2022 рік стане роком великої екологічної реформи в Україні, – Анжеліка Лівіцька, керівниця практики захисту довкілля та сталого розвитку Asters

28/ 01/ 2022

Анжеліка Лівіцька. Керівник практики захисту довкілля та сталого розвитку Астерс Анжеліко, у вас за спиною 24 роки юридичного досвіду. Розкажіть, з чого розпочався ваш кар’єрний шлях та коли ви приєдналися до Asters? Я почала працювати на другому курсі юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченко бухгалтером в асоціації студентів-правників. На той час я закінчила курси бухгалтерів, тому мене взяли. Через рік стала координатором Pro bono Clinic в університеті. Далі було стажування у Міністерстві юстиції України та робота в юридичному департаменті Міністерства аграрної політики України. Коли згадую ті часи, розумію, що витримала тільки завдяки своїй працьовитості, цілеспрямованості та жаги до нових знань. Поєднувати навчання на магістратурі та працювати повний робочий день був ще той виклик. Заняття тривали до 13.50, а у 14.00 починався мій робочий день. Закінчувала роботу у 22.00, плюс витрачала півтори години на дорогу додому, де на мене чекала дипломна робота. Спала по три години, але вистояла та отримала диплом з відзнакою та статус однієї з найкращих студенток. Після закінчення магістратури я за компанію з одногрупниками пішла на співбесіду до Держкомзему. Виявилося, що я була єдиною, в кого був досвід роботи по земельному праву. Я розповіла де працювала раніше, з якими питаннями стикалася, отримала позитивні рекомендації від колег та у 20 років стала працювати у Держкомземі. Потім було навчання у Швеції, куди я потрапила волею випадка. В Держкомзем приїхала делегація зі Швеції, а штатний перекладач захворіла. Почали терміново шукати, хто знає англійську. Я навчалась у школі з поглибленим вивченням англійської мови, а за фахом — гід-перекладач. Тому пішла я. На зустрічі обговорювали розробку законодавства для розвитку нещодавно прийнятого Земельного кодексу 2001 року. Це був мій зірковий час! Адже, я не тільки перекладала, але пояснювала всі нюанси земельного права, бо це був мій напрям роботи. Після зустрічі шведи розповіли мені про програму навчання за кордоном та, як взяти у ній участь. Кілька етапів відбору і я отримала персональний грант на навчання у Королівському інституті технологій у Стокгольмі. Коли повернулась зі Швеції, працювала юристом у нафтогазовому холдингу, а потім виграла тендер на юридичного радника проєкту Світового банку щодо формування єдиної системи реєстрації, яку імплементували пізніше і якою ми користуємося зараз. Після проєкту працювала у міжнародній юридичній компанії понад 10 років та вже 3,5 роки працюю в Asters радником практики енергетики та природних ресурсів. Зараз мій фокус роботи – проєкти у сфері захисту довкілля та сталого розвитку. Аналізуючи свій професійний шлях, можу сказати, що, з одного боку, мене спіткала вдача. Магічним чином я опинялась у тому місці, у той час — отримувала пропозиції роботи, зустрічала людей, які підтримували, надихали та відкривали нові можливості. Але, з іншого боку, я мала необхідні знання, досвід, вільну англійську, освіту, в тому числі за кордоном, щоб скористатися цими можливостями. Хтось скаже, що це вдача, можливо. Але, я схильна вважати, що вдача – це результат наполегливої праці. Минулого року вас призначили керівником практики захисту довкілля та сталого розвитку Asters. Колеги по ринку вважають вас сильним фахівцем у цій сфері. Чому ви вирішили зайнятися питанням екологічного права та як ви здобули необхідну експертизу? Я отримала вищу освіту та закінчила аспірантуру у КНУ імені Тараса Шевченко за спеціальністю земельне, аграрне, екологічне та природоресурсове право, яка і досі вважається найскладнішою на юридичному факультеті. Навчаючись на магістратурі, я вже мала досвід роботи у Міністерстві аграрної політики України, де застосовувала теоретичні знання на практиці. Моя магістерська освіта у Швеції — це симбіоз земельних питань, планування, оцінки нерухомості та екології. Саме Швеція навчила мене новому погляду на екологію — люди лише одна із складових великого світу, тому ми маємо поважати його інші складові, а не диктувати свої правила. Повага та любов до всього живого — це правило життя шведів, за яким вони живуть вже багато років. Чи бачили ви в Україні будинки, які будують навколо дерев? Шведи не зрізають дерев, а споруджують будівлі навколо них. Уявляєте? Ви заходите у будинок та бачите усередині дерево, яке росле багато років до тебе. Це про повагу, про відношення до світу навколо тебе. Повертаючись до питання, чому я вирішила сфокусуватися на питаннях екологічного права, як би голосно це не звучало, але я хочу бути частиною масштабних проєктів, які змінюють наш світ на краще. У мене понад 20 років досвіду у сферах енергетики та природних ресурсів, будівництва та нерухомості, як у державному, так і у приватному секторах, який я можу запропонувати бізнесу для вирішення питань, що стосуються ESG-ініціатив, захисту довкілля та сталого розвитку. Ми в Asters розвиваємо ці напрямки та супроводжуємо низку проєктів, якими можемо пишатися. Наприклад, будівництво обєктів альтернативної енергетики, проєкти з переробки відходів, в тому числі небезпечних та радіаційних, консультації з питань використання природно-заповідного фонду, захисту водних ресурсів, питань оцінки впливу на довкілля. Чому напрямок захисту довкілля та сталого розвитку важливі для Asters? Одна мудра людина сказала: Коли на землі не залишиться жодної краплини чистої води, ви зрозумієте, що всі ці ваші дорогі авто та коштовності не варті нічого. Ключові складові – це захист та розвиток, які перекликаються з цінностями Asters. Ми розглядаємо практику захисту довкілля та сталого розвитку – не просто як бізнес напрям, а як певну психологічну модель, яка відображає зрілість компанії. З якими проблемами до вас звертається бізнес? Чим вирішення юридичних питань із захисту довкілля та сталого розвитку відрізняється від інших сфер? Ми отримуємо запити бізнеса по таким напрямкам: потенційна адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення норм екологічного права взаємодія з екологічною інспекцією питання стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля Порушення норм екологічного права – це найвищий рівень відповідальності, зокрема кримінальної, та ризик припинення діяльності підприємства. Зазвичай, юридична проблема у цій сфері вирішується із залученням фахівця з екологічних питань. На вашу думку, чи зможе Україна виконати міжнародні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів? Що для цього потрібно? Як бізнес може допомогти? Україна зможе виконати міжнародні зобовязання щодо скорочення викидів парникових газів тільки обєднавши зусилля бізнесу та держави. Поодинці – ніяк. Робоча група комітету з питань промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації намагається пояснити представникам держави необхідність діалогу та спільної стратегії з бізнесом, а також важливість фінансування частини витрат, повязаних з таким скороченням. Дивує, що держава намагається перекласти всю відповідальність за скорочення викидів парникових газів на бізнес. Такі дії можуть вбити малий та середній бізнес. Не бізнес брав на себе зобовязання скорочувати викиди, а держава. Чому тоді зараз весь тягар цього обовязку лягає на бізнес? Чого більше: здобутків чи провалів у національній екологічній політиці за останні 30 років? На жаль, думаю, що провалів. Лисі Карпати, понівечена бурштиношукачами Житомирщина, зелений Дніпро — це все про провали. Закон України Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року ухвалили лише у 2019 році. До того часу в Україні не було екологічної позиції, а проблеми екології, за винятком Чорнобилю, майже не помічалися. Чесно кажучи, усвідомлення того, що ми за крок до тотальної екологічної кризи в суспільстві відбулося в ті дні, коли красень Львів стояв завалений сміттям, а мій улюблений Київ після рясних дощів потопав у бруді. Тільки тоді в можновладців спрацював якість механізм, що проблему треба вирішувати. Формування комплексної політики відбулося під тиском 3-х чинників: необхідність адаптації законодавства України до законодавства ЄС глобальні кліматичні зміни, які вже неможливо було ігнорувати кількість екологічних проблем в Україні, які вже не можна було ігнорувати Основна мета нової екологічної політики — досягти доброго стану довкілля, запровадивши екосистемний підхід до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України. Щоб її досягти, необхідно: сформувати у суспільстві екологічні цінності та засади сталого споживання забезпечити сталий розвиток природно-ресурсного потенціалу забезпечити інтеграцію екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України знизити екологічні ризики Удосконалити та розвивати державну систему природоохоронного управління Держава планує сформувати нову політику щодо зменшення використання природних ресурсів та підвищити рівень контролю за їх використанням, декарбонізацію, створення нової промислової зеленої політики. На які екологічні реформи ви очікуєте цього року? Як вони сприятимуть покращенню ситуації із захистом навколишнього середовища в Україні? Особисто я називаю 2022 рік – роком великої екологічної реформи в Україні. Що буде? А буде наступне: нова система управління відходами зміна регулювання екологічного контролю та екологічної інспекції легалізація Смарагдової мережи на території України зміни у питаннях екологічного страхування зміни у питаннях проведення оцінки впливу на довкілля нове регулювання питань промислового забруднення і управління промисловими відходами нове екологічне оподаткування вже має місце торгівля квотами на викиди парникових газів Якщо ви запитаєте мене, яку сферу екологічна реформа не зачепить, то я відверто відповім, що такої сфери не знаю. Все буде інакше. Суть великої екологічної реформи полягатиме у: запровадженні (адаптації) екологічного законодавства ЕС в Україні більш зваженому користуванні природними ресурсами підвищенні рівня контролю за використання природними ресурсами підвищенні рівня відповідальності за екологічні правопорушення (адміністративні штрафи будуть дуже суттєвими та буде ведена більш жорстка кримінальна відповідальність) створенні зеленої промислової політики реформуванні екоінспекції підвищенні екологічного податку Бізнес (особливо видобувний, переробний, промисловий) вже відреагував на ці нововведення та формують нові внутрішні політики щодо використання природних ресурсів, проводять оновлення виробничої бази, реалізовують нові природоохоронні та соціальні програми. Які б ТОП-3 книжки ви порекомендували колегам, які хочуть в подальшому розвиватись в питаннях екології, сталого розвитку? Це не книжки. Це справжні історії справжніх людей. Про них, нажаль, не знімають фільмів у Голівуді і їх імена не такі відомі, як імена популярних блогерів, а шкода. Історії цих людей вразили мене назавжди. Це не про стандарти, розрахунки, правила і юридичні норми. Це про вміння любити світ у якому ми живимо. Реальні видатні історії про: острів Маджулі, який знаходиться на річці Брахмапутра, та Джадава Паєнга, людину, яка його врятувала Джозефа Хукера та його Пік Грін. Раджу ще подивитися й фото, а при нагоді — особисто відвідати острів Сир-Бани-Яс в ОАЕ казкового Брендона Грімшоу та його власний острів на Сейшелах Маленькі люди з великими серцями. Весь інший професійний розвиток — вже від того. Від справжньої любові до цього світу, до всього живого, усвідомлення того, що ми (люди) лише маленький пазл величезного світу природи.

Анжеліка Лівіцька

Керівник практики захисту довкілля та сталого розвитку Астерс

Анжеліко, у вас за спиною 24 роки юридичного досвіду. Розкажіть, з чого розпочався ваш кар’єрний шлях та коли ви приєдналися до Asters?

Я почала працювати на другому курсі юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченко бухгалтером в асоціації студентів-правників. На той час я закінчила курси бухгалтерів, тому мене взяли. Через рік стала координатором Pro bono Clinic в університеті.

Далі було стажування у Міністерстві юстиції України та робота в юридичному департаменті Міністерства аграрної політики України. Коли згадую ті часи, розумію, що витримала тільки завдяки своїй працьовитості, цілеспрямованості та жаги до нових знань. Поєднувати навчання на магістратурі та працювати повний робочий день був ще той виклик. Заняття тривали до 13.50, а у 14.00 починався мій робочий день. Закінчувала роботу у 22.00, плюс витрачала півтори години на дорогу додому, де на мене чекала дипломна робота. Спала по три години, але вистояла та отримала диплом “з відзнакою” та статус однієї з найкращих студенток.

Після закінчення магістратури я “за компанію” з одногрупниками пішла на співбесіду до Держкомзему. Виявилося, що я була єдиною, в кого був досвід роботи по земельному праву. Я розповіла де працювала раніше, з якими питаннями стикалася, отримала позитивні рекомендації від колег та у 20 років стала працювати у Держкомземі.

Потім було навчання у Швеції, куди я потрапила волею випадка. В Держкомзем приїхала делегація зі Швеції, а штатний перекладач захворіла. Почали терміново шукати, хто знає англійську. Я навчалась у школі з поглибленим вивченням англійської мови, а за фахом — гід-перекладач. Тому пішла я. На зустрічі обговорювали розробку законодавства для розвитку нещодавно прийнятого Земельного кодексу 2001 року. Це був мій зірковий час! Адже, я не тільки перекладала, але пояснювала всі нюанси земельного права, бо це був мій напрям роботи. Після зустрічі шведи розповіли мені про програму навчання за кордоном та, як взяти у ній участь. Кілька етапів відбору і я отримала персональний грант на навчання у Королівському інституті технологій у Стокгольмі.

Коли повернулась зі Швеції, працювала юристом у нафтогазовому холдингу, а потім виграла тендер на юридичного радника проєкту Світового банку щодо формування єдиної системи реєстрації, яку імплементували пізніше і якою ми користуємося зараз. Після проєкту працювала у міжнародній юридичній компанії понад 10 років та вже 3,5 роки працюю в Asters радником практики енергетики та природних ресурсів. Зараз мій фокус роботи – проєкти у сфері захисту довкілля та сталого розвитку.

Аналізуючи свій професійний шлях, можу сказати, що, з одного боку, мене спіткала вдача. Магічним чином я опинялась “у тому місці, у той час” — отримувала пропозиції роботи, зустрічала людей, які підтримували, надихали та відкривали нові можливості. Але, з іншого боку, я мала необхідні знання, досвід, вільну англійську, освіту, в тому числі за кордоном, щоб скористатися цими можливостями. Хтось скаже, що це вдача, можливо. Але, я схильна вважати, що вдача – це результат наполегливої праці.

Минулого року вас призначили керівником практики захисту довкілля та сталого розвитку Asters. Колеги по ринку вважають вас сильним фахівцем у цій сфері. Чому ви вирішили зайнятися питанням екологічного права та як ви здобули необхідну експертизу?

Я отримала вищу освіту та закінчила аспірантуру у КНУ імені Тараса Шевченко за спеціальністю земельне, аграрне, екологічне та природоресурсове право, яка і досі вважається найскладнішою на юридичному факультеті. Навчаючись на магістратурі, я вже мала досвід роботи у Міністерстві аграрної політики України, де застосовувала теоретичні знання на практиці.

Моя магістерська освіта у Швеції — це симбіоз земельних питань, планування, оцінки нерухомості та екології. Саме Швеція навчила мене новому погляду на екологію — люди лише одна із складових великого світу, тому ми маємо поважати його інші складові, а не диктувати свої правила. Повага та любов до всього живого — це правило життя шведів, за яким вони живуть вже багато років. Чи бачили ви в Україні будинки, які будують навколо дерев? Шведи не зрізають дерев, а споруджують будівлі навколо них. Уявляєте? Ви заходите у будинок та бачите усередині дерево, яке росле багато років до тебе. Це про повагу, про відношення до світу навколо тебе.

Повертаючись до питання, чому я вирішила сфокусуватися на питаннях екологічного права, як би голосно це не звучало, але я хочу бути частиною масштабних проєктів, які змінюють наш світ на краще. У мене понад 20 років досвіду у сферах енергетики та природних ресурсів, будівництва та нерухомості, як у державному, так і у приватному секторах, який я можу запропонувати бізнесу для вирішення питань, що стосуються ESG-ініціатив, захисту довкілля та сталого розвитку.

Ми в Asters розвиваємо ці напрямки та супроводжуємо низку проєктів, якими можемо пишатися. Наприклад, будівництво об’єктів альтернативної енергетики, проєкти з переробки відходів, в тому числі небезпечних та радіаційних, консультації з питань використання природно-заповідного фонду, захисту водних ресурсів, питань оцінки впливу на довкілля.

Чому напрямок захисту довкілля та сталого розвитку важливі для Asters?

Одна мудра людина сказала: “Коли на землі не залишиться жодної краплини чистої води, ви зрозумієте, що всі ці ваші дорогі авто та коштовності не варті нічого”. Ключові складові – це захист та розвиток, які перекликаються з цінностями Asters. Ми розглядаємо практику захисту довкілля та сталого розвитку – не просто як бізнес напрям, а як певну психологічну модель, яка відображає зрілість компанії.

З якими проблемами до вас звертається бізнес? Чим вирішення юридичних питань із захисту довкілля та сталого розвитку відрізняється від інших сфер?

Ми отримуємо запити бізнеса по таким напрямкам:

потенційна адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення норм екологічного права
взаємодія з екологічною інспекцією
питання стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля

Порушення норм екологічного права – це найвищий рівень відповідальності, зокрема кримінальної, та ризик припинення діяльності підприємства. Зазвичай, юридична проблема у цій сфері вирішується із залученням фахівця з екологічних питань.

На вашу думку, чи зможе Україна виконати міжнародні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів? Що для цього потрібно? Як бізнес може допомогти?

Україна зможе виконати міжнародні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів тільки об’єднавши зусилля бізнесу та держави. Поодинці – ніяк.

Робоча група комітету з питань промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації намагається пояснити представникам держави необхідність діалогу та спільної стратегії з бізнесом, а також важливість фінансування частини витрат, пов’язаних з таким скороченням.

Дивує, що держава намагається перекласти всю відповідальність за скорочення викидів парникових газів на бізнес. Такі дії можуть вбити малий та середній бізнес. Не бізнес брав на себе зобов’язання скорочувати викиди, а держава. Чому тоді зараз весь тягар цього обов’язку лягає на бізнес?

Чого більше: здобутків чи провалів у національній екологічній політиці за останні 30 років?

На жаль, думаю, що провалів. Лисі Карпати, понівечена бурштиношукачами Житомирщина, зелений Дніпро — це все про провали.

Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” ухвалили лише у 2019 році. До того часу в Україні не було екологічної позиції, а проблеми екології, за винятком Чорнобилю, майже не помічалися.

Чесно кажучи, усвідомлення того, що ми за крок до тотальної екологічної кризи в суспільстві відбулося в ті дні, коли красень Львів стояв завалений сміттям, а мій улюблений Київ після рясних дощів потопав у бруді. Тільки тоді в можновладців спрацював якість механізм, що проблему треба вирішувати.

Формування комплексної політики відбулося під тиском 3-х чинників:

необхідність адаптації законодавства України до законодавства ЄС
глобальні кліматичні зміни, які вже неможливо було ігнорувати
кількість екологічних проблем в Україні, які вже не можна було ігнорувати

Основна мета нової екологічної політики — досягти доброго стану довкілля, запровадивши екосистемний підхід до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України. Щоб її досягти, необхідно:

сформувати у суспільстві екологічні цінності та засади сталого споживання
забезпечити сталий розвиток природно-ресурсного потенціалу
забезпечити інтеграцію екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України
знизити екологічні ризики
Удосконалити та розвивати державну систему природоохоронного управління

Держава планує сформувати нову політику щодо зменшення використання природних ресурсів та підвищити рівень контролю за їх використанням, декарбонізацію, створення нової промислової зеленої політики.

На які екологічні реформи ви очікуєте цього року? Як вони сприятимуть покращенню ситуації із захистом навколишнього середовища в Україні?

Особисто я називаю 2022 рік – роком великої екологічної реформи в Україні. Що буде?

А буде наступне:

нова система управління відходами
зміна регулювання екологічного контролю та екологічної інспекції
“легалізація Смарагдової мережи” на території України
зміни у питаннях екологічного страхування
зміни у питаннях проведення оцінки впливу на довкілля
нове регулювання питань промислового забруднення і управління промисловими відходами
нове “екологічне оподаткування” вже має місце
торгівля квотами на викиди парникових газів

Якщо ви запитаєте мене, яку сферу екологічна реформа не зачепить, то я відверто відповім, що такої сфери не знаю. Все буде інакше.

Суть великої екологічної реформи полягатиме у:

запровадженні (адаптації) екологічного законодавства ЕС в Україні
більш зваженому користуванні природними ресурсами
підвищенні рівня контролю за використання природними ресурсами
підвищенні рівня відповідальності за екологічні правопорушення (адміністративні штрафи будуть дуже суттєвими та буде ведена більш жорстка кримінальна відповідальність)
створенні зеленої промислової політики
реформуванні екоінспекції
підвищенні екологічного податку

Бізнес (особливо видобувний, переробний, промисловий) вже відреагував на ці нововведення та формують нові внутрішні політики щодо використання природних ресурсів, проводять оновлення виробничої бази, реалізовують нові природоохоронні та соціальні програми.

Які б ТОП-3 книжки ви порекомендували колегам, які хочуть в подальшому розвиватись в питаннях екології, сталого розвитку?

Це не книжки. Це справжні історії справжніх людей. Про них, нажаль, не знімають фільмів у Голівуді і їх імена не такі відомі, як імена популярних блогерів, а шкода.

Історії цих людей вразили мене назавжди. Це не про стандарти, розрахунки, правила і юридичні норми. Це про вміння любити світ у якому ми живимо.

Реальні видатні історії про:

острів Маджулі, який знаходиться на річці Брахмапутра, та Джадава Паєнга, людину, яка його врятувала
Джозефа Хукера та його Пік Грін. Раджу ще подивитися й фото, а при нагоді — особисто відвідати
острів Сир-Бани-Яс в ОАЕ
казкового Брендона Грімшоу та його власний острів на Сейшелах

Маленькі люди з великими серцями. Весь інший професійний розвиток — вже від того. Від справжньої любові до цього світу, до всього живого, усвідомлення того, що ми (люди) лише маленький пазл величезного світу природи.