fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Валютна лібералізація мотивує банки переглянути бізнес-модель

15/ 02/ 2019
    Бізнес, представники банків та НБУ обговорили закон «Про валюту і валютні операції», який запрацював з 7 лютого, та подальші кроки з лібералізації валютного ринку і передумови для їх здійснення. В дискусії взяв участь Яків Смолій, Голова НБУ. Думку банків представляли Володимир Лавренчук, голова правління Raiffeisen Bank Aval, та Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку. Яків Смолій ще раз наголосив на ключових досягнення, які було введено в дію. Національний банк дозволив репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. При чому також збільшено дозволену суму репатріації дивідендів – з $7 млн до 7 млн євро в місяць. Крім того, бізнесу вже не потрібно резервувати кошти у гривні для покупки валюти за один день до проведення цієї операції – правило Т+1 відмінено. Збільшено терміни розрахунків з 180 до 365 днів по зовнішньоекономічних контрактах. Операції за експортно-імпортними контрактами на суму менше 150 тис грн відтепер не вимагають валютного нагляду. Знято заборону на використання рахунків за кордоном. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінила система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис євро – для фізичних осіб). Для фізичних осіб з’явилась можливість обміну валюти онлайн. «В перший день, за даними банків, українці купили близько $4 млн онлайн. В наступні дні ажіотаж суттєво спав. Так, за інформацією одного з найкрупніших банків, на цьому тижні обсяги купівлі валюти онлайн зменшились вдвічі. Ми наразі дивимось, в цілому, як реагуватиме ринок на нововведення і деякі з обмежень, наприклад, по репатріації дивідендів, поступово плануємо знімати. Зокрема, останнє стримує інвестиційну привабливість, і тому його зняття є пріоритетом для нас. Але спочатку нам треба подивитися, як себе буде вести ринок у відповідь на вже здійснену лібералізацію», - наголосив Голова НБУ. В той же час, він додав, що повна лібералізація неможлива лише за рахунок закону. Щоб подальша валютна лібералізація не поставила під загрозу фінансову стабільність, паралельно необхідно контролювати вивід капіталу в офшори, впровадивши План дій BEPS в Україні. Також важливо, щоб Верховна Рада схвалила законопроект про “спліт”, який допоможе підвищити якість регулювання небанківського фінансового ринку. Ці кроки допоможуть прийти до повної прозорості руху капіталу, і більше не буде потреби стримувати його за допомогою валютних обмежень. В свою чергу, Володимир Лавренчук акцентував увагу на різниці між валютним контролем (який був) та валютним наглядом (який впроваджується). На сьогодні банкам делегується можливість самостійно визначати систему заходів валютного нагляду. Він може базуватись на різних критеріях. Адже кожен має знати свого клієнта. «Ми виділили три ключові вигоди. Перший - форварди та валютні свопи. Якщо раніше це було пов’язано з хеджуванням ризиків по експортно-імпортним контрактам, то наразі – і з кредитними операціями. Хеджування розширилось. Це максимум страхування ризиків. Тому і клієнти, і інвестори зможуть почуватися краще. Друге - можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках для експортних та імпортних операцій, інвестування. Це нова і перспективна можливість для інвесторів. Третє – дрібні операції до 150 тис грн не потребують нагляду. Це зменшення рутинних процесів. Paperless, painless, common sense. Чого ми давно прагнули», - пояснив пан Лавренчук. Також він додам, що лібералізація штовхає банки переглянути модель обслуговування, більше інвестувати в персонал, щоб ще більш якісно надавати банківські послуги. Цю думку підтримав і Антон Тютюн. Він зазначив, що закон про валюту позитивно сприймається банками, а подальші кроки щодо валютної лібералізації – вітаються. Застарілий декрет та 56 підзаконних актів було замінено новим законом та 7 постановами, які згруповані по напрямкам. «Це ринкові вимоги, яких потребує час. Наприклад, дозвіл населенню на здійснення валюто обмінних операцій он-лайн. На першому етапі буде незначний ажіотаж, але в найближчій перспективі клієнти звикнуть до нових можливостей і попит стабілізується. Однозначно, банкам треба ставати більш професійними. Ми також проводимо різноманітні заходи та навчання персоналу, адже маємо відповідати вимогам часу», - додав він. Крім того, говорили про інші новації, які є важливими для споживача. До прикладу, можливість вибору працівниками банку для отримання зарплати, так зване «зарплатне рабство», електронізацію. В НБУ наголосили, що вже 6 банків підключились до BankID НБУ, і ще близько 10 – в процесі. І пріоритетом цього року є збільшення доступності цієї послуги для користувачів.  Крім того, віддалена ідентифікація є дешевшою для банків, ніж обслуговування клієнтів у відділеннях, тому банківська система має бути зацікавлена у впровадженні цього сервісу та підключенні до системи BankID НБУ. На завершення, учасники висловили думку щодо макроекономічної стабільності в 2019 році. Яків Смолій наголосив, що попри подвійні вибори НБУ не бачить ризиків для макрофінансової стабільності, яка була напрацьована за останні кілька років. «Минулий рік ми закінчили з інфляцією 9,8%, і тренд в бік її зменшення зберігається. У січні вона знизилася ще до 9,2%. Ми очікуємо, що на кінець цього року вона уповільниться до 6,3%,а у наступному році – досягне цілі НБУ 5%. Якщо буде сприятлива макрофінансова ситуація, і наші очікування щодо зниження інфляції будуть справджуватися, НБУ може перейти до пом’якшення монетарних умов. А це – зменшення облікової ставки, збільшення можливостей для кредитування бізнесу по нижчій вартоcті ресурсів. Одне з ключових завдань НБУ на 2019 рік – створення умов для пожвавлення кредитування корпоративного сектору», - пояснив він. Зі свого боку Володимир Лавренчук зазначив, що навіть під час воєнного стану банки не побачили ризиків. Але одним з викликів назвав ринок праці. Антон Тютюн звернув увагу на пом’якшення політики, особливо в частині поступового заниженная розміру облікової ставки. Це дасть змогу банкам знизити вартість ресурсів та активно розвивати кредитування, адже зараз кредитна ставка на межі доцільності для клієнта. І завершив, що банки зі стриманим  оптимізмом дивляться у цей рік та чекають на здешевлення ресурсів.
01/

 

Бізнес, представники банків та НБУ обговорили закон «Про валюту і валютні операції», який запрацював з 7 лютого, та подальші кроки з лібералізації валютного ринку і передумови для їх здійснення. В дискусії взяв участь Яків Смолій, Голова НБУ. Думку банків представляли Володимир Лавренчук, голова правління Raiffeisen Bank Aval, та Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку.

Яків Смолій ще раз наголосив на ключових досягнення, які було введено в дію. Національний банк дозволив репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. При чому також збільшено дозволену суму репатріації дивідендів – з $7 млн до 7 млн євро в місяць. Крім того, бізнесу вже не потрібно резервувати кошти у гривні для покупки валюти за один день до проведення цієї операції – правило Т+1 відмінено. Збільшено терміни розрахунків з 180 до 365 днів по зовнішньоекономічних контрактах. Операції за експортно-імпортними контрактами на суму менше 150 тис грн відтепер не вимагають валютного нагляду. Знято заборону на використання рахунків за кордоном. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінила система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис євро – для фізичних осіб). Для фізичних осіб з’явилась можливість обміну валюти онлайн.

«В перший день, за даними банків, українці купили близько $4 млн онлайн. В наступні дні ажіотаж суттєво спав. Так, за інформацією одного з найкрупніших банків, на цьому тижні обсяги купівлі валюти онлайн зменшились вдвічі. Ми наразі дивимось, в цілому, як реагуватиме ринок на нововведення і деякі з обмежень, наприклад, по репатріації дивідендів, поступово плануємо знімати. Зокрема, останнє стримує інвестиційну привабливість, і тому його зняття є пріоритетом для нас. Але спочатку нам треба подивитися, як себе буде вести ринок у відповідь на вже здійснену лібералізацію», – наголосив Голова НБУ.

В той же час, він додав, що повна лібералізація неможлива лише за рахунок закону. Щоб подальша валютна лібералізація не поставила під загрозу фінансову стабільність, паралельно необхідно контролювати вивід капіталу в офшори, впровадивши План дій BEPS в Україні. Також важливо, щоб Верховна Рада схвалила законопроект про “спліт”, який допоможе підвищити якість регулювання небанківського фінансового ринку. Ці кроки допоможуть прийти до повної прозорості руху капіталу, і більше не буде потреби стримувати його за допомогою валютних обмежень.

В свою чергу, Володимир Лавренчук акцентував увагу на різниці між валютним контролем (який був) та валютним наглядом (який впроваджується). На сьогодні банкам делегується можливість самостійно визначати систему заходів валютного нагляду. Він може базуватись на різних критеріях. Адже кожен має знати свого клієнта. «Ми виділили три ключові вигоди. Перший – форварди та валютні свопи. Якщо раніше це було пов’язано з хеджуванням ризиків по експортно-імпортним контрактам, то наразі – і з кредитними операціями. Хеджування розширилось. Це максимум страхування ризиків. Тому і клієнти, і інвестори зможуть почуватися краще. Друге – можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках для експортних та імпортних операцій, інвестування. Це нова і перспективна можливість для інвесторів. Третє – дрібні операції до 150 тис грн не потребують нагляду. Це зменшення рутинних процесів. Paperless, painless, common sense. Чого ми давно прагнули», – пояснив пан Лавренчук.

Також він додам, що лібералізація штовхає банки переглянути модель обслуговування, більше інвестувати в персонал, щоб ще більш якісно надавати банківські послуги.

Цю думку підтримав і Антон Тютюн. Він зазначив, що закон про валюту позитивно сприймається банками, а подальші кроки щодо валютної лібералізації – вітаються. Застарілий декрет та 56 підзаконних актів було замінено новим законом та 7 постановами, які згруповані по напрямкам. «Це ринкові вимоги, яких потребує час. Наприклад, дозвіл населенню на здійснення валюто обмінних операцій он-лайн. На першому етапі буде незначний ажіотаж, але в найближчій перспективі клієнти звикнуть до нових можливостей і попит стабілізується. Однозначно, банкам треба ставати більш професійними. Ми також проводимо різноманітні заходи та навчання персоналу, адже маємо відповідати вимогам часу», – додав він.

Крім того, говорили про інші новації, які є важливими для споживача. До прикладу, можливість вибору працівниками банку для отримання зарплати, так зване «зарплатне рабство», електронізацію. В НБУ наголосили, що вже 6 банків підключились до BankID НБУ, і ще близько 10 – в процесі. І пріоритетом цього року є збільшення доступності цієї послуги для користувачів.  Крім того, віддалена ідентифікація є дешевшою для банків, ніж обслуговування клієнтів у відділеннях, тому банківська система має бути зацікавлена у впровадженні цього сервісу та підключенні до системи BankID НБУ.

На завершення, учасники висловили думку щодо макроекономічної стабільності в 2019 році. Яків Смолій наголосив, що попри подвійні вибори НБУ не бачить ризиків для макрофінансової стабільності, яка була напрацьована за останні кілька років. «Минулий рік ми закінчили з інфляцією 9,8%, і тренд в бік її зменшення зберігається. У січні вона знизилася ще до 9,2%. Ми очікуємо, що на кінець цього року вона уповільниться до 6,3%,а у наступному році – досягне цілі НБУ 5%. Якщо буде сприятлива макрофінансова ситуація, і наші очікування щодо зниження інфляції будуть справджуватися, НБУ може перейти до пом’якшення монетарних умов. А це – зменшення облікової ставки, збільшення можливостей для кредитування бізнесу по нижчій вартоcті ресурсів. Одне з ключових завдань НБУ на 2019 рік – створення умов для пожвавлення кредитування корпоративного сектору», – пояснив він.

Зі свого боку Володимир Лавренчук зазначив, що навіть під час воєнного стану банки не побачили ризиків. Але одним з викликів назвав ринок праці.

Антон Тютюн звернув увагу на пом’якшення політики, особливо в частині поступового заниженная розміру облікової ставки. Це дасть змогу банкам знизити вартість ресурсів та активно розвивати кредитування, адже зараз кредитна ставка на межі доцільності для клієнта. І завершив, що банки зі стриманим  оптимізмом дивляться у цей рік та чекають на здешевлення ресурсів.

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: