fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Як бізнес оцінив сферу оподаткування

20/ 12/ 2017
  Володимир Котенко. Голова Податкового Комітету Європейської Бізнес Асоціації та Керівник практики оподаткування та юридичних послуг EY в Україні . Новий показник індексу є найбільшим за всю історію вимірювання: наразі позначка піднялася до 2,65 балів. Однак індекс все ще знаходиться у негативній площині, що красномовно свідчить про наявність простору для поліпшень. З позитивного: на графіку змін індексу чітко простежується тренд до зростання. Цікаво, що спостерігається певний зв’язок між кількістю респондентів та величиною інтегрального показника індексу. Так, у періоди, коли інтегральний показник був нижчим, кількість респондентів доходила до 100. 70% опитаних негативно оцінили якість податкового законодавства. При цьому, деталі відповідей свідчать про те, що на таку оцінку вплинула «нездатність» законодавства убезпечити платників від незаконних (на їхню думку) дій податківців. Пряма мова платника: «Можливість податкового органу під час перевірок будь-які транзакції визнавати фіктивними, якщо законодавством не встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують факт транзакції.  З цього випливають постійні маніпуляції та надумані податкові повідомлення-рішення.» Вочевидь, втративши надію на «реформування» податкових органів, платники прагнуть убезпечити себе від суб’єктивізму податківців шляхом прийняття таких законодавчих змін, які б обмежували податкові органи. Це прагнення може втілюватись в ініціативи зі створення таких алгоритмів роботи податківців, які звужували б простір для «маневрів» контролюючих органів або просто обмежували б їх повноваження. На жаль, такий спосіб вирішення проблеми має межі та не може стати повноцінною альтернативою реформуванню податкових органів. Фіскальний тиск Сприйняття фіскального тиску розділилося таким чином: 54% опитаних – є позитивно-нейтральними щодо сприйняття фіскального тиску. 45% опитаних – незадоволені та відзначають, що тиск призвів до складнощів у роботі їхніх компаній. Для роздумів: У травні 2016 – квітні 2017 фіскальний тиск оцінили: 57% - нейтрально або позитив, 43% - негатив, у квітні 2015 – травні 2016 - 33% - нейтрально або позитив, 67% - негатив. Цікаво, що при цьому незмінним лідером серед найбільш дратівливих проявів тиску респонденти вважали та вважають необґрунтовані інформаційні запити та упереджені рішення податкових органів. Сприйняття якості податкових послуг вже протягом кількох хвиль опитування коливається біля позначки 50% (2015 - 2016 рр. - 54% незадоволених якістю податкового обслуговування, у 2016 -2017 рр. - 50%, у 2017 році – 52%). Не виключено, що такі оцінки пов’язані з високими (обґрунтовано високими) очікуваннями бізнесу щодо якості податкових сервісів та розумінням, що поліпшення якості обслуговування цілком реально досягти вже у короткотерміновій перспективі. Наприклад, бізнес відкритим текстом закликає до поширення та удосконалення електронних сервісів. Пропозиції щодо змін до податкового законодавства Привертає увагу «розпорошеність» пропозицій. Очевидно, відсутні TOP-3, або навіть TOP-5 проблем, які, на думку респондентів, вимагали б законодавчого вирішення. Раніше такими «консолідуючими» проблемами були, наприклад, несвоєчасне відшкодування ПДВ та удосконалення механізму його відшкодування, питання електронного адміністрування ПДВ, тощо. Наразі, респонденти не визначили проблему, на вирішення якої варто «кидати усі сили». Менш з тим, потрібно продовжувати планомірно удосконалювати податкове законодавство. При цьому не варто мати ілюзій, що вдосконалення закону автоматично забезпечить якісну практику його застосування.  Якісні зміни потрібні також на рівні контролюючих органів. Коротка довідка: У листопаді 2017 Європейська Бізнес Асоціація провела чергову хвилю свого регулярного опитування – Податкового індексу. Проект діє з 2011 року. Кількість респондентів нової хвилі дослідження: 44 експерти, які займаються податковими питаннями у своїх компаніях – членах Європейської Бізнес Асоціації. Показник індексу склав – 2,65 бали з 5-ти можливих (за шкалою Лайкерта). Ця позначка є найвищою за всю історію існування цього проекту. Найнижчу ми спостерігали під час першої хвилі – 1,9 бали. Партнер дослідження – GEMIUS. Завантажити презентацію
Володимир Котенко Голова Податкового Комітету Європейської Бізнес Асоціації та Керівник практики оподаткування та юридичних послуг EY в Україні
Новий показник індексу є найбільшим за всю історію вимірювання: наразі позначка піднялася до 2,65 балів. Однак індекс все ще знаходиться у негативній площині, що красномовно свідчить про наявність простору для поліпшень.

З позитивного: на графіку змін індексу чітко простежується тренд до зростання. Цікаво, що спостерігається певний зв’язок між кількістю респондентів та величиною інтегрального показника індексу. Так, у періоди, коли інтегральний показник був нижчим, кількість респондентів доходила до 100.

70% опитаних негативно оцінили якість податкового законодавства. При цьому, деталі відповідей свідчать про те, що на таку оцінку вплинула «нездатність» законодавства убезпечити платників від незаконних (на їхню думку) дій податківців. Пряма мова платника: «Можливість податкового органу під час перевірок будь-які транзакції визнавати фіктивними, якщо законодавством не встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують факт транзакції.  З цього випливають постійні маніпуляції та надумані податкові повідомлення-рішення.»

Вочевидь, втративши надію на «реформування» податкових органів, платники прагнуть убезпечити себе від суб’єктивізму податківців шляхом прийняття таких законодавчих змін, які б обмежували податкові органи. Це прагнення може втілюватись в ініціативи зі створення таких алгоритмів роботи податківців, які звужували б простір для «маневрів» контролюючих органів або просто обмежували б їх повноваження. На жаль, такий спосіб вирішення проблеми має межі та не може стати повноцінною альтернативою реформуванню податкових органів.

Фіскальний тиск

Сприйняття фіскального тиску розділилося таким чином:

54% опитаних – є позитивно-нейтральними щодо сприйняття фіскального тиску.

45% опитаних – незадоволені та відзначають, що тиск призвів до складнощів у роботі їхніх компаній.

Для роздумів:

У травні 2016 – квітні 2017 фіскальний тиск оцінили: 57% – нейтрально або позитив, 43% – негатив, у квітні 2015 – травні 2016 – 33% – нейтрально або позитив, 67% – негатив.

Цікаво, що при цьому незмінним лідером серед найбільш дратівливих проявів тиску респонденти вважали та вважають необґрунтовані інформаційні запити та упереджені рішення податкових органів.

Сприйняття якості податкових послуг вже протягом кількох хвиль опитування коливається біля позначки 50% (2015 – 2016 рр. – 54% незадоволених якістю податкового обслуговування, у 2016 -2017 рр. – 50%, у 2017 році – 52%).

Не виключено, що такі оцінки пов’язані з високими (обґрунтовано високими) очікуваннями бізнесу щодо якості податкових сервісів та розумінням, що поліпшення якості обслуговування цілком реально досягти вже у короткотерміновій перспективі. Наприклад, бізнес відкритим текстом закликає до поширення та удосконалення електронних сервісів.

Пропозиції щодо змін до податкового законодавства

Привертає увагу «розпорошеність» пропозицій. Очевидно, відсутні TOP-3, або навіть TOP-5 проблем, які, на думку респондентів, вимагали б законодавчого вирішення. Раніше такими «консолідуючими» проблемами були, наприклад, несвоєчасне відшкодування ПДВ та удосконалення механізму його відшкодування, питання електронного адміністрування ПДВ, тощо. Наразі, респонденти не визначили проблему, на вирішення якої варто «кидати усі сили».

Менш з тим, потрібно продовжувати планомірно удосконалювати податкове законодавство. При цьому не варто мати ілюзій, що вдосконалення закону автоматично забезпечить якісну практику його застосування.  Якісні зміни потрібні також на рівні контролюючих органів.

Коротка довідка:

У листопаді 2017 Європейська Бізнес Асоціація провела чергову хвилю свого регулярного опитування – Податкового індексу. Проект діє з 2011 року. Кількість респондентів нової хвилі дослідження: 44 експерти, які займаються податковими питаннями у своїх компаніях – членах Європейської Бізнес Асоціації.

Показник індексу склав – 2,65 бали з 5-ти можливих (за шкалою Лайкерта). Ця позначка є найвищою за всю історію існування цього проекту. Найнижчу ми спостерігали під час першої хвилі – 1,9 бали.

Партнер дослідження – GEMIUS.

Завантажити презентацію

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: