fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Український офшор

28/ 02/ 2019
  Олександр Бондарчук. Керуючий партнер ЮА «Абсолют» Неухильно дотримуючись європейського шляху розвитку, Україна впевнено наближається до умовно-вільного руху капіталів. 07 лютого 2019 року в силу вступив Закон України «Про валюту і валютні операції» або так званий «Закон про валюту». Крім того, Національний банк України остаточно затвердив нову систему валютного регулювання, опублікувавши на своєму сайті дорожню карту валютної лібералізації. Валютна лояльність. Регулятор опублікував на сайті всього 10 положень, 2 з яких – технічні. Постановами НБУ передбачені значні помякшення умов роботи на українському валютному ринку, що, в свою чергу, спростить ведення бізнесу в Україні, і зробить нашу країну більш привабливою для іноземних інвесторів. Крім того, дії деяких положень – тимчасові, тому що зазначені обмеження регулятор може скасувати на підставі зростання темпів макроекономічних показників. Поки залишається в силі вимога про продаж частини валютної виручки, що регулятор вже обіцяє скасувати у майбутньому. Особливий інтерес викликає заява регулятора від 28.12.2018 року про відкриття українського банківського ринку для юридичних осіб нерезидентів. Дане нововведення спочатку передбачено у «Законі про валюту», точніше у статті 4 «Гарантії свободи здійснення валютних операцій», і анонсовано Нацбанком України (до 28.01.2019 р. проект постанови НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» перебував на стадії обговорення з громадськістю). Нерезидентний рай. У найближчому майбутньому юридичні особи-нерезиденти зможуть відкривати повноцінні корпоративні / ощадні рахунки, а також рахунки ескроу в банках України. Причому стаття 4 «Закону про валюту» щодо проведення валютних операцій нерезидентами гарантує рівні права з резидентами України, а валютні операції будуть відбуватися без обмежень відповідно до законодавства України. Під виняток потрапляють випадки, передбачені законами України у сфері забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобовязань за міжнародними договорами, а також випадків введення Нацбанком заходів захисту. Виходячи з тексту статті 3 Постанови НБУ № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», юридичні особи-нерезиденти звільнені від обовязкового продажу валюти, що надійшла на корпоративний рахунок з-за кордону, а зобовязання продажу настає тільки в разі розрахунків за договорами з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями резидентами України всередині України, а також в разі перерахування коштів всередині України на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без заснування юридичної особи. У статті 10 (пункти 127 і 128) вказані умови, порядок та особливості проведення операцій за поточними рахунками юридичних осіб-нерезидентів. Список дозволених операцій досить великий, що дозволяє здійснювати фінансові розрахунки через корпоративний рахунок в українському банку під багато видів діяльності. Тому можливість відкриття рахунків для юридичних осіб нерезидентів виглядає досить привабливо. Але чи матиме успіх така послуга у юридичних осіб нерезидентів – питання досить неоднозначне. Фактор ризику. Згідно Постанови НБУ № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» кошти, що надійшли до банку для зарахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, попередньо будуть зараховані на розподільчий рахунок банку для вивчення відповідності операції клієнта вимогам законодавства України. На рахунок юридичної особи-нерезидента кошти будуть зараховані тільки за умови надання в банк всіх необхідних підтверджувальних документів. Банк має законне право тримати кошти на розподільчому рахунку протягом 3-х днів і, в разі відсутності підстав для зарахування, зобовязується повернути кошти відправнику. Також потенційному клієнту-нерезиденту потрібно уважно вивчити та зважити всі ризики, повязані з постановою № 8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу і перевірки документів (інформації) про валютні операції». В даному документі практично нічого не змінилося – валютний контроль залишається жорстким і вимогливим до проведених операцій. До того ж, НБУ дає повну свободу дій банкам, які можуть на власний розсуд встановлювати додаткові індикатори ризику, а також самостійно відносити держави і території до країн високого ризику. Усі проведені операції по рахунку юридичної особи-нерезидента, швидше за все, будуть проходити по високому ризику й вивчатися пильніше, ніж подібні операції резидентів. Перспективи лібералізації. Не варто також недооцінювати ризики нестабільної економічної і політичної ситуації в Україні, а також в банківському секторі країни. Валютну лібералізацію можуть легко скасувати – повернути старі або ввести нові обмеження регулятора, частково або повністю паралізують кошти юридичної особи-нерезидента в Україні. Однозначно можна припустити, що юридичні особи, зареєстровані у країнах, внесених постановою Кабінету Міністрів до списку офшорних зон, навряд чи будуть розглядатися банками як потенційні клієнти. Так що, судячи з усього – Україна навряд чи зможе стати «банківським раєм» для офшорних компаній і компаній професійних фінансових посередників. У будь-якому випадку, слово зараз за українськими банками. Чи готові вони обслуговувати корпоративні рахунки юридичних осіб-нерезидентів і брати на себе підвищені ризики, повязані зі штрафами і перспективою втрати банківської ліцензії, а якщо готові, то на яких умовах. Валютний ефект. Резюмуючи, хотілося б відзначити, що не варто особливо переоцінювати ефект валютної лібералізації. «Закон про валюту» йде в ногу з прийняттям і введенням змін до Податкового кодексу з метою імплементації плану BEPS, до якого частина бізнесу абсолютно не готова. Впровадження плану BEPS може повністю нівелювати позитивний ефект валютної лібералізації. Лібералізація прийшла в Україну з великим запізненням і, збудовані роками раніше моделі бізнесу, що дозволяють обходити валютні обмеження, зараз вимагають серйозної реорганізації і перебудови моделі. Міжнародний бізнес зазнає черговий виток трансформацій, викликаних повсюдної боротьбою з розмиванням оподатковуваної бази і виведенням коштів з-під оподаткування. Тому, якщо Ваш бізнес ще не готовий до нововведень, до яких призведе впровадження плану BEBS в Україні та світі, звертайтеся до професіоналів, а не відкладайте вирішення питання на невизначений термін. Залишилось зовсім небагато, а несвоєчасне рішення може привести до втрати бізнесу і капіталів.

Олександр Бондарчук

Керуючий партнер ЮА «Абсолют»

Неухильно дотримуючись європейського шляху розвитку, Україна впевнено наближається до умовно-вільного руху капіталів.

07 лютого 2019 року в силу вступив Закон України «Про валюту і валютні операції» або так званий «Закон про валюту». Крім того, Національний банк України остаточно затвердив нову систему валютного регулювання, опублікувавши на своєму сайті дорожню карту валютної лібералізації.

Валютна лояльність

Регулятор опублікував на сайті всього 10 положень, 2 з яких – технічні. Постановами НБУ передбачені значні пом’якшення умов роботи на українському валютному ринку, що, в свою чергу, спростить ведення бізнесу в Україні, і зробить нашу країну більш привабливою для іноземних інвесторів.

Крім того, дії деяких положень – тимчасові, тому що зазначені обмеження регулятор може скасувати на підставі зростання темпів макроекономічних показників.

Поки залишається в силі вимога про продаж частини валютної виручки, що регулятор вже обіцяє скасувати у майбутньому.

Особливий інтерес викликає заява регулятора від 28.12.2018 року про відкриття українського банківського ринку для юридичних осіб нерезидентів.

Дане нововведення спочатку передбачено у «Законі про валюту», точніше у статті 4 «Гарантії свободи здійснення валютних операцій», і анонсовано Нацбанком України (до 28.01.2019 р. проект постанови НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» перебував на стадії обговорення з громадськістю).

Нерезидентний рай

У найближчому майбутньому юридичні особи-нерезиденти зможуть відкривати повноцінні корпоративні / ощадні рахунки, а також рахунки ескроу в банках України.

Причому стаття 4 «Закону про валюту» щодо проведення валютних операцій нерезидентами гарантує рівні права з резидентами України, а валютні операції будуть відбуватися без обмежень відповідно до законодавства України.

Під виняток потрапляють випадки, передбачені законами України у сфері забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, а також випадків введення Нацбанком заходів захисту.

Виходячи з тексту статті 3 Постанови НБУ № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», юридичні особи-нерезиденти звільнені від обов’язкового продажу валюти, що надійшла на корпоративний рахунок з-за кордону, а зобов’язання продажу настає тільки в разі розрахунків за договорами з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями резидентами України всередині України, а також в разі перерахування коштів всередині України на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без заснування юридичної особи.

У статті 10 (пункти 127 і 128) вказані умови, порядок та особливості проведення операцій за поточними рахунками юридичних осіб-нерезидентів.

Список дозволених операцій досить великий, що дозволяє здійснювати фінансові розрахунки через корпоративний рахунок в українському банку під багато видів діяльності.

Тому можливість відкриття рахунків для юридичних осіб нерезидентів виглядає досить привабливо. Але чи матиме успіх така послуга у юридичних осіб нерезидентів – питання досить неоднозначне.

Фактор ризику

Згідно Постанови НБУ № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» кошти, що надійшли до банку для зарахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, попередньо будуть зараховані на розподільчий рахунок банку для вивчення відповідності операції клієнта вимогам законодавства України.

На рахунок юридичної особи-нерезидента кошти будуть зараховані тільки за умови надання в банк всіх необхідних підтверджувальних документів. Банк має законне право тримати кошти на розподільчому рахунку протягом 3-х днів і, в разі відсутності підстав для зарахування, зобов’язується повернути кошти відправнику.

Також потенційному клієнту-нерезиденту потрібно уважно вивчити та зважити всі ризики, пов’язані з постановою № 8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу і перевірки документів (інформації) про валютні операції».

В даному документі практично нічого не змінилося – валютний контроль залишається жорстким і вимогливим до проведених операцій.

До того ж, НБУ дає повну свободу дій банкам, які можуть на власний розсуд встановлювати додаткові індикатори ризику, а також самостійно відносити держави і території до країн високого ризику.

Усі проведені операції по рахунку юридичної особи-нерезидента, швидше за все, будуть проходити по високому ризику й вивчатися пильніше, ніж подібні операції резидентів.

Перспективи лібералізації

Не варто також недооцінювати ризики нестабільної економічної і політичної ситуації в Україні, а також в банківському секторі країни.

Валютну лібералізацію можуть легко скасувати – повернути старі або ввести нові обмеження регулятора, частково або повністю паралізують кошти юридичної особи-нерезидента в Україні.

Однозначно можна припустити, що юридичні особи, зареєстровані у країнах, внесених постановою Кабінету Міністрів до списку офшорних зон, навряд чи будуть розглядатися банками як потенційні клієнти.

Так що, судячи з усього – Україна навряд чи зможе стати «банківським раєм» для офшорних компаній і компаній професійних фінансових посередників.

У будь-якому випадку, слово зараз за українськими банками. Чи готові вони обслуговувати корпоративні рахунки юридичних осіб-нерезидентів і брати на себе підвищені ризики, пов’язані зі штрафами і перспективою втрати банківської ліцензії, а якщо готові, то на яких умовах.

Валютний ефект

Резюмуючи, хотілося б відзначити, що не варто особливо переоцінювати ефект валютної лібералізації.

«Закон про валюту» йде в ногу з прийняттям і введенням змін до Податкового кодексу з метою імплементації плану BEPS, до якого частина бізнесу абсолютно не готова. Впровадження плану BEPS може повністю нівелювати позитивний ефект валютної лібералізації.

Лібералізація прийшла в Україну з великим запізненням і, збудовані роками раніше моделі бізнесу, що дозволяють обходити валютні обмеження, зараз вимагають серйозної реорганізації і перебудови моделі.

Міжнародний бізнес зазнає черговий виток трансформацій, викликаних повсюдної боротьбою з розмиванням оподатковуваної бази і виведенням коштів з-під оподаткування.

Тому, якщо Ваш бізнес ще не готовий до нововведень, до яких призведе впровадження плану BEBS в Україні та світі, звертайтеся до професіоналів, а не відкладайте вирішення питання на невизначений термін.

Залишилось зовсім небагато, а несвоєчасне рішення може привести до втрати бізнесу і капіталів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: