За півроку впораємося? Як справи з оцифровкою держпослуг в Україні

29/ 03/ 2021

Світлана Михайловська. Заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації. Міністерство цифрової трансформації заявило про плани заборонити держорганам вимагати паперові документи у громадян з 1 вересня 2021 року. Як просувається процес діджиталізації та що ще потрібно зробити? Рік тому ВООЗ оголосила про початок пандемії коронавірусу, в результаті чого весь світ за один день був вимушений відмовитись від звичного порядку речей, щоб вчитися жити й працювати у новій реальності. Втім, впровадження карантинних обмежень принесло не тільки негативні наслідки та виклики, це було потужним поштовхом до розгортання масштабних процесів цифрової трансформації у державному та корпоративному секторах. І тут Україна не стала винятком. Реорганізація процесів та впровадження дистанційної роботи стали стимулом для компаній переосмислити власні бізнес-моделі та операційну діяльність, а держава взяла фокус на цифровізацію. В державних органах влади на різних рівнях почали з’являтися експерти, що відповідають за розвиток цифрової трансформації. Такі фахівці вже є у кожному міністерстві і поступово з’являються в обладміністраціях та міських радах. До того ж, у планах Міністерства цифрової трансформації - масштабувати проєкти цифрової трансформації на всі сфери та галузі та заборонити держорганам вимагати паперові документи у громадян з 1 вересня 2021 року. Бізнес цілком підтримує кращі прагнення держорганів прискорити трансформацію держави, оскільки цифрове лідерство може стати суттєвою конкурентною перевагою у боротьбі за інвесторів та талановиті кадри, зокрема й у контексті зростаючого ІТ сектору в Україні. Втім, чи вдасться нам реалізувати такі амбітні плани, а не тільки мріяти про прості та зручні електронні державні сервіси? Ми в Європейській Бізнес Асоціації постійно спілкуємося з бізнесом та раді надавати державі конструктивний зворотний зв’язок та промотувати необхідні зміни. Так, зараз у фокусі Асоціації такі важливі ініціативи у площині діджиталізації, які мають полегшити життя бізнесу та населенню. Розвиток безготівкової інфраструктури. Йдеться про назрілу необхідність встановлення POS-терміналів у ЦНАПах, сервісних центрах МВС, центрах обслуговування ДФС. Наразі відвідувачі не завжди можуть безготівково розрахуватися за адміністративні послуги, в більшості установ, які надають адмінпослуги, така можливість відсутня. Оплата приймається від громадян через платіжні термінали, які приймають виключно готівкові кошти, обмежений перелік номіналів банкнот, не видають решту. Лише в частині ЦНАПів встановлені платіжні POS-термінали, які дозволяють відвідувачам миттєво проводити платежі за допомогою банківських карток. З огляду на це, ми говоримо про необхідність вдосконалення наявних методів оплати за адміністративні послуги. Це зробить державні сервіси більш зручними, дасть можливість значно оптимізувати час громадян, сприятиме розвитку безготівкової економіки та позитивно впливатиме на імідж державних установ. У цьому контексті також надзвичайно актуальним залишається питання щодо забезпечення можливості оплати за проїзд у громадському транспорті з використанням електронних платіжних засобів (банківських карток, ApplePay, GooglePay тощо). Такий простий та зручний сервіс міг би зробити користування громадським транспортом більш зручним та збільшити пасажиропотік. Діджиталізація зернової галузі. Зернова галузь — стратегічно важлива для економіки України, оскільки створює суттєві надходження до бюджету та працевлаштовує значну кількість населення. Через це важливо приділяти увагу питанням діджиталізації інформації та державних послуг для подальшого розвитку зернового ринку. Так, наприклад, за допомогою сучасних рішень можна боротися з крадіжкою зерна на складах — головним болем багатьох аграріїв. Ця проблема давно турбує сільськогосподарські компанії, через яку вони втрачають значні кошти, і тільки з розвитком діджиталізації з’явилися інструменти для протидії шахрайству. Власне, рішення просте — переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму та позбавлення солідного переліку папірців і обтяжливого документообігу. Певні кроки у цьому напрямку вже було зроблено з відкриттям реєстру обсягів зерна на елеваторах, але потрібно рухатись далі до повномасштабної діджиталізації складського документообігу на зерно. Для цього насамперед необхідно внести відповідні зміни в законодавство та створити програмне забезпечення для повноцінного функціонування системи в форматі електронного кабінету власника зерна. Діджиталізація процесів дасть змогу в онлайн режимі здійснювати передачу зерна за складськими документами, дистанційно оформляти документи при переоформленні чи відвантаженні зерна в електронному реєстрі складських документів. Також Україні варто приєднатись до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та виконати вимоги цієї організації для впровадження електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні. Такий крок сприятиме ефективній міжнародній торгівлі зерновими. Трудові відносини. Враховуючи раптовий перехід на дистанційну роботу у 2020 році та переосмислення робочих процесів та просторів, окремим напрямом у контексті діджиталізації варто виділити трудові відносини. Так, державні органи досить швидко відреагували на необхідність регулювання дистанційної роботи, оскільки були прийняті необхідні законодавчі зміни, а також запроваджена можливість ведення трудової книжки в електронному форматі. Водночас варто зауважити, що ще досить велика частина трудових процесів потребує діджиталізації. Перш за все, важливе питання, яке вже давно обговорюється — запровадження електронного лікарняного. В умовах карантинних обмежень оформлення лікарняного листа все ще відбувається після фізичної зустрічі з лікарем та завірення його підписом та печаткою, що не відповідає потребам часу. Окремої уваги заслуговує питання взаємовідносин робітника та роботодавця. Окремі норми чинного законодавства вимагають письмового засвідчення певних документів, наприклад, ознайомлення з умовами праці, правилами пожежної безпеки, заяви на прийом на роботу, звільнення, переведення, відпустку тощо. Ці питання бізнес намагається врегулювати на рівні внутрішніх правил та трудових договорів, але контролюючі органи все ще вимагають оригінали підписів під документами. Ще одним питанням є подача різних форм звітів до Державної служби України з питань праці. Велика частина звітів, навіть інформаційного характеру, все ще відбувається виключно в паперовій формі. При цьому державні органи можуть працювати дистанційно і не завжди мають можливість опрацювати вхідну кореспонденцію. З такою ж вимогою, на наш щирий подив, зіштовхнулася й Асоціація — віднедавна всю вхідну кореспонденцію у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів розпочали обробляти лише в паперовому вигляді. Таке рішення виглядає доволі дивним, оскільки ігнорує особливості роботи бізнесу в сьогоднішніх умовах. Переведення документообігу в державних органах в електронну форму — це не просто примха бізнесу, а необхідність в поточних реаліях. Паралельно з цим, за обіцянками Мінцифри, через пів року державні органи вже не зможуть вимагати паперові довідки. Та чи готовий до цього державний апарат? Питання риторичне. Бізнес надзвичайно зацікавлений у тому, щоб діджиталізація в держорганах відбувалася у прискореному режимі, тому усіляко готовий сприяти та допомагати у процесі трансформації. Сподіваємося, держава так само зацікавлена у прискоренні темпів цифрового розвитку та бачить бізнес партнером у цьому процесі. Джерело: Новое время Бізнес

Світлана Михайловська Заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації

Міністерство цифрової трансформації заявило про плани заборонити держорганам вимагати паперові документи у громадян з 1 вересня 2021 року. Як просувається процес діджиталізації та що ще потрібно зробити?

Рік тому ВООЗ оголосила про початок пандемії коронавірусу, в результаті чого весь світ за один день був вимушений відмовитись від звичного порядку речей, щоб вчитися жити й працювати у новій реальності. Втім, впровадження карантинних обмежень принесло не тільки негативні наслідки та виклики, це було потужним поштовхом до розгортання масштабних процесів цифрової трансформації у державному та корпоративному секторах. І тут Україна не стала винятком.

Реорганізація процесів та впровадження дистанційної роботи стали стимулом для компаній переосмислити власні бізнес-моделі та операційну діяльність, а держава взяла фокус на цифровізацію. В державних органах влади на різних рівнях почали з’являтися експерти, що відповідають за розвиток цифрової трансформації. Такі фахівці вже є у кожному міністерстві і поступово з’являються в обладміністраціях та міських радах. До того ж, у планах Міністерства цифрової трансформації – масштабувати проєкти цифрової трансформації на всі сфери та галузі та заборонити держорганам вимагати паперові документи у громадян з 1 вересня 2021 року.

Бізнес цілком підтримує кращі прагнення держорганів прискорити трансформацію держави, оскільки цифрове лідерство може стати суттєвою конкурентною перевагою у боротьбі за інвесторів та талановиті кадри, зокрема й у контексті зростаючого ІТ сектору в Україні. Втім, чи вдасться нам реалізувати такі амбітні плани, а не тільки мріяти про прості та зручні електронні державні сервіси? Ми в Європейській Бізнес Асоціації постійно спілкуємося з бізнесом та раді надавати державі конструктивний зворотний зв’язок та промотувати необхідні зміни. Так, зараз у фокусі Асоціації такі важливі ініціативи у площині діджиталізації, які мають полегшити життя бізнесу та населенню.

Розвиток безготівкової інфраструктури

Йдеться про назрілу необхідність встановлення POS-терміналів у ЦНАПах, сервісних центрах МВС, центрах обслуговування ДФС. Наразі відвідувачі не завжди можуть безготівково розрахуватися за адміністративні послуги, в більшості установ, які надають адмінпослуги, така можливість відсутня. Оплата приймається від громадян через платіжні термінали, які приймають виключно готівкові кошти, обмежений перелік номіналів банкнот, не видають решту. Лише в частині ЦНАПів встановлені платіжні POS-термінали, які дозволяють відвідувачам миттєво проводити платежі за допомогою банківських карток.

З огляду на це, ми говоримо про необхідність вдосконалення наявних методів оплати за адміністративні послуги. Це зробить державні сервіси більш зручними, дасть можливість значно оптимізувати час громадян, сприятиме розвитку безготівкової економіки та позитивно впливатиме на імідж державних установ.

У цьому контексті також надзвичайно актуальним залишається питання щодо забезпечення можливості оплати за проїзд у громадському транспорті з використанням електронних платіжних засобів (банківських карток, ApplePay, GooglePay тощо). Такий простий та зручний сервіс міг би зробити користування громадським транспортом більш зручним та збільшити пасажиропотік.

Діджиталізація зернової галузі

Зернова галузь — стратегічно важлива для економіки України, оскільки створює суттєві надходження до бюджету та працевлаштовує значну кількість населення. Через це важливо приділяти увагу питанням діджиталізації інформації та державних послуг для подальшого розвитку зернового ринку. Так, наприклад, за допомогою сучасних рішень можна боротися з крадіжкою зерна на складах — головним болем багатьох аграріїв.

Ця проблема давно турбує сільськогосподарські компанії, через яку вони втрачають значні кошти, і тільки з розвитком діджиталізації з’явилися інструменти для протидії шахрайству. Власне, рішення просте — переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму та позбавлення солідного переліку папірців і обтяжливого документообігу. Певні кроки у цьому напрямку вже було зроблено з відкриттям реєстру обсягів зерна на елеваторах, але потрібно рухатись далі до повномасштабної діджиталізації складського документообігу на зерно.

Для цього насамперед необхідно внести відповідні зміни в законодавство та створити програмне забезпечення для повноцінного функціонування системи в форматі електронного кабінету власника зерна. Діджиталізація процесів дасть змогу в онлайн режимі здійснювати передачу зерна за складськими документами, дистанційно оформляти документи при переоформленні чи відвантаженні зерна в електронному реєстрі складських документів.

Також Україні варто приєднатись до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та виконати вимоги цієї організації для впровадження електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні. Такий крок сприятиме ефективній міжнародній торгівлі зерновими.

Трудові відносини

Враховуючи раптовий перехід на дистанційну роботу у 2020 році та переосмислення робочих процесів та просторів, окремим напрямом у контексті діджиталізації варто виділити трудові відносини. Так, державні органи досить швидко відреагували на необхідність регулювання дистанційної роботи, оскільки були прийняті необхідні законодавчі зміни, а також запроваджена можливість ведення трудової книжки в електронному форматі.

Водночас варто зауважити, що ще досить велика частина трудових процесів потребує діджиталізації. Перш за все, важливе питання, яке вже давно обговорюється — запровадження електронного лікарняного. В умовах карантинних обмежень оформлення лікарняного листа все ще відбувається після фізичної зустрічі з лікарем та завірення його підписом та печаткою, що не відповідає потребам часу.

Окремої уваги заслуговує питання взаємовідносин робітника та роботодавця. Окремі норми чинного законодавства вимагають письмового засвідчення певних документів, наприклад, ознайомлення з умовами праці, правилами пожежної безпеки, заяви на прийом на роботу, звільнення, переведення, відпустку тощо. Ці питання бізнес намагається врегулювати на рівні внутрішніх правил та трудових договорів, але контролюючі органи все ще вимагають оригінали підписів під документами.

Ще одним питанням є подача різних форм звітів до Державної служби України з питань праці. Велика частина звітів, навіть інформаційного характеру, все ще відбувається виключно в паперовій формі. При цьому державні органи можуть працювати дистанційно і не завжди мають можливість опрацювати вхідну кореспонденцію.

З такою ж вимогою, на наш щирий подив, зіштовхнулася й Асоціація — віднедавна всю вхідну кореспонденцію у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів розпочали обробляти лише в паперовому вигляді. Таке рішення виглядає доволі дивним, оскільки ігнорує особливості роботи бізнесу в сьогоднішніх умовах. Переведення документообігу в державних органах в електронну форму — це не просто примха бізнесу, а необхідність в поточних реаліях.

Паралельно з цим, за обіцянками Мінцифри, через пів року державні органи вже не зможуть вимагати паперові довідки. Та чи готовий до цього державний апарат? Питання риторичне. Бізнес надзвичайно зацікавлений у тому, щоб діджиталізація в держорганах відбувалася у прискореному режимі, тому усіляко готовий сприяти та допомагати у процесі трансформації. Сподіваємося, держава так само зацікавлена у прискоренні темпів цифрового розвитку та бачить бізнес партнером у цьому процесі.

Джерело: Новое время Бізнес