Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейська Бізнес Асоціація. Ставки екологічного податку зросли майже у 25 разів за останній рік. Однак кошти все ж використовуються неефективно і розчиняються у бюджеті.
За даними Держказначейства, у 2019 році українські підприємства сплатили до держбюджету 3,9 млрд грн екологічних податків, що на 40% більше у порівнянні з попереднім роком. Проте, реальна сума витрачених коштів на здійснення природоохоронних заходів становить лише 481 млн грн, тобто близько 12,35% усіх надходжень. Водночас із більш ніж 320 млрд євро отриманих екоподатків у ЄС, на захист довкілля витрачається близько 33% цієї суми.
Про що це говорить?.
Ставки екологічного податку зросли майже у 25 разів за останній рік. Однак кошти все ж використовуються неефективно і розчиняються у бюджеті. Враховуючи цю ситуацію, ми в Європейській Бізнес Асоціації пропонуємо до розгляду 5 ключових рішень, які допоможуть забезпечити ефективне, а не уявне покращення стану довкілля.
По-перше, варто переглянути підходи щодо екологічного оподаткування
У Євросоюзі екологічний податок включає більш широкий перелік податків, аніж екоподаток в Україні. Він складається з 4 підгруп: енергетичні податки, транспортні податки, податки за забруднення навколишнього природного середовища та податки за користування природними ресурсами. В Україні деякі вказані види податків також існують, проте, окремо від екологічного, хоча їх функція, по суті, також повязана із захистом довкілля.
Але головна різниця полягає у раціональному використанні надходжень. В Європі екоподаток — це один із інструментів, що впроваджує в життя принцип забруднювач платить. В Україні ж у екоподатку суто фіскальна природа, і він є джерелом надходжень в загальний фонд державного бюджету, а не фінансовим інструментом підтримки (з боку держави) та стимулювання до модернізації підприємств і природоохоронних заходів. Тому важливим є саме цільове використання коштів, а не підвищення ставок заради самого підвищення. В тому числі необхідним є створення економічних механізмів для інвестування в екологічну модернізацію на підприємствах. Для розуміння, за підрахунками експертів Асоціації, навантаження на бізнес через екоподаток в Україні складає 0,12% ВВП та вже перевищує середній рівень в Європейському Союзі, який дорівнює 0,02%, тобто — в 6 разів. При цьому кошти, на відміну від європейських країн, практично не реінвестуються в екологічну модернізацію.
По-друге, збільшити відрахування коштів екоподатку до місцевих бюджетів
На сьогодні надходження від екологічного податку в Україні розподіляються таким чином: 55% до місцевих бюджетів, 45% — до державного. Зарахування більшої частини коштів до місцевих бюджетів є логічним, враховуючи те, що саме ці громади і потребують здійснення природоохоронних заходів, які покращують стан навколишнього середовища. У той час як обсяг коштів держпрограми, передбачених на такі заходи, постійно змінюється у напрямку зменшення.
Ситуація також ускладнюється й тим, що з 2014 року в Україні відмовились від спеціального фонду держбюджету, куди зараховувались кошти від екоподатку. Це, на жаль, створює умови для його нецільового використання, що підтверджує фіскальний характер такого податку. Саме тому варто відновити практику зарахування коштів екоподатку виключно до спеціальних фондів зі збільшеним розподілом: 70% — місцеві бюджети, 30% — держбюджет.
По-третє, спрямувати кошти від екологічних податків на еко-модернізацію виробництва
В залежності від регіону, кількість коштів, що надходять до місцевих бюджетів від екоподатку, може відрізнятися в десятки разів. Зрозуміло, що найбільшими їх платниками є великі промислові підприємства, що знаходяться у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, а також Івано-Франківській областях. Для прикладу, у 2019 році в Донецькій та Івано-Франківській областях на природоохоронні заходи було передбачено 694 млн грн та 281 млн грн відповідно, в той час як у Миколаївській та Сумській — 42 млн грн та 28 млн грн. При цьому, як показує практика, рівень освоєння екологічних коштів регіонами, що найменше потерпають від забруднення — до 70%, а в промислових регіонах — Донецькій, Луганській та Запорізькій областях — не більше 2% коштів, передбачених на фінансову підтримку реалізації природоохоронних заходів.
Ефективне використання коштів має забезпечити передова європейська практика — використання підприємствами до 70% екоподатку на інвестиції у природоохоронні заходи. Таким чином, екологічні кошти буде спрямовано на конкретні проєкти підприємств в таких регіонах, що дозволить покращити ситуацію там, де це дійсно необхідно. Механізм такого використання — зменшення нарахованої за результатами звітного періоду суми екоподатку на суму здійснених витрат та капітальних інвестицій, які спрямовані на охорону довкілля та запобігання, скорочення чи ліквідацію забруднення відповідними джерелами забруднення. Це дозволить стимулювати компанії до інвестування у розвиток інновацій та застосування передових технологій у виробництві для зменшення негативного впливу на довкілля.
По-четверте, розширити перелік природоохоронних заходів, на які можуть використовуватись кошти від екоподатку
Щорічно компанії сплачують мільярди гривень екоподатків. Якщо проаналізувати, кошти, які повинні, зокрема, використовуватись на реалізацію заходів з ліквідації та зменшення впливу на навколишнє природне середовище від джерела забруднення (наприклад, утилізація відходів або очищення водойм) — використовуються переважно для висадки дерев або інших видів діяльності, які не відповідають компенсаційній функції екоподатку.
Останнім часом все більше викликає запитань і саме трактування природоохоронних заходів.
Так, перелік природоохоронних заходів, передбачених постановою Кабміну Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, потребує актуалізації, адже формувався до підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС. Для прикладу, у ЄС кошти екоподатку використовують за двома основними принципами: на природоохоронні заходи та на заходи управління природними ресурсами. Саме тому дану постанову Кабміну необхідно переглянути та додати до такого переліку такі заходи, як управління енергетичними ресурсами, впровадження тепло- та енергозберігаючих технологій, будівництво та ремонт доріг з використанням відходів промисловості, найкращі доступні технології та методи управління тощо.
По-пяте, прогнозовано та поетапно переглядати ставки екологічного податку
За даними Держстату, основними платниками екоподатку в Україні є великі промислові підприємства. Втім, останні кілька місяців не лише в Україні, але й у світі спостерігається спад промислового виробництва та темпів розвитку економіки. В умовах введення карантинних заходів, спричинених пандемією коронавірусу, такий спад тільки збільшується. Таким чином, з одного боку, шкідливі викиди в атмосферу скорочуються, а з іншого, компанії вимушені вживати відповідні заходи, направлені, в першу чергу, на збереження робочих місць та підтримку діяльності бізнесу в умовах відчутного зниження попиту на ринку. За попередніми оцінками експертів, на відновлення виробництва до докризового рівня, різним галузям економіки знадобиться близько 2-3 років.
У звязку з вищеописаним процесом стає важливим відповідне розуміння у представників держави щодо стану, в якому опинилися промислові підприємства, які являються бюджетоутворюючими в різних областях України та держави в цілому.
У разі ж прийняття відповідного законопроєкту, який підвищить ставки екоподатку, український промисловий сектор зазнає великих втрат. У результаті це зумовить і падіння інвестицій, зменшення отриманих державою податків, тощо. При цьому скорочення викидів буде досягнуто зависокою ціною — втратою національного промислового виробництва.
Саме тому, на думку бізнесу, в нинішніх кризових умовах і повинен бути введений мораторій на підвищення ставок екоподатку до кінця 2021 року. У майбутньому рішення щодо такого перегляду ставок має реалізовуватись після забезпечення процесу цільового використання коштів, а також базуватись на довгостроковому прогнозуванні економічних, соціальних та екологічних наслідків.
Сподіваюсь, вже найближчим часом механізм збору і використання екологічного податку в Україні буде переглянуто з урахуванням пропозицій бізнесу та з турботою про навколишнє природнє середовище.
Джерело: Delo.ua
Ольга БойкоКоординатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейська Бізнес Асоціація
Ставки екологічного податку зросли майже у 25 разів за останній рік. Однак кошти все ж використовуються неефективно і розчиняються у бюджеті.
За даними Держказначейства, у 2019 році українські підприємства сплатили до держбюджету 3,9 млрд грн екологічних податків, що на 40% більше у порівнянні з попереднім роком. Проте, реальна сума витрачених коштів на “здійснення природоохоронних заходів” становить лише 481 млн грн, тобто близько 12,35% усіх надходжень. Водночас із більш ніж 320 млрд євро отриманих екоподатків у ЄС, на захист довкілля витрачається близько 33% цієї суми.
Про що це говорить?
Ставки екологічного податку зросли майже у 25 разів за останній рік. Однак кошти все ж використовуються неефективно і розчиняються у бюджеті. Враховуючи цю ситуацію, ми в Європейській Бізнес Асоціації пропонуємо до розгляду 5 ключових рішень, які допоможуть забезпечити ефективне, а не уявне покращення стану довкілля.
По-перше, варто переглянути підходи щодо екологічного оподаткування
У Євросоюзі екологічний податок включає більш широкий перелік податків, аніж екоподаток в Україні. Він складається з 4 підгруп: енергетичні податки, транспортні податки, податки за забруднення навколишнього природного середовища та податки за користування природними ресурсами. В Україні деякі вказані види податків також існують, проте, окремо від екологічного, хоча їх функція, по суті, також пов’язана із захистом довкілля.
Але головна різниця полягає у раціональному використанні надходжень. В Європі екоподаток — це один із інструментів, що впроваджує в життя принцип “забруднювач платить”. В Україні ж у екоподатку суто фіскальна природа, і він є джерелом надходжень в загальний фонд державного бюджету, а не фінансовим інструментом підтримки (з боку держави) та стимулювання до модернізації підприємств і природоохоронних заходів. Тому важливим є саме цільове використання коштів, а не підвищення ставок заради самого підвищення. В тому числі необхідним є створення економічних механізмів для інвестування в екологічну модернізацію на підприємствах. Для розуміння, за підрахунками експертів Асоціації, навантаження на бізнес через екоподаток в Україні складає 0,12% ВВП та вже перевищує середній рівень в Європейському Союзі, який дорівнює 0,02%, тобто — в 6 разів. При цьому кошти, на відміну від європейських країн, практично не реінвестуються в екологічну модернізацію.
По-друге, збільшити відрахування коштів екоподатку до місцевих бюджетів
На сьогодні надходження від екологічного податку в Україні розподіляються таким чином: 55% до місцевих бюджетів, 45% — до державного. Зарахування більшої частини коштів до місцевих бюджетів є логічним, враховуючи те, що саме ці громади і потребують здійснення природоохоронних заходів, які покращують стан навколишнього середовища. У той час як обсяг коштів держпрограми, передбачених на такі заходи, постійно змінюється у напрямку зменшення.
Ситуація також ускладнюється й тим, що з 2014 року в Україні відмовились від спеціального фонду держбюджету, куди зараховувались кошти від екоподатку. Це, на жаль, створює умови для його нецільового використання, що підтверджує фіскальний характер такого податку. Саме тому варто відновити практику зарахування коштів екоподатку виключно до спеціальних фондів зі збільшеним розподілом: 70% — місцеві бюджети, 30% — держбюджет.
По-третє, спрямувати кошти від екологічних податків на еко-модернізацію виробництва
В залежності від регіону, кількість коштів, що надходять до місцевих бюджетів від екоподатку, може відрізнятися в десятки разів. Зрозуміло, що найбільшими їх платниками є великі промислові підприємства, що знаходяться у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, а також Івано-Франківській областях. Для прикладу, у 2019 році в Донецькій та Івано-Франківській областях на природоохоронні заходи було передбачено 694 млн грн та 281 млн грн відповідно, в той час як у Миколаївській та Сумській — 42 млн грн та 28 млн грн. При цьому, як показує практика, рівень освоєння екологічних коштів регіонами, що найменше потерпають від забруднення — до 70%, а в промислових регіонах — Донецькій, Луганській та Запорізькій областях — не більше 2% коштів, передбачених на фінансову підтримку реалізації природоохоронних заходів.
Ефективне використання коштів має забезпечити передова європейська практика — використання підприємствами до 70% екоподатку на інвестиції у природоохоронні заходи. Таким чином, екологічні кошти буде спрямовано на конкретні проєкти підприємств в таких регіонах, що дозволить покращити ситуацію там, де це дійсно необхідно. Механізм такого використання — зменшення нарахованої за результатами звітного періоду суми екоподатку на суму здійснених витрат та капітальних інвестицій, які спрямовані на охорону довкілля та запобігання, скорочення чи ліквідацію забруднення відповідними джерелами забруднення. Це дозволить стимулювати компанії до інвестування у розвиток інновацій та застосування передових технологій у виробництві для зменшення негативного впливу на довкілля.
По-четверте, розширити перелік природоохоронних заходів, на які можуть використовуватись кошти від екоподатку
Щорічно компанії сплачують мільярди гривень екоподатків. Якщо проаналізувати, кошти, які повинні, зокрема, використовуватись на реалізацію заходів з ліквідації та зменшення впливу на навколишнє природне середовище від джерела забруднення (наприклад, утилізація відходів або очищення водойм) — використовуються переважно для висадки дерев або інших видів діяльності, які не відповідають компенсаційній функції екоподатку.
Останнім часом все більше викликає запитань і саме трактування природоохоронних заходів.
Так, перелік природоохоронних заходів, передбачених постановою Кабміну “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів”, потребує актуалізації, адже формувався до підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС. Для прикладу, у ЄС кошти екоподатку використовують за двома основними принципами: на природоохоронні заходи та на заходи управління природними ресурсами. Саме тому дану постанову Кабміну необхідно переглянути та додати до такого переліку такі заходи, як управління енергетичними ресурсами, впровадження тепло- та енергозберігаючих технологій, будівництво та ремонт доріг з використанням відходів промисловості, найкращі доступні технології та методи управління тощо.
По-п’яте, прогнозовано та поетапно переглядати ставки екологічного податку
За даними Держстату, основними платниками екоподатку в Україні є великі промислові підприємства. Втім, останні кілька місяців не лише в Україні, але й у світі спостерігається спад промислового виробництва та темпів розвитку економіки. В умовах введення карантинних заходів, спричинених пандемією коронавірусу, такий спад тільки збільшується. Таким чином, з одного боку, шкідливі викиди в атмосферу скорочуються, а з іншого, компанії вимушені вживати відповідні заходи, направлені, в першу чергу, на збереження робочих місць та підтримку діяльності бізнесу в умовах відчутного зниження попиту на ринку. За попередніми оцінками експертів, на відновлення виробництва до докризового рівня, різним галузям економіки знадобиться близько 2-3 років.
У зв’язку з вищеописаним процесом стає важливим відповідне розуміння у представників держави щодо стану, в якому опинилися промислові підприємства, які являються бюджетоутворюючими в різних областях України та держави в цілому.
У разі ж прийняття відповідного законопроєкту, який підвищить ставки екоподатку, український промисловий сектор зазнає великих втрат. У результаті це зумовить і падіння інвестицій, зменшення отриманих державою податків, тощо. При цьому скорочення викидів буде досягнуто зависокою ціною — втратою національного промислового виробництва.
Саме тому, на думку бізнесу, в нинішніх кризових умовах і повинен бути введений мораторій на підвищення ставок екоподатку до кінця 2021 року. У майбутньому рішення щодо такого перегляду ставок має реалізовуватись після забезпечення процесу цільового використання коштів, а також базуватись на довгостроковому прогнозуванні економічних, соціальних та екологічних наслідків.
Сподіваюсь, вже найближчим часом механізм збору і використання екологічного податку в Україні буде переглянуто з урахуванням пропозицій бізнесу та з турботою про навколишнє природнє середовище.
When you create a personal cabinet, we process your personal data in accordance with the EBA's Privacy Policy, which is set out below. Therefore, we need your consent to the processing of personal data and confirmation that you have read our Privacy Policy.
Privacy Policy
European Business Association ("EBA") respects your data privacy. This Privacy Policy ("Policy") covers issues regarding the collection, use, disclosure, transfer and storing of your personal information.
Please make sure that you are familiar with our privacy practices and contact us if you have any questions.
1. Definitions
To ensure that you understand the issues of data processing, we will firstly explain the terms used in this Policy:
Personal data means any information relating to an identified or identifiable natural person (in particular, data relating to you);
Data subject is any identified or identifiable natural person (in particular, you), whose personal data is processed by the controller responsible for the processing;
Processing is any operation or set of operations which is performed on personal data or on sets of personal data, whether or not by automated means, such as collection, recording, organization, structuring, storage, adaptation or alteration, retrieval, depersonalization, consultation, use, disclosure by transmission, dissemination or otherwise making available, alignment or combination, restriction, erasure or destruction;
Restriction of processing is the marking of stored personal data with the aim of limiting their processing in the future;
Controller is the natural or legal person, which alone or jointly with others determines the purposes of the processing of personal data, establishes composition of this data and procedures of its processing (in particular, EBA);
Processor is a natural or legal person, which processes personal data on behalf of the controller;
Third party is a natural or legal person other than the data subject, controller or processor to whom personal data is transferred by the controller or processor and who is authorized to process personal data;
Consentof the data subject is a voluntary expression of will of a natural person to grant permission to process his or her personal data in accordance with the declared purpose of its processing, expressed in a manner that allows making a conclusion about provision of consent;
IP address is a unique identifier used by certain electronic devices to identify and communicate with each other on the Internet.
2. What data do we collect?
When you communicate with us by any means of communication including, but not limited to e-mail, fax, phone, social networks, online application form, send us different files, CV’s, use a personal electronic cabinet on the EBA website or conclude agreements with us we may collect your personal data, including:
contact details (name, surname, date of birth, position, company, telephone, fax, e-mail address, links to personal pages in social networks, etc.);
Identity document (ID) data;
photos, video files, etc.
We may also collect data that contains information about the domain name or IP address, date and length of time spent by the Internet user on the EBA website. Such data is collected automatically when the Internet user visits the EBA website. In conjunction with other data, this information helps us determine which content is most attractive to our visitors. In addition, such data helps us to detect any destabilization of our facilities.
3. Cookies policy
The EBA website uses cookies – small text files that are placed on your device for storing data and that can be read by the web server in the domain that hosted them. We use cookies for enabling you to sign-in, analyzing how our website performs, keeping track of activity on our website, collecting traffic data and fulfilling other legitimate purposes.
Most web browsers automatically use cookies, while allowing users to control the process by blocking or deleting them. Instructions for blocking or deleting cookies can be found in each browser's privacy settings or reference documentation.
4. How do we use your data?
The EBA collects your data for purposes of:
communication with you;
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you;
responding to your requests, questions, and reacting on your concerns;
conducting surveys and research;
administering membership and collection of fees;
storing, updating and analyzing data in corporate software (Terrasoft CRM, EBA website CRM system, HR CRM);
organization and registration for EBA events in the context of its statutory activity or events in which the EBA acts as a co-organizer;
recruitment (for candidates);
transfers of information to courier companies, outsourcing accounting companies/banks;
enabling you to use the EBA website and its features;
administering your account with us, EBA websites, including improvement of our Internet services (developing new features and offerings, etc.).
Please pay attention that apart from the purposes listed above, we may also process your personal data to provide law enforcement authorities with information necessary for criminal proceedings or if such processing is necessary for another legal obligation to which we are subject, in order to protect your vital interest as a data subject or the interest of another natural person or for the purpose of any other legitimate interest pursued by the EBA or a third party that does not violate your fundamental rights and freedoms as a data subject.
Legitimate interest means the interest of the EBA in terms of conducting its statutory activity. When we process your personal information for the purposes of our legitimate interests, we balance any potential impact on you and your rights. Our legitimate interests do not automatically override your interests.
We process personal data for particular legitimate purposes, which include but are not limited to:
communication with you;
sending you e-mails that contain information about news, events etc. that we think might interest you.
We also may collect data in a form that does not, on its own, permit direct association with any specific individual (non-personal data). We may collect, use, transfer, and disclose non-personal data for any purpose. If we do combine non-personal data with personal data, the combined data will be treated as personal data as long as it remains combined.
5. How long do we store your data?
We try to make it easy for you to keep your personal information accurate, complete, and up to date. We will retain your personal information for the period necessary to fulfil the purposes outlined in this Policy. When assessing these periods, we carefully examine our necessity to collect personal information at all and if we establish such necessity, we only retain it for the period required to realize the purpose of collection (for instance, term of your employment in EBA Member, etc.) unless a longer retention period is required by law.
6. With whom do we share your data?
We do not share your personal data with companies, organizations, or individuals outside of the EBA except in the following cases:
personal data of EBA Members’ employees may be shared with postal services, mailing systems, EBA’s outsourcing accounting companies, restaurants, banks, payment systems, taxi services, journalists, security companies, cloud services, phone operators, public authorities to the extent of EBA’s statutory activity, with other EBA Members or counterparties (for instance, delivery services);
personal data of participants of EBA events or participants of events in which EBA acts as co-organizer may be shared with pertinent public authorities, venues to ensure their free entrance and with speakers (moderators) of such events;
personal data of EBA suppliers may be shared with EBA Members, accounting companies, banks, etc.
Only names, surnames, emails, photos and positions of participants of EBA events or participants of events in which the EBA acts as co-organizer, members of EBA governing bodies, EBA Members’ employees may be published on EBA website (websites).
7. How do we protect your personal data?
The EBA treats the security of your personal data very seriously. We protect your personal data by various means in order to maintain its confidentiality and integrity and prevent the unauthorized use or disclosure of your personal data and to protect your personal data from loss, misuse and unauthorized access, disclosure, alteration or destruction.
Firstly, the EBA has corporate procedures that define how employees should leave their working space when they leave the office (clear desk policy). Moreover, each EBA employee has a unique password in order to access the website’s back office as well as passwords to access the local database.
Hosting providers and cloud service providers guarantee protection by means of encryption. Some types of data that are stored on cloud service may be restricted for certain group of users. For instance, employees from one department cannot access data from other departments.
Premises with laptops and local servers are equipped with an alarm system and are closed during non-working hours. At any time, premises cannot be accessed without key and password.
8. How can you control your personal data?
You have the right to access, rectify or have your personal data erased or restricted from processing or to object to the processing of your personal data. If processing is based on your consent, you have the right to withdraw your consent at any time.
Information we collect may be transferred to, stored and processed in any country where one or more EBA Member or third party service provider are located or maintain their facilities. Third parties may be located outside Ukraine or the European Economic Area ("EEA"), so their processing of your personal data will involve a transfer of data outside Ukraine and the EEA, respectively.
In particular, we may share personal data of EBA Members’ employees with our mailing service provider – The Rocket Science Group LLC registered in the USA, in order to dispatch newsletters, invitations, offers, etc.
We also may share personal data with the operator of our cloud service – Microsoft Corporation registered in the USA, in order to provide the storage of information.
Data may also be transferred to Google LLC by the use of cookies by Google Analytics. In this case, Google LLC serves as the processor of such data.
While such territories may not have the same standards of data protection as those within your home country, we will continue to protect the personal information we transfer in accordance with this Policy.
business resources
Events, News, Lobbing, Development, Media, more…
This site uses cookies to offer you better browsing experience.