“We propose to join forces”, – interview with Kateryna Morozova from EBA

Про Зернову угоду і розширення номенклатури вантажів, концесії морських портів та нові виклики під час війни, а також проблеми вітчизняного бізнесу – читайте в інтерв’ю USM з керівником Південноукраїнського офісу ЕВА Катериною Морозовою.

Європейську Бізнес Асоціацію (EBA) заснували в 1999 році за підтримки Європейської Комісії в Україні. Асоціація є однією з наймасштабніших та найвпливовіших спільнот бізнесу на українському ринку. Організація налагоджує діалог між підприємцями та владою, сприяє міжнародній співпраці, просуває український експорт, і серед іншого допомагає проєктам по розвитку та відновленню інфраструктури та логістики.

Південноукраїнський офіс EBA очолює Катерина Морозова. Під її керівництвом офіс охоплює Одеську, Миколаївську та Херсонську області, а отже, і займається підтримкою бізнесу у цих регіонах.

Чи змінились напрямки роботи Європейської Бізнес Асоціації за час повномасштабного вторгнення? Які пріоритети маєте тепер?

Пріоритети роботи в Європейської Бізнес Асоціації не змінились, а тільки розширились. Відтак, для нас залишається актуальним та важливим підтримувати та захищати інтереси прозорого бізнесу, що працює в Україні, бути рупором бізнесу в країні, доносити до органів влади питання/труднощі, з якими стикаються компанії, а також складнощі, які виникають в конкретних індустріях.

Війна змусила більшість компаній переглянути сферу інтересів, переоцінити масштаби роботи. Багато хто шукав шляхи до глобальних ринків – аби розвиватись в Україні. Тож наприкінці минулого року Асоціація запустила свою екстра територіальну одиницю – Global Business for Ukraine. Ми всі бачимо, наскільки важливо передавати інформацію світу, глобальним компаніям. І тому основні зусилля спрямовуємо на те, аби доносити актуальну ситуацію та настрої бізнесу, допомагати з пошуком українських партнерів і стейкхолдерів.

Ми всі сьогодні маємо підтримувати наш економічний фронт. Тому GB4U працює над залученням саме глобального бізнесу (який не представлений в Україні) до співпраці з українцями. Адже таким чином можна сприяти інвестуванню в нашу країну.

Крім того, в контексті інвестицій три місяці тому Європейська Бізнес Асоціація спільно з Global Business for Ukraine та Ukraine Invest запустила Інвестиційну карту регіонів України. Наразі на Карті вже опубліковані 117 інвестиційних проєктів – 55 від бізнесу (47%) та 62 від муніципалітетів (53%). Загальний інвестиційний потенціал всіх проєктів — близько $1,8 млрд. Найактивніші регіони — Кіровоградська (30 проєктів), Дніпропетровська (28 проєктів) та Одеська (20 проєктів) області. Загалом, проєкти представляють 14 індустрій, серед них — транспорт та логістика, сільське господарство, будівництво, харчова та переробна промисловість, паливо та енергетика тощо.

Нагадаю, у 2022 році почали працювати Комітет безпеки та захисту бізнесу і Комітет відновлення України. Їх створення було необхідне, бо під час війни надто актуальними стали безпекові питання, а також формування бачення та активна робота у відбудові країни у всіх її проявах.

Розкажіть, які проєкти, пов’язані із портовою інфраструктурою, супроводжує Асоціація?

Європейська Бізнес Асоціація супроводжує одразу кілька таких проєктів. Зокрема, наразі працюємо над проєктом будівництва на землях водного фонду, який розробили спільно з Міністерством інфраструктури України. Його ціль – вдосконалення законодавства у сфері будівництва. У проєкті врахували особливості роботи в межах морського порту та його правового режиму. Також він спрямований на те, аби затвердити процедуру відведення земель водного фонду, які зайняті територіальним морем, внутрішніми морськими водами, в тому числі під акваторією морських портів.

Крім того, ЕВА знаходиться у постійному діалозі з Укрзалізницею, зокрема, щодо інтермодальних перевезень. Йдеться про ініціативу УЗ щодо створення інтермодального сервісу. Він міг би об’єднати перевезення контейнерними поїздами та поїздами комбінованого транспорту. Серед переваг – і ритмічність перевезень, і їх прогнозований час, і прогнозована вартість перевезення, можливість інтеграції в європейську систему контейнерних поїздів. Цей проєкт будемо пропрацьовувати більш детально.

Звісно, не втрачаємо з поля зору і розблокування роботи чорноморських портів України для усіх видів вантажів. Адже блокада зробила недоступними ринки, до яких раніше ми все поставляли морем.

Ви закликаєте відкрити морські порти України. Як оцінюєте цю перспективу зараз? Наскільки реально долучити до Зернової угоди Миколаївський порт?

Це питання потребує багато часу та професійної дипломатії. Ми ж акцентуємо не лише на повноцінній роботі “зернової ініціативи”, а хочемо домогтися єдиних умов для всіх українських вантажів в Азово-Чорноморському басейні. І, звісно, найкращий варіант – це повне розблокування морських комерційних перевезень та відкриття портів для усіх видів вантажів.

Що стосується Миколаївщини, місцевий бізнес дуже чекає долучення Миколаївського порту до Зернової угоди. Асоціація регулярно звертається до ООН та Туреччини, Міністерства закордонних справ та міністра інфраструктури Олександра Кубракова, пропонуючи об’єднання зусиль в цьому напрямку. Україні потрібна повна деблокада портів Чорного моря. І тільки через об’єднання всіх причетних відомств та структур можна буде гарантувати безпеку та свободу судноплавства — відповідно до норм сучасного міжнародного права.

Чи планується/обговорюється розширення номенклатури вантажів, які експортують “зерновим коридором”? Якщо так, про які види товарів йде мова?

Під час останнього засідання Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві, яке проходило за участі бізнес-спільноти Комітету з логістики ЕВА, проінформували про зрушення у домовленостях з країнами-сусідами. Йшлося про продукцію, яка дозволена до імпорту та транзиту. Також є зрушення щодо планів подальших переговорів з країнами та інституціями ЄС. Проте, щодо переліку номенклатури вантажів наразі ще ведуться перемовини.

Як Асоціація відреагувала на рішення щодо тимчасового обмеження експорту сільськогосподарських товарів з України в/та через територію Польщі, Угорщини, Болгарії та Словаччини? Як формується ваша політика щодо таких рішень Єврокомісії чи урядів держав?

Асоціація одразу звернулись до урядів Польщі, Угорщини, Болгарії та Словаччини. Ми наголосили, що їхні рішення ускладнюють роботу зернового коридору, створюють загрозу для експорту, який вкрай необхідний для підтримки економіки нашої держави, що потерпає від агресії рф.

Ба більше, такі заборони є прямим порушенням норм європейського законодавства. Бо від нашого продовольчого експорту залежать чимало країн, і через такі необдумані рішення продовольча безпека цих країн наразі під знаком питання.

Важливо, щоб усі заходи щодо обмеження імпорту вживались лише відповідно до Угоди про асоціацію та окремого регламенту ЄС. Тож очікуємо, що ситуацію найближчим часом врегулюють.

Асоціація активно сприяє розвитку співробітництва між Україною та ЄС. Так, нас надихають європейські цінності. Однак покращення бізнесу в Україні – завжди у пріоритеті. Тому важливо завжди бути у діалозі з владою, аби вона враховувала голоси підприємців при прийнятті рішень.

Верховна Рада вже розглядає законопроєкт №6349 щодо екологічного аудиту. Асоціація, вочевидь, невдоволена проєктом. В чому полягає різниця між екологічними перевірками Держекоінспекції та новим законопроєктом?

Дійсно, в Україні хочуть розширити підстави для обов’язкового екоаудиту компаній. Законопроєкт №6349 підтримав Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування ще у 2021 році.

Тоді Асоціація не підтримувала цей проєкт. Але 11 травня Екокомітет виніс проєкт на повторний розгляд. Міндовкілля запропонувало свої правки, пропонують ввести нову форму екологічного аудиту — спеціальний екоаудит, який проводитимуть на об’єктах, що зазнали впливу агресії рф або у випадку надзвичайних ситуацій. Екоаудит допоможе оцінити шкоду та збитки. Він може бути добровільним або обов’язковим, коли місцева влада вирішує провести такий аудит на чиємусь підприємстві.

Аудит проводить екоінспектор, який може відбирати проби; також можна залучати неурядові організації. Тобто, ми бачимо чергову спробу втручання Держекоінспекції в роботу бізнесу. Це фактично нічим не відрізнятиметься від заходів екологічного контролю. Але при звичайних перевірках (планових і позапланових) підприємство має певні права для захисту своїх інтересів (наприклад, недопуск з обґрунтованих причин, можливість оскарження результатів).

І ще різниця – хоч при пропонованому екоаудиті й немає штрафів, як при екоперевірках, але є висновок з рекомендаціями, виконання яких обов’язкове.

Чи стосується законопроєкт портової галузі? І яка різниця між аудитом в ЄС та в Україні?

Звісно, портова галузь теж відчує ці зміни, адже порти – це такі ж юридичні особи.

Екологічний аудит в ЄС – це, в першу чергу, ринковий інструмент, який дозволяє бізнесу отримати конкурентні переваги як серед клієнтів, так і серед потенційних інвесторів. В жодному разі екологічний аудит не має бути елементом регуляторної політики, тим більше – альтернативою екоперевіркам, аби втручатись у роботу бізнесу.

До війни Асоціація активно брала участь в концесії морських портів. На якій стадії зараз проєкти концесій? Чи супроводжує їх зараз ЄБА? Чи залучені ви до проєктів з приватизації державних портів?

Концесія може значно підвищити інвестиційну привабливість портів України. Міжнародний досвід показує, що серед багатьох джерел фінансування, модернізації та оновлення об’єктів портової інфраструктури, концесія є найбільш привабливим інструментом залучення коштів.

Тому Асоціація підтримує концесії, однак ніколи не супроводжувала їх. Зокрема, під час останньої зустрічі Комітету з логістики з Юрієм Васьковим, заступником Міністра інфраструктури України, йшлося про поновлення концесійних проєктів. Мова йде про порт Чорноморськ, а також про створення спецфонду для цільового використання портових зборів.

Перший концесійний договір підписали ще у довоєнні часи, у червні 2020 року, між ДП “Адміністрація морських портів України” та членською компанією Асоціації “Risoil S.A.” Крім того, ЄБРР, який також є членською компанією Асоціації спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією, надав усебічну підтримку Мінінфраструктури в підготовці та проведенні концесійних конкурсів у морських портах Херсон та Ольвія.

Чи опікується Асоціація Херсоном? В якому стані зараз там портова інфраструктура, скільки часу може знадобитися на її відновлення?

У складі Південноукраїнського офісу Асоціації представлені компанії як з Одеси, так і з Миколаєва та Херсона. Ми намагаємось об’єднувати підприємців, аби бути їх рупором. Звісно, ситуація в регіоні є не простою. І наразі важко підрахувати конкретні часові проміжки на відновлення. Але ми залишаємось в контакті з представниками місцевих органів влади, розуміти їх оцінку ситуації, потреби регіонів, «гарячі» проєкти для залучення – з одного боку. З іншого – доносити проблеми й від бізнесу. І працювати разом, адже лише разом можна не лише вистояти, але й Перемогти.

За цей рік ми організували та провели зустрічі з владою Херсонщини, бізнес-спільнота мала змогу поспілкуватися з Херсонською та Миколаївською обласними прокуратурами, а також Миколаївською ОВА.

Сьогодні Миколаївська ОВА працює з донорами не лише для постачання устаткування, техніки, матеріалів, харчових продуктів, а й для відновлення критичної інфраструктури. Є частина проєктів, які на стадії реалізації.

Також Королівство Данія на рівні Кабміну погодилось підтримувати Миколаївську область у відбудові. Своєю чергою, Асоціація готова надати всебічну допомогу, консультування та підтримку, а також закликає керівництво регіону формувати масштабні проєкти в першу чергу з відновлення критичної інфраструктури для отримання донорської допомоги.

Загалом можемо відмітити, що з початку повномасштабної війни діалог з регіональною владою став більш інтенсивним.

Також, варто зазначити, що вже 25 травня ми проведемо зустріч бізнес-спільноти ЕВА з Херсонською ОВА у контексті проєктів відновлення регіону.

Довідка. Катерина Морозова з 2008 року обіймає посаду керівника Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації. З 2004 по 2008 роки працювала у відділі Міжнародних Зв’язків Одеської національної юридичної академії.

Джерело: Ukrainian Shipping Magazine (USM)