fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Львів право та податки податки

05/ 02/ 2019
  7 лютого вводиться в дію Закон України про «Про валюту і валютні операції», що має на меті подальшу лібералізацію валютних відносин. Бізнес-спільнота позитивно оцінює зміни і очікує коли нові правила запрацюють в повній мірі. Модератор зустрічі, старший юрист компанії Arzinger та голова Юридичного комітету Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, Наталія Анохіна підсумувала наступне: 4 січня 2019 року НБУ опублікував пакет нормативно-правових актів, необхідних для належного функціонування нового Закону та склавши основу системи валютного регулювання. Нове валютне регулювання буде складатися з 8 ключових постанов НБУ. Починаючи з 7 лютого 2019 року ряд обмежень на валютному ринку буде скасовано або лібералізовано, зокрема: строк для розрахунків за експортно-імпортними операціями продовжується з 180 до 365 днів; скасовано контроль за експортно-імпортними операціями на суму менше еквівалента 150 000 грн; анулювання реєстрації транскордонних кредитів в НБУ; стандартні банківські рахунки в українських банках тепер доступні юридичним особам-нерезидентам для здійснення комерційної діяльності в Україні; замість індивідуальних ліцензій для певних операцій з іноземною валютою вводиться автоматизована система електронних лімітів. Однак, деякі важливі обмеження на валютному ринку залишаються НБУ, зокрема: ліміт 7 мільйонів євро на репатріацію дивідендів на місяць; ліміт 5 млн. Євро на репатріацію іноземних інвестицій на місяць; заборона на залік за експортно-імпортними операціями; обовязковий обмін 50% валютних надходжень юридичних осіб. Ганна Калініченко, старший юрист практики банківського та фінансового права Arzinger зазначила: “Українські бізнесмени та іноземні інвестори зацікавлені в змінах в українському валютному законодавстві, зокрема в репатріації дивідендів і капіталу. Нове валютне законодавство не вносить суттєвих змін в цьому напрямку. Наприклад, НБУ продовжив застосування ліміту у розмірі 7 мільйонів євро на репатріацію дивідендів на місяць та ліміт 5 мільйонів євро на репатріацію іноземних інвестицій на місяць. Перелік документів, які необхідно надати банку для здійснення відповідних платежів, залишився більш-менш однаковим. Проте для українських компаній, а також для фізичних осіб, що зацікавлені в транскордонних інвестиціях є чудова новина - з 7 лютого всі індивідуальні ліцензії, запроваджені Указом Кабінету Міністрів України  про валютне регулювання та валютний контроль у 1993 році, будуть скасовані. Натомість, режим індивідуального ліцензування буде замінений системою електронних лімітів, що передбачає щорічні ліміти, в межах яких компанії та фізичні особи зможуть здійснювати інвестиції та інші платежі, які раніше підпадали під режим ліцензування”. Олег Кириєвський, голова Митного комітету Західноукраїнського офісу Асоціації, партнер Advice Group коментує: “Нове валютне законодавство зробить експортно-імпортну діяльність в Україні більш ринковою. Не тільки тому, що строк оплати за ЗЕД контрактами зросте до 365 днів (удвічі більше ніж зараз), а деякі архаїчні санкції більше не застосовуватимуться. Головним чином, тому, що новий закон визнає - час розрахунків чи постачання товарів не має бути обмеженим - винятки лише за певних обставин. І хоча суттєва пеня за порушення строків все ще існує, тенденція, безумовно, полягає в дерегуляції. Також, як на мене, цінною є зміна підходу НБУ щодо бізнесу з контрольного до більш наглядового”. Банки напевно найбільше чекають змін, проте для них залишається досить багато не визначених на даному етапі аспектів, які можна буде перевірити лише на практиці роботи за новими правилами. Марина Королькевич, учасник групи експертів представників банківського сектору з якими НБУ проводив обговорення законопроекту, директор департаменту валютного контролю АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» коментує: “Головним для банку залишиться підхід KYC (know your client) “знай свого клієнта”. Новий закон передбачає перехід від контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду. Банки не будуть вимагати документів більше, ніж це необхідно для з’ясування суті та мети операції. Суттєве полегшення однозначно буде для малого та середнього бізнесу, оскільки не підлягають контролю експортно-імпортні операції до 150 тис. грн. в еквіваленті. Запитувати документи на перших транзакціях банки будуть, щоб розуміти суть операції, а потім режим проведення операцій спроститься. Також банки очікують запитів від великого бізнесу, бо в них з’являється можливість укладати валютні форварди для хеджування боргових зобов’язань. Крім того, в компаній буде можливість сплачувати бонуси, компенсації, відкривати рахунки та перераховувати кошти за кордон, бо це все було раніше предметом ліцензування. З нововведень - це кредитні ставки, які банкам потрібно буде самим визначати, на разі узгоджується з НБУ механізм розрахунку”. Більшість дуже очікувала відміну обов’язкового продажу валюти, проте в новому законі ця норма збережена як захід захисту і, як НБУ неодноразово коментував, до моменту досягнення Україною певних макроекономічних показників цієї норми відмінено не буде. Вплив нововведень у валютному законодавстві обговорювали учасники та партнери Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації в рамках заходу “Експертні Дискусії: Зміни у валютному законодавстві. Огляд 360°”, що відбувся 5 лютого 2019 року.
01/

7 лютого вводиться в дію Закон України про «Про валюту і валютні операції», що має на меті подальшу лібералізацію валютних відносин. Бізнес-спільнота позитивно оцінює зміни і очікує коли нові правила запрацюють в повній мірі.

Модератор зустрічі, старший юрист компанії Arzinger та голова Юридичного комітету Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, Наталія Анохіна підсумувала наступне:

4 січня 2019 року НБУ опублікував пакет нормативно-правових актів, необхідних для належного функціонування нового Закону та склавши основу системи валютного регулювання. Нове валютне регулювання буде складатися з 8 ключових постанов НБУ.

Починаючи з 7 лютого 2019 року ряд обмежень на валютному ринку буде скасовано або лібералізовано, зокрема:

  • строк для розрахунків за експортно-імпортними операціями продовжується з 180 до 365 днів;
  • скасовано контроль за експортно-імпортними операціями на суму менше еквівалента 150 000 грн;
  • анулювання реєстрації транскордонних кредитів в НБУ;
  • стандартні банківські рахунки в українських банках тепер доступні юридичним особам-нерезидентам для здійснення комерційної діяльності в Україні;
  • замість індивідуальних ліцензій для певних операцій з іноземною валютою вводиться автоматизована система електронних лімітів.

Однак, деякі важливі обмеження на валютному ринку залишаються НБУ, зокрема:

  • ліміт 7 мільйонів євро на репатріацію дивідендів на місяць;
  • ліміт 5 млн. Євро на репатріацію іноземних інвестицій на місяць;
  • заборона на залік за експортно-імпортними операціями;
  • обов’язковий обмін 50% валютних надходжень юридичних осіб.

Ганна Калініченко, старший юрист практики банківського та фінансового права Arzinger зазначила:

“Українські бізнесмени та іноземні інвестори зацікавлені в змінах в українському валютному законодавстві, зокрема в репатріації дивідендів і капіталу. Нове валютне законодавство не вносить суттєвих змін в цьому напрямку.

Наприклад, НБУ продовжив застосування ліміту у розмірі 7 мільйонів євро на репатріацію дивідендів на місяць та ліміт 5 мільйонів євро на репатріацію іноземних інвестицій на місяць. Перелік документів, які необхідно надати банку для здійснення відповідних платежів, залишився більш-менш однаковим. Проте для українських компаній, а також для фізичних осіб, що зацікавлені в транскордонних інвестиціях є чудова новина – з 7 лютого всі індивідуальні ліцензії, запроваджені Указом Кабінету Міністрів України  про валютне регулювання та валютний контроль у 1993 році, будуть скасовані.

Натомість, режим індивідуального ліцензування буде замінений системою електронних лімітів, що передбачає щорічні ліміти, в межах яких компанії та фізичні особи зможуть здійснювати інвестиції та інші платежі, які раніше підпадали під режим ліцензування”.

Олег Кириєвський, голова Митного комітету Західноукраїнського офісу Асоціації, партнер Advice Group коментує:

“Нове валютне законодавство зробить експортно-імпортну діяльність в Україні більш ринковою. Не тільки тому, що строк оплати за ЗЕД контрактами зросте до 365 днів (удвічі більше ніж зараз), а деякі архаїчні санкції більше не застосовуватимуться. Головним чином, тому, що новий закон визнає – час розрахунків чи постачання товарів не має бути обмеженим – винятки лише за певних обставин.

І хоча суттєва пеня за порушення строків все ще існує, тенденція, безумовно, полягає в дерегуляції. Також, як на мене, цінною є зміна підходу НБУ щодо бізнесу з контрольного до більш наглядового”.

Банки напевно найбільше чекають змін, проте для них залишається досить багато не визначених на даному етапі аспектів, які можна буде перевірити лише на практиці роботи за новими правилами.

Марина Королькевич, учасник групи експертів представників банківського сектору з якими НБУ проводив обговорення законопроекту, директор департаменту валютного контролю АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» коментує:

“Головним для банку залишиться підхід KYC (know your client) “знай свого клієнта”. Новий закон передбачає перехід від контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду. Банки не будуть вимагати документів більше, ніж це необхідно для з’ясування суті та мети операції. Суттєве полегшення однозначно буде для малого та середнього бізнесу, оскільки не підлягають контролю експортно-імпортні операції до 150 тис. грн. в еквіваленті. Запитувати документи на перших транзакціях банки будуть, щоб розуміти суть операції, а потім режим проведення операцій спроститься. Також банки очікують запитів від великого бізнесу, бо в них з’являється можливість укладати валютні форварди для хеджування боргових зобов’язань. Крім того, в компаній буде можливість сплачувати бонуси, компенсації, відкривати рахунки та перераховувати кошти за кордон, бо це все було раніше предметом ліцензування. З нововведень – це кредитні ставки, які банкам потрібно буде самим визначати, на разі узгоджується з НБУ механізм розрахунку”.

Більшість дуже очікувала відміну обов’язкового продажу валюти, проте в новому законі ця норма збережена як захід захисту і, як НБУ неодноразово коментував, до моменту досягнення Україною певних макроекономічних показників цієї норми відмінено не буде.

Вплив нововведень у валютному законодавстві обговорювали учасники та партнери Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації в рамках заходу “Експертні Дискусії: Зміни у валютному законодавстві. Огляд 360°”, що відбувся 5 лютого 2019 року.

Партнери

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: