Зустріч Асоціації в Одесі з керівництвом Національного банку України

20/ 09/ 2017

20 вересня членські компанії Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації зустрілися з керівництвом Національного банку України. Від заступників Голови НБУ, Олега Чурія та Романа Борисенка, учасники дізнавалися про основні тенденції в економіці України, очікування на кінець 2017 року і макроекономічні прогнози на 2018 рік. Зустріч пройшла в рамках “Днів фінансової обізнаност” - спільного триденного проекту НБУ, USAID та Visa в найбільших містах України. У виступі Романа Борисенка йшла мова про відновлення банківського кредитування. Він підкреслив, що у переважної більшості банків є наміри збільшити кредитні портфелі і населення, і корпоративних клієнтів, як свідчать останні опитування кредитних установ. Проте на заваді стоять суттєві юридичні ризики – незахищеність прав кредиторів, високий рівень непрацюючих кредитів та відсутність не обтяжених боргами позичальників. Зокрема, він окреслив стан кредитування в Одеській області. Так, якщо на цей регіон припадає 2,5% всіх виданих юридичним особам кредитів в Україні за перші сім місяців року, то із залучення кредитів населення він грає більш значну роль – на нього припадає 9,6% відповідних кредитів. У свою чергу, Олег Чурій зупинився детальніше на трьох темах – макроекономічні тенденції та прогнози на кінець 2017 – 2018 рр., монетарна політика Національного банку та лібералізація валютного регулювання. Саме остання тема викликала найбільш жвавий інтерес учасників заходу. У відповідь на питання бізнесу спікер окреслив, як має відбуватися поступове послаблення адміністративних обмежень після прийняття закону “Про валюту”, у яких випадках мають запроваджуватися нові обмеження тощо. Разом з тим Олег Чурій підкреслив, що зараз вкрай важливо не допустити зволікання з реформами. “Сьогодні ми маємо сприятливу ситуацію – інфляція знижується, ціни на товари українського експорту високі, ситуація на валютному ринку переважно стабільна, держава отримала доступ до міжнародних ринків боргового капіталу, а нерезиденти цікавляться інвестування в локальний ринок державного боргу. Однак в Україні зазвичай спрацьовує такий парадокс – чим краща ситуація, тим гірші перспективи. Сподіваємося, цього разу він не спрацює, і Україна продовжить проводити реформи, необхідні для збалансування економіки. Мова йде про пенсійну і земельну реформи, а також реформи держпідприємств”.

У виступі Романа Борисенка йшла мова про відновлення банківського кредитування. Він підкреслив, що у переважної більшості банків є наміри збільшити кредитні портфелі і населення, і корпоративних клієнтів, як свідчать останні опитування кредитних установ. Проте на заваді стоять суттєві юридичні ризики – незахищеність прав кредиторів, високий рівень непрацюючих кредитів та відсутність не обтяжених боргами позичальників. Зокрема, він окреслив стан кредитування в Одеській області. Так, якщо на цей регіон припадає 2,5% всіх виданих юридичним особам кредитів в Україні за перші сім місяців року, то із залучення кредитів населення він грає більш значну роль – на нього припадає 9,6% відповідних кредитів.

У свою чергу, Олег Чурій зупинився детальніше на трьох темах – макроекономічні тенденції та прогнози на кінець 2017 – 2018 рр., монетарна політика Національного банку та лібералізація валютного регулювання. Саме остання тема викликала найбільш жвавий інтерес учасників заходу. У відповідь на питання бізнесу спікер окреслив, як має відбуватися поступове послаблення адміністративних обмежень після прийняття закону “Про валюту”, у яких випадках мають запроваджуватися нові обмеження тощо. Разом з тим Олег Чурій підкреслив, що зараз вкрай важливо не допустити зволікання з реформами. “Сьогодні ми маємо сприятливу ситуацію – інфляція знижується, ціни на товари українського експорту високі, ситуація на валютному ринку переважно стабільна, держава отримала доступ до міжнародних ринків боргового капіталу, а нерезиденти цікавляться інвестування в локальний ринок державного боргу. Однак в Україні зазвичай спрацьовує такий парадокс – чим краща ситуація, тим гірші перспективи. Сподіваємося, цього разу він не спрацює, і Україна продовжить проводити реформи, необхідні для збалансування економіки. Мова йде про пенсійну і земельну реформи, а також реформи держпідприємств”.