fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Discussion around Diia City: what the IT community can agree on with lawmakers

22/ 03/ 2021
  Ольга Куничак. Менеджер ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації. Незважаючи на доволі різне сприйняття певних механізмів Дія Сіті, індустрія та автори проєкту все ж знаходять окремі консенсуси, хоч і не по всім критичним питанням. Трохи менше місяця минуло з того часу, як славнозвісний законопроєкт про Дія Сіті №4303 було рекомендовано до повторного першого читання, тобто розпочалась робота над його фінальною, депутатською версією з літерою д. Впродовж цього періоду автори законопроєкту та основні його стейкхолдери провели ряд зустрічей з ІТ-індустрією, зокрема, представниками ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. Для цієї місії ІТ-компанії не шкодували власних ресурсів, часу, юридичних рекомендацій та статистичних розрахунків, адже спільнота розуміє, що не можна стояти осторонь такого надважливого для подальшої долі ІТ закону. Незважаючи на доволі різне сприйняття певних механізмів Дія Сіті, індустрія та автори проєкту все ж знаходять окремі консенсуси, хоч і не по всім критичним питанням. Тому, нещодавно опубліковані драфти містять ряд положень, до яких все ще є багато питань, а вирішити їх можна лише продовживши продуктивну та тісну співпрацю, яка вже дала значні плоди. Про який же позитив говорить бізнес?. Одним з таких позитивних для індустрії зрушень є саме зміни, пов’язані з передбаченою саморегульованою організацією (СРО) всередині Дія Сіті. Такі організації більше не є обов’язковими, а добровільними. ІТ-спільнота вдячна Міністерству цифрової трансформації та Офісу Президента за те, що занепокоєння індустрії врешті-решт було почуто. Нагадаємо, у початковій версії ініціативи (№4303) передбачалось створення обов’язкової для усіх резидентів СРО зі значними внесками для її функціонування — щомісяця $16-21 з кожного ІТ-спеціаліста. Така організація повинна була бути створена виключно з резидентів, а гроші витрачатись на розвиток освіти або ж інші потреби резидентів Дія Сіті. Такий механізм для індустрії виглядав як, по-перше, непряме додаткове оподаткування, а по-друге — як корупційна схема, адже великим питанням було, хто керуватиме даною СРО та куди будуть направлені кошти. Тим не менш, бізнес все ж вважає, що доцільність створення такої організації, навіть за добровільної участі ІТ, все ж близька до нуля, адже досить малоймовірно, що компанії за власним бажанням будуть прагнути сплачувати такі значні внески на доволі примарні цілі. Адже якщо ми говоримо про розвиток освіти — наразі компанії власноруч створюють освітні підрозділи та навіть цілі університети, аби підвищити рівень ІТ-фахівців та задовольнити власну потребу у таких кадрах. А для зміни такого мастодонту як система освіти, необхідно комплексно, на законодавчому рівні виробити стратегію її розвитку. Необхідна кардинальна перебудова системи. Наприклад, створення умов, аби гроші дійсно ходили за студентом, необхідне забезпечення належного законодавства для державно-приватного партнерства у рамках роботи з ВНЗ, зміна системи фінансування вузів, аби вирівняти умови державних та приватних закладів, тощо. Адже навіть якщо подивитись на програми та матеріально-технічну базу, за якої сьогодні навчаються студенти — все це є застарілим. Тож збір коштів всередині СРО навряд вирішить ці комплексні питання в освіті.  Звичайно, за гроші, отримані із внесків в СРО можна найняти декілька іноземних викладачів, провести окремі курси, але для вирішення комплексних освітніх проблем наразі необхідний системний підхід реформація. Однак, добровільна участь в СРО — це вже прогрес, враховуючи швидкість, з якою у нас відбуваються зміни. Фундамент для подальшого діалогу та внесення змін до ініціативи все ж покладено. Сподіваюсь, він триватиме і це не є плацебо, аби просто відволікти увагу бізнесу. Дуже хочеться, аби цей перший крок був початком нашого спільного стратегічного партнерства стосовно розвитку та доопрацювання Дія Сіті, як і українського ІТ в цілому. Яких ще змін очікує бізнес у законопроєкті?. Далі ж бізнес очікує видалення положення щодо обов’язкового аудиту, оскільки для малих та середніх компаній це може стати додатковим фінансовим тягарем. На думку компаній-членів ІТ Комітету Асоціації для перевірки відповідності статусу резидента Дія Сіті буде достатньо податкових звітів, в яких і без того відображається вся інформація по діяльності юридичної особи і кількості її співробітників. Така інформація є достовірною та не потребує додаткових значних ресурсів для її отримання. Крім того, може мати місце і загроза корупційних зловживань: тобто, існує ймовірність встановлення обов’язкових обмежень щодо того, аудит від яких компаній буде вважатись релевантним, або ж навпаки — якщо будь-який аудитор зможе малювати ту картину, яка потрібна недобросовісним компаніям. Ще одним питанням, котре наразі стоїть гостро — є перехідний період для компаній. Поки ІТ-індустрія та автори законопроєкту дискутують стосовно терміну, який потрібний для плавного переходу з існуючої моделі на нову систему, але сподіваємось, що незабаром нам вдасться дійти компромісу. Звичайно ж, ще багато важливих положень обговорюються у різних робочих групах, зокрема взаємодія із ФОП, фіксація гарантій на 15 років беззмінних умов для резидентів, захист ІТ-компаній поза Дія Сіті, тощо. Проте однозначних рішення стосовно цих питань поки немає. І дуже сподіваюсь на подальше спільне доопрацювання проєкту та вирішення усіх проблемних для положень ініціативи. Джерело: Delo.ua
Ольга Куничак Менеджер ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації
Незважаючи на доволі різне сприйняття певних механізмів "Дія Сіті", індустрія та автори проєкту все ж знаходять окремі консенсуси, хоч і не по всім критичним питанням.

Трохи менше місяця минуло з того часу, як славнозвісний законопроєкт про “Дія Сіті” №4303 було рекомендовано до повторного першого читання, тобто розпочалась робота над його фінальною, депутатською версією з літерою “д”.

Впродовж цього періоду автори законопроєкту та основні його стейкхолдери провели ряд зустрічей з ІТ-індустрією, зокрема, представниками ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. Для цієї місії ІТ-компанії не шкодували власних ресурсів, часу, юридичних рекомендацій та статистичних розрахунків, адже спільнота розуміє, що не можна стояти осторонь такого надважливого для подальшої долі ІТ закону.

Незважаючи на доволі різне сприйняття певних механізмів “Дія Сіті”, індустрія та автори проєкту все ж знаходять окремі консенсуси, хоч і не по всім критичним питанням. Тому, нещодавно опубліковані драфти містять ряд положень, до яких все ще є багато питань, а вирішити їх можна лише продовживши продуктивну та тісну співпрацю, яка вже дала значні плоди.

Про який же позитив говорить бізнес?

Одним з таких позитивних для індустрії зрушень є саме зміни, пов’язані з передбаченою саморегульованою організацією (СРО) всередині “Дія Сіті”. Такі організації більше не є обов’язковими, а добровільними. ІТ-спільнота вдячна Міністерству цифрової трансформації та Офісу Президента за те, що занепокоєння індустрії врешті-решт було почуто.

Нагадаємо, у початковій версії ініціативи (№4303) передбачалось створення обов’язкової для усіх резидентів СРО зі значними внесками для її функціонування — щомісяця $16-21 з кожного ІТ-спеціаліста. Така організація повинна була бути створена виключно з резидентів, а гроші витрачатись на розвиток освіти або ж інші потреби резидентів “Дія Сіті”.

Такий механізм для індустрії виглядав як, по-перше, непряме додаткове оподаткування, а по-друге — як корупційна схема, адже великим питанням було, хто керуватиме даною СРО та куди будуть направлені кошти.

Тим не менш, бізнес все ж вважає, що доцільність створення такої організації, навіть за добровільної участі ІТ, все ж близька до нуля, адже досить малоймовірно, що компанії за власним бажанням будуть прагнути сплачувати такі значні внески на доволі примарні цілі.

Адже якщо ми говоримо про розвиток освіти — наразі компанії власноруч створюють освітні підрозділи та навіть цілі університети, аби підвищити рівень ІТ-фахівців та задовольнити власну потребу у таких кадрах. А для зміни такого мастодонту як “система освіти”, необхідно комплексно, на законодавчому рівні виробити стратегію її розвитку.

Необхідна кардинальна перебудова системи. Наприклад, створення умов, аби гроші дійсно “ходили” за студентом, необхідне забезпечення належного законодавства для державно-приватного партнерства у рамках роботи з ВНЗ, зміна системи фінансування вузів, аби вирівняти умови державних та приватних закладів, тощо.

Адже навіть якщо подивитись на програми та матеріально-технічну базу, за якої сьогодні навчаються студенти — все це є застарілим. Тож збір коштів всередині СРО навряд вирішить ці комплексні питання в освіті. 

Звичайно, за гроші, отримані із внесків в СРО можна найняти декілька іноземних викладачів, провести окремі курси, але для вирішення комплексних освітніх проблем наразі необхідний системний підхід реформація.

Однак, добровільна участь в СРО — це вже прогрес, враховуючи швидкість, з якою у нас відбуваються зміни. Фундамент для подальшого діалогу та внесення змін до ініціативи все ж покладено. Сподіваюсь, він триватиме і це не є плацебо, аби просто відволікти увагу бізнесу.

Дуже хочеться, аби цей перший крок був початком нашого спільного стратегічного партнерства стосовно розвитку та доопрацювання “Дія Сіті”, як і українського ІТ в цілому.

Яких ще змін очікує бізнес у законопроєкті?

Далі ж бізнес очікує видалення положення щодо обов’язкового аудиту, оскільки для малих та середніх компаній це може стати додатковим фінансовим тягарем. На думку компаній-членів ІТ Комітету Асоціації для перевірки відповідності статусу резидента “Дія Сіті” буде достатньо податкових звітів, в яких і без того відображається вся інформація по діяльності юридичної особи і кількості її співробітників. Така інформація є достовірною та не потребує додаткових значних ресурсів для її отримання. Крім того, може мати місце і загроза корупційних зловживань: тобто, існує ймовірність встановлення обов’язкових обмежень щодо того, аудит від яких компаній буде вважатись релевантним, або ж навпаки — якщо будь-який аудитор зможе “малювати” ту картину, яка потрібна недобросовісним компаніям.

Ще одним питанням, котре наразі стоїть гостро — є перехідний період для компаній. Поки ІТ-індустрія та автори законопроєкту дискутують стосовно терміну, який потрібний для плавного переходу з існуючої моделі на нову систему, але сподіваємось, що незабаром нам вдасться дійти компромісу.

Звичайно ж, ще багато важливих положень обговорюються у різних робочих групах, зокрема взаємодія із ФОП, фіксація гарантій на 15 років беззмінних умов для резидентів, захист ІТ-компаній поза “Дія Сіті”, тощо. Проте однозначних рішення стосовно цих питань поки немає.

І дуже сподіваюсь на подальше спільне доопрацювання проєкту та вирішення усіх проблемних для положень ініціативи.

Джерело: Delo.ua

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: