fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Information hygiene in times of war

11/ 11/ 2022
  Звичка фільтрувати інформацію була важливою і в мирний час, а під час війни вона стає життєво необхідною. Зараз, коли війна ведеться не тільки на полі бою, а і в головах людей, обов’язок кожного українця – навчитись захищати себе в інформаційному просторі. Тож під час зустрічі EBA PR & Marketing Committee Оксана Мороз, авторка книги «Як не стати овочем», розповіла про вплив війни на поведінку українців в інформаційному середовищі. Якщо в цифрах, то рівень інформаційної гігієни в країні дещо впав у порівнянні з позаминулим роком – 63% восени 2022 року проти 73% восени 2020 року. Це краще, ніж очікувалося, але далеко від ідеальної картини. Тож на основі актуальних прикладів Оксана пояснила, чому люди потрапляють у пастку фейкових новин та як можна цього уникнути. Емоції проти розуму Чому це спрацьовує? За статистикою довоєнного часу, 42% українців ніколи не перевіряли інформацію на достовірність. Актуальних досліджень ще не проводили, але війна явно не сприяє покращенню ситуації, бо в умовах постійного стресу люди схильні значно рідше фільтрувати інформацію, навіть коли вміють це робити. Як цьому запобігти? Фейки часто розкачують людину на емоційних гойдалках. Тож якщо матеріал викликає у вас сильні почуття, то варто перевірити його на достовірність. Емоція «мені страшно»  – сигнал до перевірки, емоція «о! нарешті!» – ще раз перевірка, факт вибивається з контексту/передісторії – знову перевіряємо. Якщо бачите емоційний заклик/інструкцію /поради – вивчаємо джерело. Експерт чи екстрасенс? Чому це спрацьовує? В умовах туману війни у всіх нас виникають питання, на які не існує відповідей. Коли закінчиться війна? Цього ніхто достеменно не знає. Водночас цей вакуум інформації заповнюється когортою «експертів», які поширюють неякісну інформацію, яка може ввести в оману чи нашкодити.     Як цьому запобігти? Такі «експерти» часто дуже харизматичні і легко подобаються людям.  На жаль, харизма не дорівнює експертизі, але псевдоексперта можна виявити за такими ознаками, як абстрактна посада та готовність коментувати абсолютно всі теми. Можна перевірити, з якими людина медіа співпрацює, а також хто її колеги/друзі. Якщо маєте сумніви, то можна скористатися базою недобросовісних експертів, зібраних Texty.org. Гонитва за сенсацією Чому це спрацьовує? Війна різко збільшила запит людей на швидкі новини та прості рішення. На цій хвилі став надзвичайно популярним Telegram, саме через цей ресурс 66% українців наразі отримують інформацію. Водночас в Telegram розплодилося багато сміттярок та агрегаторів новин, які не перевіряють достовірність своїх публікацій. Людина, у якої відсутні навички інфогігієни, може стати розповсюджувачем фейків, які, до речі, поширюються в 6 разів швидше ніж їх спростування. Як цьому запобігти? Треба відмовитись від швидких новин та читання тільки заголовків. Багато інформації, що спливає у нашій стрічці новин, походить з нашого оточення. Наша інфогігієна залежить також від гігієни тих, хто нас оточує. Щоб захистити себе та близьких, варто почистити своє інформаційне поле – відписатися від агрегаторів новин та підозрілих ресурсів, задавати собі питання «чому я це бачу?», «які наслідки мого лайка?», «чи шкодить мій допис чи перепост людині поряд?». Серед корисних звичок також слід згадати читання новин у якісних медіа 1-2 рази на день, мінімізація часу у соцмережах та «ні» хейту своїх. Пам’ятаємо, що ворог здатен використовувати нашу роз’єднаність проти нас самих же, тож продовжуємо гуртуватися на інформаційному та всіх інших фронтах. Щиро дякуємо пані Оксані за корисну дискусію!

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: