За умов воєнного часу бізнес може розраховувати лише на короткі кредитні позики – Андрій Волков

Андрій Волков, засновник та керуючий партнер групи компаній «Інвестохіллс» стверджує, що основу кредитного портфеля банків, що формується за умов «воєнного часу», становлять кредити на поповнення оборотних коштів.

«Це порівняно короткі позики від кількох місяців до року, які оформлюються у вигляді кредитних ліній та передбачають наявність застави», – зазначає він.

У той же час, про капітальне фінансування бізнесу, його основних фондів, за словами Волкова, говорити зовсім не доводиться.

«Це хіба що можуть бути кредити на підвищення енергетичної безпеки (наприклад, на купівлю генераторів), на реконструкцію зруйнованої нерухомості або на ремонт устаткування, від якого залежить нормальний виробничий цикл. На розширення чи запуск нових напрямів бізнесу ніхто позики не дає. Та й попиту на них немає», – підкреслив фінансист.

Він також відзначив, що істотно змінилося ставлення до застав та підходи до їхньої оцінки.

«Те майно, яке раніше вважалося ліквідним – нерухомість, обладнання, транспортні засоби – сьогодні часто викликає у банків питання. По-перше, вартість усіх активів упала. По-друге, всі подібні застави, насправді, не застраховані. Адже головний страховий ризик на сьогодні – військовий. Але страхові компанії подібні інциденти не покривають і вважають їх винятком із виплат. Крім цього, великі дорогі застави неможливо перестрахувати за кордоном, оскільки через чинні валютні обмеження страховики мають великі складнощі з купівлею валюти. Отже, з погляду банків практично всі застави нині низьколіквідні та незастраховані», – пояснює Волков.   

Крім того, за його словами, серйозно посилилася оцінка позичальників. Наразі нові кредити доступні лише надійним та перевіреним клієнтам.

«Якщо хоч у чомусь позичальник та його бізнес викликають у банку сумніви, він одразу ж відмовляє. Також роль застав у поверненості кредитів стала набагато нижчою. Тому позичальник повинен компенсувати банку своєрідний розрив, який виникає між сумою кредиту та тією частиною, яку здатне покрити заставне майно. Іншими словами, підприємство повинно мати високу маржу, стабільну виручку та впевнену платоспроможність у принципі», – каже засновник «Інвестохіллс».

Також банки компенсують зростання кредитних ризиків за допомогою процентних ставок: за новими кредитами в гривні вони становлять не менше 25%, у валюті – 7-9%. Хоча валютні кредити велика рідкість, оскільки вони доступні виключно експортерам та умови щодо них обговорюються в індивідуальному порядку.

Найактивніше, за словами Волкова, кредитуються компанії паливно-енергетичного комплексу, підприємства сільського господарства та рітейл, який через специфіку своєї діяльності не може існувати без підживлення оборотних коштів.

«При цьому металургія зі зрозумілих причин зупинилася, у будівельній галузі застій, логістика майже не розвивається. Тому ці сфери кредитними ресурсами поки що не користуються», – зазначає фінансист.

В найближчому майбутньому, за його прогнозами, кредитні стандарти ставатимуть ще жорсткішими.

«Фінансовий стан багатьох галузей продовжує погіршуватися, це накладе свій відбиток на кредитну політику та на підходи до оцінки позичальників. До того ж, до реалістичної оцінки кредитних ризиків підштовхує і Нацбанк, який удосконалює свої нормативні вимоги та намагається всіляко уберегти банківський сектор від банкрутств», – підсумував Волков.