fbpx

Business spends 90 times more on the environment than the state. Is there a way to balance?

09/ 06/ 2020
Світлана Михайловська Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації
Екоподатки — ставки зростають, а ефективність сумнівна. Шість нових законопроєктів на черзі.

Європейська Бізнес Асоціація завжди намагається налаштувати конструктивний діалог між владою та бізнесом. Результатом же цієї взаємодії мають стати чітко визначені та зрозумілі правила гри, від яких у виграші залишаться усі — і держава, і громадяни, і бізнес.

Так, одним з актуальних питань є система оподаткування. Компанії, як і громадяни, платять податки та розраховують, що держава забезпечить їх ефективне використання для задоволення нагальних потреб суспільства та сприятиме зростанню його добробуту. І це стосується усіх сфер державної політики, зокрема, й охорони довкілля.

На початку травня у Верховній Раді було зареєстровано 5 законопроєктів щодо внесення змін у механізм збору та використання екоподатку. Минулого тижня цей список поповнився ще одним проєктом Закону, метою якого, знову ж таки, є двократне підвищення ставки податку для скидів забруднюючих речовин у водойми. Ініціатори цих законопроєктів щиро переконані, що такі методи стимулюватимуть компанії до модернізації виробництва і, як наслідок, сприятимуть зменшенню навантаження на довкілля.

Як же насправді виглядає ситуація?

Насправді ж вже протягом кількох років ми спостерігаємо, як ставки податків зростають, але очікуване покращення так і не відбувається. Наприклад, у 2019 році ставки екологічного податку на СО2 зросли у 24,4 рази, а бізнес сумарно сплатив на 40% більше екоподатків. В той же час кошторис бюджетної програми на «природоохоронні заходи» у 2019 році збільшився лише на 4,5%. Тим самим, ефективність освоєння надходжень від екоподатку, на противагу сподіванням законотворців, зменшилась з 16,5% до 12,3%. і становить 481 млн гривень. Решта — просто розчинилась у бюджеті.

Така тенденція створює умови, коли бізнес може розраховувати лише сам на себе та витрачає кошти на природоохоронні заходи самостійно. Так, за даними Держстату, у 2019 році підприємства витратили на екологію 43,7 млрд гривень, що на 27% більше, ніж у 2018 році. Усі поточні витрати та капітальні інвестиції були спрямовані виключно на подолання наслідків впливу діяльності підприємств на довкілля та попередження цього впливу шляхом еко-модернізації виробництва на місцях.

Аналітична компанія GMK Center розрахувала динаміку витрат бізнесу на охорону довкілля в Україні за останні 10 років. Обсяги інвестицій у екологію з кожним роком зростають і вже майже вийшли на рівень 2014 року.

Фото: дані GMK Center

При цьому, якщо проаналізувати статистику забруднення довкілля за останні 5 років, можемо помітити тенденцію до зниження. І це попри переважну стабільність промислового виробництва.

Тож невже бізнес не заслуговує, щоб його зусилля у напрямку захисту довкілля хоча б частково були компенсовані з боку держави?

Як на мене, відповідь очевидна. Власне, тому ми в Асоціації наразі і звертаємось до влади з проханням консолідувати усі наявні законопроєкти щодо реформування екоподатку в один документ, який би дав можливість:

  • компаніям повертати до 70% екоподатку на інвестиції у природоохоронні заходи;
  • спрямувати надходження екоподатку у спеціальні фонди з розподілом 70% – місцеві бюджети, 30% – держбюджет;
  • ввести мораторій на підвищення ставок до кінця 2021 року.

Сподіваюсь, вже цього року ми дійдемо консенсусу у питанні екоподатку і зможемо з упевненістю говорити про те, що він дійсно забезпечує захист природи нашої країни.

Джерело: Новое время

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Add comment

E-mail is already registered on the site. Please use the Login form or enter another.

You entered an incorrect username or password

Sorry, you must be logged in to post a comment.
Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: