Відрахування за авторський контент мають відповідати сучасним реаліям, а не бути пережитком минулого

01/ 06/ 2020

Прослухати онлайн Зупинити   У травні 2020 року за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації дослідницька компанія GfK провела дослідження поведінки споживачів в Україні щодо цифрового контенту, який захищається авторським правом. За гіпотетичну можливість завантажити авторський твір на свій гаджет, зберегти чи поділитися ним, на українців покладено ще один збір. За законом розмір збору за приватне копіювання визначається акредитованими державою організаціями (ОКУ),  його включено до вартості техніки та матеріальних носіїв. Тому, ініціативи щодо збільшення розміру збору в 3-4 рази спричинить подорожчання техніки та зростання тіньової економіки. Переглянути презентацію на Facebook У рамках дослідження було опитано більше 1100 інтернет-користувачів із усіх регіонів України. Мета - визначити вподобання та поведінку споживачів щодо цифрового контенту, який захищається авторським правом. Зокрема, частоту використання легальних та нелегальних інтернет-ресурсів, ймовірність завантаження і зберігання музики та відео на пристроях і дисках, вірогідність роздруку електронних книжок вдома, тощо. Результати дослідження надзвичайно важливі для споживачів, виробників та дистриб’юторів обладнання та матеріальних носіїв, яких хочуть змусити платити підвищений у 3-4 рази збір, організаціям колективного управління (ОКУ), акредитованим МЕРТ. У випадку з окремими категоріями носіїв – копіювальними приладами та папером - мова йде про введення абсолютно нового «податку», в логіці якого – гіпотетична можливість зробити копію книги та передати її іншому споживачеві. Вікторія Куликова. Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації. Яку логіку ми бачимо наразі? Якщо контент використовується незаконно – правовласник йде до суду й через нього відшкодовує збитки. Якщо контент використовується споживачем законно – правовласник отримує компенсацію через імпортерів техніки. Але якщо споживач незаконно використовує контент - тут немає вини виробника техніки й нелогічно брати з нього збір методом «килимових бомбардувань». На думку менеджера профільного комітету ЕВА, збір за приватне копіювання давно морально застарів: «Так, збір вводився в епоху аналогових пристроїв, коли відбувалося масове копіювання аудіо і відео касет. Наразі, у авторів та споживачів є всі можливості комунікувати напряму - без посередників у вигляді організацій колективного управління), які хочуть збирати такі відрахування та потім розподіляти їх між авторами». Щодо міжнародної практики, то вона не є однозначною і кожна країна самостійно вирішує вводити такий збір чи ні, і для яких категорій обладнання чи носіїв. Дослідження GFK довело, що відбувається зміна поведінки та споживчих вподобань українців щодо користування авторським контентом в інтернеті та завантаження його на гаджети. Наприклад, більшість опитаних одночасно використовують як легальні, так і піратські ресурси (75% користувачів відеоконтенту та 80% користувачів музичних творів). Тетяна Ситник. Аналітик GFK. Лише кожен десятий українець використовує виключно легальні ресурси. У той же час, згідно з директивою ЄС та законодавством України відрахування з вартості обладнання є обґрунтованим лише у разі, якщо споживач завантажує файл з легального ресурсу. Використання та завантаження авторських творів з нелегальних ресурсів заборонене та не є предметом цього регулювання. Іще один тренд інтернет-поведінки українців - перевага перегляду контенту онлайн, а не завантаження  його на свої гаджети. Так, 82% респондентів  щонайменше раз на тиждень дивляться фільми  в мережі без завантаження файлів. Натомість, 28% за останні 6 місяців не зберегли жодного відеоконтенту. Серед опитаних, які все ж практикують завантаження відео з інтернету: 65% - використовують для цієї мети торенти; 48% - користуються легальними, але безкоштовними ресурсами; і лише 16% - завантажують файли з платних платформ  (саме з гаджетів цієї невеликої категорії споживачів  доцільно брати збір за  можливість ділитися авторським контентом). Щодо музичних творів, ситуація аналогічна. Так, щонайменше раз на тиждень – 83% респондентів прослуховують музику онлайн, а 41% - завантажують файли на девайс. При цьому, 71% із тих, хто завантажує файли, використовує для цього піратські файлообмінники, а 29% - торенти. Із платних платформ завантажують музику лише 13% споживачів. Дослідження продемонструвало, що ймовірність використання пристроїв для приватного копіювання є достатньо низькою. Наприклад, 36% власників смартфонів, які переглядають відео/прослуховують музику, не використовують їх для зберігання файлів із відео або музикою. І лише 15% користувачів електронних книг друкують книги на домашньому принтері. У той же час, відрахування хочуть стягувати абсолютно зі всіх легально ввезених або виготовлених не території України пристроїв та носіїв. Так, під дію регулювання в частині репрографічного відтворення потрапляють наступні пристрої та носії із запропонованими ОКУ ставками (відсотком відрахувань від ціни техніки): принтери – 4.71%; ксерокси – 2.7%; факси – 2.61; різографи – 4.53%; папір для офісної техніки – 1.95%; папір для факсу – 1.53% від вартості товару. У частині копіювання аудіовізуальних творів: MP3-плеєр – 2.61%; комп’ютерний записувач – 2.61%; жорсткий диск – 2.61%; аудіосистема чи музичний центр – 2.61%; телевізор – 0.44%; ноутбук або комп’ютер - 0.52%; мобільний телефон – 0.52%; диск або карта пам’яті – 3.01% від вартості товару. Учасники он-лайн конференції зазначили, що запропоновані ОКУ тарифи зборів є економічно необґрунтованими і зависокими, й призведуть не лише до подорожчання легальної техніки і матеріальних носіїв, але й до подальшого викривлення конкуренції в цій галузі ринку. «Введення такого збору з легального обладнання призведе до подальшого зростання кількості нелегального імпорту, частка якого по певним категоріям обладнання, із якого хочуть стягувати відрахування, як то наприклад мобільні телефони або телевізори, і так складає близько 30%» - додає Вікторія Куликова. Ріст нелегального імпорту, в свою чергу, не лише спотворює конкуренцію, але й означає менше надходжень до державного бюджету та зростання незахищеності споживачів. Тому, на думку індустрії, наразі необхідно призупинити до кінця року дію Закону, який передбачає сплату вище зазначених відрахувань. Наразі важливо провести переговори в нормальному режимі, аби знайти справедливе та логічне рішення. Адже запронований раніше формат був не конструктивним та не дозволив представникам від бізнесу повноцінно долучитись до переговорного процесу. Не допустимим є вводити в авральному порядку додаткові необґрунтовані відрахування для виробників та споживачів, тим паче, під час нинішньої економічної кризи та різкого спаду купівельної спроможності українців.  З детальними презентацією ситуації та результатами дослідження GfK можна ознайомитись за лінками. https://youtu.be/aY1NBDOIKis Довідково: Більш того, Директива ЄС передбачає, що в деяких випадках, держава має право встановити звільнення від виплати справедливої ​​компенсації за умови, що збиток, заподіяний правовласникам в таких випадках, мінімальний, тобто держави можуть встановлювати поріг для такого винятку на свій розсуд. Так, відповідно до офіційних звітів УМА за 2018-2019 роки, загальна сума відрахувань за приватне копіювання на користь правовласників коливається від 6 до 6,5 млн. грн. на рік. За експертними оцінками загальний обсяг авторської винагороди, що збирається ОКУ складає більше 80 млн. грн. на рік. Тобто відрахування за приватне копіювання забезпечують менше 9 %  надходжень авторам, що в розумінні статті 5 (2) (b) Директиви №2001/29 може вважатися мінімальною шкодою, яка заподіяна власникам прав, що у свою чергу надає право Україні встановити відповідний поріг обмеження порушення прав правовласників та тимчасово зупинити дію закону в частині нарахування збору за приватне копіювання.

У травні 2020 року за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації дослідницька компанія GfK провела дослідження поведінки споживачів в Україні щодо цифрового контенту, який захищається авторським правом. За гіпотетичну можливість завантажити авторський твір на свій гаджет, зберегти чи поділитися ним, на українців покладено ще один збір. За законом розмір збору за приватне копіювання визначається акредитованими державою організаціями (ОКУ),  його включено до вартості техніки та матеріальних носіїв. Тому, ініціативи щодо збільшення розміру збору в 3-4 рази спричинить подорожчання техніки та зростання тіньової економіки.

Переглянути презентацію на Facebook

У рамках дослідження було опитано більше 1100 інтернет-користувачів із усіх регіонів України. Мета – визначити вподобання та поведінку споживачів щодо цифрового контенту, який захищається авторським правом. Зокрема, частоту використання легальних та нелегальних інтернет-ресурсів, ймовірність завантаження і зберігання музики та відео на пристроях і дисках, вірогідність роздруку електронних книжок вдома, тощо. Результати дослідження надзвичайно важливі для споживачів, виробників та дистриб’юторів обладнання та матеріальних носіїв, яких хочуть змусити платити підвищений у 3-4 рази збір, організаціям колективного управління (ОКУ), акредитованим МЕРТ. У випадку з окремими категоріями носіїв – копіювальними приладами та папером – мова йде про введення абсолютно нового «податку», в логіці якого – гіпотетична можливість зробити копію книги та передати її іншому споживачеві.

Вікторія Куликова Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації

Яку логіку ми бачимо наразі? Якщо контент використовується незаконно – правовласник йде до суду й через нього відшкодовує збитки. Якщо контент використовується споживачем законно – правовласник отримує компенсацію через імпортерів техніки. Але якщо споживач незаконно використовує контент - тут немає вини виробника техніки й нелогічно брати з нього збір методом «килимових бомбардувань».

На думку менеджера профільного комітету ЕВА, збір за приватне копіювання давно морально застарів: «Так, збір вводився в епоху аналогових пристроїв, коли відбувалося масове копіювання аудіо і відео касет. Наразі, у авторів та споживачів є всі можливості комунікувати напряму – без посередників у вигляді організацій колективного управління), які хочуть збирати такі відрахування та потім розподіляти їх між авторами». Щодо міжнародної практики, то вона не є однозначною і кожна країна самостійно вирішує вводити такий збір чи ні, і для яких категорій обладнання чи носіїв.

Дослідження GFK довело, що відбувається зміна поведінки та споживчих вподобань українців щодо користування авторським контентом в інтернеті та завантаження його на гаджети. Наприклад, більшість опитаних одночасно використовують як легальні, так і піратські ресурси (75% користувачів відеоконтенту та 80% користувачів музичних творів).

Тетяна Ситник Аналітик GFK

Лише кожен десятий українець використовує виключно легальні ресурси. У той же час, згідно з директивою ЄС та законодавством України відрахування з вартості обладнання є обґрунтованим лише у разі, якщо споживач завантажує файл з легального ресурсу. Використання та завантаження авторських творів з нелегальних ресурсів заборонене та не є предметом цього регулювання.

Іще один тренд інтернет-поведінки українців – перевага перегляду контенту онлайн, а не завантаження  його на свої гаджети. Так, 82% респондентів  щонайменше раз на тиждень дивляться фільми  в мережі без завантаження файлів. Натомість, 28% за останні 6 місяців не зберегли жодного відеоконтенту. Серед опитаних, які все ж практикують завантаження відео з інтернету: 65% – використовують для цієї мети торенти; 48% – користуються легальними, але безкоштовними ресурсами; і лише 16% – завантажують файли з платних платформ  (саме з гаджетів цієї невеликої категорії споживачів  доцільно брати збір за  можливість ділитися авторським контентом). Щодо музичних творів, ситуація аналогічна. Так, щонайменше раз на тиждень – 83% респондентів прослуховують музику онлайн, а 41% – завантажують файли на девайс. При цьому, 71% із тих, хто завантажує файли, використовує для цього піратські файлообмінники, а 29% – торенти. Із платних платформ завантажують музику лише 13% споживачів.

Дослідження продемонструвало, що ймовірність використання пристроїв для приватного копіювання є достатньо низькою. Наприклад, 36% власників смартфонів, які переглядають відео/прослуховують музику, не використовують їх для зберігання файлів із відео або музикою. І лише 15% користувачів електронних книг друкують книги на домашньому принтері. У той же час, відрахування хочуть стягувати абсолютно зі всіх легально ввезених або виготовлених не території України пристроїв та носіїв.

Так, під дію регулювання в частині репрографічного відтворення потрапляють наступні пристрої та носії із запропонованими ОКУ ставками (відсотком відрахувань від ціни техніки): принтери – 4.71%; ксерокси – 2.7%; факси – 2.61; різографи – 4.53%; папір для офісної техніки – 1.95%; папір для факсу – 1.53% від вартості товару. У частині копіювання аудіовізуальних творів: MP3-плеєр – 2.61%; комп’ютерний записувач – 2.61%; жорсткий диск – 2.61%; аудіосистема чи музичний центр – 2.61%; телевізор – 0.44%; ноутбук або комп’ютер – 0.52%; мобільний телефон – 0.52%; диск або карта пам’яті – 3.01% від вартості товару.

Учасники он-лайн конференції зазначили, що запропоновані ОКУ тарифи зборів є економічно необґрунтованими і зависокими, й призведуть не лише до подорожчання легальної техніки і матеріальних носіїв, але й до подальшого викривлення конкуренції в цій галузі ринку. «Введення такого збору з легального обладнання призведе до подальшого зростання кількості нелегального імпорту, частка якого по певним категоріям обладнання, із якого хочуть стягувати відрахування, як то наприклад мобільні телефони або телевізори, і так складає близько 30%» – додає Вікторія Куликова. Ріст нелегального імпорту, в свою чергу, не лише спотворює конкуренцію, але й означає менше надходжень до державного бюджету та зростання незахищеності споживачів. Тому, на думку індустрії, наразі необхідно призупинити до кінця року дію Закону, який передбачає сплату вище зазначених відрахувань. Наразі важливо провести переговори в нормальному режимі, аби знайти справедливе та логічне рішення. Адже запронований раніше формат був не конструктивним та не дозволив представникам від бізнесу повноцінно долучитись до переговорного процесу. Не допустимим є вводити в авральному порядку додаткові необґрунтовані відрахування для виробників та споживачів, тим паче, під час нинішньої економічної кризи та різкого спаду купівельної спроможності українців. 

З детальними презентацією ситуації та результатами дослідження GfK можна ознайомитись за лінками.

Довідково:

Більш того, Директива ЄС передбачає, що в деяких випадках, держава має право встановити звільнення від виплати справедливої ​​компенсації за умови, що збиток, заподіяний правовласникам в таких випадках, мінімальний, тобто держави можуть встановлювати поріг для такого винятку на свій розсуд.

Так, відповідно до офіційних звітів УМА за 2018-2019 роки, загальна сума відрахувань за приватне копіювання на користь правовласників коливається від 6 до 6,5 млн. грн. на рік. За експертними оцінками загальний обсяг авторської винагороди, що збирається ОКУ складає більше 80 млн. грн. на рік. Тобто відрахування за приватне копіювання забезпечують менше 9 %  надходжень авторам, що в розумінні статті 5 (2) (b) Директиви №2001/29 може вважатися мінімальною шкодою, яка заподіяна власникам прав, що у свою чергу надає право Україні встановити відповідний поріг обмеження порушення прав правовласників та тимчасово зупинити дію закону в частині нарахування збору за приватне копіювання.