Українські компанії залишаються стійкими незважаючи на фінансові труднощі, перерваність бізнес-процесів та нестачу державної підтримки

01/ 11/ 2023

Такими є основні висновки дослідження впливу російського вторгнення на приватний сектор в Україні, презентованого під час заходу «Випробування та адаптація. Як український приватний сектор переживає російське вторгнення». Ця зустріч, організована Європейською Бізнес Асоціацією, Global Business for Ukraine, Світовим банком, Київською школою економіки у співпраці з Міністерством економіки, мала на меті представити комплексний аналіз ситуації, що склалася, а також стратегії стійкості та адаптації приватного сектору. У фокусі зустрічі та дискусії представників міжнародної та української експертних спільнот, Уряду та бізнесу були також поточний стан української економіки, вектори її подальшого розвитку та роль приватного сектору у економічному відновленні та зростанні. Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України, ознайомила з поточною ситуацією в українській економіці та прогнозами на майбутнє від Міністерства. Після драматичного падіння на початку повномасштабного вторгнення (на майже 29%) економіка поступово відновлюється – у січні-серпні 2023 року реальний ВВП збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На пожвавлення економічної активності позитивно вплинули високі темпи збори врожаю, поступове відновлення промисловості та виробництва, внутрішній споживчий попит та стала робота енергосистеми. На наступний рік прогноз Мінекономіки є стримано оптимістичним: у бюджеті 2024 передбачене зростання ВВП на рівні 5%. Опосередковано про оптимістичні прогнози свідчить і політика Національного банку, зокрема рішення щодо зменшення облікової ставки, послаблення валютних обмежень та перехід до керованої гнучкості обмінного курсу. Експорт товарів і послуг за січень-липень 2023 року зменшився на 7,6% порівняно з аналогічним періодом 2022 року і склав $30,3 млрд. Таку негативну динаміку зумовили спочатку саботування, а потім і вихід російської сторони із «зернової угоди», втрати деяких експортоорієнтованих підприємств, запровадження п’ятьма країнами-сусідами заборони імпорту українського зерна. Однак наразі функціонує тимчасовий коридор, завдячуючи зусиллям ЗСУ, а Мінекономіки працює над механізмом гарантування ризиків, щоб зробити його роботу більш системною. За словами пані Надії, такий механізм може з’явитися в найближчі місяці, що допоможе збільшити експортні можливості. Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи, презентував результати поглибленого дослідження впливу російського вторгнення на приватний сектор в Україні, проведеного дослідниками зі Світового банку за підтримки Європейської Бізнес Асоціації, KSE та інших партнерів. Враховуючи, що роль приватного сектору у відновленні країни є надзвичайно важливою, Світовий банк започаткував багатосторонню програму моніторингу, яка складається з трьох компонентів. По-перше, опитування Пульс бізнесу (аудиторія - 2700 фірм); по-друге, опитування транснаціональних корпорацій (аудиторія - 80+ фірм); по-третє, високочастотні супутникові дані. Є 6 основних результатів дослідження: Негативний вплив на компанії не був рівномірним. Вплив на продажі, зайнятість та активи варіювався залежно від розміру, регіону та галузі. За повідомленнями, найбільше падіння продажів спостерігалося у малих компаній та компаній, розташованих у східних і південних регіонах. Операційні перебої, спричинені різними факторами, зокрема, нестачею ресурсів/робочої сили, необхідністю переїзду, перебоями з електропостачанням/інтернетом, злочинністю. Крім того, 75% експортерів зазнали падіння експорту, а 65% фірм-імпортерів скоротили або припинили імпорт. Особливо постраждали від перебоїв з імпортом будівництво та переробна промисловість. Фірми перебувають у фінансовій скруті. 84% підприємств відчувають труднощі з доступом до фінансування, оскільки основними барєрами для отримання фінансування є невизначеність, високі відсоткові ставки, відсутність застави. Крім того, великі підприємства більш схильні до фінансових труднощів. Готельно-ресторанний бізнес - це сектор з найбільшою часткою підприємств, що мають ризик виникнення заборгованості (65%). Невизначеність є дуже високою. Рівень невизначеності асоціюється зі зменшенням продажів, збитками та скороченням зайнятості. Фірми виявилися стійкими, незважаючи на перебої. Більшість продовжували працювати, адаптуючись у різний спосіб. Державна підтримка допомагає, але може бути покращена, особливо з точки зору адресності та підвищення обізнаності. Існує значний брак обізнаності щодо доступу до державної підтримки, права на неї та необхідності її отримання: кожна четверта фірма, за повідомленнями, не знає про програми державної підтримки. Лише 8% отримали державну підтримку. Потреби, про які повідомлялося, такі: фінансова допомога, покращення регуляторного середовища, покращення доступу до ринку. Ви можете ознайомитись з презентацією з результатами за посиланням. Також за посиланням доступний файл Україна зберігає стійкість. Яким буде подальший розвиток та майбутні фокуси української економіки? У червні 2023 року були презентовані ключові вектори розвитку української економіки, про які на заході детальніше розповів Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів Інституту Київської Школи Економіки. При розробці таких векторів були враховані, зокрема й глобальні тренди, що впливають на світову економіку. Йдеться про зелений перехід і декарбонізацію економік ЄС і розвинених країн та деглобалізацію і скорочення ланцюжків поставок. Дев’ять ключових секторів розвитку української економіки включають зелену енергетику та зелений індустріальний перехід, агро, безпеку та оборону, критичні матеріали, стартапи та підприємництво, можливості для професійного та соціального розвитку, будівництво, інфраструктура. Перед Україною відкриваються нові можливості, пов’язані з інтеграцією в ЄС та відкриттям ринків G7. Процес відбудови та розвитку України створює великий ринок – принаймні, $400 та $750 млрд відповідно. До конкурентних переваг України належить розвинена сировинна база та енергетичний сектор та низькі витрати виробництва, що створює привабливі умови для відкриття нових виробництв та проєктів в Україні та розвитку наявних бізнесів. Європейський Союз планує виділити 50 млрд євро на підтримку України у 2024-2027 роках в рамках програми Ukraine Facility. За оцінками ЄС, потреба України у фінансуванні на цей період складатимуть близько 110 млрд євро, з них частка фінансування ЄС передбачає 45%. Програма складається з трьох компонентів: Фінансова підтримка (гранти та кредити – близько 39 млрд євро); Фінансування приватного сектору (близько 8 млрд євро); Технічна допомога та інші допоміжні заходи (близько 2,5 млрд євро). В рамках програми ЄС Ukraine Facility на наступні 4 роки Для Уряд започаткував секторальні робочі групи для розробки політик та інвестиційних проєктів в пріоритетних секторах. Перша черга складається з таких груп як енергетика, агро, транспорт/логістика, ІТ та комунікації, промисловість, друга черга – фарма та медицина, будівництво, культура та креативні індустрії, фінанси та страхування. Сподіваємось, що представлене дослідження та інформаційні апдейти дозволять інвесторам, зокрема й іноземним, краще зрозуміти поточну економічну ситуацію в Україні, пріоритети Уряду, потреби приватного сектору та окреслять галузі з найбільшими перспективами для інвестування. Вдячні спікерам та партнерам та спільну важливу роботу!

У фокусі зустрічі та дискусії представників міжнародної та української експертних спільнот, Уряду та бізнесу були також поточний стан української економіки, вектори її подальшого розвитку та роль приватного сектору у економічному відновленні та зростанні.

Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України, ознайомила з поточною ситуацією в українській економіці та прогнозами на майбутнє від Міністерства. Після драматичного падіння на початку повномасштабного вторгнення (на майже 29%) економіка поступово відновлюється – у січні-серпні 2023 року реальний ВВП збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На пожвавлення економічної активності позитивно вплинули високі темпи збори врожаю, поступове відновлення промисловості та виробництва, внутрішній споживчий попит та стала робота енергосистеми.

На наступний рік прогноз Мінекономіки є стримано оптимістичним: у бюджеті 2024 передбачене зростання ВВП на рівні 5%. Опосередковано про оптимістичні прогнози свідчить і політика Національного банку, зокрема рішення щодо зменшення облікової ставки, послаблення валютних обмежень та перехід до керованої гнучкості обмінного курсу.

Експорт товарів і послуг за січень-липень 2023 року зменшився на 7,6% порівняно з аналогічним періодом 2022 року і склав $30,3 млрд. Таку негативну динаміку зумовили спочатку саботування, а потім і вихід російської сторони із «зернової угоди», втрати деяких експортоорієнтованих підприємств, запровадження п’ятьма країнами-сусідами заборони імпорту українського зерна. Однак наразі функціонує тимчасовий коридор, завдячуючи зусиллям ЗСУ, а Мінекономіки працює над механізмом гарантування ризиків, щоб зробити його роботу більш системною. За словами пані Надії, такий механізм може з’явитися в найближчі місяці, що допоможе збільшити експортні можливості.

Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи, презентував результати поглибленого дослідження впливу російського вторгнення на приватний сектор в Україні, проведеного дослідниками зі Світового банку за підтримки Європейської Бізнес Асоціації, KSE та інших партнерів.

Враховуючи, що роль приватного сектору у відновленні країни є надзвичайно важливою, Світовий банк започаткував багатосторонню програму моніторингу, яка складається з трьох компонентів. По-перше, опитування “Пульс бізнесу” (аудиторія – 2700 фірм); по-друге, опитування транснаціональних корпорацій (аудиторія – 80+ фірм); по-третє, високочастотні супутникові дані.

Є 6 основних результатів дослідження:

Негативний вплив на компанії не був рівномірним. Вплив на продажі, зайнятість та активи варіювався залежно від розміру, регіону та галузі. За повідомленнями, найбільше падіння продажів спостерігалося у малих компаній та компаній, розташованих у східних і південних регіонах.
Операційні перебої, спричинені різними факторами, зокрема, нестачею ресурсів/робочої сили, необхідністю переїзду, перебоями з електропостачанням/інтернетом, злочинністю. Крім того, 75% експортерів зазнали падіння експорту, а 65% фірм-імпортерів скоротили або припинили імпорт. Особливо постраждали від перебоїв з імпортом будівництво та переробна промисловість.
Фірми перебувають у фінансовій скруті. 84% підприємств відчувають труднощі з доступом до фінансування, оскільки основними бар’єрами для отримання фінансування є невизначеність, високі відсоткові ставки, відсутність застави. Крім того, великі підприємства більш схильні до фінансових труднощів. Готельно-ресторанний бізнес – це сектор з найбільшою часткою підприємств, що мають ризик виникнення заборгованості (65%).
Невизначеність є дуже високою. Рівень невизначеності асоціюється зі зменшенням продажів, збитками та скороченням зайнятості.
Фірми виявилися стійкими, незважаючи на перебої. Більшість продовжували працювати, адаптуючись у різний спосіб.
Державна підтримка допомагає, але може бути покращена, особливо з точки зору адресності та підвищення обізнаності. Існує значний брак обізнаності щодо доступу до державної підтримки, права на неї та необхідності її отримання: кожна четверта фірма, за повідомленнями, не знає про програми державної підтримки. Лише 8% отримали державну підтримку. Потреби, про які повідомлялося, такі: фінансова допомога, покращення регуляторного середовища, покращення доступу до ринку.

Ви можете ознайомитись з презентацією з результатами за посиланням. Також за посиланням доступний файл “Україна зберігає стійкість”.

Яким буде подальший розвиток та майбутні фокуси української економіки? У червні 2023 року були презентовані ключові вектори розвитку української економіки, про які на заході детальніше розповів Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів Інституту Київської Школи Економіки.

При розробці таких векторів були враховані, зокрема й глобальні тренди, що впливають на світову економіку. Йдеться про зелений перехід і декарбонізацію економік ЄС і розвинених країн та деглобалізацію і скорочення ланцюжків поставок. Дев’ять ключових секторів розвитку української економіки включають зелену енергетику та зелений індустріальний перехід, агро, безпеку та оборону, критичні матеріали, стартапи та підприємництво, можливості для професійного та соціального розвитку, будівництво, інфраструктура.

Перед Україною відкриваються нові можливості, пов’язані з інтеграцією в ЄС та відкриттям ринків G7. Процес відбудови та розвитку України створює великий ринок – принаймні, $400 та $750 млрд відповідно. До конкурентних переваг України належить розвинена сировинна база та енергетичний сектор та низькі витрати виробництва, що створює привабливі умови для відкриття нових виробництв та проєктів в Україні та розвитку наявних бізнесів.

Європейський Союз планує виділити 50 млрд євро на підтримку України у 2024-2027 роках в рамках програми Ukraine Facility. За оцінками ЄС, потреба України у фінансуванні на цей період складатимуть близько 110 млрд євро, з них частка фінансування ЄС передбачає 45%. Програма складається з трьох компонентів:

Фінансова підтримка (гранти та кредити – близько 39 млрд євро);
Фінансування приватного сектору (близько 8 млрд євро);
Технічна допомога та інші допоміжні заходи (близько 2,5 млрд євро).

В рамках програми ЄС Ukraine Facility на наступні 4 роки Для Уряд започаткував секторальні робочі групи для розробки політик та інвестиційних проєктів в пріоритетних секторах. Перша черга складається з таких груп як енергетика, агро, транспорт/логістика, ІТ та комунікації, промисловість, друга черга – фарма та медицина, будівництво, культура та креативні індустрії, фінанси та страхування.

Сподіваємось, що представлене дослідження та інформаційні апдейти дозволять інвесторам, зокрема й іноземним, краще зрозуміти поточну економічну ситуацію в Україні, пріоритети Уряду, потреби приватного сектору та окреслять галузі з найбільшими перспективами для інвестування. Вдячні спікерам та партнерам та спільну важливу роботу!