fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Як податки впливають на настрій малого бізнесу?

06/ 03/ 2019
  Ольга Таранова. Бізнес-лідер онлайн-сервісу звітності Liga:REPORT компанії ЛІГА:ЗАКОН 28 лютого компанія Європейська Бізнес Асоціація та проект підтримки малого бізнесу Unlimit Ukraine спільно презентували Індекс настроїв малого бізнесу. Компанія ЛІГА:ЗАКОН уже вдруге підтримала цей проект як важливий інструмент для виявлення й аналізу проблем, що турбують підприємців. Результати дослідження засвідчили, що цього року підприємці стали більш стримані в оцінці свого становища й перспектив власного розвитку. Два питання з тих, які було поставлено підприємцям під час анкетування, стосувалися безпосередньо перепон для малого бізнесу: «Що стоїть на заваді розвитку?» і «Яку одну сферу в житті країни ви б змінили на користь свого бізнесу?». Підприємці назвали багато проблем, серед яких рівень корупції, війна на Сході, доступність кредитування, державна підтримка бізнесу. А втім, на кожне з цих питань саме сферу податків більшість опитаних назвала як головну перепону на шляху розвитку. Частка підприємців, які вважають податкове навантаження та складність адміністрування податків головною завадою на шляху розвитку бізнесу зросла із 42 % (в Індексі-2017) до 56 %. Чому такі результати та що з цим робити? Якщо розглядати загальні економічні підсумки 2018 року – усе виглядає доволі оптимістично: податкове законодавство істотно не змінилося та залишається досить лояльним на тлі багатьох інших країн. Кількість зареєстрованих ФОПів упродовж минулого року зросла на 71 тис. й сягнула 1,84 млн; економіка зросла на 3,5 %. Отже, на загальне сприйняття ситуації малим бізнесом впливають не податкові ставки безпосередньо, а щось інше. У нашій роботі ми постійно спілкуємося з представниками бізнесу, і саме про податки. Тож я спробую окреслити основні проблеми, які постали на сьогодні. Головний чинник – повернення органів ДФС до старих методів тиску на платників податків задля забезпечення норми надходження до бюджету. Це і вимоги гарантувати певне податкове навантаження з податку на прибуток, і доволі вільне трактування податківцями норм податкового законодавства та бухгалтерських стандартів, і звинувачення в здійсненні фіктивних операцій, і внесення інспекторами до актів перевірок порушень, яких не існує. Як наслідок, уже котрий рік поспіль маємо перенавантажені однотипними справами адміністративні суди. Згідно з оприлюдненим планом у 2019 році податкові органи готуються провести понад 1600 документальних перевірок, з них приблизно 1400 – це компанії з обігом до 20 млн грн на рік. В умовах України перевірки майже завжди дорівнює штрафи. Минулорічні перевірки податківцями готівкового обігу обійшлися бізнесу загалом у 937 млн штрафу, перевірки сплати ЄСВ – 1,7 млрд штрафу. Суми, які вимагають від підприємців за кожну помилку, подекуди несумісні з можливістю подальшої діяльності бізнесу. Тим часом не можна забувати, що перевіряючі органи залишаються головною ланкою комунікацій між державою та бізнесом, тож формують сприйняття держави останнім. Другий чинник – сумнозвісна система електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яка фактично призводить до того, що платники ПДВ кредитують державу. Адже, щоб зареєструвати податкову накладну, потрібно мати певну суму коштів на казначейському спецрахунку. А сумнозвісна «система блокування податкових накладних» (СМКОР) позбавляє багатьох покупців податкового кредиту з ПДВ, причому інколи абсолютно непрогнозовано. І хоча після першої невдалої спроби запуску цю систему Мінфін із ДФС вже значно вдосконалили, але через більш жорсткі критерії моніторингу, установлені восени минулого року, майже кожен платник ПДВ час від часу змушений доводити податківцям, «що він не верблюд». І, що також дуже неприємно, знову чути про перешкоди з боку податківців у відшкодуванні ПДВ. Третій – це намагання держави силовими методами вивести зарплати з тіні. Комплексні перевірки з питань дотримання законодавства про працю, ініційовані Урядом восени 2018 року, дійсно привели до застосування значних санкцій до багатьох суб’єктів підприємницької діяльності, масового переведення працівників на офіційне працевлаштування і, як наслідок, підвищення навантаження на фонд оплати праці. З погляду суспільних інтересів тенденцію «відбілювання» зарплат можна лише вітати, але факт залишається фактом – підприємці суб’єктивно сприймають це саме як підвищення податкового навантаження. І головна проблема – немає діалогу, прозорих механізмів комунікацій між державою та бізнесом. А тут є кілька важливих моментів. По-перше, підприємці не завжди розуміють, куди йдуть сплачені податки, тож і не хочуть їх сплачувати. А щоб правильно сплатити податки та пройти крізь усі терни, потрібно мати велике бажання. По-друге, податкове законодавство постійно змінюється. Часто це незначні зміни (у формах звітів, в окремих податкових нюансах чи термінах), але малий бізнес не має таких ресурсів, щоб відстежувати їх усі. Отже, він часто дізнається про них уже тоді, коли отримує штраф. Тому всі податкові зміни підприємці й сприймають насторожено. Ба більше, вони навіть не розуміють, навіщо ті чи інші зміни та яка, власне, подальша стратегія держави щодо них. А яка стратегія? У Верховній Раді ми бачимо низку різних за своїм вектором ініціатив: законопроект щодо прогресивної шкали оподаткування під час сплати ПДФО. Законопроект пропонує встановлювати ставки податку залежно від рівня доходів. Від 0 (коли доходи нижчі за прожитковий мінімум) до 48 % (коли доходи сягають понад 500 прожиткових мінімумів); законопроект про збільшення граничного розміру доходів платників єдиного податку, що значно може розширити сферу застосування спрощеної системи оподаткування; законопроект № 10012, який повертає норми, що діяли до 2017 року щодо сплати ЄСВ. А саме, дозволяє ФОПу не сплачувати ЄСВ, якщо немає доходу. Отже, очевидно одне: зміни й реформи в податковій сфері триватимуть далі, тож запит на інформацію та на комунікацію лише зростатиме. Сьогодні компанія ЛІГА:ЗАКОН постійно працює над тим, щоб вивести комунікації з державою в податковій сфері на якісно новий рівень. Це і спеціалізовані видання для бухгалтерів, і сучасна онлайн-звітність із підказками та алгоритмами заповнення. А також це вебінари та постійні консультації для бухгалтерів. Як уже було сказано, запит на це з часом лише посилюється. Тож уже у квітні ми представимо ринку нове сучасне рішення саме для ФОПів, що виведе їхню взаємодію з податковими органами на новий рівень і, як ми сподіваємося, позитивно вплине на результати наступного Індексу настроїв малого бізнесу.

Ольга Таранова

Бізнес-лідер онлайн-сервісу звітності Liga:REPORT компанії ЛІГА:ЗАКОН

28 лютого компанія Європейська Бізнес Асоціація та проект підтримки малого бізнесу Unlimit Ukraine спільно презентували Індекс настроїв малого бізнесу. Компанія ЛІГА:ЗАКОН уже вдруге підтримала цей проект як важливий інструмент для виявлення й аналізу проблем, що турбують підприємців.

Результати дослідження засвідчили, що цього року підприємці стали більш стримані в оцінці свого становища й перспектив власного розвитку. Два питання з тих, які було поставлено підприємцям під час анкетування, стосувалися безпосередньо перепон для малого бізнесу: «Що стоїть на заваді розвитку?» і «Яку одну сферу в житті країни ви б змінили на користь свого бізнесу?». Підприємці назвали багато проблем, серед яких рівень корупції, війна на Сході, доступність кредитування, державна підтримка бізнесу. А втім, на кожне з цих питань саме сферу податків більшість опитаних назвала як головну перепону на шляху розвитку. Частка підприємців, які вважають податкове навантаження та складність адміністрування податків головною завадою на шляху розвитку бізнесу зросла із 42 % (в Індексі-2017) до 56 %.

Чому такі результати та що з цим робити?

Якщо розглядати загальні економічні підсумки 2018 року – усе виглядає доволі оптимістично: податкове законодавство істотно не змінилося та залишається досить лояльним на тлі багатьох інших країн. Кількість зареєстрованих ФОПів упродовж минулого року зросла на 71 тис. й сягнула 1,84 млн; економіка зросла на 3,5 %.

Отже, на загальне сприйняття ситуації малим бізнесом впливають не податкові ставки безпосередньо, а щось інше. У нашій роботі ми постійно спілкуємося з представниками бізнесу, і саме про податки. Тож я спробую окреслити основні проблеми, які постали на сьогодні.

Головний чинник – повернення органів ДФС до старих методів тиску на платників податків задля забезпечення норми надходження до бюджету. Це і вимоги гарантувати певне податкове навантаження з податку на прибуток, і доволі вільне трактування податківцями норм податкового законодавства та бухгалтерських стандартів, і звинувачення в здійсненні фіктивних операцій, і внесення інспекторами до актів перевірок порушень, яких не існує. Як наслідок, уже котрий рік поспіль маємо перенавантажені однотипними справами адміністративні суди.

Згідно з оприлюдненим планом у 2019 році податкові органи готуються провести понад 1600 документальних перевірок, з них приблизно 1400 – це компанії з обігом до 20 млн грн на рік.

В умовах України перевірки майже завжди дорівнює штрафи. Минулорічні перевірки податківцями готівкового обігу обійшлися бізнесу загалом у 937 млн штрафу, перевірки сплати ЄСВ – 1,7 млрд штрафу. Суми, які вимагають від підприємців за кожну помилку, подекуди несумісні з можливістю подальшої діяльності бізнесу. Тим часом не можна забувати, що перевіряючі органи залишаються головною ланкою комунікацій між державою та бізнесом, тож формують сприйняття держави останнім.

Другий чинник – сумнозвісна система електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яка фактично призводить до того, що платники ПДВ кредитують державу. Адже, щоб зареєструвати податкову накладну, потрібно мати певну суму коштів на казначейському спецрахунку. А сумнозвісна «система блокування податкових накладних» (СМКОР) позбавляє багатьох покупців податкового кредиту з ПДВ, причому інколи абсолютно непрогнозовано. І хоча після першої невдалої спроби запуску цю систему Мінфін із ДФС вже значно вдосконалили, але через більш жорсткі критерії моніторингу, установлені восени минулого року, майже кожен платник ПДВ час від часу змушений доводити податківцям, «що він не верблюд». І, що також дуже неприємно, знову чути про перешкоди з боку податківців у відшкодуванні ПДВ.

Третій – це намагання держави силовими методами вивести зарплати з тіні. Комплексні перевірки з питань дотримання законодавства про працю, ініційовані Урядом восени 2018 року, дійсно привели до застосування значних санкцій до багатьох суб’єктів підприємницької діяльності, масового переведення працівників на офіційне працевлаштування і, як наслідок, підвищення навантаження на фонд оплати праці. З погляду суспільних інтересів тенденцію «відбілювання» зарплат можна лише вітати, але факт залишається фактом – підприємці суб’єктивно сприймають це саме як підвищення податкового навантаження.

І головна проблема – немає діалогу, прозорих механізмів комунікацій між державою та бізнесом. А тут є кілька важливих моментів. По-перше, підприємці не завжди розуміють, куди йдуть сплачені податки, тож і не хочуть їх сплачувати. А щоб правильно сплатити податки та пройти крізь усі терни, потрібно мати велике бажання.

По-друге, податкове законодавство постійно змінюється. Часто це незначні зміни (у формах звітів, в окремих податкових нюансах чи термінах), але малий бізнес не має таких ресурсів, щоб відстежувати їх усі. Отже, він часто дізнається про них уже тоді, коли отримує штраф. Тому всі податкові зміни підприємці й сприймають насторожено. Ба більше, вони навіть не розуміють, навіщо ті чи інші зміни та яка, власне, подальша стратегія держави щодо них.

А яка стратегія?

У Верховній Раді ми бачимо низку різних за своїм вектором ініціатив:

  • законопроект щодо прогресивної шкали оподаткування під час сплати ПДФО. Законопроект пропонує встановлювати ставки податку залежно від рівня доходів. Від 0 (коли доходи нижчі за прожитковий мінімум) до 48 % (коли доходи сягають понад 500 прожиткових мінімумів);
  • законопроект про збільшення граничного розміру доходів платників єдиного податку, що значно може розширити сферу застосування спрощеної системи оподаткування;
  • законопроект № 10012, який повертає норми, що діяли до 2017 року щодо сплати ЄСВ. А саме, дозволяє ФОПу не сплачувати ЄСВ, якщо немає доходу.

Отже, очевидно одне: зміни й реформи в податковій сфері триватимуть далі, тож запит на інформацію та на комунікацію лише зростатиме. Сьогодні компанія ЛІГА:ЗАКОН постійно працює над тим, щоб вивести комунікації з державою в податковій сфері на якісно новий рівень. Це і спеціалізовані видання для бухгалтерів, і сучасна онлайн-звітність із підказками та алгоритмами заповнення. А також це вебінари та постійні консультації для бухгалтерів. Як уже було сказано, запит на це з часом лише посилюється.

Тож уже у квітні ми представимо ринку нове сучасне рішення саме для ФОПів, що виведе їхню взаємодію з податковими органами на новий рівень і, як ми сподіваємося, позитивно вплине на результати наступного Індексу настроїв малого бізнесу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: