Яких повноважень не вистачає владі аби боротись з тінню?

10/ 12/ 2021

За останніми даними Мінекономіки, рівень тіньової економіки за I півріччя 2021 р. (порівняно з 2020) залишився незмінним – більше 30%. І це лише офіційні дані. Ситуація з тінню заважає працювати прозорому бізнесу, а державі – розвиватись. Адже лише по 6 індустріям недоотримання від тіні в бюджет складають 155 млрд грн (від тіньового ринку одягу та взуття, пального, алкоголю та спирту, тютюнових виробів, побутової електротехніки, ювелірних виробів). Минулого року вперше Європейська Бізнес Асоціація провела захід «Детінізація – це цивілізація», де гучно заявила, що з тінню треба боротись, адже щоразу тиснути лише на прозорий бізнес – не варіант. Пройшов рік, але, як ми бачимо, ситуація не надто змінилась. Тож цього року спільнота провела захід 2.0, аби зробити апдейт ситуації. https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR3WRf019EfbOz__oL9ZENxAAABTTsv_AEj6runX9G8u7ixUAMFITwlL-tI&v=xOG1wbFnVwc&feature=youtu.be&ab_channel=EuropeanBusinessAssociationUkraine%28%D0%95%D0%92%D0%90%29 Акцент на податкових «новаціях» зробив Володимир Котенко, голова Податкового комітету Асоціації. Він наголосив, що, імовірно, справедливі податки можуть бути складними, адже потребують деталізації. Однак, прозорий бізнес готовий їх сплачувати, розуміючи свою соціальну відповідальність перед державою та необхідність виконання законодавчих норм. Проте, коли поряд існує «тінь», який ці податки не платить - умови для роботи стають абсолютно нерівними і у легального бізнесу виникає ціла низка питань. Так, останнім часом складається враження, що законодавство пишеться, аби ще більше регулювати білий бізнес, який і так працює по правилам. Так і виникають ініціативи як законопроєкт №5600 - в час, коли є гостра необхідність не регулювати, що вже і так працює, а змінювати те, що деградує країну – тінь. Варто зауважити, що досить часто на зустрічах з владою лунають фрази, що тим чи іншим органам не вистачає повноважень боротись з тінню. Тож риторичним є питання, яких же повноважень не вистачає владі? І хто як не органи влади можуть їх мати? Наступна частина обговорення стосувалась контрабанди та роботи митниці. Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету ЕВА наголосив, що є думка, що контрабанда є наслідком неефективної роботи митниці. Водночас, питання контрабанди лежить і в площині реалізації таких товарів на внутрішньому ринку. Уточнюючи, аби прибрати контрабанду її має бути неможливо реалізувати на внутрішньому ринку. Тому, контрабанда – є більш глобальним питанням і навіть більше в компетенції Податкової. Водночас, наразі функціоналом митниці стало наповнення державного бюджету, однак, насправді, це має бути їх ледь не останній функціонал. Проте, виконуючи постановлену задачу, ми часто можемо спостерігати ситуацію із підвищенням митної вартості, тощо. Однак, підсумовуючи, без тотальної фіскалізації контрабанду не перемогти. А тут треба політична воля і в цьому контексті, очевидно, питання не до прозорого бізнесу. Питання нелегальної зайнятості – не менш важлива проблема в загальному пулі тіньової економіки. Валерія Безпала, член HR комітету Асоціації зазначила, що за останніми підрахунками кожен 5 українець працює неофіційно (а це – близько 3 млн людей). Втрати від тіньової зайнятості – 130-155 млрд на рік. І хоча часом проводять кампанії із виявлення незадекларованих працівників, питання в її ефективності є. Адже, наприклад, за 3 квартал 2021 року було виявлено лише 11тис незадекларованих працівників, а їх насправді мільйони. Тож і в цьому аспекті працювати є над чим. Керівник юридичного департаменту ТОВ «Самсунг Електронікс Україна» Євген Школа представив свіжу статистику на ринку побутової техніки. Так, в 2021 році прозорий ринок зріс у середньому на 10% в одиницях продукції, а відсоток нелегального імпорту дещо зменшився до 16% в середньому по ринку. Проте, нажаль, це сталось не завдяки ефективним діям влади, а внаслідок ситуативних факторів спричинених короновірусним чинником. Хоча дії влади в цьому аспекті дуже потрібні, зокрема, необхідно створити цивілізовані умови інтернет торгівлі. Крім того, не можна допустити існування непрозорих норм – як-то «податку на смартфон», адже сама система відрахувань ОКУ є абсолютно непрозорою. На завершення 1 панелі виступив Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, який представив дослідження щодо зловживань можливостями ФОП. Так, за результати, на 2й групі більшість звітують про дохід на межі фіскалізації і саме ця група має активності з великим ризиком (HoReCa, оптова торгів та переробна промисловість). На 3й групі таких аномалій немає. Друга панель продовжилась кейсами з реальних індустрій. Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP Ukraine подякував державі за підтримку та впровадження рішення щодо фіскалізації – Закони 2019 року №128-IX та №129-IX. За їх підрахунками, з впровадження кожного програмного РРО компанія економить близько 5 тис грн в рік. Тож використання РРО в смартфоні- це недорого, просто, можна встановити самостійно або отримати послугу від компанії. Більше того, використання РРО – це громадянська позиція, адже сплачені податки йдуть державі. Друга корисна ініціатива – щодо кеш-бек, за якої суспільство мало б контролювати видачу чеків. Але, на жаль, її було успішно зупинено. Проте, суспільству треба давати важелі для контролю. Михайло Котовенко, Group SEB Ukraine підтримав ідеї необхідності бути свідомим. Безумовно, товар, за яким не видають фіскальний чек може бути дешевшим до 20%. Але треба дивитись в корінь причини – цей товар може бути контрафактний, неякісний, без чеків, відповідно, і повернути його теж майже неможливо. Тож фіскалізація (особливо в Інтернеті) - прямий шлях аби купити якісний товар і захистити свої права. Василь Гриб «Фокстрот» розказав про кейс ритейлера щодо застосування програмного РРО, завдяки якому в 3 рази скоротилася швидкість обслуговування покупця на касі, збільшилась кількість задоволених споживачів, економія паперу 740 км (в довжині касової стрічки) і це великий вклад в екологію, бо це 3,5 тони деревини. А ще – це відсутність проблем при втраті чеку, безпека покупки та захист прав споживачів. Ситуацію з фальсифікатом представив Олександр Самохвалов, керівник Loostdorf. Він наголосив, що раніше Україна була лідером з виробництва молочної продукції, а зараз – ми маємо дефіцит молочної сировини, тому вона і є у нас однією з найдорожчих у світі, і є велика спокуса його фальсифікації. Кілька років тому Асоціація виступила з ініціативою провести моніторинг якості молочних продуктів – масло, сметана та творог. На жаль, виявилось, що більше 30% продуктів містять фальсифікати. І хоча ця інформація надсилалась органам державної влади (наприклад, Держпродспоживслужбі), реакції від компетентних органів не послідувало. Олексій Брідун, директор Руст Україна розказав про ситуацію на нелегальному ринку алкоголю та спирту і зауважив, що аби зрушити ситуацію необхідно завершити приватизацію державних спиртових заводів, забезпечити прозорість процедур поводження із конфіскованими алкогольними напоями, запровадити цивілізовані та рівні умови торгівлі алкогольними напоями в мережі Інтернет, тощо. Гінтаутас Діргела, директор відділу з корпоративних питань та комунікацій JTI Україна поділився даними щодо ситуації на ринку тютюнових виробів, де нелегальна частка вже сягнула 18,1%, а втрати державного бюджету від тіні складуть 16 млрд грн за підсумками 2021 року. Він наголосив, що однією з головних причин стрімкого зростання нелегального ринку є щорічне підвищення акцизів на 20% - що є занадто високим навантаженням на білий бізнес, і одночасно додатковим стимулом для нелегального ринку. За таких умов білий бізнес з тінню жодним чином конкурувати не може. Тому для покращення ситуації на ринку тютюнових виробів потрібен комплексний підхід, який поєднуватиме як заходи з боку правоохоронних органів, внесення необхідних змін до законодавства та запровадження більш зваженої політики оподаткування тютюнових виробів. Від імені Європейської Бізнес Асоціації щиро дякуємо спікерам за участь і дуже сподіваємось, що наступного року, якщо буде Форум 3.0 ми все ж будемо більше говорити про позитивні здобутки, а не тінь, проблеми та втрати. Захід відбудеться за підтримки комунікаційної платформи «Детінізація – це цивілізація» https://detinizaciya.org.ua/ Конкретні кроки, що пропонує бізнес:

Минулого року вперше Європейська Бізнес Асоціація провела захід «Детінізація – це цивілізація», де гучно заявила, що з тінню треба боротись, адже щоразу тиснути лише на прозорий бізнес – не варіант. Пройшов рік, але, як ми бачимо, ситуація не надто змінилась. Тож цього року спільнота провела захід 2.0, аби зробити апдейт ситуації.

Акцент на податкових «новаціях» зробив Володимир Котенко, голова Податкового комітету Асоціації. Він наголосив, що, імовірно, справедливі податки можуть бути складними, адже потребують деталізації. Однак, прозорий бізнес готовий їх сплачувати, розуміючи свою соціальну відповідальність перед державою та необхідність виконання законодавчих норм. Проте, коли поряд існує «тінь», який ці податки не платить – умови для роботи стають абсолютно нерівними і у легального бізнесу виникає ціла низка питань.

Так, останнім часом складається враження, що законодавство пишеться, аби ще більше регулювати білий бізнес, який і так працює по правилам. Так і виникають ініціативи як законопроєкт №5600 – в час, коли є гостра необхідність не регулювати, що вже і так працює, а змінювати те, що деградує країну – тінь.

Варто зауважити, що досить часто на зустрічах з владою лунають фрази, що тим чи іншим органам не вистачає повноважень боротись з тінню. Тож риторичним є питання, яких же повноважень не вистачає владі? І хто як не органи влади можуть їх мати?

Наступна частина обговорення стосувалась контрабанди та роботи митниці. Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету ЕВА наголосив, що є думка, що контрабанда є наслідком неефективної роботи митниці. Водночас, питання контрабанди лежить і в площині реалізації таких товарів на внутрішньому ринку. Уточнюючи, аби прибрати контрабанду її має бути неможливо реалізувати на внутрішньому ринку. Тому, контрабанда – є більш глобальним питанням і навіть більше в компетенції Податкової. Водночас, наразі функціоналом митниці стало наповнення державного бюджету, однак, насправді, це має бути їх ледь не останній функціонал. Проте, виконуючи постановлену задачу, ми часто можемо спостерігати ситуацію із підвищенням митної вартості, тощо. Однак, підсумовуючи, без тотальної фіскалізації контрабанду не перемогти. А тут треба політична воля і в цьому контексті, очевидно, питання не до прозорого бізнесу.

Питання нелегальної зайнятості – не менш важлива проблема в загальному пулі тіньової економіки. Валерія Безпала, член HR комітету Асоціації зазначила, що за останніми підрахунками кожен 5 українець працює неофіційно (а це – близько 3 млн людей). Втрати від тіньової зайнятості – 130-155 млрд на рік. І хоча часом проводять кампанії із виявлення незадекларованих працівників, питання в її ефективності є. Адже, наприклад, за 3 квартал 2021 року було виявлено лише 11тис незадекларованих працівників, а їх насправді мільйони. Тож і в цьому аспекті працювати є над чим.

Керівник юридичного департаменту ТОВ «Самсунг Електронікс Україна» Євген Школа представив свіжу статистику на ринку побутової техніки. Так, в 2021 році прозорий ринок зріс у середньому на 10% в одиницях продукції, а відсоток нелегального імпорту дещо зменшився до 16% в середньому по ринку. Проте, нажаль, це сталось не завдяки ефективним діям влади, а внаслідок ситуативних факторів спричинених короновірусним чинником. Хоча дії влади в цьому аспекті дуже потрібні, зокрема, необхідно створити цивілізовані умови інтернет торгівлі. Крім того, не можна допустити існування непрозорих норм – як-то «податку на смартфон», адже сама система відрахувань ОКУ є абсолютно непрозорою.

На завершення 1 панелі виступив Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, який представив дослідження щодо зловживань можливостями ФОП. Так, за результати, на 2й групі більшість звітують про дохід на межі фіскалізації і саме ця група має активності з великим ризиком (HoReCa, оптова торгів та переробна промисловість). На 3й групі таких аномалій немає.

Друга панель продовжилась кейсами з реальних індустрій. Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP Ukraine подякував державі за підтримку та впровадження рішення щодо фіскалізації – Закони 2019 року №128-IX та №129-IX. За їх підрахунками, з впровадження кожного програмного РРО компанія економить близько 5 тис грн в рік. Тож використання РРО в смартфоні- це недорого, просто, можна встановити самостійно або отримати послугу від компанії. Більше того, використання РРО – це громадянська позиція, адже сплачені податки йдуть державі. Друга корисна ініціатива – щодо кеш-бек, за якої суспільство мало б контролювати видачу чеків. Але, на жаль, її було успішно зупинено. Проте, суспільству треба давати важелі для контролю.

Михайло Котовенко, Group SEB Ukraine підтримав ідеї необхідності бути свідомим. Безумовно, товар, за яким не видають фіскальний чек може бути дешевшим до 20%. Але треба дивитись в корінь причини – цей товар може бути контрафактний, неякісний, без чеків, відповідно, і повернути його теж майже неможливо. Тож фіскалізація (особливо в Інтернеті) – прямий шлях аби купити якісний товар і захистити свої права.

Василь Гриб «Фокстрот» розказав про кейс ритейлера щодо застосування програмного РРО, завдяки якому в 3 рази скоротилася швидкість обслуговування покупця на касі, збільшилась кількість задоволених споживачів, економія паперу 740 км (в довжині касової стрічки) і це великий вклад в екологію, бо це 3,5 тони деревини. А ще – це відсутність проблем при втраті чеку, безпека покупки та захист прав споживачів.

Ситуацію з фальсифікатом представив Олександр Самохвалов, керівник Loostdorf. Він наголосив, що раніше Україна була лідером з виробництва молочної продукції, а зараз – ми маємо дефіцит молочної сировини, тому вона і є у нас однією з найдорожчих у світі, і є велика спокуса його фальсифікації. Кілька років тому Асоціація виступила з ініціативою провести моніторинг якості молочних продуктів – масло, сметана та творог. На жаль, виявилось, що більше 30% продуктів містять фальсифікати. І хоча ця інформація надсилалась органам державної влади (наприклад, Держпродспоживслужбі), реакції від компетентних органів не послідувало.

Олексій Брідун, директор Руст Україна розказав про ситуацію на нелегальному ринку алкоголю та спирту і зауважив, що аби зрушити ситуацію необхідно завершити приватизацію державних спиртових заводів, забезпечити прозорість процедур поводження із конфіскованими алкогольними напоями, запровадити цивілізовані та рівні умови торгівлі алкогольними напоями в мережі Інтернет, тощо.

Гінтаутас Діргела, директор відділу з корпоративних питань та комунікацій JTI Україна поділився даними щодо ситуації на ринку тютюнових виробів, де нелегальна частка вже сягнула 18,1%, а втрати державного бюджету від тіні складуть 16 млрд грн за підсумками 2021 року. Він наголосив, що однією з головних причин стрімкого зростання нелегального ринку є щорічне підвищення акцизів на 20% – що є занадто високим навантаженням на білий бізнес, і одночасно додатковим стимулом для нелегального ринку. За таких умов білий бізнес з тінню жодним чином конкурувати не може. Тому для покращення ситуації на ринку тютюнових виробів потрібен комплексний підхід, який поєднуватиме як заходи з боку правоохоронних органів, внесення необхідних змін до законодавства та запровадження більш зваженої політики оподаткування тютюнових виробів.

Від імені Європейської Бізнес Асоціації щиро дякуємо спікерам за участь і дуже сподіваємось, що наступного року, якщо буде Форум 3.0 ми все ж будемо більше говорити про позитивні здобутки, а не тінь, проблеми та втрати.

Захід відбудеться за підтримки комунікаційної платформи «Детінізація – це цивілізація» https://detinizaciya.org.ua/

Конкретні кроки, що пропонує бізнес: