Відновлення України має відбуватись за європейськими стандартами, у тому числі, й у сфері клімату

29/ 04/ 2022

Про це учора, 27 квітня говорили під час воркшопу «Схема торгівлі квотами на викиди в ЄС: теорія та практика», організованого європейським та британським офісом компанії АрселорМіттал на платформі Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Захід розпочався зі вступного слова від Станіслава Зінченка, голови Комітету промислової екології та сталого розвитку, який проаналізував потенційні ризики від запровадження схеми торгівлі квотами (СТВ) в Україні. Серед них – застосування до підприємств одразу двох вуглецевих інструментів – податку на викиди СО2 та ринку торгівлі квотами, нецільове використання коштів від продажу квот з боку держави, а також суттєві розбіжності між українською та європейською моделлю СТВ, які можуть в подальшому негативно вплинути на застосування різних вуглецевих механізмів до українського імпорту, у тому числі прикордонного вуглецевого коригування. Друга частина зустрічі була присвячена практичній частині функціонування СТВ в ЄС, і своїм досвідом ділилась Крістіна Моро Маркос, Директорка з питань екології та зміни клімату АрселорМіттал. Окрім місця СТВ в загальній кліматичній політиці ЄС та її основних принципів протягом усіх чотирьох фаз, починаючи з 2005 року, було піднято питання державної підтримки компаній-учасників СТВ. Так, наряду з безкоштовними квотами, деякі країни-члени ЄС також додатково компенсують витрати, пов’язані з непрямими викидами (від використаної енергії під час виробництва) для найбільш енергоємних галузей промисловості. Також представниця АрселорМіттал визначила 4 етапи ефективної роботи ринку торгівлі квотами: Базовий рівень: безкоштовні квоти, компенсація непрямих витрат, циркулярна економіка, стале фінансування. Підтримка розвитку технологій (Clean Steel Partnership/SPIRE, Фонд інновацій) та стимули для перехідних інвестицій (державна допомога на проєкти у сфері захисту довкілля та енергетики, контракти на різницю тощо). Зовнішні фактори, у тому числі доступність чистих джерел енергії. Удосконалення вже працюючого ринку, зокрема через введення критерію вуглецеємності у процес закупівель, тощо. Ми сподіваємось, що досвід представників бізнесу зможе бути використаний українськими законотворцями при проектуванні СТВ в Україні, і в результаті у виграші залишиться як економіка, так і довкілля! І дуже важливо, аби в країні запанував мир, щоб продовжити цей процес.

Захід розпочався зі вступного слова від Станіслава Зінченка, голови Комітету промислової екології та сталого розвитку, який проаналізував потенційні ризики від запровадження схеми торгівлі квотами (СТВ) в Україні. Серед них – застосування до підприємств одразу двох вуглецевих інструментів – податку на викиди СО2 та ринку торгівлі квотами, нецільове використання коштів від продажу квот з боку держави, а також суттєві розбіжності між українською та європейською моделлю СТВ, які можуть в подальшому негативно вплинути на застосування різних вуглецевих механізмів до українського імпорту, у тому числі прикордонного вуглецевого коригування.

Друга частина зустрічі була присвячена практичній частині функціонування СТВ в ЄС, і своїм досвідом ділилась Крістіна Моро Маркос, Директорка з питань екології та зміни клімату АрселорМіттал. Окрім місця СТВ в загальній кліматичній політиці ЄС та її основних принципів протягом усіх чотирьох фаз, починаючи з 2005 року, було піднято питання державної підтримки компаній-учасників СТВ. Так, наряду з безкоштовними квотами, деякі країни-члени ЄС також додатково компенсують витрати, пов’язані з непрямими викидами (від використаної енергії під час виробництва) для найбільш енергоємних галузей промисловості.

Також представниця АрселорМіттал визначила 4 етапи ефективної роботи ринку торгівлі квотами:

Базовий рівень: безкоштовні квоти, компенсація непрямих витрат, циркулярна економіка, стале фінансування.
Підтримка розвитку технологій (Clean Steel Partnership/SPIRE, Фонд інновацій) та стимули для перехідних інвестицій (державна допомога на проєкти у сфері захисту довкілля та енергетики, контракти на різницю тощо).
Зовнішні фактори, у тому числі доступність чистих джерел енергії.
Удосконалення вже працюючого ринку, зокрема через введення критерію вуглецеємності у процес закупівель, тощо.

Ми сподіваємось, що досвід представників бізнесу зможе бути використаний українськими законотворцями при проектуванні СТВ в Україні, і в результаті у виграші залишиться як економіка, так і довкілля! І дуже важливо, аби в країні запанував мир, щоб продовжити цей процес.