Застава та як її обирають

07/ 09/ 2021

Автор: Дар’я Васіна, адвокат Dynasty Law & Investmen Застава є одним з видів запобіжних заходів, який обирають після того, як особа офіційно отримала статус підозрюваного. Як визначив кримінально процесуальний закон застава може бути, як самостійним видом запобіжного заходу, так і альтернативою арешту. Зазначена альтернатива в більшості випадків залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також від ризиків перебування підозрюваного/обвинуваченого на свободі. Так, під час проведення досудового розслідування запобіжній захід обирає слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора. Після обрання запобіжного заходу у вигляді застави, останню може внести або сам фігурант або інша фізична особа, або навить юридична особа. Суд має кожні 60 днів переглядати рішення про запобіжній захід, у даному випадку сторона обвинувачення може клопотати про зміну застави або про продовження. Питання щодо розміру застави вирішується у кожній конкретній справі індивідуально, в залежності від фактичних обставин можливого вчиненого кримінального правопорушення, також на розмір застави можуть вплинути матеріальній та сімейний стан особи, ризики можливого переховування особі, чи впливу на проведення досудового розслідування та ін. У разі несплати у визначений судом строк відповідної суми застави, особу чекає обрання іншого запобіжного заходу і більш за все суворішого. Після того, як дія запобіжного заходу закінчилась, застава має буті повернута. Однак, у разі коли заставу безпосередньо було внесено самим обвинуваченій і санкція статті за якою він притягається до відповідальності передбачає конфіскацію, суд під час постановлення вироку, може повністю або частково направити внесені кошти на виконання вироку, одна це може відбутися лише за добровільною згодою самого обвинуваченого. Необхідно звернути увагу, що копія клопотання та матеріалі долучені до нього мають бути надані підозрюваному чи обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. При цьому, право будь-якої особи на свободу є непорушним та гарантованим Конституцією Україні, а тримання під вартою – винятковим та найсуворішим видом запобіжних заходів передбачених кримінально процесуальним законом, метою вжиття такого заходу не має бути покарання особи, а має бути насамперед попередження вчинення нового злочину чи запобігання продовження злочинної діяльності. Крім того, ст. 194 КПК України визначає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаній встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного з ризиків передбачених ст. 177 КПК Україні та ін. Таким чином, застава фактично є гарантією, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов’язки, а суд має визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останнього на їх виконання. У разі не виконання покладених обов’язків гроші внесені у вигляді застави підозрюваному/обвинуваченому за рішенням суду не повертаються, а гроші спрямовуються у дохід державі.

Автор: Дар’я Васіна, адвокат Dynasty Law & Investmen

Застава є одним з видів запобіжних заходів, який обирають після того, як особа офіційно отримала статус підозрюваного. Як визначив кримінально процесуальний закон застава може бути, як самостійним видом запобіжного заходу, так і альтернативою арешту. Зазначена альтернатива в більшості випадків залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також від ризиків перебування підозрюваного/обвинуваченого на свободі.

Так, під час проведення досудового розслідування запобіжній захід обирає слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора. Після обрання запобіжного заходу у вигляді застави, останню може внести або сам фігурант або інша фізична особа, або навить юридична особа.

Суд має кожні 60 днів переглядати рішення про запобіжній захід, у даному випадку сторона обвинувачення може клопотати про зміну застави або про продовження.

Питання щодо розміру застави вирішується у кожній конкретній справі індивідуально, в залежності від фактичних обставин можливого вчиненого кримінального правопорушення, також на розмір застави можуть вплинути матеріальній та сімейний стан особи, ризики можливого переховування особі, чи впливу на проведення досудового розслідування та ін.

У разі несплати у визначений судом строк відповідної суми застави, особу чекає обрання іншого запобіжного заходу і більш за все суворішого.

Після того, як дія запобіжного заходу закінчилась, застава має буті повернута. Однак, у разі коли заставу безпосередньо було внесено самим обвинуваченій і санкція статті за якою він притягається до відповідальності передбачає конфіскацію, суд під час постановлення вироку, може повністю або частково направити внесені кошти на виконання вироку, одна це може відбутися лише за добровільною згодою самого обвинуваченого.

Необхідно звернути увагу, що копія клопотання та матеріалі долучені до нього мають бути надані підозрюваному чи обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

При цьому, право будь-якої особи на свободу є непорушним та гарантованим Конституцією Україні, а тримання під вартою – винятковим та найсуворішим видом запобіжних заходів передбачених кримінально процесуальним законом, метою вжиття такого заходу не має бути покарання особи, а має бути насамперед попередження вчинення нового злочину чи запобігання продовження злочинної діяльності.

Крім того, ст. 194 КПК України визначає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаній встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного з ризиків передбачених ст. 177 КПК Україні та ін.

Таким чином, застава фактично є гарантією, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов’язки, а суд має визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останнього на їх виконання. У разі не виконання покладених обов’язків гроші внесені у вигляді застави підозрюваному/обвинуваченому за рішенням суду не повертаються, а гроші спрямовуються у дохід державі.