fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Введення автоматичного обміну фінансовою інформацією в Україні в 2020 році: як підготуватись бізнесу до першого обміну?

05/ 03/ 2019
  Ніна Бец. Юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Сьогодні одним із питань на порядку денному є питання щодо того чи приєднається Україна до CRS стандарту (Common Reporting Standard) та чи буде, все-таки, здійснено перший автоматичний обмін про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом в 2020 році. Згідно з даними ОЕСР - 49 держав-учасниць вже здійснило перший обмін фінансовою інформацією в 2017 році, в 2018 році до них приєдналися ще 4 юрисдикції, а в 2019-2020 роках планують здійснити обмін ще 3 нових юрисдикції. Отже, загалом згідно з офіційною інформацією учасниками CRS стандарту є 56 держав, України серед них не зазначено. Що необхідно для того, щоб мати можливість здійснити перший обмін в 2020 році? Для того, щоб отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обовязкову умову, а саме: підписати Багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. Потім, для активації обміну повинна: адаптувати своє внутрішнє законодавство; підписати ряд двосторонніх угод з конкретними юрисдикціями, які також виявлять бажання обмінюватись інформацією з Україною; повідомити про початок обміну Секретаріат ОЕСР. Для того, щоб інші держави-учасники виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації отриманої в рамках обміну. Адже, йдеться про розкриття банківської таємниці, котра ні в якому разі не може бути розкрита загалу. Що фактично було здійснено Україною? Починаючи з 2017 року Україна декларує своє прагнення приєднатись до CRS стандарту. 25.05.2017 до Верховної ради України було подано проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією з податкових питань)”. Даний проект закону досі залишається не прийнятим. Після того ще був ряд законопроектів, які частково стосувались імплементації CRS стандарту в національне законодавство і які також залишаються неприйнятними. Останнім документом, що стосується даного питання було Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 “Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику.” В даному розпорядженні, знову ж таки, тільки декларується про намір підписання міжнародної угоди MCAA CRS , багатосторонніх угод про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS, а також виконання всіх зобовязань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією. Якщо проаналізувати ті дії, які були вчинені нашою державою, то можна помітити, що вони мають суто декларативний характер. Також зважаючи на той факт, що мало хто з громадян ЄС володіє банківськими рахунками в Україні, в звязку з чим обмін з Україною не є пріоритетним завданням для цих держав, можна було б зробити висновок, що перший обмін з Україною буде не зовсім скоро. Все було б так, якби не приклад Росії, котра приєдналась в 2018 році і з якою зголосились обмінюватись інформацією досить значний перелік держав, серед яких також Швейцарія та Кіпр, фінансові інститути котрих навряд чи зацікавлені в передачі банківської таємниці податковим органам РФ. Зважаючи на той факт, що вже навіть більшість офшорних юрисдикцій приєднались до CRS стандарту, також беручи до уваги, що ОЕСР активно бореться зі зменшенням юрисдикцій, котрі не є учасниками CRS обміну, то найближчим часом для того, щоб не опинитись в чорному списку міжнародної спільноти Україні, все-таки, прийдеться підписати Багатосторонню угоду про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. Більше того, варто зазначити, що 9 березня 2018 р. ОЕСР прийняла правила обов’язкового розкриття інформації щодо податкової оптимізації і офшорних структур в рамках CRS. Дані правила зобов’язують корпоративних агентів, брокерів, страхові та аудиторські компанії надавати податковим органам інформацію про всі можливі способи уникнення CRS, скривання чи викривлення інформації про бенефіціара, що стали відомі їм під час їх роботи з конкретним клієнтом. Відповідальність за недотримання даних правил встановлюється законодавством кожної держави самостійно. Кого торкнеться перший CRS обмін Відповідно до умов стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни, які  вже направляють цю інформацію автоматично у країну податкового резидентства власника такого рахунку. Об’єм інформації, що передається Щодо індивідуальних рахунків фізичних осіб передається наступний об’єм інформації: ім’я та прізвище бенефіціара, адреса в країні резидентства, номер платника податків, дата і місце народження, номер рахунку, залишок по рахунку на кінець звітного періоду, валова сума доходів від відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період, валова сума доходів від продажу відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період. Особливістю обміну щодо корпоративних рахунків є те, що в країну резидентства бенефіціара передають відомості тільки щодо рахунків тих компаній дохід котрих більше ніж на 50% складають пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті і т.д.). Об’єм інформації є ідентичним об’єму інформації, що передається по індивідуальним рахункам (тільки до нього ще додаються відомості про саму компанію). Інформація щодо корпоративних рахунків компаній дохід, котрих більше ніж на 50% складають активні доходи (доходи, що безпосередньо повязані з діяльністю компанії) підлягає передачі тільки в країну податкового резидентства компанії. Відомості щодо бенефіціара компанії-власника рахунку не входять в об’єм інформації, що передається. Слабкі місця CRS Звичайно у CRS стандарту є свої слабкі місця з якими ОЕСР активно бореться та все ще не може до кінця побороти. Неналежні AML процедури, небажання деяких держав приєднатись до стандарту, а також можливість зміни податкового резидентства - це ще не весь перелік способів уникнення від автоматичного обміну фінансовою інформацію. 19.02.2018 ОЕСР почала публічні обговорення про неналежне використання програм “Резиденство/громадянство за інвестиції” (інвестиційні програми RBI/CBI). В публічному обговоренні мова йшла про: оцінку використання інвестиційних програм в підриві CRS, визначення типів інвестиційних програм з найбільшим ризиком шкідливості для CRS, рекомендації фінансовим інститутам відносно боротьби з неналежним проведенням процедур Due Diligence всіх клієнтів, подальші кроки ОЕСР в боротьбі зі зловживаннями використання інвестиційних програм. Можливо, в майбутньому ОЕСР вдасться усунути даний фактор, що носить загрозу для успішного використання CRS стандарту, але поки все так і закінчилось публічним обговоренням, що не заважає деяким країнами продовжувати успішно надавати резидентство за інвестиції. Для того, щоб CRS обмін не застав власників іноземного бізнесу зненацька, необхідним є здійснення відповідних підготовчих заходів, котрі не дозволять опинитись в незручному становищі з податковими органами.

Ніна Бец

Юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Сьогодні одним із питань на порядку денному є питання щодо того чи приєднається Україна до CRS стандарту (Common Reporting Standard) та чи буде, все-таки, здійснено перший автоматичний обмін про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом в 2020 році.

Згідно з даними ОЕСР – 49 держав-учасниць вже здійснило перший обмін фінансовою інформацією в 2017 році, в 2018 році до них приєдналися ще 4 юрисдикції, а в 2019-2020 роках планують здійснити обмін ще 3 нових юрисдикції. Отже, загалом згідно з офіційною інформацією учасниками CRS стандарту є 56 держав, України серед них не зазначено.

Що необхідно для того, щоб мати можливість здійснити перший обмін в 2020 році?

Для того, щоб отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обов’язкову умову, а саме: підписати Багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією.

Потім, для активації обміну повинна:

  • адаптувати своє внутрішнє законодавство;
  • підписати ряд двосторонніх угод з конкретними юрисдикціями, які також виявлять бажання обмінюватись інформацією з Україною;
  • повідомити про початок обміну Секретаріат ОЕСР.

Для того, щоб інші держави-учасники виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації отриманої в рамках обміну. Адже, йдеться про розкриття банківської таємниці, котра ні в якому разі не може бути розкрита загалу.

Що фактично було здійснено Україною?

Починаючи з 2017 року Україна декларує своє прагнення приєднатись до CRS стандарту.

25.05.2017 до Верховної ради України було подано проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією з податкових питань)”. Даний проект закону досі залишається не прийнятим.

Після того ще був ряд законопроектів, які частково стосувались імплементації CRS стандарту в національне законодавство і які також залишаються неприйнятними.

Останнім документом, що стосується даного питання було Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 “Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику.”

В даному розпорядженні, знову ж таки, тільки декларується про намір підписання міжнародної угоди MCAA CRS , багатосторонніх угод про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS, а також виконання всіх зобов’язань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Якщо проаналізувати ті дії, які були вчинені нашою державою, то можна помітити, що вони мають суто декларативний характер. Також зважаючи на той факт, що мало хто з громадян ЄС володіє банківськими рахунками в Україні, в зв’язку з чим обмін з Україною не є пріоритетним завданням для цих держав, можна було б зробити висновок, що перший обмін з Україною буде не зовсім скоро.

Все було б так, якби не приклад Росії, котра приєдналась в 2018 році і з якою зголосились обмінюватись інформацією досить значний перелік держав, серед яких також Швейцарія та Кіпр, фінансові інститути котрих навряд чи зацікавлені в передачі банківської таємниці податковим органам РФ.

Зважаючи на той факт, що вже навіть більшість офшорних юрисдикцій приєднались до CRS стандарту, також беручи до уваги, що ОЕСР активно бореться зі зменшенням юрисдикцій, котрі не є учасниками CRS обміну, то найближчим часом для того, щоб не опинитись в чорному списку міжнародної спільноти Україні, все-таки, прийдеться підписати Багатосторонню угоду про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією.

Більше того, варто зазначити, що 9 березня 2018 р. ОЕСР прийняла правила обов’язкового розкриття інформації щодо податкової оптимізації і офшорних структур в рамках CRS. Дані правила зобов’язують корпоративних агентів, брокерів, страхові та аудиторські компанії надавати податковим органам інформацію про всі можливі способи уникнення CRS, скривання чи викривлення інформації про бенефіціара, що стали відомі їм під час їх роботи з конкретним клієнтом. Відповідальність за недотримання даних правил встановлюється законодавством кожної держави самостійно.

Кого торкнеться перший CRS обмін

Відповідно до умов стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни, які  вже направляють цю інформацію автоматично у країну податкового резидентства власника такого рахунку.

Об’єм інформації, що передається

Щодо індивідуальних рахунків фізичних осіб передається наступний об’єм інформації: ім’я та прізвище бенефіціара, адреса в країні резидентства, номер платника податків, дата і місце народження, номер рахунку, залишок по рахунку на кінець звітного періоду, валова сума доходів від відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період, валова сума доходів від продажу відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період.

Особливістю обміну щодо корпоративних рахунків є те, що в країну резидентства бенефіціара передають відомості тільки щодо рахунків тих компаній дохід котрих більше ніж на 50% складають пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті і т.д.). Об’єм інформації є ідентичним об’єму інформації, що передається по індивідуальним рахункам (тільки до нього ще додаються відомості про саму компанію).

Інформація щодо корпоративних рахунків компаній дохід, котрих більше ніж на 50% складають активні доходи (доходи, що безпосередньо пов’язані з діяльністю компанії) підлягає передачі тільки в країну податкового резидентства компанії. Відомості щодо бенефіціара компанії-власника рахунку не входять в об’єм інформації, що передається.

Слабкі місця CRS

Звичайно у CRS стандарту є свої слабкі місця з якими ОЕСР активно бореться та все ще не може до кінця побороти.

Неналежні AML процедури, небажання деяких держав приєднатись до стандарту, а також можливість зміни податкового резидентства – це ще не весь перелік способів уникнення від автоматичного обміну фінансовою інформацію.

19.02.2018 ОЕСР почала публічні обговорення про неналежне використання програм “Резиденство/громадянство за інвестиції” (інвестиційні програми RBI/CBI). В публічному обговоренні мова йшла про: оцінку використання інвестиційних програм в підриві CRS, визначення типів інвестиційних програм з найбільшим ризиком шкідливості для CRS, рекомендації фінансовим інститутам відносно боротьби з неналежним проведенням процедур Due Diligence всіх клієнтів, подальші кроки ОЕСР в боротьбі зі зловживаннями використання інвестиційних програм. Можливо, в майбутньому ОЕСР вдасться усунути даний фактор, що носить загрозу для успішного використання CRS стандарту, але поки все так і закінчилось публічним обговоренням, що не заважає деяким країнами продовжувати успішно надавати резидентство за інвестиції.

Для того, щоб CRS обмін не застав власників іноземного бізнесу зненацька, необхідним є здійснення відповідних підготовчих заходів, котрі не дозволять опинитись в незручному становищі з податковими органами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: