fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

«Cага про реструктуризацію валютних кредитів. Епілог»

12/ 05/ 2021
  Автори: Юрій Колос, радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Ганна Рудь, юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» 23 квітня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (надалі – «Закон № 1381-IX»), відомий раніше як законопроєкт № 4475, зміст положень якого ми аналізували у попередній публікації. Тоді ж ми висловили припущення, що запропонована модель реструктуризації навряд чи буде втілена у життя у первинній версії – надто очевидним був дисбаланс між інтересами кредиторів і позичальників (на користь останніх). Що, власне, і сталося. Ми пробралися крізь складні плетива юридичних конструкцій і навіть формул (таке теж наявне) нового Закону № 1381-IX і пропонуємо максимально зрозумілий виклад його положень для обох сторін кредитних правовідносин – позичальника та кредитора. Якщо ви позичальник, то…. маєте право вимагати проведення реструктуризації споживчого кредиту, отриманого в іноземній валюті, незалежно від дати укладення договору; умовами реалізації такого права є: (і) наявність станом на 23.04.2021 (дату набрання чинності цим Законом) будь-якого непогашеного грошового зобов’язання перед кредитором; (іі) відсутність станом на 01.01.2014 простроченої заборгованості (крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки та інших платежів) або ця заборгованість погашена до дня проведення реструктуризації; (ііі) предметом іпотеки є нерухоме майно житлового фонду або присадибна земельна ділянка, які є єдиним житлом і не перевищують таких розмірів: для квартири не більше 140 м2, для житлового будинку або садового будинку не більше 250 м2, для земельної ділянки - у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; для проведення реструктуризації подаєте письмову заяву. Строк подання заяви – до 23.07.2021* *неподання заяви про реструктуризацію з поважних причин (хвороба, перебування за кордоном тощо) може бути підставою для продовження строку на 2 місяці кредитором або встановлення іншого строку судом; заяву про реструктуризацію можете подати кредитору як безпосередньо, так і через представника (за законом або за довіреністю) шляхом особистого вручення або рекомендованим листом з повідомленням про вручення; несете відповідальність за достовірність інформації, поданої у заяві; за наслідками реструктуризації на вас покладається виключний перелік обов’язків зі сплати: (і) непогашеної суми кредиту рівними частками щомісяця протягом 10 років з дня проведення реструктуризації або протягом строку, передбаченого у кредитному договорі, якщо цей строк є більшим; (іі) нарахованих, але не погашених до дня проведення реструктуризації, процентів за користування кредитом; (ііі) процентів за користування кредитом, нарахованих з дня проведення реструктуризації, у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні + 1% (з подальшою зміною щороку); (iv) пені у розмірі половини облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що нараховується з 90-го дня після дня проведення реструктуризації; (v) страхування кредиту; якщо до дня проведення реструктуризації судом ухвалено рішення про стягнення з вас грошових коштів/звернення стягнення на нерухоме майно, то виконавчий документ, виданий на виконання такого рішення, можна визнати таким, що не підлягає виконанню у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо ви кредитор, то…. зобов’язані здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації не пізніше 60 днів з дня отримання заяви позичальника; за результатами реструктуризації зобов’язані надіслати позичальнику інформацію про зміну зобов’язань рекомендованим листом; звільняєтеся від обов’язку проводити реструктуризацію, якщо (і) позичальник пропустив строки для подання заяви і підстави пропуску не визнані поважними; (іі) позичальник не надав усіх необхідних документів; маєте право відмовити у проведенні реструктуризації, якщо надана позичальником інформація у заяві не відповідає дійсності, що підтверджено судом або офіційними документами, виданими уповноваженими органами влади; при перерахунку сукупної суми заборгованості позичальника з валюти у гривню обираєте середнє значення між офіційними курсами гривні до такої іноземної валюти, встановленими НБУ на день провадження реструктуризації та на дату надання кредиту. За дуже «грубими» підрахунками левова частка валютних кредитів будуть перераховані за курсом приблизно 16.5 грн. за 1 долар США ((5+28):2=16.5). То що ж з мораторієм?. Мораторій таки житиме, хоч і не довго. Закон № 1381-IX встановлює, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п’ять місяців з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, до вересня 2021 року позичальники можуть спати спокійно (у прямому значенні цього слова) – об’єкт житлового фонду як предмет іпотеки не може бути ані відчуженим без їхньої згоди, ані набутий іпотекодержателем, ні проданий третім особам. Звісно, у порівнянні із трирічним мораторієм, проголосованим народними депутатами у першому читанні законопроекту № 4475, п’ять місяців дії заборони видаються не настільки небезпечним за наслідками для кредиторів. Однак не обійшлося без сюрпризів і на цей раз. Так, окрім Закону № 1381-IX 23.04.2021 року набрав чинності ще один закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб». Цей Закон також встановив, що мораторій втрачає чинність через двадцять місяців з дня введення в дію Кодексу України з процедур з банкрутства, тобто вже у червні 2021 року. У підсумку маємо: один мораторій, дві календарні дати його завершення та тисячі тих, для кого ця комбінація з двома змінними може зіграти злий жарт. Якщо не усунути цю неузгодженість шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, то матимемо ще одну категорію судових спорів між позичальниками і кредиторами, де питання втрати чинності мораторієм вирішуватиметься щоразу за «внутрішнім переконанням» служителів Феміди.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: