Зміни у транспортній галузі: які перспективи і що потрібно зробити
Дар'я Січкар
Менеджерка комітету з логістики
Згідно з дослідженням «Інфраструктурний індекс» Європейської Бізнес Асоціації, більшість експертів продовжують негативно оцінювати стан розвитку транспортної інфраструктури в Україні. З усіх видів транспорту відчутно зросла тільки оцінка автомобілів. А загальний показник індексу становив 2,76 бала з 5 можливих та продемонстрував незначне зростання (проти 2,58 минулого року), однак не зміг досягти нейтральної оцінки.
Чому розвиток інфраструктури не прискорюється попри значні фінансові вливання? Чи всі транспортні галузі однаково розвинені та що все ж таки позитивного трапилося за рік? Про ключові події щодо кожної з транспортних індустрій розповіла MINTRANS менеджерка комітету з логістики EBA Дар’я Січкар.
Залізниця
Два роки тому відбулася довгоочікувана подія в залізничній галузі — було започатковано пілотний проєкт із залучення приватної тяги на залізницю. Не в останню чергу цей проєкт з’явився завдяки тому, що ми як країна маємо зобов’язання перед ЄС відкрити ринок залізничних перевезень із прозорими й рівними умовами, здоровою конкуренцією для бізнесу та якісними послугами для пасажирів. Для цього необхідно в пілотному режимі провести тестування допуску до здійснення залізничних перевезень не лише «Укрзалізниці», але й приватних компаній-перевізників.
На жаль, за два роки укладено договір тільки з одним учасником проєкту, а допуск до проєкту отримав теж лише один учасник. Крім того, для успішної реалізації експериментального проєкту необхідний повний календарний рік — обкатка локомотивів і їхній супровід мають пройти повне сезонне тестування. До того ж потрібен час для збирання статистики щодо взаємодії приватних операторів і власника залізничної інфраструктури.
Тому EBA звернулася до Мінінфраструктури із прохання про подовження терміну реалізації пілотного проєкту. Нашу позицію було почуто, пілот подовжують ще на один рік. Це допоможе провести повноцінне тестування допуску приватних локомотивів до роботи на окремих маршрутах залізничних шляхів загального користування.
Наступним логічним та очікуваним кроком після успішного завершення пілоту мало би стати ухвалення закону України «Про залізничний транспорт». Однак справи з ним склалися не так, як хотілося учасникам ринку. Залізничники вже зачекалися на ухвалення головного галузевого законопроєкту. Водночас ринок залізничних перевезень потребує реформування, аби підвищити ефективність функціонування залізничного транспорту, сприяти залученню інвестицій до його розвитку та створити доступ до перевезень приватними локомотивами.
Крім того, реформування цього транспортного сектору входить до зобов’язань України в межах Угоди про Асоціацію з ЄС. Сподіваємося, що 2022 року бізнес дочекається на «подарунок» від народних депутатів у вигляді схвалення законопроєкту.
Зупинилось і розпочате на початку 2021 року реформування структури «Укрзалізниці». Для ефективного процесу реформування ринку залізничних перевезень має відбутись організаційне виокремлення вертикалей «Укрзалізниці»: вантажні перевезення та логістика, пасажирські перевезення, інфраструктура, виробництво і сервіс. Наразі не йдеться про таку реформу – як то кажуть, «не на часі». При цьому респонденти Інфраструктурного індексу назвали реорганізацію УЗ найочікуванішою реформою в галузі.
Втім, позитивним фактом є те, що «Укрзалізниця» почала рухатись у напрямку відходження від практики субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Традиційно в Україні пасажирські перевезення є збитковими та витрати на їх здійснення покриваються «Укрзалізницею» завдяки перехресному субсидуванню за рахунок прибуткових вантажних, що негативно впливає на фінансовий стан залізничної галузі та її розвиток і фактично є непрямим додатковим фінансовим навантаженням для представників бізнесу з метою перекриття збитків УЗ.
2021 року «Укрзалізниця» і Deutsche Bahn Engineering & Consulting домовилися про консалтинг у галузі пасажирських перевезень. У разі успішної співпраці вже наступного року німці розпочнуть розробку дорожньої мапи щодо перевезень пасажирів у далекому та приміському сполученнях на найближчі 5 років та моделі фінансування пасажирських перевезень. ЕВА вітає початок цього проєкту в Україні та сподівається, що з такою підтримкою «Укрзалізниці» вдасться реалізувати амбітні завдання для розвитку залізничної інфраструктури і стимулювання економіки.
Морська та річкова галузь
Після ухвалення 3 грудня 2020 року у другому читанні довгоочікуваного законопроєкту «Про внутрішній водний транспорт» No 11821-д, ми спільно з Мінінфраструктури розпочали роботу над напрацюванням підзаконних актів, які необхідно ухвалити до набуття чинності закону (а це вже з січня 2022 року). Під керівництвом профільного заступника міністра інфраструктури України Юрія Васькова нам вдалося дійти спільного бачення стосовно багатьох підзаконних актів, що має значно прискорити їхнє ухвалення після оприлюднення.
Очікуваним і важливим кроком для бізнесу є ухвалення законопроєкту щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів. Він має на меті сприяти розвитку берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, покращити стан річкового господарства, розвивати на конкурентних засадах ринок послуг у сфері внутрішнього водного транспорту, залучити інвестиції, переорієнтувати вантажопотік на екологічний та економічний річковий транспорт. Без створення такого фонду чи відповідного фінансування з Бюджету на наступний рік розвивати річку буде дуже важко.
Найбільш очікуваними реформами в галузі морського транспорту залишаються, як і раніше, зниження ставок портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до держбюджету, впорядкування послуг АМПУ, спрощення процедур оформлення вантажів у портах, зменшення регуляторного навантаження на портових операторів.
Методика розрахунку портових зборів та порядок компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури — це нормативні акти, на ухвалення яких найбільше чекає бізнес для розвитку галузі морського транспорту.
Авіатранспорт
Ми нарешті побачили зрушення в напрямі розвитку міжнародних вантажних авіа перевезень. Уже зроблено перші кроки щодо будівництва вантажного термінала ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», для якого виділено додаткові земельні ділянки. Очікується, що протягом 24 місяців буде збудовано новий вантажний термінал аеропорту «Бориспіль», після чого нинішній застарілий термінал буде реконструйовано й модернізовано, у такий спосіб планується створення нових можливостей для розвитку потенціалу аеропорту й облаштування великого транспортного хабу.
У 3-му кварталі 2021 року аеропорт «Бориспіль» повністю покрив збитки 1-го півріччя в розмірі 73 млн грн. Головним драйвером ринку став чартерний сегмент, який обслуговував пасажирів із відкладеним попитом на подорожі. За 10 місяців 2021 року аеропорт прийняв 3,3 млн пасажирів, що перевищує показники 2019-го. Поточні тенденції свідчать, що ринок продовжуватиме відновлення протягом 2022 року, а вже з 2023-го почнеться його стратегічний розвиток. Щодо напряму експрес-відправлень, то його частка в структурі вантажних перевезень суттєво збільшилася з 2019 року.
Для подальшого розвитку авіаційної галузі в Україні необхідна програма розвитку й модернізації регіональних аеропортів, створення Держфонду задля фінансування розвитку аеропортів і реалізація Угоди про спільний авіапростір із ЄС. Для цього першочергово бізнес очікує на ухвалення змін до Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року та законодавчих актів, які повинні врегулювати критичні аспекти, що стримують розвиток аеропортів.
Автоперевезення
Щороку бізнес скаржиться на нестачу автодозволів, зокрема з боку Республіки Польща, однак 2021 року проблема досягла критичної точки. Українські перевізники отримали 160 тисяч дозволів і станом на жовтень цілком вичерпали цю квоту.
Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на цій проблемі та шукала сприяння в її розв’язанні як у Кабінеті Міністрів України, так і на міжнародному рівні. Варто зазначити, що 2021 року Україна здійснила важливі кроки для врегулювання порядку видання дозволів, зокрема щодо запровадження електронного бронювання дозволів, яке сприяє забезпеченню прозорості процесу їх отримання.
Втім, винятково внутрішніх зусиль недостатньо – нам потрібно налагодити діалог із міжнародними партнерами. Тож ми вдячні Уряду за неодноразові звернення до польської сторони з цього питання, хоча, на жаль, гравці ринку вимушені констатувати, що значного прогресу не відбулось.
Для того, щоб наступного року ситуація не повторилася, бізнес потребує збільшення кількості дозволів Республіки Польща щонайменше до 200 тисяч у 2022-му. А для комплексного врегулювання ситуації з нестачею дозволів потрібен діалог із ЄС щодо цілковитого скасування необхідності отримання дозволів для автотранспортних засобів категорій «Євро5» і «Євро6» на перевезення вантажів автомобільним транспортом з України до ЄС.
Отже, 2021 рік продемонстрував, що покращення стану інфраструктури потребує комплексного підходу, а отже, не тільки фінансових вливань, але і якісної законодавчої та регуляторної бази. Тому Асоціація й надалі працюватиме над поліпшенням стану транспортної інфраструктури в Україні, зокрема сприяючи вдосконаленню регулювання та законодавства в цій галузі. Сподіваємося, 2022 рік буде більш сприятливим за попередній і нам вдасться надолужити реформи, що загальмувалися через пандемію, та вийти на послідовне впевнене покращення стану транспортної системи нашої країни.
Джерело: MINTRANS
