«Захист банків від недобросовісних боржників», – підсумки експертної дискусії

31/ 10/ 2019

Особливості роботи банків з проблемною заборгованістю – головна тема експертної дискусії «Захист банків від недобросовісних боржників, що відбулася 24 жовтня в м. Київ. Серед спікерів заходу – Павло Поляруш – начальник управління роботи з проблемними активами Національного Банку України, Артур Загородников – заступник Голови Правління ПУМБ, Андрій Стецевич – заступник Голови Правління ОЩАДБАНК, Василь Фурман – член Ради Національного Банку України, Галина Кочендова – заступник директора відділу зі стягнення проблемної заборгованості EGAP, Ірина Кальницька – партнер GOLAW, керівник практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, Ігор Вінницький – радник GOLAW, керівник практики безпеки бізнесу, Анатолій Грабовий – партнер GOLAW, керівник практики відновлення платоспроможності та банкрутства. Модератором заходу виступила Світлана Михайловська - заступник директора з представництва компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. За словами Павла Поляруша, начальника управління роботи з проблемними активами Національного Банку України, сьогодні NPL (ред. – недіючі кредити) складають 50% від всього банківського портфелю України, і більшість з цих кредитів сконцентровані в державних банках. «Головним завданням Національного банку є опрацювати та знайти ті шляхи вирішення проблем у банків з непрацюючими кредитами, щоб дати поштовх всім банкам України зростати, залучити інвесторів, розвивати корпоративне кредитування», - зауважив спікер. Павло також зазначив, що в цілому ситуація у банківському секторі набагато краще, ніж вона була ще декілька років тому, адже все більше банків стає достатньо капіталізованими, стійкими та прибутковими. Артур Загородников, заступник Голови Правління ПУМБ, провів огляд банківського ринку та підкреслив позитивний тренд у зменшенні долі непрацюючого портфелю від всіх наданих кредитів: «За 2017-2018 роки загальний стан непрацюючого портфелю від всіх наданих кредитів складав 54%, станом на 1 вересня 2019 року – загальний обсяг складає вже 49%. Тобто ми бачимо позитивний тренд, який нам важливо утримати». Спікер також зауважив, що непрацюючий портфель саме державних банків складає 72% усього портфелю NPL банківського сектору. «Я вбачаю два варіанти вирішення проблеми – прискорення проведення реформ та повернення до практичного вирішення питань, пов’язаних із роздержавленням державних банків. На ринку є позитивні приклади ефективної роботи із проблемною заборгованістю. Зокрема, в ПУМБ обсяг NPL становить трохи більше 10% і має позитивний тренд до зниження, а обсяг повернення проблемної заборгованості за останні три роки становить більше 5 млрд гривень», - зазначив спікер. За словами Андрія Стецевича, заступник Голови Правління ОЩАДБАНК, наразі саме очищення кредитних портфелів від пов’язаних осіб має бути одним з пріоритетів Національного Банку України та Міністерства економіки зокрема: «В світі кредитний портфель малого й середнього бізнесу складає близько 50-60%, в Україні ця цифра складає 23%. Тобто ми маємо абсолютно викривлену ситуацію в економіці, що свідчить про низький рівень розвитку малого й середнього бізнесу в країні. Корпоративне кредитування, звичайно, треба розвивати, проте з урахуванням зазначених цифр, інакше ми матимемо перевернуту піраміду». Андрій також зауважив, шо основна проблема виникнення проблемних ситуацій фінансових установ зі своїми боржниками – внутрішній фрод та недотримання внутрішніх політик, а також ризикові операції, пов’язані з надто оптимістичним прогнозуванням розвитку ситуацій, ніж вони є насправді. За словами Ірини Кальницької, партнера GOLAW, керівника практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, основною причиною виникнення проблем у фінансових установах при зверненні стягнення на заставне майно є недостатній юридичний та технічний аудит на етапі укладання договорів застави та іпотеки: «У нашій практиці був випадок, коли шеф-монтажні та пуско-наладочні роботи були оформлені як застава. Зрозуміло, що банк в принципі не може звернути стягнення на таке «майно». Ірина також зауважила, що зміни до закону щодо захисту прав кредиторів, які набули чинності у 2019 році, надають кредиторам більш дієві інструменти у процесі стягнення на заставне майно та значно полегшують саму процедуру. Василь Фурман, член Ради Національного Банку України, зауважив, що саме «повільне проведення протягом 28 років Незалежності структурних реформ» гальмують розвиток держави, а тому тільки через якісні зміни на законодавчому рівні та побудову сильних державних інституцій європейського зразка можна домогтися швидких позитивних зрушень. «Сьогодні ми маємо пропорційну залежність: активізація кредитування в країні напряму залежить, як швидко вирішаться питання проблемної заборгованості та буде домінувати в усіх сферах життя українців верховенство права. Аналогічну залежність бачимо і в проведенні економічних реформ: чим швидше відбуватимуться реформи, тим більшим буде зростання ВВП, кращою фінансова глибина економіки та швидше зростатиме добробут населення». Василь також підкреслив важливість завершення судової реформи, адже дуже важливим моментом у вирішенні спорів про поверненні боргів чи банкрутство є неупередженість суддів, які ведуть справи. Як зазначив Ігор Вінницький, радник GOLAW, керівник практики безпеки бізнесу, питання безпеки має бути одним з основних «елементів управління бізнесом, його невід’ємною складовою. За словами спікера, для мінімізації ризиків, які можуть виникнути в банків у роботі з недоброчесними боржниками, необхідно дотримуватися чотирьох основних правил: аналіз можливих загроз, які можуть виникнути при кредитуванні; управління ризиками, які можуть виникнути у подальшому; контроль операційної діяльності компанії, що звернулася за кредитом; аналіз отриманих результатів та допущених помилок. «Необхідно добре розуміти різницю ризиків та загроз, де ризик – це суб’єктивні наслідки від вчинення тієї чи іншої дії при існуванні певного рівня небезпеки, а загрози – це об’єктивні речі, які вже існують. При оцінці загроз треба аналізувати ділову репутацію позичальника, вивчати напрямок розвитку його бізнесу, досліджувати історію компанії», - зауважив Ігор. Важливість проведення контролю діяльності позичальника зі сторони банків підкреслила і Галина Кочендова - заступник директора відділу зі стягнення проблемної заборгованості EGAP (Чеська державна експортна гарантійна та страхова компанія). «Банки, які ми страхуємо, мають проводити контроль згідно з укладеного страхового договору. Вони наймають підрядника, який дійсно проводить цю перевірку, проте, на мінімальному, неякісному рівні. Боржник завжди є хитрішим, і банк розуміє, що все погано, коли повернути права на заставне майно вже майже неможливо», - зазначила спікер. Галина також зауважила, що залучення іноземних інвестицій в Україні зросте тільки в тому випадку, коли інвестори побачать тривалу стабільність в країні. Анатолій Грабовий, партнер GOLAW, керівник практики відновлення платоспроможності та банкрутства, прокоментував позитивні зміни, які передбачає нещодавно введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. За словами Анатолія, документ передбачає ряд нововведень, які повинні позитивно вплинути на процедури банкрутства та посилять захист кредиторів, у тому числі забезпечених, якими найчастіше є банки. «Основною метою Кодексу була необхідність скоротити тривалість процедур банкрутства, яка в середньому триває 4 роки та підняти інвестиційну привабливість України», - зауважив спікер. Серед нововведень, Анатолій також звернув увагу на відсутність доказів безспірності вимог, бар’єру щодо суми боргу та строків неплатоспроможності: «Раніше необхідно було мати докази безспірності вимог у вигляді рішення суду про стягнення боргу, що набрало законної сили, відкрите виконавче провадження (що на практиці могла тривати роки) та ще три місяці чекати. За новим Кодексом кредитор може одразу ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, якщо останній не виконує свої грошові зобов’язання у встановлений строк та є загроза неплатоспроможності. Це, в свою чергу, може запобігти виводу активів недобросовісними боржниками». Дякуємо співорганізатору – юридичній фірмі Golaw та спікерам за якісну дискусію! Співорганізатор

Особливості роботи банків з проблемною заборгованістю – головна тема експертної дискусії «Захист банків від недобросовісних боржників”, що відбулася 24 жовтня в м. Київ. Серед спікерів заходу – Павло Поляруш – начальник управління роботи з проблемними активами Національного Банку України, Артур Загородников – заступник Голови Правління ПУМБ, Андрій Стецевич – заступник Голови Правління ОЩАДБАНК, Василь Фурман – член Ради Національного Банку України, Галина Кочендова – заступник директора відділу зі стягнення проблемної заборгованості EGAP, Ірина Кальницька – партнер GOLAW, керівник практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, Ігор Вінницький – радник GOLAW, керівник практики безпеки бізнесу, Анатолій Грабовий – партнер GOLAW, керівник практики відновлення платоспроможності та банкрутства.

Модератором заходу виступила Світлана Михайловська – заступник директора з представництва компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації.

За словами Павла Поляруша, начальника управління роботи з проблемними активами Національного Банку України, сьогодні NPL (ред. – недіючі кредити) складають 50% від всього банківського портфелю України, і більшість з цих кредитів сконцентровані в державних банках. «Головним завданням Національного банку є опрацювати та знайти ті шляхи вирішення проблем у банків з непрацюючими кредитами, щоб дати поштовх всім банкам України зростати, залучити інвесторів, розвивати корпоративне кредитування», – зауважив спікер. Павло також зазначив, що в цілому ситуація у банківському секторі набагато краще, ніж вона була ще декілька років тому, адже все більше банків стає достатньо капіталізованими, стійкими та прибутковими.

Артур Загородников, заступник Голови Правління ПУМБ, провів огляд банківського ринку та підкреслив позитивний тренд у зменшенні долі непрацюючого портфелю від всіх наданих кредитів: «За 2017-2018 роки загальний стан непрацюючого портфелю від всіх наданих кредитів складав 54%, станом на 1 вересня 2019 року – загальний обсяг складає вже 49%. Тобто ми бачимо позитивний тренд, який нам важливо утримати». Спікер також зауважив, що непрацюючий портфель саме державних банків складає 72% усього портфелю NPL банківського сектору. «Я вбачаю два варіанти вирішення проблеми – прискорення проведення реформ та повернення до практичного вирішення питань, пов’язаних із роздержавленням державних банків. На ринку є позитивні приклади ефективної роботи із проблемною заборгованістю. Зокрема, в ПУМБ обсяг NPL становить трохи більше 10% і має позитивний тренд до зниження, а обсяг повернення проблемної заборгованості за останні три роки становить більше 5 млрд гривень», – зазначив спікер.

За словами Андрія Стецевича, заступник Голови Правління ОЩАДБАНК, наразі саме очищення кредитних портфелів від пов’язаних осіб має бути одним з пріоритетів Національного Банку України та Міністерства економіки зокрема: «В світі кредитний портфель малого й середнього бізнесу складає близько 50-60%, в Україні ця цифра складає 23%. Тобто ми маємо абсолютно викривлену ситуацію в економіці, що свідчить про низький рівень розвитку малого й середнього бізнесу в країні. Корпоративне кредитування, звичайно, треба розвивати, проте з урахуванням зазначених цифр, інакше ми матимемо перевернуту піраміду». Андрій також зауважив, шо основна проблема виникнення проблемних ситуацій фінансових установ зі своїми боржниками – внутрішній фрод та недотримання внутрішніх політик, а також ризикові операції, пов’язані з надто оптимістичним прогнозуванням розвитку ситуацій, ніж вони є насправді.

За словами Ірини Кальницької, партнера GOLAW, керівника практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, основною причиною виникнення проблем у фінансових установах при зверненні стягнення на заставне майно є недостатній юридичний та технічний аудит на етапі укладання договорів застави та іпотеки: «У нашій практиці був випадок, коли шеф-монтажні та пуско-наладочні роботи були оформлені як застава. Зрозуміло, що банк в принципі не може звернути стягнення на таке «майно». Ірина також зауважила, що зміни до закону щодо захисту прав кредиторів, які набули чинності у 2019 році, надають кредиторам більш дієві інструменти у процесі стягнення на заставне майно та значно полегшують саму процедуру.

Василь Фурман, член Ради Національного Банку України, зауважив, що саме «повільне проведення протягом 28 років Незалежності структурних реформ» гальмують розвиток держави, а тому тільки через якісні зміни на законодавчому рівні та побудову сильних державних інституцій європейського зразка можна домогтися швидких позитивних зрушень. «Сьогодні ми маємо пропорційну залежність: активізація кредитування в країні напряму залежить, як швидко вирішаться питання проблемної заборгованості та буде домінувати в усіх сферах життя українців верховенство права. Аналогічну залежність бачимо і в проведенні економічних реформ: чим швидше відбуватимуться реформи, тим більшим буде зростання ВВП, кращою фінансова глибина економіки та швидше зростатиме добробут населення». Василь також підкреслив важливість завершення судової реформи, адже дуже важливим моментом у вирішенні спорів про поверненні боргів чи банкрутство є неупередженість суддів, які ведуть справи.

Як зазначив Ігор Вінницький, радник GOLAW, керівник практики безпеки бізнесу, питання безпеки має бути одним з основних «елементів управління бізнесом, його невід’ємною складовою. За словами спікера, для мінімізації ризиків, які можуть виникнути в банків у роботі з недоброчесними боржниками, необхідно дотримуватися чотирьох основних правил: аналіз можливих загроз, які можуть виникнути при кредитуванні; управління ризиками, які можуть виникнути у подальшому; контроль операційної діяльності компанії, що звернулася за кредитом; аналіз отриманих результатів та допущених помилок. «Необхідно добре розуміти різницю ризиків та загроз, де ризик – це суб’єктивні наслідки від вчинення тієї чи іншої дії при існуванні певного рівня небезпеки, а загрози – це об’єктивні речі, які вже існують. При оцінці загроз треба аналізувати ділову репутацію позичальника, вивчати напрямок розвитку його бізнесу, досліджувати історію компанії», – зауважив Ігор.

Важливість проведення контролю діяльності позичальника зі сторони банків підкреслила і Галина Кочендова – заступник директора відділу зі стягнення проблемної заборгованості EGAP (Чеська державна експортна гарантійна та страхова компанія). «Банки, які ми страхуємо, мають проводити контроль згідно з укладеного страхового договору. Вони наймають підрядника, який дійсно проводить цю перевірку, проте, на мінімальному, неякісному рівні. Боржник завжди є хитрішим, і банк розуміє, що все погано, коли повернути права на заставне майно вже майже неможливо», – зазначила спікер.

Галина також зауважила, що залучення іноземних інвестицій в Україні зросте тільки в тому випадку, коли інвестори побачать тривалу стабільність в країні.

Анатолій Грабовий, партнер GOLAW, керівник практики відновлення платоспроможності та банкрутства, прокоментував позитивні зміни, які передбачає нещодавно введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. За словами Анатолія, документ передбачає ряд нововведень, які повинні позитивно вплинути на процедури банкрутства та посилять захист кредиторів, у тому числі забезпечених, якими найчастіше є банки. «Основною метою Кодексу була необхідність скоротити тривалість процедур банкрутства, яка в середньому триває 4 роки та підняти інвестиційну привабливість України», – зауважив спікер.

Серед нововведень, Анатолій також звернув увагу на відсутність доказів безспірності вимог, бар’єру щодо суми боргу та строків неплатоспроможності: «Раніше необхідно було мати докази безспірності вимог у вигляді рішення суду про стягнення боргу, що набрало законної сили, відкрите виконавче провадження (що на практиці могла тривати роки) та ще три місяці чекати. За новим Кодексом кредитор може одразу ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, якщо останній не виконує свої грошові зобов’язання у встановлений строк та є загроза неплатоспроможності. Це, в свою чергу, може запобігти виводу активів недобросовісними боржниками».

Дякуємо співорганізатору – юридичній фірмі Golaw та спікерам за якісну дискусію!

Співорганізатор