анонсу. Інакше кажучи, бізнес повинен бути готовим до того, що він відповідає усім нормам законодавства, в будь-який момент. Підвищується відповідальність, правила стають жорсткішими. Проте відповідальний бізнес до цього абсолютно нормально ставиться.

AgroPolit.com: Дякуємо за розмову!

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Джерело: AgroPolit