fbpx

Will the global crisis be a chance for Ukraine’s economy to thrive?

05/ 03/ 2021
  Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Настрої бізнесу щодо розвитку та інвестицій за останній рік суттєво погіршились. Це демонструє як опитування великого, так і малого та мікро бізнесу Європейської Бізнес Асоціації. За нашими даними, 78% генеральних директорів членських компаній Асоціації(великого бізнесу) вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим. Половина з опитаних вважає, що новим інвесторам буде невигідно заходити в Україну протягом наступних 6 місяців. Крім того, у порівнянні з попередніми роками майже вдвічі знизилась і кількість малих підприємців, задоволених поточним станом справ у їхньому бізнесі. Звісно, коронакриза, частково, зіграла свою роль в цій тенденції і компанії перебувають на низькому старті, аби визначитись, куди бігти і чи бігти взагалі. Однак, внутрішні рішення чи бездіяльність також стали не менш важливими. Чи можна зрушити ситуацію з місця?. Безумовно, так. Нездійсненних задач майже не буває. Тим паче, досвід інших країн, того ж Сінгапуру чи Уругваю, доводять, що ефективну, працюючу систему в країні вибудувати можна. Не за один, два чи п’ять років, звісно. І якою б не заїждженою здавалась фраза «кожна криза — то завжди можливість» все ж істина в ній є. І ми як країна, напевно, зараз маємо всі шанси вирватись вперед в плані розвитку. Адже і світ наразі знаходиться в кризі - робочі місця скорочуються, валюта знецінюється, економіка слабшає, тощо. А ситуація з коронавірусом продемонструвала, що Україна може бути достойним гравцем. За нашими оцінками, ВВП впав лише на 4% у 2020 році, що є одним з найкращих результатів серед країн Європи, і тільки Польща впала трохи менше. Тож деякі наші слабкі сторони в цій ситуації перетворились в нашу силу. Однак, все ж без «але» нікуди. І, на жаль, їх в нас накопичилось чимало. Про які ж «але» говорить бізнес?. Так, бізнес говорить, що на заваді розвитку стоять, податки та фіскальний тиск, тиск з боку держорганів (особливо, ускладнення взаємодії з податковою та митницею, правоохоронними органами), відсутність верховенства права, відсутність зрушень у боротьбі з корупцією, недосконалості законодавства, значний вплив тіньової економіки та недобросовісна конкуренція, локдаун. А минулого тижня ми в Асоціації презентували Індекс настроїв малого бізнесу.ТОПом на заваді розвитку, проблемою, що не поставала так гучно до цього, стала низька купівельна спроможність населення. Хоча, думаю, великий бізнес ця проблема також зачіпає. Однак, видається, що усі вище зазначені проблеми, поряд з коронакризою, і мають безпосередній вплив на купівельну спроможність. Чому, є логічним запитанням. Так, інвестор не рветься заходити в країну, де тіньова економіка процвітає і особливо по деяким секторам — зашкалює за 50%, правоохоронні органи не захищають інтереси бізнесу та інвесторів, а часом і навпаки — ставлять палки в колеса або ж просто бездіють, фіскальний тиск заганяє бізнес в ще більший глухий кут. А оскільки відсутня ефективна система верховенства права, то і захистити свої законні інколи дуже і дуже важко. Час від часу ми отримуємо не дуже приємні дзвіночки від бізнесу, які, на жаль, лише підтверджують, що настрої погіршуються. До прикладу, податкова служба, яка готова«пришвидшити процес» отримання ліцензії, а якщо добровільно-примусового внеску не зроблено, то і у видачі ліцензії - відмовлено. А паралельно працюють підприємці, нелегально, котрі, очевидно, навіть не дивляться в сторону прозорої роботи, адже, на їх думку, куди простіше сплатити хабар та не гратись з отриманням тих же ліцензій. Правоохоронні органи, які не нехтують тим, щоб зібрати плату у підприємців за те, щоб останні могли спокійно працювати. Але хіба контроль за порядком, а не контроль за безпорядком входить до обов’язків правоохоронців? Та й про сучасність комунікації бізнесу з владою часом можна подискутувати. Ми вже цього року, в час дистанційної роботи, від ВРУ та КМУ на наші звернення та пропозиції отримували відповіді звертатись поштою, адже електронні звернення не фіксуються. Прикладів можна наводити чимало. Але було б добре їх не лише наводити, але й вирішувати. Яким же чином ці фактори впливають на низьку купівельну спроможність?. Вони породжують відсутність якісної, можна сказати, професійної конкуренції на ринку. Адже інвестор не рветься заходити до країни, бізнес не поспішає розширюватись. А це — досвід, технології, робочі місця та заробітні плати працівників. Кошти, які громадяни потім можуть вносити в економіку. Конкуренція на ринку праці, більш ефективний та професійний підхід до роботи. От і виходить парадокс. Начебто в країні гроші є, але чорна діра корупції та тіні пожирає все. Безумовно, когось одного крайнім шукати не варто. Адже в корупції ж: беруть — адже дають, дають — адже беруть. Тож цивілізовану нотку варто увімкнути усім. Коли прозорий бізнес хоче працювати, коли підприємець прагне бути чесним, однак діра затягує, адже важелі впливу все одно знаходяться, до прикладу, в регуляторному полі, яке далеке від досконалості — зрушити вперед нам як країні, звісно, важко. Як же перетворити кризу на можливість?. Країні конче потрібно на найближчі роки закотити рукави для роботи, включити максимальний професіоналізм та самосвідомість — і це стосується влади, бізнесу, кожного громадянина. Адже якщо гратись в дискусії, хто перший яйце чи курка, ці дискусії можуть тривати безкінечно. З чого ж варто почати, аби не просто переставляти шахи, а мати дійсно відчутний результат — вирішувати владі, адже це професіонали, що тому й мають мандат та довіру від народу; мають дані, аналітику від усіх стейкхолдерів, що і допомагає приймати виважені та ефективні рішення. Ми ж в Асоціації, щодня спілкуючись з бізнесом, можемо говорити від імені підприємців і бачимо, що, по-перше, є проблеми, спільні як для мікро, так і для великого бізнесу, і, по-друге, на жаль, вони вже стали системними. Тож ігнорувати їх — не значить вирішувати ситуацію. Зміни потрібні. Звісно, бізнес може давати дороговкази, зворотний зв’язок, бути опорою та підтримкою влади. Тож я ще раз можу акцентувати, які саме зміни підприємцям потрібні — ефективна система боротьби з корупцію, якісно працюючі судові та правоохоронні органи, якісна митна та податкова служби, боротьба з тіньовою економікою, діджиталізація взаємовідносин бізнесу з владою, розвинена інфраструктура, якісне регуляторне поле, яке б відповідало європейським нормам, тощо. Однак, що саме буде тригером змін, трампліном від якого можна відштовхнутись та рухатись з реформами далі — вирішувати владі. Якщо реформа судової системи або ефективна боротьба з корупцією наразі не зовсім під силу, можливо, варто почати з чогось менш глобального. Бізнес, наприклад, говорить про зменшення фіскального тиску на підприємців, зниження навантаження на Фонд оплати праці, діджиталізацію адміністративних послуг, аби мінімізувати особистий контакт з чиновниками — в тому числі, і на регіональному рівні, тощо. Звісно, говорити, що зрушень немає - не коректно, адже в контексті діджиталізації запущено «Дію», в контексті фіскалізації - триває дискусія над впровадження РРО. Також ми відмічаємо і дякуємо за кроки в напрямку детінізації, адже, до прикладу, легалізовано інтернет-торгівлю ліками, надано старт електронній акцизній марці, тощо. Однак, в 2021, я дуже сподіваюсь, ці маленькі кроки нададуть старт фундаментальним змінам. І якщо реформи будуть рухатись, то і надалі говорити «дякую» бізнес вміє. Тому ми і запустили в Асоціації щотижневу рубрику «здобутки тижня», аби відзначати хороші новини. Готові навіть щодня, але для цього працювати потрібно, стратегічно та системно. Тож давайте разом змінювати країну, де влада та бізнес є партнерами. Джерело: Новое время, Бізнес
Анна Дерев'янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Настрої бізнесу щодо розвитку та інвестицій за останній рік суттєво погіршились. Це демонструє як опитування великого, так і малого та мікро бізнесу Європейської Бізнес Асоціації.

За нашими даними, 78% генеральних директорів членських компаній Асоціації(великого бізнесу) вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим. Половина з опитаних вважає, що новим інвесторам буде невигідно заходити в Україну протягом наступних 6 місяців. Крім того, у порівнянні з попередніми роками майже вдвічі знизилась і кількість малих підприємців, задоволених поточним станом справ у їхньому бізнесі.

Звісно, коронакриза, частково, зіграла свою роль в цій тенденції і компанії перебувають на низькому старті, аби визначитись, куди бігти і чи бігти взагалі. Однак, внутрішні рішення чи бездіяльність також стали не менш важливими.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: