fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Do Ukrainians need new financial instruments

03/ 08/ 2018
  Євгеній Веремійченко. Координатор комітету з електронних платежів Європейської Бізнес Асоціації. Фінансова інклюзія – це універсальний доступ до широкого переліку фінансових послуг. Дехто додає до цього за прийнятною ціною Фінансова інклюзія – нібито чітке і зрозуміле з точки зору своєї мети поняття. Однак, чи варто нам, українцям, надто перейматися даною темою, робити щось для підвищення рівня фінансової інклюзії в країні і що це позитивного може нам принести? Узагальнено, фінансова інклюзія – це універсальний доступ до широкого переліку фінансових послуг. Дехто додає до цього за прийнятною ціною. Підвищення рівня фінансової інклюзії, по ідеї, є вигідним всім: Громадянам – можливість доступу до використання фінансових послуг дозволяє робити, зберігати та примножувати накопичення, що в перспективі позитивно впливає на особисту фінансову стійкість в умовах нестабільної економіки. Доступ до кредитування дозволяє планувати серйозні покупки. Використання страхових послуг дозволяє зменшити вразливість при виникненні непередбачуваних обставин. Використання сучасних платіжних інструментів забезпечує швидкість та безпечність розрахунків за товари та послуги. Бізнесу – дозволяє зменшити операційні витрати за рахунок використання новітніх платіжних сервісів, а наявність доступу громадян (споживачів) до кредитних продуктів дає можливість збільшити продажі. Державним інституціям – сприяє детінізації розрахунків, підвищує рівень фінансової стійкості окремих категорій населення та дозволяє державі оптимізувати фінансування соціальної сфери. Крім того, високий рівень фінансової інклюзії позитивно впливає на економічне зростання. Для того, щоб розповісти про фінансову інклюзію не словами, а в цифрах, зазвичай використовують звіти The Global Findex, які готує World Bank. Даний звіт – це комплексна оцінка рівня фінансової інклюзії в різних країнах та регіонах, яка включає в себе ряд показників, які характеризують рівень використання фінансових інструментів громадянами. Основний показник серед них – частка громадян, які мають рахунок у банку чи іншій фінансовій установі, або використовують сервіс мобільних грошей протягом останнього року. Інші показники є деталізацією або похідними від основного. Отож, яка взагалі ситуація з фінансовою інклюзією в світі? World Bank у своїх звітах розподіляє країни на групи за двома критеріями: за регіональним принципом та за рівнем доходів громадян. Якщо говорити про регіони, то ситуація така: Найбільша частка громадян, які мають рахунки, у Північній Америці – 94% (однак, якщо в регіоні Європа та Центральна Азія виокремити єврозону, то даний показник складе 95%). Найгірша ситуація в Південній Африці – лише 43% громадян мають рахунки. Середнє значення по світу становить 69%. Якщо дивитись на групи країн сформованих за рівнем доходів, то розподіл такий: Деякі цікави факти: В Австралії, Канаді, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Норвегії та Швеції всі громадяни старше 15 років мають рахунок. У Південному Судані таких лише 9%. 88% громадян Норвегії оплачують рахунки через Інтернет, у Афганістані та Туркменістані таких близько 0%. 78% громадян Данії використовують Інтернет для здійснення покупок, у Афганістані та Ефіопії таких трішки більше 0%. 78% громадян Норвегії зберігають свої накопичення в банку (або фінансовій інституції), в Іраку, Нігері та Узбекистані таких близько 2%. 54% громадян Норвегії мають кредит на житло, у Нігері, Пакистані та Узбекистані таких близько 1%. 99% громадян Нідерландів є власниками платіжних карток, у Сьєра Леоне та Південному Судані таких близько 2%. 54% громадян Норвегії отримували кредит на розвиток бізнесу, у Нігері, Пакистані та Узбекистані таких близько 1%. 33% громадян М’янми отримують заробітну плату виключно готівкою, в Данії такі взагалі відсутні. 94% громадян Норвегії використовують платіжну картку для здійснення покупок, у Камеруні, Єгипті та Малаві таких менше 2% 85% громадян Норвегії використовують Інтернет або мобільний телефон для управлінням рахунком, в Ефіопії таких 0,4%. Неважко помітити паралелі між доходами/рівнем економічного розвитку країн та рівнем фінансової інклюзії. Чим вище рівень фінансової інклюзії, тим вище рівень доходів. Мабуть, важко визначити, що є першоджерелом та визначальним фактором, але така тенденція безсумнівна. Яке місце займає Україна в цьому рейтингу? Україна віднесена до регіону Європа та Центральна Азія та в групу країн з доходами нижче середнього. 63% українців у віці понад 15 років мають рахунки. У 2014 році показник складав 53%, а в 2011 році – 41%. Маємо позитивну тенденцію. В регіоні це досить посередній показник, ми відстаємо не лише від країн ЄС, а й від ряду інших, зокрема Туреччини (69%), Росії (76%), Білорусі (81%). В групі за доходами ми займаємо 5 місце з 38 країн. Попереду нас Шрі-Ланка (74%), Індія (80%), Кенія (82%), Монголія (93%). 23% українців використовують Інтернет для здійснення оплати рахунків. Це на рівні загальносвітового показника та близько до показників Кенії, Тайваню, Японії, Казахстану та Коста Рики. 49% українців є власниками платіжних карток. Це досить посередній результат, на рівні середнього по нашій групі. Однак навіть сусідні країни мають вищі показники: Білорусь – 71%, Росія – 57%. 18% українців використовують дистанційні канали для управління рахунком. Це нижче середнього по регіону (23%), однак значно вище середнього значення по групі (5%). Загалом, за багатьма показниками прослідковується така тенденція, що в своєму регіоні показники України на рівні середніх, а в групі за доходами ми показуємо кращі результати. Не можна сказати, що в питаннях фінансової інклюзії ми плентаємося в хвості рейтингів, але і до лідерів поки що не наближаємось. Хоча, Румунія, маючи показники близькі до українських, успішно розвиває економіку та є повноправним членом ЄС. Однак, якщо ми хочемо орієнтуватися на найуспішніші країни, нам необхідно ще дуже багато працювати. Першочергові виклики – боротьба з тіньовою економікою, підвищення довіри до банківської системи, переведення розрахунків та виплат з готівкової форми у безготівкову, залучення громадян до більш активного використання дистанційних каналів управління рахунками та здійснення безготівкових розрахунків через Інтернет. Джерело: Новое время
Євгеній Веремійченко Координатор комітету з електронних платежів Європейської Бізнес Асоціації
Фінансова інклюзія – це універсальний доступ до широкого переліку фінансових послуг. Дехто додає до цього "за прийнятною ціною"

Фінансова інклюзія – нібито чітке і зрозуміле з точки зору своєї мети поняття. Однак, чи варто нам, українцям, надто перейматися даною темою, робити щось для підвищення рівня фінансової інклюзії в країні і що це позитивного може нам принести?

Узагальнено, фінансова інклюзія – це універсальний доступ до широкого переліку фінансових послуг. Дехто додає до цього “за прийнятною ціною”. Підвищення рівня фінансової інклюзії, по ідеї, є вигідним всім:

  • Громадянам – можливість доступу до використання фінансових послуг дозволяє робити, зберігати та примножувати накопичення, що в перспективі позитивно впливає на особисту фінансову стійкість в умовах нестабільної економіки. Доступ до кредитування дозволяє планувати серйозні покупки. Використання страхових послуг дозволяє зменшити вразливість при виникненні непередбачуваних обставин. Використання сучасних платіжних інструментів забезпечує швидкість та безпечність розрахунків за товари та послуги.
  • Бізнесу – дозволяє зменшити операційні витрати за рахунок використання новітніх платіжних сервісів, а наявність доступу громадян (споживачів) до кредитних продуктів дає можливість збільшити продажі.
  • Державним інституціям – сприяє детінізації розрахунків, підвищує рівень фінансової стійкості окремих категорій населення та дозволяє державі оптимізувати фінансування соціальної сфери. Крім того, високий рівень фінансової інклюзії позитивно впливає на економічне зростання.

Для того, щоб розповісти про фінансову інклюзію не словами, а в цифрах, зазвичай використовують звіти The Global Findex, які готує World Bank. Даний звіт – це комплексна оцінка рівня фінансової інклюзії в різних країнах та регіонах, яка включає в себе ряд показників, які характеризують рівень використання фінансових інструментів громадянами. Основний показник серед них – частка громадян, які мають рахунок у банку чи іншій фінансовій установі, або використовують сервіс мобільних грошей протягом останнього року. Інші показники є деталізацією або похідними від основного.

Отож, яка взагалі ситуація з фінансовою інклюзією в світі? World Bank у своїх звітах розподіляє країни на групи за двома критеріями: за регіональним принципом та за рівнем доходів громадян.

Якщо говорити про регіони, то ситуація така:

Найбільша частка громадян, які мають рахунки, у Північній Америці – 94% (однак, якщо в регіоні Європа та Центральна Азія виокремити єврозону, то даний показник складе 95%). Найгірша ситуація в Південній Африці – лише 43% громадян мають рахунки. Середнє значення по світу становить 69%.

Якщо дивитись на групи країн сформованих за рівнем доходів, то розподіл такий:

Деякі цікави факти:

  • В Австралії, Канаді, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Норвегії та Швеції всі громадяни старше 15 років мають рахунок. У Південному Судані таких лише 9%.
  • 88% громадян Норвегії оплачують рахунки через Інтернет, у Афганістані та Туркменістані таких близько 0%.
  • 78% громадян Данії використовують Інтернет для здійснення покупок, у Афганістані та Ефіопії таких трішки більше 0%.
  • 78% громадян Норвегії зберігають свої накопичення в банку (або фінансовій інституції), в Іраку, Нігері та Узбекистані таких близько 2%.
  • 54% громадян Норвегії мають кредит на житло, у Нігері, Пакистані та Узбекистані таких близько 1%.
  • 99% громадян Нідерландів є власниками платіжних карток, у Сьєра Леоне та Південному Судані таких близько 2%.
  • 54% громадян Норвегії отримували кредит на розвиток бізнесу, у Нігері, Пакистані та Узбекистані таких близько 1%.
  • 33% громадян М’янми отримують заробітну плату виключно готівкою, в Данії такі взагалі відсутні.
  • 94% громадян Норвегії використовують платіжну картку для здійснення покупок, у Камеруні, Єгипті та Малаві таких менше 2%
  • 85% громадян Норвегії використовують Інтернет або мобільний телефон для управлінням рахунком, в Ефіопії таких 0,4%.

Неважко помітити паралелі між доходами/рівнем економічного розвитку країн та рівнем фінансової інклюзії. Чим вище рівень фінансової інклюзії, тим вище рівень доходів. Мабуть, важко визначити, що є першоджерелом та визначальним фактором, але така тенденція безсумнівна.

Яке місце займає Україна в цьому рейтингу? Україна віднесена до регіону Європа та Центральна Азія та в групу країн з доходами нижче середнього.

63% українців у віці понад 15 років мають рахунки. У 2014 році показник складав 53%, а в 2011 році – 41%. Маємо позитивну тенденцію. В регіоні це досить посередній показник, ми відстаємо не лише від країн ЄС, а й від ряду інших, зокрема Туреччини (69%), Росії (76%), Білорусі (81%). В групі за доходами ми займаємо 5 місце з 38 країн. Попереду нас Шрі-Ланка (74%), Індія (80%), Кенія (82%), Монголія (93%).

23% українців використовують Інтернет для здійснення оплати рахунків. Це на рівні загальносвітового показника та близько до показників Кенії, Тайваню, Японії, Казахстану та Коста Рики.

49% українців є власниками платіжних карток. Це досить посередній результат, на рівні середнього по нашій групі. Однак навіть сусідні країни мають вищі показники: Білорусь – 71%, Росія – 57%.

18% українців використовують дистанційні канали для управління рахунком. Це нижче середнього по регіону (23%), однак значно вище середнього значення по групі (5%).

Загалом, за багатьма показниками прослідковується така тенденція, що в своєму регіоні показники України на рівні середніх, а в групі за доходами ми показуємо кращі результати. Не можна сказати, що в питаннях фінансової інклюзії ми плентаємося в хвості рейтингів, але і до лідерів поки що не наближаємось. Хоча, Румунія, маючи показники близькі до українських, успішно розвиває економіку та є повноправним членом ЄС. Однак, якщо ми хочемо орієнтуватися на найуспішніші країни, нам необхідно ще дуже багато працювати. Першочергові виклики – боротьба з тіньовою економікою, підвищення довіри до банківської системи, переведення розрахунків та виплат з готівкової форми у безготівкову, залучення громадян до більш активного використання дистанційних каналів управління рахунками та здійснення безготівкових розрахунків через Інтернет.

Джерело: Новое время

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: