fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Закон про відходи: бізнес просить доопрацювати положення про регулювання промислових відходів

07/ 06/ 2022
  8 червня Екокомітет ВРУ розгляне законопроєкт №2207-1-д про управління відходами у редакції до другого читання, яку 14 лютого було затверджено під час засідання Підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами. Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує необхідність прийняття документу як рамки для запуску реформи управління відходами. Адже бізнес вже дуже давно працює над розробленням та прийняттям рамкового проєкту про управління відходами. Вікторія Куликова. Керівник регуляторного напрямку Асоціації. Адже cаме це є передумовою створення та втілення в життя секторальних проєктів законів про поводження з відходами, наприклад, відходами упаковки, що, в свою чергу, є надзвичайно важливим для бізнесу. Варто зауважити, що більшість пропозицій Асоціації до законопроєкту були враховані і він в цілому відповідає нормам Директив ЄС. У той же час, бізнес наголошує на важливості врахування в законопроєкті ряду пропозицій Асоціації, що стосуються саме промислових відходів. По-перше, відходи видобувної промисловості за замовчуванням пропонується регулювати рамковим законопроєктом. Хоча Директива 2008/98/EC про управління відходами, яку й імплементує законопроєкт №2207-1-д, не розповсюджується на відходи видобувної промисловості і відсилає до окремої Директиви 2006/21/EC про управління відходами видобувної промисловості.   По-друге, специфіка зберігання промислових відходів також не врахована у законопроєкті, який встановлює загальні терміни як для побутових, так і інших типів відходів. При цьому, галузь повторного використання саме промислових відходів у якості сировини в Україні знаходиться у зародковому стані, що не сприяє швидкому вирішенню питання щодо їх подальшої утилізації. Окрім цього, Директивою 1999/31/ЄС про захоронення відходів передбачається можливість звільнення полігонів інертних (безпечних) відходів від обов’язку забезпечувати післяекплуатаційний догляд протягом 30 років. По-третє, не знайшли своє відображення у тексті законопроєкту і стимули для розвитку циркулярної економіки, зокрема використання вторинної сировини – металургійних шлаків, золошлакової продукції, тощо у будівництві, цементній галузі. В ЄС їх рівень використання сягає 90% та 45%, в Україні  ж – 45% та 8% відповідно. Це можуть бути, наприклад податкові стимули для підприємств, які використовують вторинну сировину та відходи у своїй планованій діяльності. Переваги для довкілля від використання промислових відходів більш ніж очевидні. Так, наприклад, через зменшення викидів СО2 шляхом уникнення видобутку, витрат палива, підготовки та сушки природних матеріалів. Та й взагалі, використання вторинної сировини значно дешевше, і дозволяє спрямовувати більше коштів на екологічні заходи та екомодернізацію підприємств. По-четверте, побічні продукти виробництва чорних металів (шлаки, шлами, окалина, скрап, тощо) за умови їх відповідності встановленим вимогам до продукції, також не виключені зі сфери регулювання законопроєкту 2207-1-д, хоча  законодавство промислово розвинутих країн ЄС, США, Канади, Японії шлакову продукцію чорної металургії взагалi не відносить до відходів, а навпаки, відносить шлаки до категорії промислової продукції  разом з природними матеріалами. Разом з тим, в законопроєкті не враховано необхідність визнання їх саме продукцією, а не відходами.  По-п’яте, з огляду на військовий стан, в якому перебуває наша країна, критичний стан підприємств, а також суттєві регуляторні зміни, які вносяться законопроєктом №2207-1-д, доцільно збільшити термін введення в дію цього закону. Це надасть можливість промисловим підприємствам відновити свій технологічний та фінансових стан, а органам влади – вчасно та якісно підготувати відповідні підзаконні акти та здійснити інституційні зміни. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку. Законопроєкт №2207-1-д є чи не найочікуванішою екологічною ініціативою для українців, адже саме він має закласти підвалини для комплексної реформи управління відходами – і побутових, і промислових - з урахуванням європейських принципів. І загалом, бізнес не проти, аби 1 документ регулював різні види відходів. Водночас, після численних доопрацювань документу ми бачимо, що в один законопроєкт закладаються положення різних Директив ЄС, та ще й з досить вибірковим підходом до імплементації, що може викликати труднощі в управлінні промисловими відходами. Це варто виправляти – і бізнес надав свої пропозиції вище. Більше того, слід пам’ятати, що в Україні побутові відходи, на які більшою мірою спрямований законопроєкт, складають не більше 4% від загального обсягу. Решта 96% – промислові відходи різного типу, які за рахунок стимулюючих механізмів можуть стати суттєвою перевагою України на шляху до декарбонізації економіки та повоєнної відбудови. Відтак, надмірна зарегульованість, фіскальні методи та відсутність економічних стимулів для розвитку сфери переробки промислових відходів на додачу до зруйнованої логістики, втрати ринків, заблокованих портів, дефіциту ресурсів та окупованих або ж зруйнованих потужностей, можуть мати значний негативний вплив на екологічне майбутнє країни. Тож Європейська Бізнес Асоціація дуже сподівається, що представники Екокомітету ВРУ дослухаються до пропозицій бізнесу та внесуть відповідні правки до законопроєкту, що надасть зелене світло для зростання індустрії рециклінгу та циркулярної економіки в цілому.

8 червня Екокомітет ВРУ розгляне законопроєкт №2207-1-д про управління відходами у редакції до другого читання, яку 14 лютого було затверджено під час засідання Підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами.

Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує необхідність прийняття документу як рамки для запуску реформи управління відходами. Адже бізнес вже дуже давно працює над розробленням та прийняттям рамкового проєкту про управління відходами.

Вікторія Куликова Керівник регуляторного напрямку Асоціації
Адже cаме це є передумовою створення та втілення в життя секторальних проєктів законів про поводження з відходами, наприклад, відходами упаковки, що, в свою чергу, є надзвичайно важливим для бізнесу.

Варто зауважити, що більшість пропозицій Асоціації до законопроєкту були враховані і він в цілому відповідає нормам Директив ЄС. У той же час, бізнес наголошує на важливості врахування в законопроєкті ряду пропозицій Асоціації, що стосуються саме промислових відходів.

По-перше, відходи видобувної промисловості за замовчуванням пропонується регулювати рамковим законопроєктом. Хоча Директива 2008/98/EC про управління відходами, яку й імплементує законопроєкт №2207-1-д, не розповсюджується на відходи видобувної промисловості і відсилає до окремої Директиви 2006/21/EC про управління відходами видобувної промисловості.  

По-друге, специфіка зберігання промислових відходів також не врахована у законопроєкті, який встановлює загальні терміни як для побутових, так і інших типів відходів. При цьому, галузь повторного використання саме промислових відходів у якості сировини в Україні знаходиться у зародковому стані, що не сприяє швидкому вирішенню питання щодо їх подальшої утилізації. Окрім цього, Директивою 1999/31/ЄС про захоронення відходів передбачається можливість звільнення полігонів інертних (безпечних) відходів від обов’язку забезпечувати післяекплуатаційний догляд протягом 30 років.

По-третє, не знайшли своє відображення у тексті законопроєкту і стимули для розвитку циркулярної економіки, зокрема використання вторинної сировини – металургійних шлаків, золошлакової продукції, тощо у будівництві, цементній галузі. В ЄС їх рівень використання сягає 90% та 45%, в Україні  ж – 45% та 8% відповідно. Це можуть бути, наприклад податкові стимули для підприємств, які використовують вторинну сировину та відходи у своїй планованій діяльності. Переваги для довкілля від використання промислових відходів більш ніж очевидні. Так, наприклад, через зменшення викидів СО2 шляхом уникнення видобутку, витрат палива, підготовки та сушки природних матеріалів. Та й взагалі, використання вторинної сировини значно дешевше, і дозволяє спрямовувати більше коштів на екологічні заходи та екомодернізацію підприємств.

По-четверте, побічні продукти виробництва чорних металів (шлаки, шлами, окалина, скрап, тощо) за умови їх відповідності встановленим вимогам до продукції, також не виключені зі сфери регулювання законопроєкту 2207-1-д, хоча  законодавство промислово розвинутих країн ЄС, США, Канади, Японії шлакову продукцію чорної металургії взагалi не відносить до відходів, а навпаки, відносить шлаки до категорії промислової продукції  разом з природними матеріалами. Разом з тим, в законопроєкті не враховано необхідність визнання їх саме продукцією, а не відходами. 

По-п’яте, з огляду на військовий стан, в якому перебуває наша країна, критичний стан підприємств, а також суттєві регуляторні зміни, які вносяться законопроєктом №2207-1-д, доцільно збільшити термін введення в дію цього закону. Це надасть можливість промисловим підприємствам відновити свій технологічний та фінансових стан, а органам влади – вчасно та якісно підготувати відповідні підзаконні акти та здійснити інституційні зміни.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку
Законопроєкт №2207-1-д є чи не найочікуванішою екологічною ініціативою для українців, адже саме він має закласти підвалини для комплексної реформи управління відходами – і побутових, і промислових - з урахуванням європейських принципів. І загалом, бізнес не проти, аби 1 документ регулював різні види відходів. Водночас, після численних доопрацювань документу ми бачимо, що в один законопроєкт закладаються положення різних Директив ЄС, та ще й з досить вибірковим підходом до імплементації, що може викликати труднощі в управлінні промисловими відходами. Це варто виправляти – і бізнес надав свої пропозиції вище. Більше того, слід пам’ятати, що в Україні побутові відходи, на які більшою мірою спрямований законопроєкт, складають не більше 4% від загального обсягу. Решта 96% – промислові відходи різного типу, які за рахунок стимулюючих механізмів можуть стати суттєвою перевагою України на шляху до декарбонізації економіки та повоєнної відбудови. Відтак, надмірна зарегульованість, фіскальні методи та відсутність економічних стимулів для розвитку сфери переробки промислових відходів на додачу до зруйнованої логістики, втрати ринків, заблокованих портів, дефіциту ресурсів та окупованих або ж зруйнованих потужностей, можуть мати значний негативний вплив на екологічне майбутнє країни.

Тож Європейська Бізнес Асоціація дуже сподівається, що представники Екокомітету ВРУ дослухаються до пропозицій бізнесу та внесуть відповідні правки до законопроєкту, що надасть зелене світло для зростання індустрії рециклінгу та циркулярної економіки в цілому.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: