Українці задоволені роботою, але не зарплатою

21/ 02/ 2022

Українці люблять роботу не за гроші. Як показало дослідження кадрового порталу grc.ua, майже половина (48%) наших співгромадян задоволена своєю роботою. Проте незадоволені розміром своєї зарплати 69% українців. У майже третини опитаних зарплата останнім часом не змінилася, але роботи стало більше (30%), ще чверть зазначили, що не було змін ані в зарплаті, ані в обсягах роботи (25%). Зменшили зарплату лише у 10% опитаних. Пандемічна криза 2020 року мала свій вплив на ринок праці. Зокрема, експерти зазначали, що відбулися зміни у бік ринку праці роботодавців. Не зважаючи на це, майже половина українців задоволена своєю роботою (48%) – 10% опитаних зізналися у своїй абсолютній задоволеності, ще 38% опитаних зазначили, що вони скоріше задоволені. Проте задоволеність власним прибутком українців виявилася критично низькою. 69% опитаних зазначили, що їх не влаштовує рівень заробітної плати. Задоволеними своєї зарплатою виявилося трохи більше чверті українців (лише 27% респондентів). Ще 4% не визначилися з відповіддю. Якщо порівнювати ці показники із задоволеністю роботою, то видно, що українці роботою задоволені більше, аніж зарплатою. Це ще раз підтверджує той факт, що розмір заробітної плати відіграє важливе, але не головне значення у мотивації співробітників. Кожного другого в тій чи іншій мірі влаштовує їх робота. Незадоволеність заробітною платою не залежить від статі. Як показують дані дослідження, показники майже не відрізняються, окрім одного пункту: чоловіки майже вдвічі частіше повністю задоволені власною зарплатою (7% проти 4%). Цікаві факти з точки зору вікового розподілу: у категорії 19-23 роки відповіді розділилися порівну: 50% задоволені прибутком, 50% – ні; наступна вікова категорія (24-30 років), попри безпосередню близькість за віком, надала зовсім інші відповіді: лише 20% респондентів задоволені, а 77% – ні; найменшу задоволеність власним прибутком продемонструвала найстарша вікова категорія (понад 60 років): 18% задоволені, 82% – ні. Якщо говорити про статус посади, топ-менеджмент продемонстрував найбільший показник задоволеності – 34% респондентам до вподоби наявний рівень прибутку. Серед лінійних спеціалістів задоволеними є 20% опитаних, а 76% негативно оцінили свою зарплату. В категорії менеджерів середньої ланки задоволеність на рівні 30%. Зміни за останні півроку відбувалися не лише у заробітній платі, але й обсягах роботи. 30% опитаних зазначили, що їх зарплата не змінилася, проте роботи останнім часом стало більше. Чверть українців не зачепили зміни ані в розмірі заробітної плати, ані в кількості роботи. Зменшили заробітну плату лише у 10% опитаних, до того ж у декого це було пов’язане зі зменшенням кількості робочих обов’язків. Пощастило зі збільшенням зарплати 32% респондентів. Можемо констатувати, що ситуація досить непогана, враховуючи кризовий період на ринку праці внаслідок пандемії. Половині з тих, хто стикнувся зі зниженням заробітної плати, зменшили її на понад 20%. Ще більше чверті респондентів (28%), які відповіли, що їхня заробітна плата знизилася, зазначили, що стали отримувати менше на 11-20%. Підвищення зарплати відбулося не таке відчутне, як зниження. На 20% збільшення заробітку було лише у чверті (24%) з тих, хто зазначив підвищення зарплати за останніх півроку. Третина (33%) стала отримувати на 11-20% більше. Кожен п’ятий з тих, кому підвищили зарплату, став отримувати на 2-5% більше. Ще 22% зазначили, що їх зарплати збільшилися на 6-10%. Головний висновок, який можна винести з вищенаведеної інформації, – більшість українців (принаймні, з тих, які були опитані) незадоволені поточним рівнем заробітної плати. Що вже тут казати, якщо лише 4% заявили про повну задоволеність. Проте ці заробітні плати досить рідко знижуються, що можна вважати якою-не-якою хорошою новиною. Гендерна ознака не впливає жодним чином на рівень задоволеності зарплатою, чого не скажеш про вік: старші люди більш критично оцінюють власні заробітні плати. Дані були отримані в результаті опитування, проведеного експертно-аналітичним центром кадрового порталу grc.ua в січні-лютому 2022 року. В опитуванні взяли участь 588 респондентів з різних регіонів України.

Українці люблять роботу не за гроші. Як показало дослідження кадрового порталу grc.ua, майже половина (48%) наших співгромадян задоволена своєю роботою. Проте незадоволені розміром своєї зарплати 69% українців. У майже третини опитаних зарплата останнім часом не змінилася, але роботи стало більше (30%), ще чверть зазначили, що не було змін ані в зарплаті, ані в обсягах роботи (25%). Зменшили зарплату лише у 10% опитаних.

Пандемічна криза 2020 року мала свій вплив на ринок праці. Зокрема, експерти зазначали, що відбулися зміни у бік ринку праці роботодавців. Не зважаючи на це, майже половина українців задоволена своєю роботою (48%) – 10% опитаних зізналися у своїй абсолютній задоволеності, ще 38% опитаних зазначили, що вони скоріше задоволені. Проте задоволеність власним прибутком українців виявилася критично низькою. 69% опитаних зазначили, що їх не влаштовує рівень заробітної плати. Задоволеними своєї зарплатою виявилося трохи більше чверті українців (лише 27% респондентів). Ще 4% не визначилися з відповіддю.

Якщо порівнювати ці показники із задоволеністю роботою, то видно, що українці роботою задоволені більше, аніж зарплатою. Це ще раз підтверджує той факт, що розмір заробітної плати відіграє важливе, але не головне значення у мотивації співробітників. Кожного другого в тій чи іншій мірі влаштовує їх робота.

Незадоволеність заробітною платою не залежить від статі. Як показують дані дослідження, показники майже не відрізняються, окрім одного пункту: чоловіки майже вдвічі частіше повністю задоволені власною зарплатою (7% проти 4%).

Цікаві факти з точки зору вікового розподілу:

у категорії 19-23 роки відповіді розділилися порівну: 50% задоволені прибутком, 50% – ні;
наступна вікова категорія (24-30 років), попри безпосередню близькість за віком, надала зовсім інші відповіді: лише 20% респондентів задоволені, а 77% – ні;
найменшу задоволеність власним прибутком продемонструвала найстарша вікова категорія (понад 60 років): 18% задоволені, 82% – ні.

Якщо говорити про статус посади, топ-менеджмент продемонстрував найбільший показник задоволеності – 34% респондентам до вподоби наявний рівень прибутку. Серед лінійних спеціалістів задоволеними є 20% опитаних, а 76% негативно оцінили свою зарплату. В категорії менеджерів середньої ланки задоволеність на рівні 30%.

Зміни за останні півроку відбувалися не лише у заробітній платі, але й обсягах роботи. 30% опитаних зазначили, що їх зарплата не змінилася, проте роботи останнім часом стало більше. Чверть українців не зачепили зміни ані в розмірі заробітної плати, ані в кількості роботи. Зменшили заробітну плату лише у 10% опитаних, до того ж у декого це було пов’язане зі зменшенням кількості робочих обов’язків. Пощастило зі збільшенням зарплати 32% респондентів. Можемо констатувати, що ситуація досить непогана, враховуючи кризовий період на ринку праці внаслідок пандемії.

Половині з тих, хто стикнувся зі зниженням заробітної плати, зменшили її на понад 20%. Ще більше чверті респондентів (28%), які відповіли, що їхня заробітна плата знизилася, зазначили, що стали отримувати менше на 11-20%.

Підвищення зарплати відбулося не таке відчутне, як зниження. На 20% збільшення заробітку було лише у чверті (24%) з тих, хто зазначив підвищення зарплати за останніх півроку. Третина (33%) стала отримувати на 11-20% більше. Кожен п’ятий з тих, кому підвищили зарплату, став отримувати на 2-5% більше. Ще 22% зазначили, що їх зарплати збільшилися на 6-10%.

Головний висновок, який можна винести з вищенаведеної інформації, – більшість українців (принаймні, з тих, які були опитані) незадоволені поточним рівнем заробітної плати. Що вже тут казати, якщо лише 4% заявили про повну задоволеність. Проте ці заробітні плати досить рідко знижуються, що можна вважати якою-не-якою хорошою новиною. Гендерна ознака не впливає жодним чином на рівень задоволеності зарплатою, чого не скажеш про вік: старші люди більш критично оцінюють власні заробітні плати.

Дані були отримані в результаті опитування, проведеного експертно-аналітичним центром кадрового порталу grc.ua в січні-лютому 2022 року. В опитуванні взяли участь 588 респондентів з різних регіонів України.