Законодавчі зміни у сфері енергетики України
Розглянемо прийняті законодавчі проєкти в галузі Природніх ресурсів і енергетики та їхній вплив на розвиток галузі з урахуванням воєнного стану в Україні
З 2 липня 2023 року набув чинності Закон України № 3141-ІХ, який визначає стратегічні напрями у сфері енергетики та реагує на сучасні виклики. Цей закон має на меті імплементацію адаптованого Регламенту (ЄС) № 1227/2011 щодо доброчесності та прозорості гуртового енергетичного ринку відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України. Важливою частиною інноваційного законодавства стає впровадження основних принципів європейського енергетичного ринку в Україні, зокрема засад доброчесності та прозорості.
Одним з ключових аспектів нового закону є визначення зловживань на енергетичному ринку та визначення санкцій за їхнє порушення.
До зловживань на енергетичному ринку відноситься:
- порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації
- маніпулювання та спроби маніпулювання на ринку
- не розкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням вимог, встановлених для розкриття такої інформації
- здійснення операцій з оптовими енергетичними продуктами без реєстрації як учасника гуртового енергетичного ринку на ринках електричної енергії та газу, а також відповідальність.
Санкції передбачені у вигляді штрафів, які можуть становити значні суми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
- до 27 000 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу:
- за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації
- за маніпулювання на ринку природного газу
- до 2 700 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, — за не розкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням вимог, встановлених для розкриття такої інформації.
Для ефективної реалізації нових норм закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила низку важливих регулятивних актів. Зокрема, введено Порядок реєстрації учасників гуртового енергетичного ринку та Порядок розслідування зловживань. Додатково, визначено методику визначення розміру штрафів за порушення ліцензійних умов і зловживання на ринку.
Ці інновації є важливим кроком на шляху до стабільності та прозорості в енергетичній сфері України. Вони сприятимуть розвитку конкурентоспроможного та ефективного гуртового енергетичного ринку, забезпечуючи справедливі умови для всіх учасників та підвищуючи довіру інвесторів в енергетичний сектор країни.
Нові горизонти в розвитку відновлюваної енергетики: Що пропонує закон № 3220-ІХ?
З 27 липня 2023 року стартував новий етап розвитку енергетичної системи України за допомогою Закону України № 3220-ІХ. Цей закон визначає ключові зміни у сфері відновлюваної генерації, спрямовані на відновлення та «зелену» трансформацію.
Однією з важливих інновацій є введення механізму ринкової премії для генераторів електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Ця альтернативна система стимулювання надає виробникам електроенергії з ВДЕ можливість обрати її використання, відмовившись від механізму «зеленого» тарифу. За цією системою гарантований покупець виплачує різницю між «зеленим» тарифом і розрахунковою ринковою ціною.
Це інноваційне рішення впроваджує концепцію гнучкості для виробників електроенергії з ВДЕ, надаючи їм можливість вибору оптимальної системи підтримки. Такий підхід сприятиме більш ефективній і гнучкій інтеграції відновлюваної енергії в енергетичну систему України, стимулюючи зелений розвиток і забезпечуючи стабільні умови для інвесторів у галузі відновлюваної енергетики.
Новий рівень сталого розвитку: утворення Національного енергетичного і кліматичного плану (НЕКП)
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2023 року № 924, започатковано важливий етап у розвитку національної енергетичної стратегії — формування Національного енергетичного і кліматичного плану (НЕКП). Це визначено як важливий крок в євроінтеграції та виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством.
Розробка НЕКП стала необхідністю в контексті адаптації до Європейського Регламенту (ЄС) 2018/1999 від 11 грудня 2018 року, який встановлює чіткі вимоги до змісту та процедур узгодження, прийняття та затвердження плану. Цей план визначається як ключова дорожня карта для декарбонізації країни, досягнення вуглецевої нейтральності та виконання енергетичних і кліматичних цілей.
НЕКП виступає не лише стратегічним документом, але й обов’язковим елементом у євроінтеграційному процесі, що підкреслює відповідальність України перед глобальними викликами у сфері сталого розвитку та захисту довкілля. Цей план не лише керує енергетичним майбутнім країни, але також демонструє важливий крок до побудови стійкого та відповідального енергетичного сектора.
Стабільність енергетики: Україна удосконалює заходи в осінньо-зимовий період
Указом Президента України № 737/2023 введено в дію важливе рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 листопада 2023 року. Це рішення, назване «Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 років», ставить перед собою завдання забезпечити стабільність і ефективність енергетичної системи України в найближчому осінньо-зимовому періоді.
Це рішення вказує на велику увагу влади до надійності енергетичної інфраструктури та готовності національної економіки до роботи в умовах зимового сезону. Заходи, запроваджені згідно з указом, свідчать про стратегічний підхід до забезпечення енергетичної безпеки та уникнення можливих викликів, які можуть виникнути в період високого енергоспоживання.
Це рішення є важливим етапом у підготовці країни до найбільш вимогливого періоду енергетичного споживання, засвідчуючи високий рівень відповідальності влади перед національною безпекою та ефективністю енергетичної системи.
Зобов’язання перед майбутнім: Україна долучилася до важливої ініціативи COP28 ООН
Україна визнала критичну роль ядерної енергетики в глобальному зусиллі з боротьби зі змінами клімату, приєднавшись до Декларації COP28 на Конференції ООН зі зміни клімату. Понад 20 країн визнали важливість збільшення потужностей ядерної енергетики втричі до 2050 року як стратегічний крок у досягненні глобальних нульових викидів парникових газів.
Це вирішення, ухвалене на Всесвітній Конференції ООН зі зміни клімату (COP28), яка відбулась з 30 листопада до 12 грудня 2023 року в Об’єднаних Арабських Еміратах, стає ключовим етапом для світової спільноти в зусиллях зменшити вплив нашої діяльності на клімат. Декларація країн-учасниць визначає мету досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, яка є стратегічним визнанням необхідності переходу до сталої та екологічно чистої енергетики.
Україна, долучившись до цієї ініціативи, демонструє зобов’язання перед глобальними екологічними викликами та активну участь у формуванні майбутньої енергетичної парадигми на планеті.
Зелений лідер: Україна крокує в майбутнє «зеленої» енергетики у Європейському співтоваристві
Міністр енергетики України, Герман Галущенко, на Конференції ООН зі зміни клімату COP28 в Дубаї визначив Україну як ключовий хаб для розвитку «зеленої» енергетики в Європейському співтоваристві. Він відзначив, що країна вирішує виклики енергетичного сектора не лише через збільшення виробництва енергії, але й завдяки активному розвитку «зелених» технологій.
Це визначення України як провідного хабу у сфері «зеленої» енергетики свідчить про готовність країни брати на себе відповідальність у глобальних зусиллях з боротьби зі змінами клімату. Україна не лише виробляє «зелену» енергію, але й визначається як інноваційний центр, що поєднує виробництво енергії зі створенням передових технологій для забезпечення екологічно чистого та сталого енергетичного майбутнього. Такий напрям розвитку підтверджує визнання України як ключового гравця у сфері зеленої енергетики в міжнародному контексті.
Висновки від BDO в Україні
У 2023 році українська енергетика пройшла через період значущих законодавчих змін, які визначатимуть її розвиток у майбутньому. Зокрема, введення в дію Закону № 3141-ІХ (Закон про REMIT) стало кроком у напряму імплементації європейських стандартів на гуртових енергетичних ринках України. Цей закон встановлює ключові принципи доброчесності та прозорості, запобігає зловживанням і надає механізми розслідування й накладення санкцій.
Закон № 3220-ІХ, спрямований на зелену трансформацію, а також розробка національного енергетичного і кліматичного плану, свідчать про серйозне зобов’язання України в рамках Європейського Співтовариства. Ці кроки вказують на намір досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року та вирішити енергетичні та кліматичні виклики. Важливим аспектом є інтеграція ринкових засад для стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Децентралізація генерації відкриває нові можливості для споживачів, дозволяючи їм активну участь у формуванні балансу попиту та пропозиції. Це сприяє не лише зниженню витрат для споживачів, а й активному впливу на енергетичні ринки. Загалом, новітні зміни у сфері енергетики позначаються підвищенням прозорості, розширенням можливостей для розвитку ВДЕ та встановленням основ для сталої енергетичної системи в Україні.
Якщо у вас є питання або потрібна консультація по діяльності галузі Природні ресурси та енергетика, будь ласка, зв’яжіться з нами. Наші фахівці готові надати допомогу та відповісти на запитання.
