В країні хочуть запровадити обов’язкове екологічне страхування – зауваження бізнесу враховані не були

10/ 09/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити   У травні Міндовкілля винесло проєкт Закону «Про екологічне страхування» на громадське обговорення. 8 вересня Кабмін погодив текст документу без обговорення. А 9 вересня законопроєкт вже було зареєстровано у ВРУ під номером 6018. Законопроєкт передбачає введення обовязкового екологічного страхування для підприємств високого ступеня ризику. У разі відсутності чинного договору екологічного страхування або порушення інших вимог документу діяльність підприємств може бути зупинена частково або повністю. Анна Дерев’янко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Як ми бачимо, прийняття законопроєкту дуже форсується. Водночас, у бізнесу виникає чимало питань в цьому контексті. Одне з них, скільки це може коштувати для компанії. Зараз з проєкту документу це незрозуміло, що, очевидно, є дивним. Адже це, знову ж таки, порушує принципи довгострокового планування – компанії не закладали в бюджет суму на екологічне страхування. Тож звідки взяти кошти на це – риторичне питання. Важливо нагадати, що в Україні вже діє 2 види подібного обов’язкового страхування цивільної відповідальності – для підприємств підвищеної небезпеки та для інвестора, в тому числі, за шкоду, заподіяну довкіллю, за угодою про розподіл продукції. Відтак, не відомо, яким чином будуть узгоджуватись між собою ці законодавчі вимоги, та чи не вимушені будуть підприємства укладати декілька договорів страхування зі схожими об’єктами страхування. В ЄС механізм екологічної відповідальності регулюється Директивою 2004/35/ЄС. Документ не встановлює обов’язкового фінансового гарантування, а лише заохочує держави-члени сприяти розвитку відповідних фінансових та економічних інструментів та ринків фінансових гарантій, що охоплюють екологічну відповідальність. Під фінансовими гарантіями розуміється широкий спектр інструментів (надання корпоративних та банківських гарантій тощо) і страхування є лише одним із них. У більшості країн ЄС екологічне страхування є добровільним, обов’язковим є лише страхування аварій на потенційно-небезпечних об’єктах, за аналогією з тим, що уже існує в Україні. Незважаючи на те, що екологічне страхування концептуально базується на принципах чинного законодавства про страхування, деякі положення законопроєкту не узгоджуються з ним, наприклад: - страховим випадком в екологічному страхуванні є набрання законної сили рішенням суду, а не сам факт події, із настанням якої виникає страховий обовязок; - екологічне страхування пропонується віднести до видів добровільного страхування, хоча, фактично, воно буде обовязковим для більш ніж 14 тисяч підприємств високого ступеня ризику, тощо. Окрім цього, документ містить велику кількість нечітких положень, що може призвести до різночитань, а відтак, створювати корупційні ризики. Зокрема, мова йде про такі аспекти: 1) серед істотних умов договору екологічного страхування відсутні причини відмови у виплаті страхових сум за таким договором, що може призвести до нікчемності таких договорів; 2) відсутність визначених строків реєстрації договору страхування в Реєстрі, як обов’язкової умови набуття ним чинності, створює ризик того, що навіть після оплати за договором він вважатиметься нечинним; 3) відсутність методології розрахунку рентабельності страхових компаній – членів Бюро при встановленні зобов’язання підтримувати цільовий рівень рентабельності за рахунок коштів Бюро, не зовсім відповідає принципам комерційного страхування, а також може призвести до неконтрольованого виведення грошей з Бюро, і як результат – до зростання страхового тарифу; 4) відсутність законодавчого визначення заходів з модернізації та превентивної політики зменшення ймовірності настання страхових випадків, на які застраховані компанії зможуть, за відсутності страхових випадків протягом останніх 3 років, використати частину коштів Бюро, разом з відсутністю порядку отримання таких коштів може містити заангажованість та непрозорість у прийнятті рішень про видачу коштів; 5) надто широка відповідальність за порушення норм законопроєкту, у тому числі відсутність визначення фактичних складів правопорушень, може мати наслідком те, що контролюючі органи матимуть змогу застосовувати положення Проєкту Закону неоднозначно; 6) відсутність зобов’язання страховиків укладати договір екологічного страхування в разі наявності відповідної ініціативи підприємства та відсутність відповідальності за це для страховиків потенційно створює додаткові ризики не укладення такого договору; 7) не врегульованість питання щодо звільнення підприємства від відшкодування витрат, якщо шкода була спричинена третьою стороною всупереч вжитих ним належних заходів безпеки або є результатом дотримання владних розпоряджень чи інструкцій, може стати причиною для зловживань і блокування діяльності підприємств. Європейська Бізнес Асоціація надсилала вищезгадані зауваження та пропозиції до законопроєкту, однак вони враховані не були. Сподіваємось, екологічне страхування в Україні не стане додатковим інструментом збору коштів з добросовісного бізнесу.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

У травні Міндовкілля винесло проєкт Закону «Про екологічне страхування» на громадське обговорення. 8 вересня Кабмін погодив текст документу без обговорення. А 9 вересня законопроєкт вже було зареєстровано у ВРУ під номером 6018.

Законопроєкт передбачає введення обов’язкового екологічного страхування для підприємств високого ступеня ризику. У разі відсутності чинного договору екологічного страхування або порушення інших вимог документу діяльність підприємств може бути зупинена частково або повністю.

Анна Дерев’янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Як ми бачимо, прийняття законопроєкту дуже форсується. Водночас, у бізнесу виникає чимало питань в цьому контексті. Одне з них, скільки це може коштувати для компанії. Зараз з проєкту документу це незрозуміло, що, очевидно, є дивним. Адже це, знову ж таки, порушує принципи довгострокового планування – компанії не закладали в бюджет суму на екологічне страхування. Тож звідки взяти кошти на це – риторичне питання.

Важливо нагадати, що в Україні вже діє 2 види подібного обов’язкового страхування цивільної відповідальності – для підприємств підвищеної небезпеки та для інвестора, в тому числі, за шкоду, заподіяну довкіллю, за угодою про розподіл продукції. Відтак, не відомо, яким чином будуть узгоджуватись між собою ці законодавчі вимоги, та чи не вимушені будуть підприємства укладати декілька договорів страхування зі схожими об’єктами страхування.

В ЄС механізм екологічної відповідальності регулюється Директивою 2004/35/ЄС. Документ не встановлює обов’язкового фінансового гарантування, а лише заохочує держави-члени сприяти розвитку відповідних фінансових та економічних інструментів та ринків фінансових гарантій, що охоплюють екологічну відповідальність. Під фінансовими гарантіями розуміється широкий спектр інструментів (надання корпоративних та банківських гарантій тощо) і страхування є лише одним із них. У більшості країн ЄС екологічне страхування є добровільним, обов’язковим є лише страхування аварій на потенційно-небезпечних об’єктах, за аналогією з тим, що уже існує в Україні.

Незважаючи на те, що екологічне страхування концептуально базується на принципах чинного законодавства про страхування, деякі положення законопроєкту не узгоджуються з ним, наприклад:

– страховим випадком в екологічному страхуванні є набрання законної сили рішенням суду, а не сам факт події, із настанням якої виникає страховий обов’язок;

– екологічне страхування пропонується віднести до видів добровільного страхування, хоча, фактично, воно буде обов’язковим для більш ніж 14 тисяч підприємств високого ступеня ризику, тощо.

Окрім цього, документ містить велику кількість нечітких положень, що може призвести до різночитань, а відтак, створювати корупційні ризики. Зокрема, мова йде про такі аспекти:

1) серед істотних умов договору екологічного страхування відсутні причини відмови у виплаті страхових сум за таким договором, що може призвести до нікчемності таких договорів;

2) відсутність визначених строків реєстрації договору страхування в Реєстрі, як обов’язкової умови набуття ним чинності, створює ризик того, що навіть після оплати за договором він вважатиметься нечинним;

3) відсутність методології розрахунку рентабельності страхових компаній – членів Бюро при встановленні зобов’язання підтримувати цільовий рівень рентабельності за рахунок коштів Бюро, не зовсім відповідає принципам комерційного страхування, а також може призвести до неконтрольованого виведення грошей з Бюро, і як результат – до зростання страхового тарифу;

4) відсутність законодавчого визначення заходів з модернізації та превентивної політики зменшення ймовірності настання страхових випадків, на які застраховані компанії зможуть, за відсутності страхових випадків протягом останніх 3 років, використати частину коштів Бюро, разом з відсутністю порядку отримання таких коштів може містити заангажованість та непрозорість у прийнятті рішень про видачу коштів;

5) надто широка відповідальність за порушення норм законопроєкту, у тому числі відсутність визначення фактичних складів правопорушень, може мати наслідком те, що контролюючі органи матимуть змогу застосовувати положення Проєкту Закону неоднозначно;

6) відсутність зобов’язання страховиків укладати договір екологічного страхування в разі наявності відповідної ініціативи підприємства та відсутність відповідальності за це для страховиків потенційно створює додаткові ризики не укладення такого договору;

7) не врегульованість питання щодо звільнення підприємства від відшкодування витрат, якщо шкода була спричинена третьою стороною всупереч вжитих ним належних заходів безпеки або є результатом дотримання владних розпоряджень чи інструкцій, може стати причиною для зловживань і блокування діяльності підприємств.

Європейська Бізнес Асоціація надсилала вищезгадані зауваження та пропозиції до законопроєкту, однак вони враховані не були. Сподіваємось, екологічне страхування в Україні не стане додатковим інструментом збору коштів з добросовісного бізнесу.

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.