fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес просить не створювати ручне регулювання агро сектору

10/ 04/ 2024
  Заходи контролю того чи іншого напрямку в країні мають бути відповідними ознакам ризикованості конкретної трансакції.  Наразі ж, з того, що Європейська Бізнес Асоціація чує від компаній, далеко не завжди така відповідність має місце. Зокрема, це стосується здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, зокрема, зернових та олійних культур. Так, питання в тому, що заходи контролю за поставками, які здійснюються компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку повинні бути відмінними від заходів, які застосовуються до компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Отже, повинні бути встановлені чіткі критерії, за якими визначати потенційну ризикованість операцій, виходячи із характеристик задіяних сторін. Окремо слід зазначити, що через важливість експорту сільськогосподарської продукції деякі компанії у порядку, визначеному законодавством, отримали статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Тож ефективне виконання своїх функцій такими компаніями повинно стати пріоритетом при впровадженні згаданих заходів контролю. Водночас, два законопроєкти - №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року було прийнято ВРУ за основу із доопрацюванням положень, а 4 квітня 2024 року були запропоновані Комітетом ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики до розгляду у другому читанні -, ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту. Спільнота вже висловлювала свої коментарі та перестороги до даних документів, проте, питання все ще залишаються. Так, за даними представників бізнесу, існує висока вірогідність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт. Варто наголосити, що блокування податкової накладної в контексті даного механізму означатиме блокування фізичного експорту товару (на відміну від нині діючого механізму блокування податкових накладних всередині країни, коли таке блокування не спричиняє зупинку руху товару, а лише має наслідком неотримання податкового кредиту покупцем). Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України. Додатково це суттєво зменшить надходження валютної виручки в економіку України, чого зараз не можна допускати. Крім цього, представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо можливого встановлення повноваження податкових органів блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними. Ще одним положенням, яке не підтримує бізнес-спільнота, є порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін. Так, мінімально допустимі експортні ціни встановлюватимуться один раз на місяць, що є недостатнім та у багатьох випадках може не відображати реальний рівень цін на ринку аграрної продукції у відповідний момент часу. Наслідком впровадження такого механізму буде неможливість укладення або виконання контрактів за цінами, які є насправді ринковими, а встановлений державою мінімум цін є застарілим по часу. Також було встановлено, що в обох законопроєктах прописані норми так, що заборонять змішування пшениці для досягнення необхідних експортних специфікацій та є критичним для агро галузі. Водночас, відповідно до тексту обох законопроєктів, мінімальні експортні ціни щодо пшениці будуть формуватися по класам, оскільки їм доступна інформація щодо внутрішнього ринку України, і тоді стає незрозумілим з яким класом Державна митна служба України має порівнювати ціну експортного контракту на змішану пшеницю.  Враховуючи вищевикладене, Європейська Бізнес Асоціація просить підходити зважено та обдумано до процесу законодавчих змін в частині експорту аграрної продукції. Спільнота звертається до Руслана Стефанчука Голови ВРУ, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та просить не приймати ці ризикові для ринку та держави законодавчі ініціативи.

Заходи контролю того чи іншого напрямку в країні мають бути відповідними ознакам ризикованості конкретної трансакції. 

Наразі ж, з того, що Європейська Бізнес Асоціація чує від компаній, далеко не завжди така відповідність має місце. Зокрема, це стосується здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, зокрема, зернових та олійних культур.

Так, питання в тому, що заходи контролю за поставками, які здійснюються компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку повинні бути відмінними від заходів, які застосовуються до компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Отже, повинні бути встановлені чіткі критерії, за якими визначати потенційну ризикованість операцій, виходячи із характеристик задіяних сторін.

Окремо слід зазначити, що через важливість експорту сільськогосподарської продукції деякі компанії у порядку, визначеному законодавством, отримали статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Тож ефективне виконання своїх функцій такими компаніями повинно стати пріоритетом при впровадженні згаданих заходів контролю.

Водночас, два законопроєкти – №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року було прийнято ВРУ за основу із доопрацюванням положень, а 4 квітня 2024 року були запропоновані Комітетом ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики до розгляду у другому читанні -, ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту.

Спільнота вже висловлювала свої коментарі та перестороги до даних документів, проте, питання все ще залишаються. Так, за даними представників бізнесу, існує висока вірогідність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт. Варто наголосити, що блокування податкової накладної в контексті даного механізму означатиме блокування фізичного експорту товару (на відміну від нині діючого механізму блокування податкових накладних всередині країни, коли таке блокування не спричиняє зупинку руху товару, а лише має наслідком неотримання податкового кредиту покупцем). Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України. Додатково це суттєво зменшить надходження валютної виручки в економіку України, чого зараз не можна допускати. Крім цього, представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо можливого встановлення повноваження податкових органів блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними.

Ще одним положенням, яке не підтримує бізнес-спільнота, є порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін. Так, мінімально допустимі експортні ціни встановлюватимуться один раз на місяць, що є недостатнім та у багатьох випадках може не відображати реальний рівень цін на ринку аграрної продукції у відповідний момент часу. Наслідком впровадження такого механізму буде неможливість укладення або виконання контрактів за цінами, які є насправді ринковими, а встановлений державою мінімум цін є застарілим по часу.

Також було встановлено, що в обох законопроєктах прописані норми так, що заборонять змішування пшениці для досягнення необхідних експортних специфікацій та є критичним для агро галузі.

Водночас, відповідно до тексту обох законопроєктів, мінімальні експортні ціни щодо пшениці будуть формуватися по класам, оскільки їм доступна інформація щодо внутрішнього ринку України, і тоді стає незрозумілим з яким класом Державна митна служба України має порівнювати ціну експортного контракту на змішану пшеницю. 

Враховуючи вищевикладене, Європейська Бізнес Асоціація просить підходити зважено та обдумано до процесу законодавчих змін в частині експорту аграрної продукції. Спільнота звертається до Руслана Стефанчука Голови ВРУ, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та просить не приймати ці ризикові для ринку та держави законодавчі ініціативи.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: