fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Зміни в Законі №466 в частині податку на прибуток

19/ 08/ 2020
  Тетяна Шеремет. Податковий експерт в Accountor Ukraine Закон № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23.05.2020 року, став найбільш обговорюваною новиною та важливою зміною у сфері податкового законодавства в першій половині 2020 року. Аккаунтор Україна звертає Вашу увагу на одні з головних змін в податковому законодавстві, а саме в податку на прибуток, адже частина змін вже повинна застосовуватися в звітуванні за перше півріччя 2020 року. Підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування фінансових різниць. Платник податку на прибуток має право не застосовувати фінансові різниці при визначені об’єкта оподаткування податком на прибуток для платників податку у яких дохід за останній звітний період не перевищує 40 млн грн (до податкової реформи 20 млн грн) (пп. 134.1.1 ПКУ). Зверніть увагу, що щороку змінювати рішення про застосування податкових різниць не можна та податкові органи пояснили, у своєму листі, що застосувати нову межу 40 млн грн можна лише щодо доходу за 2020 рік. Тобто, лише по результатах доходу за 2020 року можливо прийняти рішення щодо застосування чи не застосування фінансових різниць виходячи з отриманого доходу. До того ж, для  платників податку у яких дохід за останній звітний період не перевищує 40 млн грн встановлюється річний податковий період, але ця норма вступає в силу з 01.01.2021 року (п.137.5 ПКУ).  Перелік платників податку на прибуток доповнено: при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України визнаються: субєкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування; фізичні особи-підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 133.1 ПКУ); при отриманні прибутку від контрольованої іноземної компанії визнаються: субєкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування (п. 133.1 ПКУ); юридичні особи, що створенні відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (з 01.01.2021 року) (пп. 133.1.5 ПКУ). Включено нові об’єкти оподаткування податком на прибуток: дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів (пп. 134.1.6 ПКУ); скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії - дана норма діятиме з 01.01.2021 року (пп. 134.1.7. ПКУ) . Зміни в податковому обліку основних засобів: для цілей податкового обліку вважається об’єкт основного засобу вартістю понад 20,0 тис. грн., який буде вводитися в експлуатацію з 23.05.2020 року (пп. 14.1.138 ПКУ); Не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у звязку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (пп. 138.3.1 ПКУ); Додатково запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020-2030 рр, але з низкою критерій для застосування (п. 43[1] ПКУ). Доповнено перелік  податкових різниць. Податкові різниці, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих в низькоподаткових юрисдикціях та нерезидентів,  організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 140.5.4. ПКУ); на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (пп. 140.5.11. ПКУ); на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (детальніше про поняття «ділова мета» описувалося в попередній статті (пп. 140.5.15 ПКУ); на суму нарахування резерву очікуваних кредитних збитків (пп.139.2.1 ПКУ); Фінансовий результат до оподаткування зменшується:   платником податку - правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділу, якщо такі платники були повязаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття) (пп. 140.4.5. ПКУ); на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії (пп. 140.4.2. ПКУ); на суму нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10%) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав низькоподаткових юрисдикцій (пп. 140.4.3. ПКУ). Зміни в «податку на репатріацію»:  Доповнено пункт, що при виплаті доходу нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті за окремою формулою (пп 141.4.2. ПКУ) Досить суттєві зміни в оподаткуванні податком на прибуток, що містить Закон №466, вимагають серйозного перегляду кожною компанією і стосується не тільки тих, хто є безпосередніми платниками даного податку. Аккаунтор рекомендує проаналізувати кожну зміну, яка стосується підприємства та внести зміни в облікову політику для відповідності чинному законодавству.

Тетяна Шеремет

Податковий експерт в Accountor Ukraine

Закон № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23.05.2020 року, став найбільш обговорюваною новиною та важливою зміною у сфері податкового законодавства в першій половині 2020 року. Аккаунтор Україна звертає Вашу увагу на одні з головних змін в податковому законодавстві, а саме в податку на прибуток, адже частина змін вже повинна застосовуватися в звітуванні за перше півріччя 2020 року.

Підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування фінансових різниць.

Платник податку на прибуток має право не застосовувати фінансові різниці при визначені об’єкта оподаткування податком на прибуток для платників податку у яких дохід за останній звітний період не перевищує 40 млн грн (до податкової реформи 20 млн грн) (пп. 134.1.1 ПКУ).

Зверніть увагу, що щороку змінювати рішення про застосування податкових різниць не можна та податкові органи пояснили, у своєму листі, що застосувати нову межу 40 млн грн можна лише щодо доходу за 2020 рік. Тобто, лише по результатах доходу за 2020 року можливо прийняти рішення щодо застосування чи не застосування фінансових різниць виходячи з отриманого доходу.

До того ж, для  платників податку у яких дохід за останній звітний період не перевищує 40 млн грн встановлюється річний податковий період, але ця норма вступає в силу з 01.01.2021 року (п.137.5 ПКУ). 

Перелік платників податку на прибуток доповнено:

  • при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України визнаються: суб’єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування; фізичні особи-підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 133.1 ПКУ);
  • при отриманні прибутку від контрольованої іноземної компанії визнаються: суб’єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування (п. 133.1 ПКУ);
  • юридичні особи, що створенні відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (з 01.01.2021 року) (пп. 133.1.5 ПКУ).

Включено нові об’єкти оподаткування податком на прибуток:

  • дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів (пп. 134.1.6 ПКУ);
  • скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії – дана норма діятиме з 01.01.2021 року (пп. 134.1.7. ПКУ) .

Зміни в податковому обліку основних засобів:

  • для цілей податкового обліку вважається об’єкт основного засобу вартістю понад 20,0 тис. грн., який буде вводитися в експлуатацію з 23.05.2020 року (пп. 14.1.138 ПКУ);
  • Не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (пп. 138.3.1 ПКУ);
  • Додатково запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020-2030 рр, але з низкою критерій для застосування (п. 43[1] ПКУ).

Доповнено перелік  податкових різниць.

Податкові різниці, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:

  •  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих в низькоподаткових юрисдикціях та нерезидентів,  організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 140.5.4. ПКУ);
  • на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (пп. 140.5.11. ПКУ);
  • на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (детальніше про поняття «ділова мета» описувалося в попередній статті (пп. 140.5.15 ПКУ);
  • на суму нарахування резерву очікуваних кредитних збитків (пп.139.2.1 ПКУ);

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:  

  • платником податку – правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділу, якщо такі платники були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття) (пп. 140.4.5. ПКУ);
  • на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії (пп. 140.4.2. ПКУ);
  • на суму нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10%) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав низькоподаткових юрисдикцій (пп. 140.4.3. ПКУ).

Зміни в «податку на репатріацію»: 

Доповнено пункт, що при виплаті доходу нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті за окремою формулою (пп 141.4.2. ПКУ)

Досить суттєві зміни в оподаткуванні податком на прибуток, що містить Закон №466, вимагають серйозного перегляду кожною компанією і стосується не тільки тих, хто є безпосередніми платниками даного податку. Аккаунтор рекомендує проаналізувати кожну зміну, яка стосується підприємства та внести зміни в облікову політику для відповідності чинному законодавству.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: